Окупаційна війна Російської Федерації проти України триває. Щораз більше цивільних людей, зокрема студентів, долучається до волонтерської діяльності, адже ніхто не може сидіти склавши руки, кожен намагається внести свій вклад у перемогу над агресором. Скажімо, більшість моїх однокурсників, з якими я навчаюся на журналістиці, теж провадять активну волонтерську діяльність. Пригадую, як сам долучився до волонтерських спільнот після активних пошуків інформації у соціальних мережах. Долучившись до ініціативи «Львів-допомога», за лічені хвилини знайшов, чим можу бути корисним. На цій соціальній платформі шукали молодих хлопців для облаштування одного з блокпостів. Не гаючи часу, я сконтактував із організаторами платформи та вирушив на допомогу. Коли прибув на місце, то нам оперативно розповіли про обсяг роботи та план завдань. Ми насипали лопатами пісок у мішки, а старші та дужі чоловіки наповненими мішками облаштовували територію блокпоста.
За весь час перебування там я був приємно здивований тим, що десятки небайдужих людей, які перетинали на машинах блокпост, зупинялися та пропонували нам свою допомогу, зокрема інструментами для будівництва й продуктами харчування.
Сьогодні хочу розповісти про те, як волонтерять мої одногрупники. Зокрема Артем Журавльов свою волонтерську діяльність розпочав із перших днів війни. Оскільки він поєднує навчання з роботою, то у вільний від роботи час почав активно допомагати сортувати гуманітарну допомогу, яку до пункту прийому допомоги привозять із Польщі військовим, біженцям і територіальній обороні. За словами Артема, з перших днів продуктів харчування було настільки багато, що складалося враження, ніби він перебуває на складі супермаркету «Ашан». Адміністрація міжнародної компанії ADELINA CALL CENTER, в якій працює Артем оператором, прийняла рішення відкрити цілодобову гарячу лінію для біженців. Тепер Артем упродовж усього робочого дня волонтерить там: приймає дзвінки від біженців, яким необхідна допомога, скеровує їх у центри гуманітарної допомоги та, в разі необхідності, підшуковує їм житло. Позаяк біженці їдуть до нас з усіх зруйнованих областей, то роботи на гарячій лінії не меншає.
Безпосередньо допомагає військовим, які перебувають на фронті, ще один наш однокурсник – Тарас Бойко. Студент постійно підтримує тісний контакт із військовими, які надають йому перелік необхідних речей. На зібрані кошти небайдужих містян, до яких активно долучаються друзі, знайомі, родичі й сам Тарас, він закуповує та передає на фронт речі першої необхідності, ліки, одяг та засоби зв’язку, яких потребують військові.
Отож тимчасом як військові Збройних сил України захищають нашу державу від нападу ворога, цивільні громадяни згуртувалися та кожен прагне внести свою частку допомоги заради миру, спокою та незалежності України, яка була, є і завжди буде єдиною, суверенною, сильною духом та незламною!