19 листопада 2020 року Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» у партнерстві з Українською асоціацією в ПАР організував Міжнародний круглий стіл «Українці Африки: горизонти спільного зростання». На цьому заході команда інституту представила дослідження українців, що живуть у Південно-Африканські Республіці, а запрошені гості обговорили отримані результати на панельній дискусії.
Дослідження «Українці Південно-Африканської Республіки: суспільство, ідентичність, майбутнє», яке здійснив колектив Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою за ініціативи української громади у ПАР, є черговим кроком у реалізації масштабного проєкту МІОКу щодо вивчення міграційних процесів з України і складається з наукового та культурно-просвітницького компонентів. У цьому опитуванні команда науковців застосувала якісну методологію – глибинні інтерв’ю з українськими мігрантами у ПАР.
До нас приєднались учасники із 30 країн на платформі Zoom та під час онлайн-трансляції у Facebook. Запис заходу доступний на Facebook та Youtube.
Оксана П’ятковська, заступниця директора МІОКу, яка була модераторкою заходу, наголосила на вагомій ролі дослідження українців у ПАР не лише для нашого інституту, а й для ширшого кола аудиторії: «Ми вперше порушуємо тему української міграції до Африки в широкому науковому та інформаційному просторі, адже здебільшого усі розглядають африканські країни як місця походження, а не призначення міграції».
Олег Матвійків, перший проректор Національного університету «Львівська політехніка», привітав учасників, зосередившись на важливості досліджень міграційних процесів: «Міграція – це закономірний процес, із яким необхідно працювати максимально ефективно та різносторонньо, тому Львівська політехніка сприяє ініціативам не лише у сфері дослідження цього питання, а й формування комунікативних майданчиків, де б українці з різних країн могли обмінюватись ідеями, озвучувати спільні потреби, інтереси, а також, знаходити однодумців».
Роман Шепеляк, керівник департаменту міжнародної технічної допомоги та міжнародного співробітництва Львівської ОДА, висловив захват мігрантами, що формують молоді громади на континенті, який не часто розглядають як місце проживання українців: «Українці в Африці – це порівняно новий сегмент української діаспори, але ми не сумніваємося в тому, що то високоосвічені, добре мотивовані та соціально активні громадяни, які всіма силами зберігають своє коріння і духовні скарби нашої Батьківщини. Тому ми з великим захопленням сприймаємо ентузіазм і здатність їх до самоорганізації, здатність до згуртованості цих наших українських громад на далекому континенті».
Наталія Пошивайло-Таулер, регіональна віцепрезидентка Східної, Південної та Південно-Східної Азії, Океанії та Африки Світового Конґресу Українців (Австралія, Мельбурн), привітала учасників заходу, акцентувавши на єдності СКУ та українців ПАР, а також на значенні Відкритого віртуального простору для українців у різних країнах.
Команда МІОКу (у складі провідної соціологині Вікторії Гойсан, наукового співробітника Юрія Марусика, соціологині Христини Жилич, заступниці директора Оксани П’ятковської) презентувала результати дослідження. Вони стосувалися таких тем:
- типовий портрет українця та українки у Південно-Африканській Республіці;
- причини та особливості міграції, а також процес і наслідки інтеграції українських мігрантів у ПАР;
- ідентичність українських мігрантів і їхніх дітей у Південно-Африканській Республіці;
- запити українців у ПАР до громадського сектору;
- способи та канали зв’язку українців ПАР з Україною;
- бачення особистого майбутнього опитаних і їхніх дітей, а також перспектив розвитку української спільноти у ПАР.
Вікторія Гойсан охарактеризувала соціально-демографічні особливості українських мігрантів у ПАР, розповіла про методологію, якою послуговувалися в дослідженні, почавши свій виступ із пояснення, для чого Інститут проводив презентоване опитування: «Метою дослідження було з’ясувати особливості українських мігрантів у ПАР для виявлення потенціалу співпраці між Україною й українцями у Південній Африці. Саме тому наша команда підготувала рекомендації для державного, громадського та інших секторів, про які ви почуєте згодом».
Юрій Марусик, зосередившись на питанні інтеграції українців у суспільне середовище українців, що проживають у ПАР, зробив висновок, що ця країна є дуже своєрідним місцем призначення для українських мігрантів із низкою проблем у сфері безпеки та з постколоніальним вантажем, упоратися з яким покликана система «позитивних дій». Утім, у розповідях опитаних помітною є й характеристика суспільства ПАР як різноманітного, толерантного та відкритого до мігрантів. До його особливостей вони можуть призвичаїтися й ефективно інтегруватися, щозначною мірою залежить від активності самих українців у ПАР.
Христина Жилич окреслила роль ідентичностей (національної, мовної, культурної, релігійної) у становленні та збереженні української громади у ПАР. Серед опитаних саме національна ідентичність виявилася найстійкішою до трансформацій. Відповідно найпоширенішою серед опитаних була українська ідентичність. Однак, соціологиня наголосила, що в декотрих респондентів виявлялися трансформації національної ідентичності. Зокрема, йдеться про змішану українсько-південноафриканську ідентичність, притаманну тим респондентам, які мігрували наприкінці 1980 – на початку 1990 років, та південноафриканську, що спостерігається не в самих респондентів, а в їхніх дітей (тих, хто там народився чи проживав змалку).
Оксана П’ятковська узагальнила запити проінтервйованих мігрантів до громадського сектору, представила особливості зв’язків між українцями у ПАР та Україною, описала життєві стратегії респондентів на майбутнє та озвучила основні рекомендації, які б дозволили перетворити цю онлайн-подію на «простір спільного зростання». Зокрема, заступниця директора звернула увагу на запити з боку опитаних щодо візової лібералізації й укладення угоди про вільну торгівлю між двома країнами, а також створення доступніших умов для голосування українців, які проживають у ПАР.
Після презентації дослідження розпочала роботу панельна дискусія, де запрошені гості змогли обговорити отримані результати.
Степан Сус, голова Пасторально-міграційного відділу Патріаршої курії УГКЦ, окреслив обсяг багатолітньої виконаної роботи (зокрема, з боку Владики Йосифа Міляна) для можливості відрядити священника у ПАР. Владика зазначив, що пандемія є тимчасовою перешкодою, яка призупинила цей процес. Окрім того, голова ПМВ наголосив на важливості взаємодії з місцевою Католицькою Церквою, яка підтримуватиме українців у ПАР задля задоволенні їхніх релігійних потреб.
Любов Абравітова, Надзвичайний і Повноважний Посол України в ПАР, тепло відгукнулася про українську громаду. Вона висвітлила питання перспектив лібералізації візового режиму й угоди про вільну торгівлю, а також торкнулася надзвичайно важливого питання транспортної логістики між нашими країнами. Крім того, пані Посол зосередила свою увагу на проблемі реалізації виборчого права українців у ПАР та наголосила на необхідних складниках у цьому процесі: чисельності мігрантів на консульському обліку, активності Посольства, змін в українському законодавстві.
Ганна Гопко, народна депутатка України VІІІ скликання, голова Мережі захисту національних інтересів АНТС, поділилася досвідом роботи у Верховній Раді України у сфері формування зовнішньої політики щодо країн Африки та наголосила на важливості співпраці з країнами цього континенту, зважаючи на ширший контекст діяльності України на міжнародній арені, зокрема з погляду підвищення сталості, інституційності та стратегічної продуманості цього процесу.
Дзвінка Качур, голова Української асоціації в ПАР, подякувала МІОКу за дослідження, яке дозволить розповідати про українців Африки, адже це питання залишається «Terra Incognita», й окреслила основні напрями роботи Асоціації не лише у сфері підтримки українських мігрантів у Південно-Африканській Республіці, а й у налагодженні зв’язків між нашими країнами. «Здійснене дослідження показує, що діяльність активістів організації дійсно потрібна спільноті українців» – наголосила голова Асоціації.
Ірина Ключковська, директорка МІОКу, висвітлила мотивацію роботи над напрямом дослідження українців у ПАР і наголосила на важливості набуття суб’єктності української мігрантської спільноти: «За наявності ефективного розвитку, громада має всі передумови, які дають можливість бути самостійним гравцем і в поліетнічному середовищі, яким є ПАР, і в українському діаспорному світі, і у взаємодії з органами державної влади країни походження та перебування.
Після відповідей на запитання з чату події та озвучення реакцій у трансляції, МІОК анонсував наступні заходи, присвячені українцям за кордоном.
