Одним із пріоритетних напрямків діяльності Львівської політехніки є міжнародна наукова співпраця, тому тут дбають про добрі міжнародні стосунки з вишами і науковими інституціями Європи та світу, тим паче, що живемо на прикордонні з європейськими державами.
– Науковці університету вже впродовж багатьох років беруть активну участь у різноманітних програмах міжнародного співробітництва, – розповідає проректор з наукової роботи Львівської політехніки професор Наталія Чухрай, з якою ведемо мову про сучасні тенденції розвитку міжнародної наукової співпраці, перспективи та інтеграцію у міжнародне середовище. – Діє понад 100 комплексних угод з провідними університетами та установами Європи, Америки та Азії. Хотілося б, щоб ця співпраця вийшла на якісніший рівень, адже в силу різних обставин не з усіма співпрацюємо однаково.
Знаково, що 20 березня цього року відбулося підписання Угоди між Україною і Євросоюзом про участь України у Рамковій програмі ЄС з наукових досліджень та інновацій «Горизонт-2020». Відповідно до Угоди, Україна братиме участь у програмі на правах асоційованого учасника. Вона увійшла до 11 провідних наукових країн світу, які визначені ключовими стратегічними партнерами ЄС. Наукові колективи університету, звичайно, й до підписання Угоди брали участь у попередній програмі (7 РП), але лише як партнери з третьої країни. Тепер, як рівноправні партнери, матимемо однакові права й можливості з установами країн-учасниць ЄС, широкі можливості для наукової співпраці, проведення спільних наукових досліджень та підвищення мобільності науковців. Зможемо бути бенефіціарами або координаторами проектів у рамках створених консорціумів. Тепер не лише ефективно проводитимемо фундаментальні прикладні дослідження, а й будемо займатися наукою в реальному секторі економіки, втіленням в неї наших наукових результатів, адже наука має служити народові. Англомовні видання шістьох інститутів Політехніки знають і цінують у світі, одне з них входить до наукометричних баз даних. Ще кілька видань перебувають у стадії започаткування.
– Як забезпечуватимете виконання завдань програми «Горизонт-2020»?
– За наказом Міністерства освіти і науки України на базі Львівської політехніки торік створено національний контактний пункт «Дії Марії Кюрі для розвитку навичок, навчання та кар’єри» (НКП), який розповсюджує відомості про програму «Горизонт-2020» та здійснює інформаційний супровід за тематичним напрямом «Дії Марії Склодовської-Кюрі» пріоритету «Передова наука». Робота НКП спрямована на підвищення обізнаності наукової спільноти та інших зацікавлених учасників з програмами ЄС і активізації участі у «Горизонті-2020»; інформування та надання консультаційних послуг; створення, змістове наповнення та підтримку веб-сайту НКП, видання бюлетенів (та інших інформаційних матеріалів). На базі НКП проведено три семінари, створено й змістовно наповнюється веб-сторінка НКП, видано інформаційний бюлетень «Дії Марії Склодовської-Кюрі», йде робота над підготовкою другого видання. Також провели нараду з представниками правління концерну ПАТ «Концерн «Електрон» (у травні зустрінемося з представниками успішних IТ-компаній), та два заходи національної мережі НКП.
Щодо участі наукових колективів Львівської політехніки у програмах з наукових досліджень (7 РП, «Горизонт-2020»), то на конкурси 7-ої Рамкової програми подано 20 заявок, п’ять з яких отримали фінансування від ЄС. У цьому році виконуємо три проекти 7 РП. На конкурси програми «Горизонт-2020» подали 5 проектних пропозицій.
– Університет бере участь й у інших зарубіжних наукових проектах?
– Звичайно, виконуємо міжнародні проекти та науково-дослідницькі роботи за міжнародними грантами (NATO, ICDD, CRDF), у рамках міждержавних угод з Австрією, Китаєм, Литвою, Німеччиною, за міжнародними госпдоговорами на замовлення закордонних компаній та установ Німеччини, Італії, Молдови, Вірменії. Наші вчені проводять наукові дослідження та проходять стажування за кордоном у межах програм академічних обмінів (Fulbright Program, DAAD, OeAD), індивідуальних грантів, стипендій (програма Gaude Polonia, стипендійна програми ім. Лейна Кіркланда, грантів CNRS).
– Які плани на найближчий час?
– Хотілося б створити в Політехніці сприятливе, роз’яснювальне, інформаційне середовище, видавати каталоги та інформаційні бюлетені різними мовами, вдосконалювати сайт, використовувати сучасні інформаційно-комунікаційні технології, популяризувати досягнення й результати досліджень.
Болюче місце – матеріальна база для наукових досліджень. Приємно, що Європейський інвестиційний банк уже розпочав фінансування проектів трьох вишів – учасників проекту, серед яких і Львівська політехніка (над цим ми працювали впродовж чотирьох років). На першому етапі у нас буде проведено енергоаудит всіх корпусів, на другому, зокрема, будівництво навчально-наукового корпусу, закупівля обладнання для покращення експериментальної бази наукових досліджень в університеті