У боях з російськими окупантами загинув випускник Інституту комп’ютерних технологій, автоматики та метрології, 31-річний капітан Олександр Созанський. Чоловік боровся з ворогом ще з 2014 року, за цей час проявив себе як справжній лідер, патріот, ідейна й надзвичайно справедлива людина. З початком повномасштабного вторгнення Олександр Созанський захищав нашу державу в лавах 80-ї десантно-штурмової бригади, а свій останній бій військовослужбовець прийняв на Донеччині.
Ідейний, патріотичний, чесний і справедливий – так згадує про Олександра його одногрупник, асистент кафедри безпеки інформаційних технологій ІКТА Роман Банах. У 2009 році вони разом вступили до Львівської політехніки й навчалися на кафедрі захисту інформації за спеціальністю «системи технічного захисту інформації». Після випуску з університету й далі дружили, а незадовго до загибелі Олександра встигли побачитися.
«Я пригадую, що вже з першого курсу Олександр виявляв інтерес до війська, військової служби. Тоді почав паралельно навчатися на військовій кафедрі в Національній академії сухопутних військ, після закінчення якої дістав своє перше офіцерське звання. У 2014 році добровольцем пішов воювати, а поміж поїздками на Схід встиг захистити диплом. Спершу Олександр служив у складі батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Золоті ворота», а згодом вступив до лав «Правого сектору».
Він був дуже справедливий, чесний – ці риси завжди вирізняли його з-поміж інших. Під час навчання добре спілкувався з одногрупниками, був готовий усім допомогти. Але головне – Олександр був справжнім патріотом, бо так із самого дитинства його виховували батьки. До слова, вони активні волонтери, допомагають нашому війську ще з 2014 року, а сестра Олександра також офіцер. Любов до держави, відданість, цінність свободи, честь і гідність – усе це він бачив змалку і ці основі принципи зберіг у подальшому житті», – розповідає Роман Банах.
У 2018 році Олександр вступив до лав ЗСУ. Відтоді воював у складі 80-ї десантно-штурмової бригади. На момент загибелі 31-річний капітан командував ротою вогневої підтримки.
«Ми з ним багато спілкувалися, він розповідав про службу, війну. Ще взимку, коли Олександр приїжджав у коротку відпустку, нам вдалося побачитися, він приходив до мене в гості. Пригадую, тоді він озвучив таку цитату: «Патріотизм полягає не в тому, щоб загинути за свою країну, а зробити так, щоб ворог з іншої сторони загинув за свою…»
Він ні на мить не сумнівався в нашій перемозі, вірив у неї і до останнього дня робив усе, щоб вона якнайшвидше настала», – завершує розповідь Роман Ігорьович.
Попрощалися з воїном у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла, а поховали Героя в рідному Самборі.
В одному з інтерв’ю Олександр казав, що воїн живе доти, доки його пам’ятають. Сьогодні кожен із нас може зробити так, щоб відважний офіцер, справжній патріот, наш політехнік – Олександр Созанський – жив вічно. Ми дякуємо йому за взірець життя, вартого наслідування, і щиро співчуваємо його рідним та близьким. Вічна пам’ять і слава Герою!
