На одному з недавніх засідань Вченої ради Університету заслухано та обговорено доповіді проректора з науково-педагогічної роботи Львівської політехніки професора Дмитра Федасюка та голови комісії Вченої ради з проблем інформатизації та комп’ютеризації Андрія Пелещишина щодо виконання програми інформатизації діяльності Університету.
Ми попросили Дмитра Федасюка конкретизувати деякі питання цієї багатогранної проблематики. Які її найактуальніші складові і що треба зробити у найближчій перспективі?
– Насамперед, – наголосив він, – у полі нашого зору перебуває освітня складова. Маю на увазі надання інформаційних послуг як студентам, так і викладачам. Для цього вже не перший рік у нас розвивається віртуальне навчальне середовище, яке наповнює кожен викладач зі свого предмета і вміщує у ньому навчальний матеріал. Це, зокрема, лекції, презентації, методичні вказівки до лабораторних робіт, тести для самооцінювання знань студентами, а також тести, щоб викладач міг оцінити знання студента з певних тем.
Зараз вдосконалюється цей функціонал для того, щоб можна було розширити засіб спілкування викладача зі студентом. Викладач може задати студенту той чи інший вид робіт, який він має виконати, і ліміт часу для виконання цієї роботи, відстежити виконання і певним чином оцінити результат роботи, помістивши оцінку в електронний журнал.
Для того, щоб студент якнайшвидше звик до використання інформаційних технологій у навчальному процесі, ми у вересні минулого року вперше для першокурсників провели спеціальні заняття щодо ознайомлення з інформаційними технологіями у навчанні. Студенту до того були надані електронна адреса, логін і пароль, за якими вони мали змогу скористатися усіма сервісами, які існують, а потім якнайшвидше навчити студента, як цими інструментами, цими засобами користуватися. З іншого боку, це стимулювало викладача, який з різних причин не використовував електронне спілкування зі студентом. Адже студент вимагає, і викладач змушений це робити.
– Ми не вперше розмовляємо про Віртуальне навчальне середовище. У якому зараз воно стані?
– Нині у нас майже 2 тисячі предметів, які повною мірою представлені у віртуальному навчальному середовищі. Викладач отримує сертифікат, який підписує керівництво і засвідчує, що цей комплекс відповідає сучасним вимогам .Ми пішли далі – оцінюємо активність використання цього навчально-методичного комплексу, аналізуючи кількість студентів, які зареєстровані на той чи інший предмет. Тепер замало розмістити цей комплекс. А наскільки він цікавий для студента, наскільки він активно використовує це навчальне віртуальне середовище? Тим більше, що остання версія, яку ми інсталювали (це нова версія платформи Moodle), дозволяє проаналізувати: скільки студентів користуються тим контентом, з якою частотою? У нас тепер буде запроваджено виплату премій викладачам після того, як буде апробований цей комплекс, коли буде підтверджено активність його використання.
Другий важливий аспект цієї проблематики полягає у тому, що ми, розвиваючи електронні засоби навчання, почали готувати викладачів до створення відеороликів, відеолекцій. Як фрагмент своєї лекції викладач може включити до неї відеоролик, відзнятий десь на виробництві чи в науковій лабораторії. Восени минулого року розпочали готувати викладачів до такої роботи, майже 100 осіб пройшли через спеціальні курси, які завершилися створенням самостійних відеороликів з використанням спеціалізованої програмної системи Camtasia Studio. У січні викладачам видали 76 сертифікатів, які засвідчили проходження курсів підвищення кваліфікації. Відеоролики не замінюють присутність лектора. Але відеовставки сприяють кращому засвоєнню матеріалу. Це дає змогу, зокрема, виконувати віртуальні лабораторні роботи, для прикладу, зі здійсненням якихось хімічних реакцій із економією матеріальних ресурсів, з уникненням шкідливих і небезпечних реальних виробничих процесів. Студент, побачивши подібний відеоролик, може самостійно провести належні обчислення.
– Чи можна вважати, що електронні засоби значно розширюють можливості і ефективність заочного і дистанційного навчання?
– Безперечно. Ви знаєте, очевидно, про те, що Львівська політехніка має декілька навчально-консультаційних пунктів, зокрема, у Хмельницькому, Чернівцях, Нововолинську, Хусті. Тепер студентові-заочнику не обов’язково так часто їздити на лекції до цих міст. Він може прослухати лекцію навіть з домашнього комп’ютера, коли викладач подає лекцію зі спеціального робочого місця з вебкамерою в Університеті через Інтернет, так званий вебінар.
– До яких ще аспектів інформатизації Ви вважали за необхідне привернути увагу членів Вченої ради Університету?
– Таких аспектів декілька. Це, зокрема, все ширше використання електронних засобів у впровадження і вдосконалення інформатизації для адміністрування й управління Університетом, системи електронного документообігу. Не лише для реєстрації вхідної і вихідної кореспонденції у базі даних, а й для відстеження віх виконання того чи іншого завдання, доручення тією чи іншою особою. І ще надзвичайно важливим було питання розширення мережі бездротового зв’язку – Wi-Fi. У нас вже є кілька навчальних корпусів з точками такого зв’язку. Зараз розробляється проект розвитку такої бездротової мережі, зокрема, у 4, 5 і 20 корпусах, щоб невпинно розширювати площу кампусу з покриттям бездротовим зв’язком. Сьогодні все більше і більше студентів та викладачів застосовують у навчальній роботі планшети, смартфони.
– Гадаю, немає потреби докладно переповідати усі пункти ухвали Вченої ради і наказу ректора Львівської політехніки професора Юрія Бобала з цього питання. Але про деякі речі, які містять конкретні завдання відповідним посадовим особам, мабуть, варто згадати.
– Кілька положень я вважаю за доцільне навести:
«Директорам Навчально-наукових інститутів та завідувачам кафедр взяти під контроль розроблення та використання навчально-методичних матеріалів і сервісів у ВНС.
Проводити заохочення науково-педагогічних працівників за створення НМК навчальної дисципліни у ВНС після його апробації у навчальному процесі на підставі аналізу результатів активності користувачів.
Запланувати на 2017–2018 роки облаштування на кафедрах робочих місць для участі викладачів у вебінарах, проведення відеолекцій, запису відеороликів».
Перед проректором з навчально-виробничої роботи Володимиром Крайовським поставлено завдання до 1 вересня 2017 року завершити роботи зі створення у комп’ютерному комплексі Університету кабінетів для проведення відеолекцій.
Проректор Олег Давидчак, директори інститутів комп’ютерних наук та інформаційних технологій і економіки та менеджменту спільно із відділом забезпечення функціонування системи управління якістю освіти повинні провести апробацію безпаперового здавання студентами звітів із лабораторних, контрольних робіт засобами ВНС Львівської політехніки, ведення електронних журналів поточної успішності у 2017–2018 році.
До 1 липня 2017 року має бути проведене навчання користувачів системи електронного документообігу в навчально-наукових інститутах та інших загальноуніверситетських підрозділах.
Звіти на засіданні Вченої ради, дискусія, ухвала Вченої ради і наказ ректора засвідчують, що процес подальшого поглиблення і вдосконалення інформатизації Університету в усіх його складових буде набирати обертів під невпинним контролем усіх зацікавлених осіб, керівників усіх рівнів, зокрема ректора Юрія Бобала.
