Марія Шукатка: «Рано чи пізно ви зрозумієте, як це класно — варитися на цій кухні комунікаційній: зустрічаєш велику кількість людей, знаєш про їхній досвід...»

Максим Кушнір, Центр комунікацій Львівської політехніки
Марія Шукатка

Уже стало традицією запрошувати випускників до альма-матер, щоб вони могли познайомитись із сучасним студентством. Гостею чергової онлайн-зустрічі, що відбулася 1 серпня, стала Марія Шукатка — старша комунікаційниця Infopulse. 

Спочатку Марія не планувала вступати до Львівської політехніки, а просто хотіла навчатися десь у Львові (через його близькість до місця, де вона проживала) або на журналістиці, або на міжнародних відносинах, адже ще в школі цікавилася географією, політикою, мала нахил до написання різних текстів тощо. Але сталося так, що вона вступила на державну форму навчання до нашого університету. Про свій вибір Марія Шукатка не шкодує.

— Наш шлях іде або догори, або донизу, і саме такі коливання роблять нас професіоналами, — зауважила Марія, розповідаючи про свій шлях до комунікаційниці. 

У неї самої теж таке було: за її словами, на першому курсі вона пішла на комісію з прикладної інформатики, бо «місцями легковажила», через те що гуманітарій. Оскільки на той час дівчина керувалася принципом, мовляв, якщо вона на державному місці, отримує підвищену стипендію, має лише п’ятірки з предметів, то викладачі математики десь їй простять, що вона не закрила якоїсь там лабораторної чи недотягнула до четвірки з якогось предмету. Проте так не сталось, і їй довелося йти на комісію. Але тепер Марія вже цілком спокійно каже, що цей досвід пішов їй на користь, і після п’ятого курсу вона отримала диплом із відзнакою. 

Першою роботою для Марії стала посада у Flex — американській корпорації, що спеціалізується на електроніці. Один із її відділів був розташований у закарпатському місті Мукачеві — звідси й починався шлях дівчини. 

Як розповіла Марія Шукатка, у неї було дуже багато вагань, але все ж вона погодилась. І, як уже мовилося, саме звідти почався її великий шлях як комунікаційниці, бо вона освоїла, як працювати в компанії, як налагоджувати зв’язки, вирішувати розпорядок денного директора, провадити маркетинг.

З посади асистентки денного директора Марія вирішила рухатися далі, а саме у маркетинг, сферу продажу, проте не склалося. Комунікаційниця пояснює це тим, що «хороший продажник, коли не може продати товар через двері, лізе через вікно». А, як стверджує сама Марія Шукатка, вона абсолютно не така, тому змінила свій вектор і стала тяжіти більше в бік маркетингу і, власне, комунікації. Як комунікаційниця, спочатку реалізовувала себе на все тому ж Flex («перші спроби пера», за словами Марії), а потім — в іншій компанії (також американській). Саме у другій корпорації їй вдалося стати більш професійною комунікаційницею. Як згадує Марія Шукатка, там вона вирішувала різноманітні організаційні моменти, проходила тренінги тощо. 

На запитання про кризові ситуації Марія відповіла, що дві найбільші, які були, — це початок епідемії коронавірусу у 2020 році та повномасштабне вторгнення російської федерації в Україну у 2022-му. Розказала, що на випадок кризових ситуацій є заздалегідь підготовлений план і команда людей, які цей план розробляють та придумують, як вийти із ситуації чи мінімізувати її вплив. 

Також Марія наголосила на тому, що найголовніше — це сама комунікація (що не дивно). Пропрацювавши 10 років в американських компаніях, вона вирішила для себе, що їй слід рухатися далі. Отож спробувала себе в IT, а саме в компанії Infopulse, де працює дотепер на посаді старшої комунікаційниці й очолює цілий комунікаційний напрям. До її обов’язків належать зовнішня та внутрішня комунікація, корпоративно-соціальна відповідальність, просування цікавих розробок чи персон тощо. 

Марія зізнається, що на початках їй було доволі важко, вона не знала або плутала певні речі чи терміни, але пройшла ці виклики. 

— Прийшовши в нову індустрію, ти мусиш засвоїти її терміни, — вважає вона.

На новому підприємстві треба спочатку знайти людей, з якими ти сформуєш фокус-групу, що буде готувати тексти, певну комунікацію, зуміє пояснити «на хлопський розум», щоб міг зрозуміти не тільки той, хто працює в цій сфері, а й пересічна людина. Марія наголосила, що працювати в команді — це найголовніше, що мусить уміти кожен комунікаційник.

Студентам, які зацікавилися сферою комунікації, Марія Шукатка рекомендує навчитися грамотно писати та змістовно викладати свої думки, а ще опанувати якнайбільше іноземних мов (скільки зуміє той чи інший студент), що допоможе стати хорошим комунікаційником. Також треба навчитися користуватись інструментами аналітики комунікації, сучасними технологіями. З простіших навичок — бути більш відкритим, спілкуватися з великою кількістю людей, бо це завжди буде плюсом.

— Якщо ви — екстраверт, то ви вже на п’ятдесят відсотків комунікаційник, — зазначила Марія й додала: — А якщо ви інтроверт, як це було зі мною, то це добра можливість покинути свою мушлю. Рано чи пізно ви зрозумієте, як це класно — варитися на цій кухні комунікаційній: зустрічаєш велику кількість людей, знаєш про їхній досвід...

Підсумовуючи, можна сказати, що в наш час комунікаційник став таким собі «універсальним солдатом», який уміє виконувати багато обов’язків.