В серпні 2025 року у Львові презентували каталог «Переможці премії Національної спілки архітекторів України 2024». Захід збігся із засіданням правління Львівської обласної організації НСАУ.
Місцем презентації стала фабрика Івана Левинського — історичний комплекс, де розташована архітектурна студія A7 під керівництвом доцента кафедри дизайну архітектурного середовища Інституту архітектури та дизайну Львівської політехніки Богдана Гоя. Кілька місяців тому студія створила музейну експозицію, присвячену історії львівської фабрики керамічної плитки початку ХХ століття.
У заході взяв участь координатор премії НСАУ Олександр Барановський, який розповів про проєкти-переможці 2024 року й анонсував конкурс 2025 року. Презентацію доповнила екскурсія музеєм фабрики, яку провів Богдан Гой.
Серед учасників заходу були викладачі Львівської політехніки: Юрій Верхола, Юрій Джигіль, Богдан Гой, Віталій Шуляр, а також голова Львівської обласної спілки архітекторів Микола Шеремета. Партнерами заходу стали GALECO (виробник водостічних систем, Польща) та київська компанія «Барви швидкості» (постачальник HPL-панелей), директорка якої, Валерія Казадарова, провела презентацію.
Каталог видано спільнокоштом конкурсантів і за підтримки партнерів НСАУ: KNAUF, Alterra Group, PRO GREEN, Galleria Porcellanato. Деталями каталогу та його проєктів, а також власною думкою про порядок денний українського архітекторського простору з нами поділився Юрій Джигіль.
— Чому для архітекторів важливо брати участь у конкурсах НСАУ?
— НСАУ об’єднує українських архітекторів і організовує їхню діяльність згідно зі статутом. Щорічні конкурси НСАУ — одна з форм статутної діяльності. Вони відображають загальний стан української архітектури і стимулюють архітекторів до професійного вдосконалення. Перемога у всеукраїнському конкурсі дає можливість представити роботу на міжнародному рівні, оскільки НСАУ є членом МСА (Міжнародної спілки архітекторів). А ще щорічні огляди-конкурси, які проводять напередодні 1 липня — Дня архітектури України, традиційно є платформою для спілкування архітекторів.
— Який із проєктів-переможців 2024 року вам особливо запам’ятався?
— Достойних проєктів чимало, але я не хочу відповідати на це запитання, обираючи якийсь один із проєктів. У конкурсі НСАУ традиційно є багато номінацій. Інколи неможливо ставити в один ряд запроєктовані й реалізовані обʼєкти, проєкти нового будівництва, роботи, повʼязані з реконструкцією, великі містобудівні комплекси і те, що стосується розроблення інтерʼєрів тощо. Кожну таку роботу варто розглядати індивідуально, докладно ознайомлюватися з нею і, відповідно, з повагою ставитися до колег, які її представляють. А для створення повної картини треба їхати й дивитися на реалізований об’єкт у реальних умовах, а не лише на фотографіях. Якщо ж це тільки запроєктована будівля, парк чи квартал, бажано також відчути архітектурне і природне середовище, у якому проводитимуть будівництво. Так працюють архітектори у всьому світі. На жаль, у наших реаліях це поки що майже нереально, якщо ти живеш в іншому місті.
— Чим каталог може бути корисний для студентів і молодих архітекторів?
— Каталог має бути настільним підручником для студентів. Архітекторська молодь повинна отримувати багато візуальної інформації для того, щоб вчитися спостерігати за модою архітектури, порівнювати й оцінювати її. Зібрана в каталоги інформація про найкращі проєкти стає предметом вивчення та копіювання. У мистецтві (зокрема, у мистецтві архітектури) копіювання робіт майстрів часто застосовують у навчальному процесі. Це сприяє набуттю студентами професійного смаку й культури.
— Які тенденції сучасної української архітектури можна побачити у представлених роботах?
— Простежуються різні тенденції — позитивні й негативні. До позитивних я зараховую ті, що розвивають творчу та професійну свободу архітекторів, базуються на гуманістичних засадах і пошуку особливих рис української архітектури. З кожним роком конкурсні матеріали набувають нової якості, що повʼязано з розвитком комп’ютерних технологій у галузі графічного дизайну та проєктних програм, а нині — ще й із застосуванням штучного інтелекту (ШІ). Це звільняє час від виготовлення проєктної документації та дає змогу більше уваги надавати пошуку оригінальних рішень.
До негативних тенденцій я зараховую ті, що з різних причин призводять до професійних поступок перед замовниками, інвесторами чи забудовниками. Переважно це відбувається з банальних корисливих міркувань проєктантів, а дуже часто — через брак досвіду, вмінь і волі.
Не секрет, що розвиток комп’ютерних технологій у проєктуванні знизив рівень класичної художньої підготовки архітекторів. Тому за проявами сучасного модернізму в архітектурі нерідко ховається брак професіоналізму, якого архітектори мають набувати разом із художнім досвідом. До того ж приклади такої архітектури з різних регіонів країни часто подібні на вигляд: схожі конструктивні системи, будівельні матеріали, інженерне обладнання тощо.
Якщо оцінювати конкретніше, мене непокоїть певна типізація фасадних рішень, яку диктують не найкращі технології, що з’являються на нашому будівельному ринку. Ще більше бентежить ущільнення забудови та зростання її поверховості в містах. Це є наслідком гонитви за продукуванням квадратних метрів на шкоду комфорту мешканців, архітектурному та природному оточенню. Також мене засмучує, коли архітектори підтримують і обґрунтовують очевидні неправомірні (часто навіть незаконні) проєктні рішення в забудові.
— Чи різниться архітектура різних регіонів України в цих проєктах?
— Справді, є різноманітні та цікаві проєкти з різних регіонів країни. Мені найбільше сподобалися проєкти громадських будівель, благоустрою і парків. Проте, на жаль, у житловій архітектурі я спостерігаю тенденції до уніфікації.
Я давній прихильник творчості Віктора Кудіна і вважаю, що він та його команда заслужено здобули гран-прі в огляді-конкурсі «Премія НСАУ 2024». Також звернув увагу, що багато премійованих робіт зі Львова. З одного боку, це не дивує — війна змістила центр будівельної активності на захід. А з другого — виникає дивне відчуття, коли бачиш гарні проєкти й розумієш, що триває війна, і ці ідеальні картинки різко контрастують з тим, що відбувається в зоні бойових дій. Ми втратили багато міст, поселень, різних споруд, пам’яток архітектури. Чимало людей змушені були переселитися або залишитися під окупацією. Серед них є багато наших колег-архітекторів. На жаль, ми живемо в цій реальності.
— Як студенти сьогодні ставляться до участі в архітектурних конкурсах?
— Участь у конкурсах НСАУ студенти зможуть брати після закінчення університету та набуття членства в спілці. Під час навчання є можливість брати участь у різноманітних студентських конкурсах. Це схвалюють і заохочують як виші, так і викладачі, під керівництвом яких вони працюють над конкурсними роботами. Багато студентів підзаробляють у проєктних фірмах. Мені відомі історії, коли в складі переможців всеукраїнських архітектурних конкурсів були наші студенти старших курсів, які виконували проєкти під керівництвом колег, що брали їх на роботу. Тому я вважаю, що наші студенти позитивно ставляться до участі в архітектурних конкурсах. Це дає їм безцінний досвід і надію підзаробити в разі перемоги.
— Що, на вашу думку, зараз найважливіше в роботі архітектора для відбудови країни?
— На мою думку, нині в роботі архітектора для відбудови країни найважливішими є професіоналізм і громадянська позиція, що не дасть повторити помилок минулого і «розбазарити» кошти недоброзичливим ділкам. Тут я хочу згадати й радянський період із «хрущовками», диктат будівельників, засилля ідеології та багато іншого, що робило архітекторів найслабшою ланкою в будівельному процесі. Наслідки всього цього до кінця не подолані. До прикладу, в Україні ми ще донині живемо за чинним «Житловим кодексом УРСР».
Ми зможемо реально претендувати на вступ до ЄС і НАТО, коли адаптуємо наше законодавство (зокрема, в архітектурі й будівництві) до європейських законів і стандартів. Лише тоді ми почнемо створювати умови для життя та праці українців за найкращими європейськими зразками.
— Які ідеї проєктів-переможців конкурсу 2024 року ви б назвали найперспективнішими для українських міст?
— Головне я вже окреслив. Узагальнено — це ідеї, які формують громадянське суспільство та європейську культуру, зберігаючи нашу ідентичність. Наведу слова Васіліса Сгутаса, високоповажного представника МСА, які він сказав у 2001 році на пресконференції з нагоди відкриття в Києві Першого всеукраїнського фестивалю «Архітектура і дизайн». На запитання журналіста, що б він побажав українській архітектурі, Васіліс Сгутас відповів: «Щоби її впізнавали у світі».
Попереду в нас багато роботи для набуття українською архітектурою суб’єктності. Головне — перемогти ворога й «перезавантажити систему».
