Упродовж другого дня семінару в Національному університеті «Львівська політехніка» активно обговорювали організаційно-економічні та кадрово-майнові аспекти діяльності закладів освіти.
Розпочалося засідання з доповідей, присвячених майновим питанням і оренді державного майна. Далі директорка департаменту методології казначейського обслуговування, бухгалтерського обліку, звітності та розвитку Казначейства Христина Харпола розповіла про казначейське обслуговування, бухгалтерський облік і звітність. У своїй доповіді вона докладно зупинилася на питаннях застосування кодів економічної класифікації та останніх змінах до Наказу Міністерства фінансів № 309, які стосуються порядку реєстрації бюджетних фінансових зобов’язань.
На початку свого виступу доповідачка наголосила, що в умовах воєнного стану повноваження Казначейства та його територіальних органів здійснюються з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів № 590 «Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану», тобто казначейське обслуговування проводять у загальному порядку, але з визначеними особливостями, органи Казначейства працюють безперервно, включно з вихідними та святковими днями, платежі здійснюються з урахуванням черговості, визначеної пунктом 19 Постанови.
— Ще однією особливістю є погодження видатків розпорядників у населених пунктах, де органи влади не здійснюють своїх повноважень у повному обсязі. Такі платежі проводяться лише після погодження з обласною військовою адміністрацією. Детально хочу зупинитися на застосуванні Інструкції № 333, якою керуються як органи Казначейства при здійсненні своїх контрольних повноважень, так і розпорядники-одержувачі при плануванні й поданні платежів та реєстрації зобов’язань. У зв’язку з численними зверненнями щодо придбання оргтехніки, комп’ютерної техніки, кондиціонерів, холодильників, телевізорів та інших малоцінних необоротних активів, а також питної води, Міністерством фінансів внесено зміни Наказом № 324 від 26.06.2025 (чинний з 15.08.2025). Основні зміни — КЕК 2210 (поточні видатки): доповнено напрямом придбання комплектуючих до комп’ютерної техніки (системні блоки, монітори, пристрої введення даних, периферійне обладнання); КЕК 2230: дозволено придбання питної води для забезпечення харчування відповідно до законодавства; КЕК 2240: доповнено оплатою послуг медіації; КЕК 3110 (капітальні видатки): розширено перелік — тепер включає придбання периферійного обладнання комп’ютера та тимчасових споруд (мобільних, збірно-розбірних, контейнерних, блочно-модульних систем, у тому числі котельнь). Крім того, главу 1 Інструкції № 333 доповнено нормою, в якій ідеться, що за правильність віднесення видатків до поточних або капітальних відповідає розпорядник-одержувач. Таким чином, останні зміни до Інструкції № 333 та Наказу Мінфіну № 309 спрямовані на уточнення порядку застосування кодів економічної класифікації видатків і підвищення відповідальності розпорядників бюджетних коштів. Норма була доповнена положенням про покладення відповідальності на розпорядника у зв’язку з тим, що окремі напрями, передбачені кодом 2210, одночасно можуть бути віднесені й до коду 3110. Саме розпорядник у наказі про облікову політику визначає, чи належать такі витрати до поточних або капітальних, і відповідно несе відповідальність за прийняте рішення. Придбання комп’ютерної техніки разом із програмним забезпеченням як цілісний комплекс — з монітором, мишкою, клавіатурою, системним блоком — як основний засіб здійснюється відповідно до коду 3110. Якщо у нині тут присутніх будуть пропозиції чи зауваження, то в подальшому у процесі внесення наступних змін вони можуть бути враховані, — зауважила директорка департаменту.
Христина Харпола також поінформувала учасників семінару, якими документами визначаються методичні засади формування у бухгалтерському обліку та розкриття у фінансовій звітності інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи. За її словами, нововведення спрямовані на підвищення відповідальності розпорядників бюджетних коштів і забезпечення прозорості у бухгалтерському обліку й фінансовій звітності.
Окремо директорка департаменту зупинилася на змінах до Наказу Міністерства фінансів № 309, який визначає порядок реєстрації бюджетних фінансових зобов’язань, а також відповіла на численні запитання учасників — як у залі, так і в чаті обговорення.
Про порядок оскарження рішень у сфері публічних закупівель доповідав заступник директора департаменту — начальник відділу Євген Костенко:
— Питання публічних закупівель безпосередньо пов’язане з функціонуванням держави, адже всі закупівлі, які здійснює держава, проходять через спеціальну екосистему, без якої її економічне існування було б неможливим. Одним із ключових елементів цієї системи є захист прав бізнесу під час участі в торгах. З цією метою Антимонопольний комітет отримав повноваження органу оскарження, що розглядає скарги суб’єктів господарювання — потенційних учасників закупівель, які набули відповідного статусу для захисту своїх прав. Такий механізм є досудовим інструментом захисту. Його головна перевага полягає у швидкості: розгляд справ триває від семи до десяти робочих днів, що є одним із найкоротших строків у світі. Крім того, процедура є зручною та зрозумілою, оскільки всі етапи здійснюються через систему Prozorro.
Як зазначив доповідач, у системі публічних закупівель в Україні важливу роль відіграють два інститути: конкурентне відомство та орган оскарження. Перше з них відповідає за розслідування порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема випадків змови на торгах. Друге ж діє як квазісудовий орган, розглядаючи спори між замовниками та учасниками закупівель. Раніше скарги розглядали державні уповноважені, що створювало надмірне навантаження й ускладнювало роботу. Згодом був створений окремий інститут уповноважених з розгляду скарг. Це дало змогу не лише систематизувати практику, а й розробляти методичні рекомендації, налагоджувати співпрацю з іншими органами та передавати інформацію про порушення до правоохоронних структур, особливо у випадках підроблення документів. Попри це, наголосив Євген Якович, проблеми залишаються. У системі Prozorro нерідко трапляються випадки подання фальшивих документів, що підриває довіру до процесу. Тому постала потреба вдосконалення механізмів перевірки їхньої достовірності. Водночас велика кількість скарг свідчить про те, що учасники закупівель довіряють органу оскарження. Його діяльність отримала високу оцінку навіть від Європейської комісії. Проте учасники торгів часто припускаються типових помилок. На етапі оскарження тендерної документації вони іноді подають скарги після внесення змін, що законом заборонено, або не додають документального підтвердження порушення своїх прав. Такі правила були запроваджені для боротьби з так званим тролінгом торгів. На етапі розгляду тендерних пропозицій поширеною помилкою є несвоєчасне оскарження умов документації чи подання скарг після розкриття пропозицій, що також не допускається законодавством. Тож система оскарження у сфері закупівель поступово вдосконалюється, та водночас потребує подальшого розвитку, особливо щодо перевірки достовірності документів.
Також Євген Костенко розповів про особливі правила, затверджені Кабінетом Міністрів, які діють під час воєнного стану. Вони змінюються так швидко, що замовникам, учасникам і контролюючим органам важко встигати за новими вимогами. Тоді як закон зазвичай формує сталу практику, постійні зміни особливостей руйнують цю сталість і змінюють підхід навіть до оскарження.
Розповідаючи про державні закупівлі, Євген Якович радив згадати електронні каталоги — своєрідні маркетплейси для стандартизованих товарів. Вони дають змогу здійснювати закупівлі без тендерів, але наразі не передбачають процедури оскарження. Перелік товарів у каталогах швидко розширюється, і це поступово зменшує обсяг закупівель, які можна оскаржити. Вирішенням має стати новий законопроєкт № 11520, який покликаний замінити чинне законодавство. Він передбачає можливість оскарження навіть у випадку електронних каталогів, що стане важливим кроком до більш прозорої системи закупівлі.
Євген Костенко звернув увагу й на те, що на підготовку тендерних пропозицій відводять лише сім днів, а це створює серйозні труднощі, коли йдеться про масштабні кошториси, складні проєкти та великі фінансові зобов’язання. Такий строк є надто коротким, щоб забезпечити якісну конкуренцію та прозорість процесу.
Саме тому виникає потреба повернутися до чинної редакції Закону України «Про публічні закупівлі». Це означає мінімізувати кількість процедур, які проводять за «особливостями», і відновити повноцінні тендери. Відкриті торги дають можливість залучити більше учасників, створити здорову конкуренцію і, як наслідок, сприяти оздоровленню економіки. Такий підхід не лише зміцнює систему публічних закупівель, а й позитивно впливає на економіку держави загалом.
Після виступу пролунало запитання: чи потрібно на порталі Prozorro оприлюднювати договори цивільно-правового характеру, укладені за міжнародними грантами? Відповідь була чіткою: орган оскарження має свою сферу відповідальності, і методичні роз’яснення щодо положень, які виходять за її межі, він надавати не може. Питання, що стосуються договорів після їх укладення, належать до компетенції Міністерства економіки. Саме цей орган уповноважений надавати офіційні роз’яснення в таких випадках.
