Як і обіцяли в минулому числі, розповідаємо, які громадські простори (ГП) у Львові спроектували п’ятикурсники Інституту архітектури в рамках спецпредмету на вибір студента. Якщо для майбутніх архітекторів та урбаністів це можливість попрактикуватись і проявити себе, то для міста – отримати цікаві нові або оживити занепалі існуючі простори.
Нові рішення – на існуючу ситуацію
Студенти виконують проекти в рамках співпраці кафедри містобудування Політехніки та Львівської міськради. Кожен міг вибрати для роботи ділянку до смаку: локації були різні (наприклад, територія біля 2-ї міської поліклініки на Симоненка, пішохідна ділянка на Пулюя, площа біля Будинку меблів на Любінській), а також у різних частинах міста (як у центрі, так і на периферії, в Рясному-2 чи на Топольній). Що проектувати, студентам «підказували» і сама ділянка, яку вони мали дослідити, і місцеві жителі, які чи не найкраще знають, чого їм бракує за вікном, на рідній вулиці чи в мікрорайоні. У проектах автори пропонували дитячі майданчики, місця для занять спортом (з турніками, вуличними тренажерами), клумби й газони. У сквері на Зеленій одна зі студенток вважає за потрібне оновити бордюри, лавки, вирівняти мощення, а ось потреби змінювати конфігурацію скверу не бачить. В Рясному-2, де бракує комфортних місць для громади, студенти спроектували ГП на вулиці Величковського: прогулянково-відпочинкова алея, місце для зібрань, міні-футбольний і баскетбольний майданчики тощо. А от у подвір’ї Ратуші авторка проекту хотіла б бачити меблеву фурнітуру по периметру, квітники, кінотеатр просто неба.
Ірина Киргизбаєва з кафедри містобудування Політехніки й Олександра Сладкова з ЛМР (начальник управління адміністрування, будівництва та розвитку інфраструктури департаменту розвитку) порадили студентам під час проектування звертати увагу на мощення, освітлення й вуличні меблі, продумувати розташування й ширину хідників, а також обов’язково «накладати нові рішення на існуючу ситуацію».
Реальні проекти
Деякі простори у Львові цьогоріч планують або зробити, або допроектувати. Тож окремі рішення студентів можуть бути втілені. Це зокрема стосується проекту щодо облаштування скверу на розі Кульпарківської та Героїв УПА. Василь Гуменяк озвучив студентське бачення: потрібні спортивний майданчик, вуличні меблі, альтанка, велопарковка, інше.
Проект має перспективу, адже, за словами О.Сладкової, місцевий бізнес зацікавлений у розвитку цієї локації: сквером користуються не так місцеві мешканці, як працівники тамтешніх офісів (таких компаній, як «Галицька здоба», «Родинна ковбаска», «Концерн Галнафтогаз», «СофтСерв», локальний бізнес, як-ось «Смачні сезони»). Власне, представники двох офісів незалежно один від одного й виступили з ініціативою облагородити сквер. Схоже, до його облаштування працівники компаній, локального бізнесу готові долучатись і фінансово, і творчо. Так, дизайнерські компанії могли б спроектувати меблі, будівельні – розробити робочу документацію, а хтось – попрацювати руками, зробити меблі чи висадити рослини. Аби зрозуміти, що й кому потрібно у сквері та хто і як може долучитись до його перетворення, запланували низку заходів: воркшоп, напрацювання завдання, аналіз анкет тощо. До процесу, очевидно, долучаться й політехніки.
Жанр, що впливає на нас
У міськраді в кооперації з ІАРХ зацікавлені, бо це можливість, по-перше, отримати цікаві, придатні для втілення рішення, по-друге, придивитись до студентів: 1–2 особам, яким жанр проектування ГП припаде до душі та які мають розуміння цього напряму, навіть можуть запропонувати працевлаштування. Так свого часу на роботу в міськраду потрапили Олена Зварич і Христина Чорноус – після розробки проекту облаштування скверу по вулиці Хмельницького (він реалізований). О. Сладкова відзначає позитивну динаміку:
– Якщо раніше серед студентів часто доводилось бачити такий підхід, що спочатку треба все вирубати – щоб потім показати свою велику інженерну думку, то тепер студенти більше уваги звертають на середовище, вчаться його аналізувати, а дослідження середовища – це половина роботи. Жоден запрезентований проект не несе шкоди середовищу, всі вони сумісні з життям, більшість містить якийсь цікавий елемент, що може зробити простір унікальним. Хочемо, щоб майбутні фахівці ще в університеті вчились аналізувати середовище, пробували працювати з ландшафтом і проектувати ГП, адже побутує думка, що це – «нижчий жанр» (порівняно з об’ємним проектуванням), тоді як саме він впливає на нас найбільше. Цікаво, що часто студентські роботи є ліпші, ніж пропозиції «дорослих» архітекторів.
Оцінити проекти студентів – політехніків, а також лісотехніків – можна на виставці у дворику Ратуші.