У п’ятницю, 19 липня 2024 року, кафедра органічної хімії Інституту хімії та хімічних технологій Національного університету «Львівська політехніка» передала 51 комплект гідрогелевих пов’язок та покривал Головному управлінню ДСНС у Львівській області. На зустрічі були присутні: проректор з наукової роботи Іван Демидов, професор кафедри органічної хімії Володимир Самарик, наукова співробітниця групи комерціалізації наукових досліджень Львівської політехніки Олена Лукачук та інші.
Рятувальникам передали комплекти з гідрогелевими пов’язками, що вирізняються своєю унікальністю – на відміну від поширеної практики виготовлення таких предметів із синтетичних полімерів, які треба очищувати від мономерів (низькомолекулярні хімічні сполуки), що можуть бути причиною появи в людини алергії та подразнення, гідрогелеві пов’язки Львівської політехніки виготовлені з біоактивних полімерів (альгінату натрію, якщо точніше), що має ранозагоювальні й регенеративні властивості (тобто може лікувати дрібні ушкодження).
– Марлева пов’язка – це боляче, це страшна процедура. У теорії її повинні десь пів години відмочувати в розчині Рінґера, а зазвичай беруть та відривають, і рана постійно оновлюється, й отак це все поступово загоюється. Тому давно розробили вологий (гідрогелевий) метод загоєння ран. Рану не треба висушувати, щоб швидко її загоювати, у ній треба підтримувати водний баланс. Цей метод відомий вже доволі давно і поширений у США, Канаді, Європі, Китаї, навіть в Індонезії, а в нас – слабо, – розповів професор Володимир Самарик.
Щодо співпраці з ДСНС, то їм передаватимуть нові й нові партії гідрогелевих пов’язок і покривал, оскільки рятувальники застосовують їх найперше як засіб проти опіків шкіри, а умовний строк їхнього зберігання – близько року. Слід згадати і той факт, що такі пов’язки також відправляють на фронт, але у значно більших обсягах.
Продукцію виготовили в межах реалізації проєкту «Удосконалення технології виробництва та сертифікація гідрогелевих засобів медичного призначення та їх апробація в умовах воєнно-польової медицини і медицини катастроф», що виконувався за фінансової підтримки Програми сприяння інноваційному та науково-технологічному розвитку у Львівській області на 2021–2025 роки, Національного університету «Львівська політехніка», меценатів та благодійників.
