В Україні є інноваційні рішення, які довели свою ефективність, але досі залишаються поза межами офіційних клінічних протоколів. Це означає, що проблема не в браку технологій чи ідей, а у відсталих стандартах, які стримують розвиток медицини. Яскравим прикладом цього парадоксу є гідрогелеві вироби AQUIOR, створені науковцями Львівської політехніки.
AQUIOR – це стерильні альгінатні гідрогелеві засоби, які поєднують властивості перев’язувального матеріалу і терапевтичного препарату. Вони здатні поглинати ексудат, підтримувати оптимальне вологе середовище для загоєння, не спричиняти подразнень і суттєво прискорювати регенерацію тканин. Їхня дієвість підтверджена як у тилових медзакладах, так і на передовій. Тож питання звучить цілком слушно: це все ще лише перев’язувальний матеріал чи вже повноцінний лікарський засіб?
Професор кафедри органічної хімії Інституту хімії та хімічних технологій Львівської політехніки Володимир Самарик представив AQUIOR як приклад того, як наука не просто йде в ногу з потребами суспільства, а часто випереджає систему. «Ми ставимо перед собою запитання: це ще просто перев’язувальний матеріал чи вже повноцінний лікарський засіб? – зазначив він під час круглого столу «Сила Співдії: Кластери – Освіта – Медичні інновації – Влада», який відбувся у стінах Національного університету «Львівська політехніка». – Реальність така, що наші вироби працюють, і це доведено практикою. Але в чинних клінічних протоколах їх не передбачено. Це велике питання, яке треба підіймати на державному рівні».
У центрі уваги не лише медичні гідрогелеві альгінатні стерильні вироби AQUIОR для лікування ран і опіків. Наукова команда кафедри органічної хімії працює над масштабним проєктом «Розробка гідрогелевих засобів надання невідкладної допомоги при проникних пораненнях черевної порожнини в межах створення центру досліджень нових полімерних матеріалів для медицини».
Це ще один крок у розвитку медичних технологій, адже йдеться про розробку рішень для критичних ситуацій, де традиційні методи не завжди ефективні. Такі інноваційні підходи можуть врятувати життя під час тяжких бойових чи цивільних травм, забезпечивши тимчасову герметизацію пошкоджень і контроль внутрішніх кровотеч.
Важливо, що у Львівській політехніці створюють Центр досліджень нових полімерних матеріалів для медицини, який не лише розробляє інноваційні продукти, а й піднімає на державному рівні питання їхнього внесення до протоколів лікування. Адже без нормативного закріплення навіть найефективніші рішення залишаються лише на стадії експериментів.
Дискусія, яка розгорнулася під час панелі «Медичні інновації – від лабораторії до реального застосування», висвітлила одну з ключових проблем сучасної медицини в Україні: наука створює нові інструменти, але система охорони здоров’я часто не готова їх прийняти.
Відсутність сформованого ринку гідрогелевих виробів в Україні – це не свідчення браку технологій. Навпаки, це результат того, що нормативна база та клінічні протоколи не адаптовані до сучасних можливостей. Виходить, інновації є, проте вони залишаються «поза грою», доки не отримають належної політичної та регуляторної підтримки.
Круглий стіл у Львівській політехніці став не лише місцем для обміну думками, а й платформою для формування суспільного запиту на реформу. Учасники заходу наголосили: майбутнє української медицини залежить від того, чи зможемо ми зробити стандарти лікування гнучкішими й сучаснішими, аби вони не гальмували впровадження інновацій, а стимулювали їх.
AQUIOR та нові полімерні розробки для допомоги в разі поранень черевної порожнини – лише частина того, як українська наука здатна випереджати час. Завдання держави сьогодні – створити умови, за яких ці рішення не залишатимуться в лабораторіях, а працюватимуть на благо людей у реальній практиці.
Щоб такі інновації стали частиною реальної медицини, потрібні системні кроки.
- Оновлення клінічних протоколів – офіційне визнання гідрогелевих матеріалів як окремої категорії засобів лікування ран і критичних поранень в Україні.
- Стабільна підтримка центрів досліджень – забезпечення фінансування й інституційної стабільності Центру нових полімерних матеріалів для медицини.
- Пілотні програми у військовій і цивільній медицині – впровадження тестових проєктів у госпіталях і шпиталях із застосуванням AQUIOR та аналогічних розробок.
- Міжсекторальна співпраця – взаємодія науки, бізнесу, освіти й держави для створення ринку інноваційних медичних матеріалів.
- Міжнародна інтеграція – включення українських технологій у глобальні стандарти і партнерство з провідними медичними інституціями світу.
Лише так українська медицина зможе рухатися в ногу з глобальними трендами – і навіть випереджати їх.
Публікацію підготовлено у рамках реалізації проєкту «Розробка гідрогелевих засобів надання невідкладної допомоги при проникних пораненнях черевної порожнини в межах створення центру досліджень нових полімерних матеріалів для медицини», що одержав грантову підтримку Національного фонду досліджень України.
