20–21 листопада у стінах Національного університету «Львівська політехніка» проходила VII Міжнародна науково-практична конференція «Управління якістю в освіті та промисловості: досвід, проблеми та перспективи». Основні організатори заходу — Національний університет «Львівська політехніка» (координатор заходу — кафедра інформаційно-вимірювальних технологій), Державне підприємство «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем», ДП «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», Академія технічних наук України, міжнародні партнери — Жешувський політехнічний університет імені Ігнатія Лукашевича та Державний університет «Люблінська політехніка» (Польща).
Традиційно міжнародна конференція розпочалася хвилиною мовчання. З вітальним словом до присутніх у залі звернувся проректор з навчальної роботи та розвитку студентського потенціалу, кандидат технічних наук, доцент Микола Логойда. Від імені ректорату та всього колективу Національного університету «Львівська політехніка» він щиро привітав учасників VII Міжнародної науково-практичної конференції «Управління якістю в освіті та промисловості: досвід, проблеми та перспективи».
— Ця конференція уже стала доброю традицією та авторитетним майданчиком для фахової дискусії, — наголосив Микола Логойда. — Щоразу вона об’єднує провідних науковців, експертів промислового сектору, представників освітніх установ та молодих дослідників, які працюють над удосконаленням систем управління та забезпечення якості. Особливо приємно, що ініціаторами конференції виступають Інститут комп’ютерних технологій, автоматики та метрології, який очолює Юрій Костів, а також кафедра інформаційно-вимірювальних технологій під керівництвом Тетяни Бубели. Це спільнота, яка вже багато років задає високі стандарти в освіті, науці та співпраці з промисловістю. Сьогодні ж питання якості є ключовим фактором розвитку суспільства та держави. Вища освіта України послідовно рухається в напрямку гармонізації з європейськими підходами, зокрема впровадженням стандартів ESG та ISO 9000, які визначають сучасні вимоги до прозорості, ефективності та безперервного вдосконалення освітніх процесів. Для нашого університету надзвичайно важливо бути платформою для обговорення актуальних викликів. Адже саме в дискусії народжується істина, яка сприяє розвитку як університету, так і української освіти загалом. Бажаю всім учасникам плідної роботи, цікавих відкриттів, натхнення, нових професійних контактів і наукових здобутків. Студентам — мотивації для професійного зростання. Щиро дякую всім, хто, попри складні обставини, обмеження та війну, знаходить сили рухатися вперед. Дякую колективу інституту та кафедри за невтомну працю і згуртування наукової спільноти.
Далі слово взяв директор Інституту комп’ютерних технологій, автоматики та метрології Львівської політехніки Юрій Костів. Він зазначив, що в університеті навчається понад 35 тисяч студентів, працює 2,5 тисячі викладачів, і наразі Львівська політехніка є найбільшим закладом вищої освіти в Україні.
— Якісна освіта сьогодні є надзвичайно важливою. Сучасні виклики, що постають перед закладами вищої освіти, змушують нас зосереджуватися саме на якості освітнього процесу. Ми стикаємося із серйозною конкуренцією, адже багато молодих людей обирають навчання за кордоном, шукаючи там можливості для свого розвитку, тому повинні демонструвати прогрес у забезпеченні якісної освіти та показувати, що йдемо в ногу з часом. Зараз триває процес укрупнення закладів вищої освіти, і ті установи, які не зупинятимуться на досягнутому, а активно розвиватимуться та досліджуватимуть якість освітнього процесу, матимуть перспективи для зростання в Україні. Проведення таких міжнародних конференцій, як ця, на яку ми сьогодні зібралися, відкриває можливості для співпраці між науковцями університетів та практиками у сфері управління якістю виробництва й освітнього процесу. Це дає змогу поєднати теоретичні напрацювання з практичним досвідом. Я переконаний, що такі заходи сприятимуть новим науковим пошукам і надихатимуть на впровадження результатів досліджень у науково-технічний та соціально-економічний розвиток нашої держави.
Тетяна Бубела, завідувачка кафедри інформаційно-вимірювальних технологій Львівської політехніки, висловила щиру вдячність Збройним силам України за можливість працювати, навчатися, творити та жити в безпеці. Також вона подякувала ректорату й директорату Львівської політехніки за підтримку в організації та проведенні конференції. Особливу вдячність пані Бубела адресувала Державному підприємству «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем» — спонсору заходу, а також усім учасникам конференції з різних регіонів України та з-за кордону.
— Мені приємно, що наша конференція викликала таку високу зацікавленість, — зазначила Тетяна Бубела. — На адресу організаційного комітету надійшло понад 160 тез-доповідей. Рада вітати у Львівській політехніці всіх, хто зміг приїхати на захід. Серед наших гостей — представники з Харкова, Івано-Франківська, Стрия.
У межах конференції обговорювали актуальні теми, що стосуються кожного: якість, управління якістю, забезпечення якості. Ці напрями були широко представлені в тематичній програмі заходу, і багато з поданих доповідей виголошено під час конференції. Учасники ділилися досвідом щодо впровадження європейських систем управління якістю; захисту прав споживачів; оцінки відповідності, метрології, акредитації та стандартизації — ключових складових національної системи технічного регулювання; інформаційно-вимірювальних технологій і робототехніки; безпечності харчової продукції та безпеки праці; концепцій промисловості 4.0 і 5.0. Більшість напрямів тісно пов’язані з європейським досвідом. Адже, попри складні обставини, в яких живе українське суспільство, Україна впевнено рухається шляхом євроінтеграції. Тому гармонізація законодавства, нормативної бази та практичної діяльності з європейськими підходами вкрай потрібна.
Плануй, роби, перевіряй, впливай…
Професор Національного університету «Львівська політехніка» Микола Микийчук у межах науково-практичної конференції презентував результати дослідження системи оцінювання результативності діяльності закладу за останні п’ять років. Керівництво університету свого часу ухвалило рішення про запровадження системи рейтингування, спрямованої на забезпечення якості освітнього процесу та підвищення мотивації науково-педагогічних працівників і структурних підрозділів. Через три роки після впровадження системи була створена комісія для аналізу її ефективності та результативності. Завдання виявилося непростим: потрібно було оцінити, наскільки система рейтингування справді відображає реальні досягнення викладачів і кафедр. Модель базувалася на інтегральному показнику результативності, що враховував чотири ключові напрями: кадровий потенціал, освітню діяльність, наукову активність і міжнародну співпрацю. Водночас уже на початковому етапі з’ясувалося, що система охоплює лише частину картини — вона фіксує результати окремих працівників і кафедр, але залишає поза увагою інститути та університет загалом.
— Така невідповідність не дає змоги на найвищому рівні здійснювати ефективний аналіз результатів діяльності й, відповідно, ухвалювати правильні рішення стосовно коригування на наступні періоди. А, як відомо, конкурентоспроможність університету на ринку освітніх послуг значною мірою залежить від ефективної системи управління, що забезпечує досягнення запланованих результатів і здатна адаптуватися до змін у зовнішньому середовищі, — зауважив професор Микийчук. - Комісія провела глибокий статистичний аналіз — від математичного сподівання до коефіцієнта варіації. Результати були не найкращі: загальний рейтинг знизився з 98 до 93, а більшість кафедр «спустилася» до нижчого рівня. Гістограми розподілу виглядали як нестабільні, а проблеми виявилися системними. Технічні інститути, де навчається 70 відсотків студентів, мали нижчі рейтинги — і це попри те, що саме вони є ядром університету. Коефіцієнт варіації перевищував 30 відсотків, що свідчило про нестабільність процесів. А ще — зі 109 показників реально використовували лише 69. Аналіз виявив і глибші закономірності. Наприклад, середній вік завідувачів кафедр, які мали найвищі рейтинги, становив 51,5 року, тоді як загальний середній — понад 66. Це наштовхує на думку: можливо, система більше оцінює енергійність, ніж стратегічну ефективність. Інша цікава деталь — класифікаційні межі рейтингу. Встановлені пороги 50 та 100 балів не виконували стимулюючої функції, а лише утримували показники на певному рівні. У 2023 році 59 із 88 кафедр перевищили позначку 100 балів.
Отже, стало зрозуміло, що система потребує перезавантаження, позаяк не враховує індивідуальних особливостей, не дає змоги обрати сильні сторони, а замість того, щоб мотивувати, іноді навіть натякає на покарання. Наприклад, викладач із частковою ставкою міг мати вищий рейтинг, ніж повноцінний працівник — через формальні перекоси у формулі. Комісія запропонувала низку рішень. По-перше, оптимізувати кількість показників — менше, але точніше. По-друге, впровадити цикл Демінга, особливо його четвертий етап — аналіз і прийняття рішень. По-третє, перейти до ключових показників ефективності, які можна адаптувати під конкретні завдання. І, звісно, автоматизувати процес, щоб кожен працівник міг вносити свої дані, а система перевіряла їх на кількох рівнях і не спонукала підлаштовуватися під «стандарти».
Проблема навчитися дивитися на себе збоку, щоб оцінювати свою діяльність чесно, глибоко та стратегічно, а також перетворити рейтингування з формальності на дієвий інструмент розвитку, постає сьогодні не лише перед Львівською політехнікою, а й перед усіма університетами України.
І в найскладніші часи можна будувати майбутнє
Упродовж трьох років Львівська політехніка здобувала досвід управління якістю продукції та послуг у межах міжнародного освітнього проєкту Erasmus+ Жан Моне Модуль «Європейський досвід впровадження систем управління якістю продукції та послуг» (QMSEEI). На VII Міжнародній конференції «Управління якістю в освіті та промисловості: досвід, проблеми та перспективи» про завершення проєкту звітувала координаторка і керівниця QMSEEI, кандидатка технічних наук, доцентка кафедри інформаційно-вимірювальних технологій Львівської політехніки Алла Іванишин:
— Дізнавшись про конкурс, я поставила собі за мету взяти в ньому участь. Історія досліджень у цьому напрямі на кафедрі бере початок ще у 2000-х роках, коли нині покійний професор Роман Бичківський започаткував вивчення систем управління якістю. Саме він визначив тему моїх наукових пошуків, і ми почали глибше розбиратися з особливостями цих систем, замислюватися над тим, як їх можна впроваджувати в організаціях і на підприємствах. А здобуваючи міжнародний досвід, стали активно ділитися знаннями зі студентами, з часом — і з ширшим колом професіоналів. Проєкт відкрив двері до співпраці з європейськими університетами — Технічним університетом Варна та Природничим університетом у Вроцлаві. Стажування у Польщі дало змогу учасникам побачити, як функціонують системи управління якістю і як проходить їх сертифікація. А партнерство з «Бюро Верітас Україна» допомогло глибше зрозуміти процедури аудиту та сертифікації.
Колектив кафедри інформаційно-вимірювальних технологій активно долучився до розроблення та впровадження системи управління якістю, яка згодом була успішно сертифікована. Цей досвід науковці кафедри вивчають дотепер. У межах проєкту вдосконалено й доповнено європейським досвідом навчальний курс «Системи управління якістю за ISO 9000». Нині студенти університету мають можливість освоїти спеціальність G6 — «Інформаційно-вимірювальні технології» за освітніми програмами «Якість, стандартизація та сертифікація» й «Інформаційно-вимірювальні технології у робототехніці» та навчатися за сучасними програмами, а викладачі — підтверджувати свій практичний досвід сертифікатами аудиторів за міжнародними стандартами ISO. Проєкт не обмежився стінами аудиторій. Він вийшов у професійне середовище: тренінги для підприємств і закладів освіти об’єднують сотні учасників з усієї України. А щорічні міжнародні конференції стали майданчиком для обміну думками між науковцями з України, Польщі, Швейцарії, Індії та США.
Отже, Львівська політехніка показала, що навіть у найскладніші часи можна будувати майбутнє, спираючись на стандарти якості та міжнародний досвід.
Якість — це стратегія, культура та відповідальність
Досвідом, як діяти в надзвичайних ситуаціях відповідно до вимог, поділився з учасниками конференції директор з якості та охорони праці Leoni Wiring Systems UA GmbH (м. Стрий) Ігор Прачун:
— Я часто спілкуюся з малими та середніми підприємствами, які прагнуть отримати сертифікацію за стандартом ISO 9001. Найбільше мене дивує те, що більшість із них має хибне уявлення про систему управління якістю. Дехто вважає, що достатньо мати на флешці описану «систему якості» та найняти працівника, який би формально заповнював документи. Але це зовсім не так. Система якості — це не відділ із відповідною назвою, а філософія компанії. Як наголошував Вільям Демінг, якість — це інвестиція: вона потребує значних витрат на старті, але з часом повністю окуповується. Якість — це не просто набір документів, а стратегія, культура та відповідальність організації.
Там, де є виклики, народжуються нові шляхи й можливості
Про принципи формування програм підвищення кваліфікації фахівців доповідала директорка Харківського метрологічного навчально-видавничого центру ННЦ «Інститут метрології» Ірина Мель. Вона, зокрема, зауважила, що фахівці-метрологи потребують спеціальних знань у багатьох галузях технічних наук через політехнічність метрології.
— Підвищення кваліфікації є важливою складовою безперервної освіти — глобальної тенденції, яка вже кілька десятиліть визначає розвиток освітніх систем у світі, — наголосила пані Ірина. — Водночас сучасна система підвищення кваліфікації має низку суттєвих недоліків. Серед них — відсутність механізмів індивідуалізації професійного навчання, закритість системи підготовки викладачів, переважання застарілих типових програм, а також усереднений підхід, що не враховує особистого досвіду та рефлексії слухачів. У нашій установі ми усвідомлюємо ці ризики й активно працюємо над їх подоланням. Адже там, де є виклики, завжди є й можливості. Метою підвищення кваліфікації фахівців ми вбачаємо оновлення їхніх теоретичних і практичних знань відповідно до сучасних державних освітніх стандартів.
Треба зазначити, що Національний науковий центр підтримує роботу первинних еталонів навіть у воєнний час, забезпечуючи захист, резервне живлення та контроль умов, і бере участь у міжнародних звіряннях для відповідності світовим вимогам. Навчальні програми базуються на ISO 9001 та ISO 17025, а також на українському законодавстві. Окремим напрямом роботи стали програми для військових метрологів, розроблені на основі стандартів НАТО. Військові навчаються разом із цивільними фахівцями та працюють з різноманітним обладнанням, що дає змогу інтегрувати міжнародний досвід у національну систему. Тож Центр не лише підтримує стабільність метрологічної системи України, а й формує сучасні освітні програми, які відповідають викликам часу. Його діяльність спрямована на розвиток як цивільних, так і військових фахівців, що є запорукою технологічної та освітньої стійкості держави.
Стандарти інклюзивного середовища — від світлофорів до житла
З цікавою доповіддю на тему «Розроблення національних стандартів як складових управління якістю інклюзивного середовища в Україні: проблеми, досвід і перспективи впровадження» виступив начальник відділу Львівського ДП НДІ «Система» Іван Кізлівський. Він зауважив:
— У різних країнах світу активно впроваджують рішення, які поліпшують доступність транспорту й міської інфраструктури для людей з порушеннями зору та слуху. У Великій Британії особливу увагу надають не лише міським маршрутам, а й міжміським і міжобласним. Для незрячих там застосовують віброкнопки, а для інших категорій неповносправних також системи візуального та звукового інформування, що охоплюють весь спектр транспортних послуг. У Японії транспортні оголошення дублюють кількома мовами — японською та англійською. Це значно полегшує орієнтацію не тільки для місцевих мешканців, а й для туристів. В Україні теж спостерігається поступ у цьому напрямі. За звітами з різних міст — Києва, Одеси, Дніпра, Вінниці, Харкова — видно, що стратегія впровадження доступного транспорту реалізується через закупівлю нових одиниць, вже обладнаних системами внутрішнього та зовнішнього оповіщення, або через модернізацію наявного транспорту. Деякі міста вже інтегрували GPS-навігацію, що дає змогу користувачам, зокрема людям з інвалідністю, відстежувати транспорт у реальному часі через мобільні додатки. Щодо світлофорів — в Україні активно впроваджують системи оповіщення, які дублюють фази переходу як звуковими, так і візуальними сигналами. Проте досвід показує, що різні міста реалізують ці рішення по-різному. Тому в Україні планують розробити власні національні стандарти. Вони мають враховувати як технічні вимоги, так і культурні особливості, забезпечуючи комфорт і безпеку для всіх.
У процесі дискусії також обговорювали питання безперебійної роботи світлофорів. Є розробки харківських колег, які передбачають встановлення блоків безперебійного живлення світлофорів на основі акумуляторів або сонячних батарейок. Такі рішення вже впроваджують в Україні.
Було порушене й питання інклюзивності житлових будівель. Новобудови здебільшого облаштовані пандусами, але є випадки, коли кілька сходинок, що ведуть до ліфта, унеможливлюють доступ для людей на візках.
Під час науково-практичної конференції її учасники обговорили низку актуальних проблем. Директор ТзОВ «Орган сертифікації персоналу Української асоціації якості» (м. Київ), кандидат технічних наук Юрій Кабаков зосередив увагу на можливих наслідках помилок у перекладі міжнародного стандарту ISO 37001:2016. Ад’юнкт науково-організаційного відділу Львівської національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Володимир Романчук представив математичну модель адмітансної стабільності гальмівних рідин у кіберфізичних системах. Професор Національного університету «Львівська політехніка» Василь Яцук розповів, як використання переносних калібраторів електричних сигналів може змінити підхід до вимірювань безпосередньо на місці експлуатації приладів.
Другий день Міжнародної науково-практичної конференції був присвячений доповідям студентів і аспірантів, які представили результати власних досліджень, поділилися інноваційними ідеями та окреслили перспективи розвитку сучасної науки й практики.
