Щороку у Львівській політехніці вшановують творчість Тараса Шевченка — поета, художника, пророка, чия творчість стала символом національного відродження. Вже традиційно Національний університет «Львівська політехніка» спільно з Львівським обласним товариством «Просвіта» імені Тараса Шевченка організовує літературно-мистецький вечір, який об’єднує всіх, хто розуміє та цінує силу Шевченкового слова.
Цьогорічний вечір відбувся 10 березня в концертному залі Львівської національної філармонії імені Мирослава Скорика. Захід був присвячений 211-й річниці від дня народження Кобзаря й об’єднав науковців, митців, студентство і просто небайдужих львів’ян.
Першим до слова був запрошений голова Львівського обласного товариства «Просвіта», заслужений працівник освіти України Ярослав Пітко. У своєму виступі він наголосив на тому, що творчість Шевченка є не лише літературною спадщиною, а й потужним рушієм національної ідеї:
— Ми приходимо не тільки для того, щоб вклонитися великому генію, але й для того, щоб відчути силу його слова.
Шевченківський вечір у Львівській філармонії був наповнений поезією, музикою, молодіжним театром і балетом. Відкрила вечір народна хорова капела студентів «Гаудеамус», урочисто виконавши «Заповіт», який усі присутні в залі слухали стоячи, а після завершення виконання подарували гучні оплески.
Програма вечора охоплювала різноманітні виступи:
- «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине. Ось де, люди, наша слава, слава України!» — виконала народна хорова капела студентів «Гаудеамус»;
- «Розрита могила» — прочитала учасниця народного театру-студії «Хочу» Марина Білоус;
- «Ой по горі роман цвіте» — виконала солістка Львівського національного академічного театру імені Соломії Крушельницької Лілія Нікітчук;
- «Молитва до Богородиці» — у виконанні народного камерного вокального ансамблю «Аколада», соліст — Юрій Іванишин;
- «Ой три шляхи широкії» — також у виконанні ансамблю «Аколада»;
- «Кавказ» — читав учасник театру-студії «Хочу» Андрій Ціпкайло;
- «Вітре буйний», «Ой тумане, мій тумане» — народний ансамбль бандуристок «Заспів»;
- Хореографічна композиція «І сотвори святеє диво — воскреснуть мертвим повели» — постановка Ліани Фолюш, виконання народного ансамблю танцю «Вірність»;
- Постановка «Сирота» — виконав ансамбль «Сузір’я»;
- «Думи мої, думи» — також у виконанні «Сузір’я»;
- Інсценізація балади «Лілея» — у виконанні театру-студії «Хочу»;
- Арія з опери «Назар Стодоля» — виконала керівниця народного камерного вокального ансамблю «Аколада» Тетяна Пащак;
- «Лічу в неволі дні і ночі» — народний хор викладачів «Орфей»;
- «І мертвим, і живим, і ненародженим» — прочитав учасник театру-студії «Хочу» Святослав Покорчак.
Кульмінацією вечора стало спільне виконання твору «Реве та стогне Дніпр широкий», після якого глядачі довго не відпускали артистів, оплески лунали кілька хвилин. Видно було, що цей вечір залишив глибокий слід у їхніх серцях.
Важливим моментом вечора стало вручення почесної нагороди Всеукраїнського товариства «Просвіта» директорові Народного дому «Просвіта» Національного університету «Львівська політехніка» Степану Шалаті за його внесок у розвиток української культури.
Завершуючи вечір, Ярослав Пітко підсумував:
— Сьогодні ми говоримо про Шевченка не лише як про класика, а як про символ любові до України — любові, яка веде до самопожертви і яка є безсмертною.
