Інтернет-конференція зі сталого розвитку енергетики ЄС та України за участю науковців ІЕСК

Дарина Хома, Центр комунікації Львівської політехніки
Заставка до матеріалу

На конференції обговорювали важливі питання енергетики в Україні: як ми можемо стати незалежними від російського газу та запровадити децентралізовану енергетичну систему, що таке розумна енергосистема (smart grid) і як її просувають у наших населених пунктах тощо. Ці питання розглядали в контексті війни рф проти України, на тлі інфляції та потреби максимально оптимізувати енергетичні потужності й забезпечити країну власними ресурсами.

Отже, питання газу в нашій країні стоїть гостро: ми неодмінно мали знайти інше джерело його постачання, незалежне від росії, та розвивати власну енергетичну індустрію. Цей процес став викликом не лише для нас, а й для Європи. Вона зробила значні кроки до незалежності від російського газу, зокрема через розширення постачання газу з інших регіонів, запуск нових терміналів для зрідженого газу й активний розвиток відновлюваних джерел енергії.

Серед досягнень України — забезпечення себе газом із власних свердловин у зимовий період 2023–2024 років. Це свідчить про те, що, попри війну, ми не те що тримаємося на плаву, а робимо стрибок уперед у напрямі енергетичного прогресу. Адже, якщо брати до уваги навіть довоєнний період, шансів на успіх у цій сфері було небагато. Після вторгнення росії в лютому 2022 року видобуток газу різко зменшився майже на 10 %. Частина родовищ опинилася під окупацією, а інші припинили свою роботу через близькість до лінії фронту. Однак Україна вкотре продемонструвала свою незламність.

Доповідачі конференції неодноразово згадували, що Європа веде прогресивну енергетичну політику, активно розвиваючи різноманітні відновлювані джерела енергії й досягаючи чималих успіхів в оптимізації енерговитрат і забезпеченні енергетичної стійкості на місцевому рівні.

Одним із яскравих прикладів успішного впровадження локальних енергетичних кооперативів у Європі є Німеччина. Там широко застосовують децентралізоване виробництво енергії, зокрема за допомогою сонячних панелей, вітрових турбін і біогазових установок.

Україна також обрала шлях ВДЕ (відновлювані джерела енергії). Представник Чернігівської політехніки Василь Гирила зауважив:

— В Україні активно розвиваються сонячні та вітрові електростанції, що є важливими елементами для зменшення залежності від традиційних викопних джерел.

Наприклад, у Чернівцях була запущена ініціатива зі створення кооперативу для встановлення сонячних панелей на дахах багатоквартирних будинків.

Безперечно, перевагою ВДЕ є нескінченність енергії, бо природні ресурси невичерпні та сприяють екології, адже не спричиняють забруднення або шкідливих викидів, на відміну від спалювання викопних палив. Це чисті джерела енергії, що знижують вплив на зміну клімату. Якщо ми перероблятимемо енергію, це буде впровадження правил сталого розвитку.

Не менш важливою темою для обговорення було підвищення енергоефективності в реконструкції житлового фонду, знову ж таки, на прикладі європейських стандартів. Питання опалювання будинків для нас є досить проблемним. «Панельки», які дісталися нам у спадок від радянського союзу, далеко не такі, як треба, якщо говорити про енергоефективність. Про це висловилася заступниця директора Інституту енергетики та систем керування Львівської політехніки Лідія Каша:

— Це втрата тепла й надмірне використання газу. Що менше газу, то менше залежності від нього, бо це велике фінансове навантаження. У Києві в панельних будинках втрати тепла через неутеплені стіни та погані вікна становлять 40 %. Якщо частково утеплити фасад і замінити вікна, ми досягнемо економії 20 %.

Нам потрібно будувати нові будинки, але як розв’язати проблему, яка є у панельних будинках, і закрити її раз і назавжди? Треба зробити так, щоб приміщення були майже з нульовим енергоспоживанням. Скажімо, у Львові понад 200 будинків скористались утепленням, що сприяло поліпшенню енергоефективності та зменшенню витрат на опалення на 30 % за рік, а це чимало.

В Україні є можливість провести модернізацію масштабніше, проте, як зазначила Лідія, нам слід дещо скорегувати державну політику, спростивши бюрократичні процедури оформлення проєктів. Це важливо для того, щоб заохотити якомога більше людей до правильних енергетичних рішень. Щоб досягти бажаних результатів у цьому напрямі, нам, на прикладі Німеччини, потрібно чітко прописати стандарти для забудовників. Для реалізації проєктів варто здобувати міжнародні гранти. Крім того, треба створювати чи залучати центри, які б планували й розробляли стратегії. Так ми зможемо широко здійснити модернізацію житлового фонду.

Скріншот з онлайн-конференції Скріншот з онлайн-конференції Скріншот з онлайн-конференції Скріншот з онлайн-конференції