Студент Інституту хімії та хімічних технологій Національного університету «Львівська політехніка» Єгор уже не вперше стає престижним стипендіатом ― раніше хлопець отримав академічну стипендію від Кабінету Міністрів України. У розмові четвертокурсник поділився враженнями від обраного фаху, університету та планами на майбутнє.
― Розкажи, як зрозумів, що хімія ― це твоє?
― Змалечку я мріяв про медицину, марив нею, але перед одинадцятим класом, оцінивши тривалість цього навчання, перспективи кар’єрного розвитку, збагнув, що на це не готовий. Витратити, скажімо, десять років для мене було трохи занадто. Тож вирішив залишитися у сфері охорони здоров’я, але обрати щось трішки легше.
― Чому вступив саме у Львівську політехніку?
― Фармація була для мене оптимальним варіантом. Розробка лікарських засобів, їхнє виготовлення; мені це по-справжньому подобається. Окрім того, люблю хімію. Політехніка стала для мене альма-матер, бо хотів бути інженером, тобто працювати з розробкою безпосередньо, а не працювати в аптеці, як спеціалісти після медичних вишів.
― Чи виправдав університет твої сподівання?
― Насправді, вступаючи у виш, не очікував, що навчальна програма буде такою насиченою. Я був готовий, звісно, що ця спеціальність ― практична, але мене чекала значна кількість інженерних дисциплін, як-от: математика, фізика, креслення тощо. Можу сказати, що навчання тут перевершило мої очікування. Воно дало мені змогу сформуватися фахово.
― Можливо, є якісь мінуси?
― Навчанням задоволений повністю. Я неймовірно задоволений, що потрапив саме у це місце. До того ж у мене чудова група.
― Який напрямок у хімії тебе цікавить найбільше?
― Мене подобається те, що я зараз вивчаю. Зокрема виготовлення лікарських засобів у промислових масштабах.
― Що робиш у вільний час?
― Намагаюся максимально бувати з друзями ― часто зустрічаємося, гуляємо. Люблю музику, читати. Зараз багато часу приділяю вивченню французької мови. Інтереси доволі швидкоплинні, але те, що перелічив, у моєму житті постійно
