8 липня доцентка кафедри туризму Львівської політехніки Мар’яна Сеньків долучилася до освітнього табору «СУТО ПРО КЕМП 2025», що відбувався в селі Виженка на Буковині. Під час своєї сесії вона розповіла, як вдало використовувати Вікіпедію та пов’язані з нею проєкти в навчальному процесі, зокрема для формування навичок формування та критичного аналізу відкритих знань. Освітяни з різних регіонів України обговорювали ідеї занять, обмінювалися досвідом і шукали нові формати інтеграції вікітехнологій у навчання. Доцентка також поділилася прикладами ініціатив «Вікімедіа Україна» та досвідом їх реалізації у Львівській політехніці.
— Пані Мар’яно, розкажіть, що стало вашою мотивацією до участі в заході «СУТО ПРО КЕМП 2025».
— Розповім, з чого все починалося. Я є членкинею правління організації «Вікімедіа Україна». Завдяки співпраці з громадською спілкою «Освіторія» ми взяли участь у масштабному заході у Львові для освітян, зокрема для вчителів. Точна назва заходу, в якому ми брали участь, — «Вчителі майбутнього 2025» — найбільший освітній фест в Україні.
Ми маємо освітню програму Вікіпедії, яку розвиваємо й популяризуємо. Також, звісно, співпрацюємо з різними організаціями та навчальними закладами. Саме завдяки співпраці з «Освіторією» ми й потрапили на згаданий фестиваль, де познайомилися з Тетяною Ухіною — ініціаторкою «СУТО ПРО КЕМП», заходу для освітянської спільноти. Вона запросила нас долучитися — і я погодилася.
Це відбувалося в селі Виженка Чернівецької області. Там я провела майстер-клас для учасників кемпу. Моя участь у поїздці була зумовлена також особистою мотивацією. Я працюю в освіті — щоправда, у вищій, — але мені цікаво спілкуватися з людьми, які працюють у школах. Я прагнула нових контактів, хотіла розширити коло знайомств і залучити якомога більше освітян до програми, яку ми розвиваємо.
— Хто брав участь у майстер-класі?
— Якщо говорити ширше — про всіх учасників кемпу, — то це були вчителі, вихователі дошкільних закладів, а також керівники цих установ. Географія учасників була досить широкою — приїхали люди з різних куточків України. Особливо цікаво було поспілкуватися з працівниками дошкільних закладів і дізнатися їхню думку про нашу освітню програму Вікіпедії.
— Поширена думка, що Вікіпедія — не найнадійніше джерело інформації. Як би ви це прокоментували?
— Так, така думка досить часто трапляється в інформаційному просторі, і в цьому є частка правди. Вікіпедію може редагувати кожен і кожна, змінюючи інформацію у статтях. Але важливо пам’ятати, що у Вікіпедії існує система правил, яких зобов’язані дотримуватися всі редактори. Це забезпечує порядок на сайті загалом: будь-які зміни мають відповідати цим правилам, інакше їх скасують. Крім того, у Вікіпедії є спільнота адміністраторів, патрульних, звичайних редакторів — усі вони стежать за тим, щоб не було вандалізму і щоб дотримувалися політики ресурсу. Саме це й забезпечує її надійність.
Якщо порівнювати зі штучним інтелектом, який нині широко використовують для пошуку інформації, то перевага Вікіпедії полягає в тому, що її контент перевіряють люди. Усі зміни відбуваються через обговорення та дискусії. До кожної статті додається окрема сторінка з обговоренням.
Одне з основних правил Вікіпедії — обов’язкова наявність авторитетних джерел, на які посилаються автори статей. Якщо таких джерел немає — стаття не може існувати. Це ще один чинник, який забезпечує надійність сайту, — наявність перевірених джерел і посилань. Отже, Вікіпедії можна довіряти й використовувати її як вихідну точку для досліджень, однак завжди варто критично ставитися до всього, що ви читаєте.
— Чи були серед ідей або підходів, які озвучили учасники кемпу, такі, що найбільше вас вразили?
— Мій майстер-клас був поділений на дві частини — теоретичну і практичну. Під час теоретичної частини я розповідала про Вікіпедію загалом: про її засади, освітню програму та можливості використання в навчальному процесі, зокрема про те, як ми вже реалізуємо й розвиваємо цю програму.
У практичній частині учасники об’єднувалися в команди. Кожна команда розробляла тему та мету заняття, а на різних його етапах мала придумати способи інтеграції Вікіпедії. І фактично на кожному заняття звучали ідеї, які мені запам’яталися.
Наприклад, одне із занять було присвячене біографії Вільяма Шекспіра. Мені сподобався приклад використання ресурсу: учні діляться на п’ять груп відповідно до періодів життя письменника — дитинство, юність, літературна діяльність, основна творчість і останні роки. Кожна група працює з відповідною частиною статті у Вікіпедії, а потім створює інфографіку або коротку презентацію за вивченим матеріалом.
Запам’яталося також заняття на тема фракталів. Ідея полягала в тому, щоб створити власний фрактал у комп’ютерній програмі за зразком із Вікіпедії.
Ще один приклад — заняття на тему «Епоха великих географічних відкриттів». Завданням було прокласти маршрут Фернана Магеллана на контурній карті, використовуючи інформацію з Вікіпедії.
Також був урок про Гетьманську державу й Павла Скоропадського. Там було цікаве завдання: знайти у Вікіпедії суперечливі дати з діяльності гетьмана й створити таблицю з його досягненнями і прорахунками. Усі ці ідеї докладніше описані на сайті освітньої програми Вікіпедії.
— Чи є Вікіпедія корисним інструментом у шкільному чи університетському середовищі?
— Так, безперечно. Насамперед тому, що вона безплатна й доступна багатьма мовами. Як я вже згадувала, її зручно використовувати на початковому етапі досліджень. Статті у Вікіпедії часто містять посилання на наукові праці, книги, інші авторитетні джерела, які можна далі використовувати у власних дослідженнях.
Крім того, Вікіпедія є актуальною, адже постійно оновлюється. Проте важливо, як я вже зазначала, критично ставитися до всього, що ви читаєте — зокрема й до Вікіпедії. Це дуже відкритий ресурс, який може редагувати будь-хто, тому іноді там трапляються неточності. Але якщо ви можете цю неточність виправити — зробіть це. Це досить просто.
Також важливо не посилатися на Вікіпедію як на джерело у власних роботах і не копіювати з неї тексти чи зображення без зазначення авторства. Це порушення академічної доброчесності. Якщо ви використовуєте інформацію з Вікіпедії чи інших вікіпроєктів — обов’язково вказуйте авторів.
— Ви працюєте зі своїми студентами над критичним оцінюванням інформації у Вікіпедії?
— Так, звісно. Перш ніж студенти починають редагувати Вікіпедію чи інші вікіпроєкти, я проводжу вступний тренінг, де пояснюю, як працює Вікіпедія, які в неї принципи, правила та інші особливості. Також розповідаю про суміжні проєкти, як-от Вікімандри, які теж активно використовую.
Студенти знають, що інформацію з Вікіпедії потрібно сприймати критично, оцінювати її. Якщо говорити про розвиток критичного мислення — це справді цінний інструмент. Наприклад, завдання оновити застарілу інформацію, додати джерело або виправити помилку — усе це стимулює критичне мислення.
Ще один тип завдань — перегляд історії редагувань певної статті й аналіз змін: що саме змінювалося, хто і чому це зробив. У Вікіпедії діє правило нейтральної точки зору: у статтях мають бути представлені всі точки зору на певне явище чи об’єкт. Тому можна дати студентам завдання оцінити, наскільки конкретна стаття є нейтральною і чи неупереджено вона подає інформацію.
— Чи постають виклики перед викладачами, які намагаються інтегрувати вікіпроєкти в навчання?
— Так, безумовно, і їх кілька. Найперше — це час. Він дуже цінний для кожного викладача. Якщо ви вирішуєте впровадити вікіпроєкти в навчання, доведеться витратити трохи більше часу, ніж зазвичай. Адже така діяльність часто виходить за межі стандартної програми.
Звісно, завдання з Вікіпедії можна інтегрувати безпосередньо в навчальні курси, але переважно викладачі намагаються урізноманітнити традиційні завдання саме через вікіпроєкти. Чимало часу йде на інструктаж студентів, на комунікацію з ними тощо.
На жаль, не всі студенти серйозно ставляться до роботи з Вікіпедією. Як наслідок, трапляється, що адміністратори вилучають статті з порушеннями. Зазвичай це відбувається тоді, коли студенти свідомо додають контент, що не відповідає правилам платформи.
Щодо досвіду, то, на мою думку, щоб ефективно інтегрувати Вікіпедію в навчання, потрібен бодай мінімальний досвід роботи з нею. Звісно, існують і методи, що не передбачають редагування, але краще, коли викладач сам має практичний досвід — тоді він може чіткіше пояснити процес студентам. На щастя, є «Вікімедіа Україна» — організація, яка має чимало ініціатив, спрямованих на те, щоб допомогти викладачам і вчителям зрозуміти, як працює Вікіпедія.
— Які ініціативи, пов’язані з Вікіпедією, вже впроваджено у Львівській політехніці?
— Можу розповісти про досвід кафедри туризму, де я працюю. Щосеместру я інтегрую Вікіпедію в навчальний процес, використовуючи її в завданнях для студентів під час практичних або лабораторних робіт. Щоправда, найчастіше мої студенти працюють не безпосередньо з Вікіпедією, а з Вікімандрами — це сестринський проєкт, пов’язаний із туризмом.
Також маємо позитивний досвід з минулого року, коли проводили Вікіекскурсію: студенти під керівництвом гіда відвідували пам’ятки Львова, фотографували їх і завантажували до Вікісховища — ще одного сестринського проєкту Вікіпедії. Вони також брали участь у міжнародному конкурсі «Вікі любить пам’ятки», і дехто навіть здобув відзнаку.
Щороку ми з колегами організовуємо Вікішколу для старшокласників у Львівській політехніці. Також у мене була ідея запропонувати курс підвищення кваліфікації для викладачів Політехніки про Вікіпедію та вікіпроєкти, але поки що не отримала відповіді щодо його запуску.
— Які можливості для освітян нині відкриває співпраця з «Вікімедіа Україна»?
— Це передусім можливість стати частиною великої вікіспільноти та бути в курсі останніх новин і проєктів. У нас є спеціальний простір для освітян, які працюють із Вікіпедією: ми регулярно інформуємо їх про актуальні ініціативи, зокрема міжнародні. Також проводимо вебінари на важливі теми, наприклад щодо використання штучного інтелекту, його переваг і недоліків в освітній діяльності.
Коли освітяни активно впроваджують Вікіпедію в навчальний процес, вони можуть отримувати сувеніри, сертифікати — як для себе, так і для студентів та учнів. Також відкривається можливість участі в конференціях. Наприклад, щороку ми проводимо захід для найактивніших учасників Вікіспільноти в освіті — нещодавно такий триденний воркшоп відбувся в Києві. «Вікімедіа Україна» покриває витрати на транспорт, проживання та харчування.
Організація розробила кілька освітніх курсів. Зокрема, добре відомий курс «Вікіпедія для навчання» на платформі Prometheus — спеціально для вчителів і викладачів. Нещодавно ми також запустили курс «Вікіпедія для початківців» — для тих, хто хоче навчитися редагувати та краще зрозуміти, як працює платформа. Цей курс розміщено на міжнародній платформі WikiLearn.
Крім того, є можливість податися на освітню Вікіконференцію, що відбувається раз на два роки. Там можна отримати стипендію від Фонду Вікімедіа й зустрітися з освітянами з усього світу, які впроваджують Вікіпедію в навчальний процес. Мені пощастило брати участь у такій конференції — я поїхала до столиці Колумбії, Боготи, на захід EduWiki. Там зібралися освітяни з багатьох країн. Це було надзвичайно цікаво й дало мені наснагу та впевненість у важливості моєї роботи в Україні. Тож можу сказати: є дуже багато можливостей, якщо ви співпрацюєте з «Вікімедіа Україна».
— Чи планує ваша кафедра розвивати окремі курси або модулі, присвячені вікітехнологіям?
— Так, як уже згадувала, у планах курс підвищення кваліфікації для викладачів щодо Вікіпедії та вікіпроєктів. Також була ідея створити окрему дисципліну про Вікіпедію саме для студентів — можливо, навіть загальноуніверситетську. Сподіваємося, що з часом з’явиться можливість реалізувати й цей задум.
— Що для вас означає долучення до поширення відкритих знань?
— Для мене це своєрідна місія — допомагати людям, які хочуть навчитися редагувати Вікіпедію, ділитися з ними знаннями й доступно пояснювати, як працює Вікіпедія та її проєкти.
Я розумію, що Вікіпедія — дуже популярний ресурс. Її читає величезна кількість людей, навіть попри появу штучного інтелекту. До речі, ШІ теж часто посилається на Вікіпедію. Тож важливо, щоб вона була якісно наповнена.
Працювати над тим, щоб Вікіпедія ставала кращою, справді важливо. Рада, що маю змогу долучатися до цього процесу. Мені також дуже цінно допомагати освітянам урізноманітнювати навчання, робити його цікавішим, а ще підтримувати і надихати їх. Спілкування у межах спільноти є для мене великою додатковою мотивацією.
