Надзвичайно сумна звістка сколихнула кафедру електронних обчислювальних машин Національного університету «Львівська політехніка» ― 22 січня передчасно відійшов у вічність багатолітній доцент кафедри ЕОМ Вадим Адольфович Голембо.
Народився Вадим Голембо 2 листопада 1934 року в Харкові. Під час Другої світової війни разом із мамою перебував в евакуації в Уфі. Після війни у 1945 році з батьками переїхав до Львова, в якому провів усе своє життя.
У 1957 році Вадим Адольфович закінчив радіотехнічний факультет Львівської політехніки. З 1961 року працював у Львівській політехніці, а у 1963-му став одним з організаторів та перших викладачів кафедри електронних обчислювальних машин, на якій пропрацював 60 років.
Учень професора Бенціона Швецького, своєю науково-дослідною роботою Вадим Адольфович зробив значний внесок у розвиток інформаційно-вимірювальної техніки та автономних інтелектуальних засобів збору інформації. В 1983 році захистив кандидатську дисертацію, а в 1989-му йому було присвоєно звання доцента. Автор понад 250 наукових публікацій, зокрема двох монографій, та 25 авторських свідоцтв. Як керівник та консультант підготував трьох кандидатів технічних наук. Будучи чудовим педагогом, підготував тисячі студентів з України та багатьох країн світу, які завжди з теплотою згадують про нього.
З дитинства Вадим Адольфович захоплювався шахами, де досяг значних успіхів. У 1960–1969 роках він був головою Львівської обласної шахової федерації. З моменту заснування у 2016 році Шахової академії Львівської політехніки Вадим Адольфович обраний і працював її президентом.
Рідні, друзі та колеги по роботі пам’ятають його як дуже добру та чутливу людину, яка допомагала всім навколо себе і словом, і ділом.
Вадим Адольфович Голембо назавжди залишиться в серцях і пам’яті дружини Інни Йосифівни Мар’ямової, рідних, друзів, колег з кафедри ЕОМ, ІКТА, Львівської політехніки та студентів.
