«Хто плакатиме, якби університет закрили?» — стратегічна сесія у Львівській політехніці про сенс і цінність освіти

Наталія Павлишин, Центр комунікацій Львівської політехніки
Головний корпус Львівської політехніки

У Національному університеті «Львівська політехніка» відбулася перша зустріч робочої групи, на чолі з ректоркою Наталією Шаховською, яка розпочала роботу над формуванням стратегії розвитку на наступні п’ять років. Цей крок став результатом домовленостей Наглядової ради університету, яка порадила залучити до процесу провідних фахівців. Першим фасилітатором стратегічної сесії став член Наглядової Ради Львівської політехніки, відомий український економіст і освітянин, професор з практики Київської школи економіки, міністр економічного розвитку і торгівлі України (2014), а зараз ― старший офіцер штабу 2-го Корпусу НГУ «Хартія» Павло Шеремета

Роботу розпочали з фундаментальних питань ― визначення місії, візії та цінностей університету. Павло Шеремета наголосив, що чітке розуміння місії є відправною точкою для будь-якої успішної стратегії, оскільки саме вона визначає вектор руху та впливає на всі аспекти діяльності організації.

Щоб зробити дискусію максимально предметною, фасилітатор запропонував учасникам замислитись над риторичним, але глибоким питанням: «Хто плакатиме, якби університет закрили?». Цей підхід допоміг чітко окреслити ключові групи зацікавлених сторін (стейкхолдерів), для яких Львівська політехніка має найбільшу цінність. Серед них, безумовно, студенти та аспіранти, а також роботодавці, промислові підприємства, постачальники та міська влада.

Особливу увагу під час обговорення приділили проблемі гострого дефіциту інженерних кадрів в Україні. Учасники погодилися, що завдання університету ― готувати не виконавців, а фахівців, здатних генерувати нові ідеї, створювати інноваційні продукти та розвивати підприємництво.

Дискусія торкнулася якості освітніх послуг. У межах обговорення наголосили на необхідності розробити чіткі критерії якості та модернізувати застарілі навчальні програми. Учасники зазначили, що сучасні студенти потребують інтерактивних методів навчання та розвитку практичних навичок, зокрема, в менеджменті та підприємництві, адже багато з них починають працювати ще на третьому курсі.

Одним із ключових напрямів майбутньої стратегії визначили поглиблення співпраці з бізнесом. Це дасть можливість залучати додаткове фінансування для наукових проєктів, а також забезпечити актуальність освітніх програм та успішне працевлаштування випускників. Водночас заторкнули питання перешкод, зокрема, бюрократії, яка ускладнює ефективну взаємодію з промисловістю.

Учасники обговорили важливість якісних освітніх послуг та їх вплив на ринок праці. Обговорювали також проблеми підготовки студентів у сфері менеджменту та необхідність розвитку підприємницьких навичок, оскільки це критично важливо для успішної кар'єри випускників.

На завершення учасники акцентували на важливості співпраці університету з бізнесом для залучення фінансування та розвитку нових проектів. Обговорювали джерела фінансування, зокрема, державний бюджет та плату за навчання, а також необхідність модернізації освітніх програм.

За результатами зустрічі визначили конкретні завдання та відповідальних осіб. Учасники, розділившись на групи, продовжать роботу над формуванням ціннісної пропозиції університету, моделями доходу та кадровою політикою.

Серед ключових завдань, над якими команди працюватимуть найближчим часом, буде розроблення пропозицій щодо покращення якості освітніх послуг, створення стратегії залучення фінансування для наукових проєктів, а також формування моделей ефективної співпраці з бізнесом.

До роботи над стратегією Львівської політехніки Павло Шеремета запросив також Марту Бешлей, начальницю управління культури департаменту освіти та культури Львівської міської ради; позаштатну радницю Львівського міського голови з питань культури. Експертка розповіла про власний досвід, зокрема, про реалізацію стратегії розвитку школи, яка охоплює створення нових курсів та студій. Вона підкреслила важливість системного підходу до роботи та можливості подальшої співпраці з Львівською політехнікою, зокрема в галузі освіти та культури.