Мова як мистецтво: студентка Львівської політехніки Ірина Жалба здобула диплом ІІ ступеня в конкурсі «Мальована мова»

Роксолана Семчишин, Центр комунікацій Львівської політехніки
Ірина Жалба

Про натхнення, навчання та силу української мови розмовляємо зі студенткою Інституту архітектури та дизайну Іриною Жалбою — лауреаткою мовно-мистецького конкурсу, що відбувся у Львівській політехніці.

— Пригадайте свій вступ до Львівської політехніки. Чому вирішили вступити саме до нашого університету?

— Коли я обирала університет для вступу, мені було важливо дізнатися якомога більше інформації. Я уважно вивчала сайти університетів, читала відгуки студентів, переглядала рейтинги та спеціальності. Також я активно обговорювала можливості вступу зі своїми друзями, які вже розпочали навчання у вишах. Їхній досвід був для мене надзвичайно цінним і допоміг краще зрозуміти, що мене може чекати в студентському житті. Проаналізувавши всю зібрану інформацію, я дійшла висновку, що Львівська політехніка — найкращий варіант для мого професійного й особистісного розвитку.

— Чи надихає вас навчання?

— Звісно, спершу я дуже хвилювалася: чи зможу вступити, чи сподобається мені навчання, чи знайду однодумців. Але вже після кількох відвіданих пар і знайомства з новими друзями та викладачами я відчула, що зробила правильний вибір. Тут мені справді цікаво навчатися, дізнаватися нову інформацію й обговорювати її з іншими, ділитися знаннями та досвідом.

— Нещодавно ви брали участь у мовно-мистецькому проєкті «Мальована мова» і здобули диплом другого ступеня. Що спонукало вас стати учасницею? Чи вірили у перемогу?

— Для мене участь у конкурсі стала чудовою можливістю виявити свою креативність, продемонструвати індивідуальне бачення та передати глибину цитат через власне сприйняття. Я прагнула донести важливість української мови до ширшого кола людей, показати її красу та силу. Перемога в конкурсі стала для мене приємною несподіванкою, адже головною метою було самовираження.

— Що для вас означає українська мова? Чи потрібні такі мовні конкурси теперішньому студентству?

— Я переконана, що українська мова відіграє надзвичайно важливу роль у житті кожного з нас, особливо в теперішні непрості часи. Студенти — це майбутнє країни, і тому вкрай важливо підтримувати мовні ініціативи, проводити конкурси, які заохочують молодь плекати українську мову та культуру. Це має позитивний вплив на формування свідомого суспільства.

— Чи готувалися ви до конкурсу? Які поради можете дати студентам, що також прагнуть перемог?

— Не можу сказати, що я довго готувалася до конкурсу, але коли дізналася про нього, вирішила докласти максимум зусиль, щоб зробити все якісно. Моя порада іншим студентам — не бійтеся брати участь у таких проєктах. Головне — робити все з душею. Якщо вам самим подобається ваша робота, то вона обов’язково знайде відгук в інших.

Ким ви бачите себе після університету? Якого кар’єрного зростання вам хотілося б?

— Наразі я ще розмірковую над тим, чи вступати до магістратури після завершення бакалаврату. Моя мрія — стати успішною архітекторкою, відкрити власне архітектурне бюро і зробити внесок у відновлення та розвиток інфраструктури України. Я вірю, що завдяки своїй професії зможу бути корисною для суспільства, особливо в такий важкий час.