28 підприємців Львівщини виявили бажання вивчати ази експортування. До кінця листопада вони прослухають вісім модульних курсів. Деякі заняття відбуваються і в нашому університеті.
На початку жовтня між Облдержадміністрацією, Торгово-промисловою палатою, Львівською політехнікою та Асоціацією професійних митних посередників підписано Меморандум про реалізування проекту «Школа експортера для початківців». У ньому сторони виклали своє бачення формування постійної платформи підготовки початківців-експортерів, висловили свої права, зобов’язання, побажання. Завдяки цій домовленості підприємці отримали змогу поглиблено вивчати особливості здійснення експортної діяльності та набути практичних навиків для виходу на зовнішні ринки, аби вміти продавати свої товари за кордон. До кінця листопада учасники школи дізнаються про тарифні та нетарифні засоби регулювання експорту, фінансово-економічне обґрунтування ефективності та ціноутворення в експортній діяльності, митні режими, умови сертифікування товарів тощо.
Мені вдалося побувати на лекції тренера та консультанта з питань експорту на європейські та міжнародні ринки, автора «Базового посібника з інтернаціоналізації бізнесу та виходу на ринки Європейського союзу» Олега Мірошниченка. Він прочитав модуль «Розробка експортної стратегії експортера-початківця». Щоправда, слухачів було небагато. Очевидно, нагальні бізнесові справи завадили їм цього разу прибути на заняття. Загалом модулі охоплюють різні напрями здійснення експортної діяльності: попередній вибір цільових іноземних ринків та їхні дослідження, врахування тарифних та нетарифних засобів регулювання експорту, розроблення експортної стратегії компанії, здійснення фінансово-економічного обґрунтування ефективності та ціноутворення в експортній діяльності, укладення експортних контрактів тощо.
Докладніше про роботу школи експортера для початківців розповідає викладачка школи, завідувачка кафедри зовнішньоекономічної та митної діяльності Ольга Мельник:
– Основне завдання школи – аби підприємці, які хочуть вийти на зовнішній ринок і там продавати свою продукцію, отримали необхідні початкові базові знання, як це робити без елементарних помилок. Ми передбачили професійну підготовку різних представників, зазвичай малого і середнього бізнесу, у контексті їхнього грамотного виходу на закордонну співпрацю. Ідеться не тільки про європейські, а й про незвичні для нас східні ринки.
– Як виникла ідея створення школи?
– Підприємці зрозуміли, що не знають, як «правильно» експортувати свою продукцію: з чого почати налагоджувати контакти із закордонними колегами, як акредитуватися на митниці, як і де дізнатися, чи є потреба в додатковій сертифікації, ліцензуванні. Вони зверталися і до нас на кафедру, і в Облдержадміністрацію, де міститься сектор просування експорту, і в Торгово-промислову палату.
– Що готові експортувати наші підприємці?
– Знаєте, діапазон експорту широкий, починаючи від продуктів харчування (соняшникова олія, соки) і завершуючи нестандартною продукцією – експортом равликів, так званих пірамідок для розпалювання камінів… Асортимент пропозицій надзвичайно великий. І кожна має право на експорт.
– Як діє школа?
Укладаючи розклад занять, ми враховували можливості спікерів, тому його доводиться інколи коригувати. Зазвичай передбачено дві години на тиждень. Навчання відбувається у Львівській політехніці, Торгово-промисловій палаті, Облдержадміністрації.
– Яким чином кафедра зовнішньоекономічної та митної діяльності залучилася до укладання програми?
– Маємо попередній досвід підготовки інформаційно-аналітичних матеріалів, що стосуються дослідження так званих нестандартних ринків збуту. Наші студенти й викладачі вивчали й аналізували експортний потенціал і можливості львівських підприємств щодо їхнього виходу на ринки Азії й Африки. Тому закономірно, що троє з восьми лекторів школи – Олег Микитин, Андрій Тодощук і я – викладачі нашої кафедри. При створенні програми ми врахували, що треба передбачити всі стрижневі аспекти забезпечення експортної діяльності – від дослідження первинного ринку і до укладання зовнішньо-економічного договору.
