IT коледж Львівської політехніки 14 лютого зініціював конференцію, присвячену нашій рідній мові та літературі. Захід проходив у читальному залі бібліотеки коледжу.
Конференція мала на меті дослідити роль української мови у формуванні національної ідентичності та її вплив на сучасну українську літературу в контексті глобалізаційних процесів. Близько 50 учасників обговорювали ключові наукові питання. Доповідачі, що представляли різні коледжі та напрями, поділилися своїми дослідженнями, акцентуючи увагу на важливості мови.
Особливістю конференції була її двомовність: теми звучали як українською, так і англійською. Таким чином комунікація була побудована неспроста, а навіть доволі символічно. У нашому просторі, особливо у воєнний період, мова є ключовим засобом впливу. Через неї формуються відповідні воєнні наративи в суспільстві, вона здатна цензурувати події навколо. Тобто мова формує сприйняття війни в її носіїв. На цю тему англійською мовою виступила викладачка кафедри іноземних мов, порівнявши версії, які демонструють англомовне та україномовне суспільство щодо воєнної тематики.
Мова важлива також з погляду збереження ідентичності представників кожного регіону в Україні. Ми, звісно, усі маємо спільну мову — українську, проте вона така багата, що вміщує в собі близько 15 діалектів. Доповідаючи на цю тему, Надія Шумлянська взяла до уваги надсянський говір як маркер культурної спадщини.
На думку студента Дмитра Принади, наша мова є тим механізмом, що повертає українську ідентичність під час війни. Вона об’єднала українців перед лицем екзистенційної небезпеки через агресію рф проти України.
Чимало тем торкалися сьогодення та того, як воно впливає на зміни української мови й виявляє її нові можливості. Зокрема, йшлося про штучний інтелект і те, як він відкриває нові горизонти для розвитку мови.
Питання української мови на конференції було розглянуте дуже широко. Воно охоплювало не лише сутність, а й аналіз українських поезій. Зокрема, це стосувалося теми мотивів української майданної поезії та воєнного лихоліття у поетичній творчості Сергія Жадана.
На конференції прозвучало чимало влучних визначень поняття «мова». Серед них: «Мова — це кров, що оббігає тіло нації. Виточи кров — умре нація»; «Мова — це ключ національної ідентичності українців»; «Мова — ДНК нації»; «Українська мова — це більше, ніж засіб спілкування; це потужний інструмент для формування та збереження національної ідентичності». Це доволі часто вживані наративи, проте ми маємо звертати увагу на такі «послання» у своєму інформаційному полі. Це позитивна пропаганда, яка відкладається у свідомості навіть без нашої активної участі. Тобто підсвідомо ми зберігаємо в собі ці ключові поняття, які надалі формують нашу внутрішню реальність.
Співорганізаторка конференції, методистка коледжу Наталія Башкатова розповіла:
— Ми з Надією Шумлянською, ініціаторкою та організаторкою цього заходу, провели значну роботу, щоб конференція не просто відбулася, а в час російсько-української війни порушила проблему, що мовне питання далі залишається одним із ключових.
— Наша конференція стала майданчиком для глибоких роздумів, жвавих дискусій і натхненних відкриттів, — зауважив заступник директора з навчальної роботи Відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету “Львівська політехніка”» Остап Юнак. — Ми разом ще раз переконалися, що мова — це не просто засіб спілкування, а генетичний код нації, її пам’ять, ідентичність і дух. Творімо, плекаймо, бережімо нашу мову, бо в ній — наш код нації, наша сила і майбутнє!
Для викладачок математики Оксани Мельничук та Марії Кісіль участь у мовно-літературній конференції стала цікавим і цінним досвідом:
— Нам як математикам важливо було показати взаємозв’язок точних наук з українською мовою та літературою в контексті глибинного значення. Готуючи матеріали на теми «Математичні метафори в українській літературі» та «Чи може штучний інтелект стати рушієм популяризації української мови?», ми мали змогу глибше дослідити взаємозв’язки української мови, літератури та математики й розширити міждисциплінарні аспекти.
