12–15 квітня 2025 року в місті Коломиї Івано-Франківської області проходив чемпіонат України з паверліфтингу серед юнаків. У ваговій категорії до 120 кг золоту нагороду виборов першокурсник Львівської політехніки, студент Інституту прикладної математики та фундаментальних наук Тарас Мироник. Ми поспілкувалися з Тарасом про його перемогу, мотивацію, тренування і шлях у спорті.
— Тарасе, щиро вітаємо з перемогою! Розкажи, які емоції ти відчував під час змагань у Коломиї?
— Дякую! Приїхав я ще за день до свого виступу — підтримати друга Дмитра, який також навчається в Політехніці й теж став чемпіоном у своїй категорії. Було багато хвилювання — це мій перший старт такого рівня, і я займаюся паверліфтингом лише рік. З’являлися навіть думки, що щось може піти не так. Але в день змагань усе відпало — залишилося тільки бажання виступити якнайкраще.
А коли вага піддалася — це просто вибух адреналіну й радість, яку важко описати словами.
— Чи були якісь труднощі або несподівані моменти?
— Серйозних труднощів, на щастя, не було — все склалося навіть краще, ніж я сподівався. Єдине — переживав, щоб не забути про щось важливе через хвилювання. А особливий момент — це, звісно, відчуття, коли ти дізнаєшся, що став першим.
— Як ти дізнався про чемпіонат і коли вирішив брати участь?
— Чемпіонат відбувається щороку приблизно в цей самий час, тож я про нього знав. Але серйозно готуватися почав узимку, після участі в обласному чемпіонаті. І вирішив: чому б не спробувати й на всеукраїнському рівні?
— Чому саме паверліфтинг? Що тебе в ньому привабило?
— Я перепробував багато різних видів спорту, але жоден не «зачепив» так, як паверліфтинг. Спершу просто хотів поліпшити фізичну форму, але згодом зрозумів, що мене манить саме сила. Мені подобається відчуття прогресу, атмосфера залу, і взагалі це «ком’юніті» дуже підтримує. А ще — я просто люблю піднімати!
— А чому обрав саме Львівську політехніку для навчання?
— Я родом із Чернівців, та від самого початку знав, що хочу вчитись у Львові. Про Політехніку багато позитивних відгуків, і знайомі теж добре про неї говорили. Не шкодую — це класне поєднання науки і спорту.
— Як проходила твоя підготовка до чемпіонату?
— Почали готуватися до змагань із середини лютого. На підготовку до чемпіонату області було чотири тижні, а до України — вісім. Тренувався тричі на тиждень. Тренування були інтенсивні, з великою кількістю підходів, особливо у базових рухах. За тиждень до старту — розвантаження, але залу я не пропускав.
— Дотримувався спеціального режиму чи дієти?
— Так, звісно. Харчування — під чіткий калораж і баланс білків, жирів, вуглеводів. Це не лише перед змаганнями — для результату важливо робити так постійно. Відновлення — нормальний сон, вісім годин мінімум. І цього вже досить, якщо не халтуриш.
— Яку роль у твоєму успіху відіграв тренер Володимир Оліярник?
— Володимир Іванович — дуже хороший і досвідчений тренер. Постійно підтримує, допомагає, дає поради з техніки. На самих змаганнях фізично бути він не зміг, та ми завжди відчували його підтримку.
— Яка твоя найближча спортивна ціль і велика мрія?
— Далеко вперед я не заглядаю — це не завжди корисно. А найближча ціль — виконати норматив кандидата, а потім і майстра спорту. Мрію потрапити на міжнародні змагання й надалі розвивати себе в паверліфтингу. Хочу пов’язати своє життя зі спортом.
— І наостанок: що б ти порадив студентам, які хочуть спробувати себе в паверліфтингу?
— Просто приходьте! Якщо маєте бажання ставати кращими — ми чекаємо на вас у секції з паверліфтингу Львівської політехніки, яку веде Володимир Іванович. Не бійтеся починати. Головне — час і намір. А результати з’являться, коли викладатиметеся на повну.
