Відповідно до затвердженої Урядом концепції Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування упродовж 2018–2022 років на ремонт старих та будівництво нових доріг в Україні заплановано спрямувати рекордні 322 мільярдів гривень.
Разом із тим з регіонів вже надходять сигнали: здійснювати якісні ремонти стає проблемно, бо відсутні кваліфіковані кадри. Нещодавно про брак фахівців-проектувальників та дорожників заявили у міській раді Чернівців. Львівські освітяни теж б’ють на сполох: у держави, зокрема у профільного міністерства, немає бачення на перспективу щодо потреби підготовки кадрів у сфері дорожнього будівництва. Ніхто не прораховує, скільки робітників та фахівців вищого рівня потрібно для втілення державних планів щодо будівництва, ремонту, експлуатації доріг. На жаль, це стосується й інших сфер економіки.
Натомість експерти з дорожньої галузі зазначають: ремонт і будівництво доріг можуть допомогти ліквідувати безробіття в Україні та зупинити людей виїжджати на заробітки за кордон.
Національний університет «Львівська політехніка» ініціював звернення до міністра інфраструктури України Володимира Омеляна з цього питання, створено робочу групу з фахівців Університету, яка має запропонувати, як змінити ситуацію.
Кореспондентка IA ZIK поспілкувалася з керівником робочої групи, директором Львівського автомобільно-дорожнього коледжу Львівської політехніки Михайлом Брегіним.
– Пане Михайле, як формується державне замовлення на підготовку кваліфікованих робітників, спеціалістів середньої ланки? Чи є бачення у держави, скільки і яких фахівців потрібно готувати для розвитку української економіки?
– …Україна – транзитна держава, щоби розвиватися, потрібно мати добру інфраструктуру – дороги. Прийнято закон про Державний дорожній фонд – кошти цільово поступають на будівництво, обслуговування та ремонт доріг. Щорічно на це виділятимуться величезні кошти. В Україні є 47 тис. км доріг державного значення, 123 тис. км доріг місцевого значення, не потрібно забувати і про 250 тис. км комунальних і сільських доріг, які теж треба ремонтувати, обслуговувати, створювати придорожню інфраструктуру, логістику, дбати про безпеку руху. Для цього мають бути фахово підготовлені люди. А з чим ми стикаємося на практиці? Падає престиж спеціальності дорожнього будівельника. Ми торік при плані 20 набрали 14 осіб на дорожнє будівництво. Дуже багато людей виїжджають за кордон – немає водіїв, ремонтників, дорожніх будівельників. Зараз маємо масу дзвінків від роботодавців з проханням надати випускників за всіма спеціальностями. Практикуємо таке, що наші випускники на 4 курсі переходять на індивідуальний план та йдуть працювати, здобувають практичні навики і стають фахівцями.
Якщо є державні програми, міністерські, регіональні, то, напевно, треба прораховувати для їх реалізації потребу, передбачати не тільки фінансові та матеріальні ресурси, а й кадровий потенціал. Якщо будуть кадри, то й інвестор в Україну прийде, бо це одна із головних вимог. Виявляється, що цього на перспективу ніхто не розраховує. Дорожньо-будівельних спеціальностей є чимало, але у нас в області жодне училище дорожніх робітників не готує. Навчають лише трактористів та бульдозеристів. Те саме стосується середньої ланки – небагато коледжів та навчальних закладів вищої освіти в Україні готують таких спеціалістів. А треба починати з проектування мостів, тунелів, доріг, здійснювати їх будівництво, експлуатацію, організацію та безпеку руху.
Треба бачити перспективу підготовки кадрів для робітників хоча би на 2 роки наперед, для спеціалістів середньої ланки 3,5–4 роки, для спеціалістів з вищою освітою – 5 років. Потрібні нові методики, навчальні посібники, фахівці, які це можуть викладати. З цим усім є проблеми. Потрібно, щоб викладачі могли проходити стажування, переймати кращий досвід, аби належно підготувати сучасного фахівця дорожньої галузі.
– Який затребуваний на ринку...
– Так. 20 березня з ініціативи ректора Національного університету «Львівська політехніка» Юрія Бобала відбулася зустріч з міністром інфраструктури України Володимиром Омеляном. Міністр визнав, що проблема дуже актуальна і потрібно міністерству для виконання своїх програм сформувати випереджаюче замовлення на кадри. Щоб у державних, відомчих і регіональних програмах було передбачена перспектива – скільки готувати фахівців, які нові спеціальності вводити, що змінювати у навчальних планах і програмах, щоб не відставати від сьогоднішнього дня.
– Хто би мав це бачення на перспективу формувати?
У міністерстві освіти і науки України працювала комісія з розробки концепції розвитку коледжів. Коли ми зустрічалися з першим заступником міністра освіти Володимиром Ковтунцем, він весь час наголошував: «Ми вибиваємо для вас держзамовлення». Не треба вибивати нам замовлення. Напевно, не ми себе мали би відстоювати, а нам би мали замовляти кадри, які потрібно підготувати. Ми б бачили на перспективу – кого і скільки потрібно готувати, які спеціальності закривати, а які відкривати нові. Тоді би ситуація змінилася.
На зустрічі з міністром інфраструктури розглядалося питання: оскільки на сьогодні є пріоритет – дороги, а нема престижності цієї професії, потрібно, щоб спеціальності дорожньо-будівельної галузі (дорожній будівельник, організація дорожнього руху, техніка безпеки, ремонт дорожньо-будівельних машин) були пріоритетними – фінансувалися державою, щоб ці студенти отримували підвищену стипендію. Міністр зауважив: «От ми їх навчимо, а вони виїдуть за кордон». Пропозиція така: можливо, на 3–4 курсі потрібно вже підписувати контракти з тими студентами, доплатити їм до стипендії, але у контракті має бути записано термін роботи за фахом на профільних підприємствах 2–3 роки. Такі механізми мають бути.
Оскільки ми це питання підняли, ректор Львівської політехніки сформував робочу групу, у яку входять досвідчені професори – завідувачі кафедрами політехніки. Розроблено конкретні пропозиції за наслідками зустрічі в міністра.
Наше звернення до міністра інфраструктури підтримав голова ЛОДА Олег Синютка. Відбулася зустріч із заступником голови ЛОДА Іриною Гримак та керівником департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв’язку Романом Кокотайлом. Розглядається питання проведення спільної зустрічі працедавців дорожньої галузі, представників навчальних закладів – коледжів, ПТУ. Ми б хотіли почути від працедавців, які у них є проблеми у кадровому забезпеченні, які вимоги вони ставлять, що з нашого боку потрібно змінити у навчальних планах та програмах, які спеціалізації вводити.
Ще одне, з чим міністр погодився – міністерство мало би підтримати навчально-матеріальну базу навчальних закладів, бо те, що ми маємо – це далеко позавчорашній день. Але будівельна техніка дуже дорога. У коледжу є великий полігон, площею майже 4 га, на вул. Зеленій у Львові. Ми запропонували створити там центр обслуговування дорожньо-будівельної техніки, яку би можна було фахово обслуговувати на госпрозрахунку. Одночасно там зможуть проходити практику студенти коледжу, Львівської політехніки. Там можна проводити презентації, різні конференції. Або можна було би віддавати техніку в оренду, виконувати певні види робіт. Щоб студенти отримували практичні навики. Міністр погодився, що такі речі потрібно підтримувати фінансово. Створити три-чотири таких центри в Україні, де можна було б на належному рівні готувати фахівців…
– Який дефіцит кадрів у сфері дорожнього будівництва?
– Чіткого обліку чи даних на даний час та перспективу ми не маємо, однак, як уже згадувалося, все частіше до нас звертаються працедавці, у яких є потреба у працівниках дорожньої галузі, з ремонту та обслуговування дорожньої техніки та автомобілів. Ми другий рік практикуємо елемент дуальної освіти – підписуємо тристоронню угоду: коледж, працедавець, студент – із конкретними зобов’язаннями кожної сторін. Для студента готується індивідуальний план занять, і він має змогу вже працювати за фахом на фірмах «Автомагістраль», «Онур» та інших. На початковому етапі отримують зарплату 7,5–8 тис. грн. Хто себе добре проявить, отримує вищу посаду – 12–15 тис. грн. Але це мав би бути цивілізований зв’язок, як це є на Заході. Коли фірми і підприємства зацікавлені підтримати навчальні заклади, які готують для них фахівців.
Фото: Микола Тис/ZIK