На базі Tech StartUp School Львівської політехніки у співпраці з громадською організацією «Рівні можливості для всіх» відбувся безплатний нетворкінг для жінок — учасниць програм, орієнтованих на людей з інвалідністю. Захід став другим у серії освітніх зустрічей, запланованих у межах цієї ініціативи.
Під час зустрічі обговорювали започаткування власної справи, юридичні аспекти ведення бізнесу, податкову систему 2025 року та наявні грантові програми для підтримки підприємництва. Учасниці ділилися ідеями створення бізнесу, але зазначили, що стикаються з браком знань і фінансових ресурсів.
Експертну підтримку надав доктор економічних наук, професор кафедри адміністративного та фінансового менеджменту Інституту адміністрування, державного управління та професійного розвитку Олег Сокіл. Він поділився досвідом створення компаній і фахово пояснив особливості ведення підприємницької діяльності у сфері малого бізнесу, наводячи практичні приклади та мотивуючи до започаткування власної справи.
— Які перші кроки, на вашу думку, має зробити людина з ідеєю, але без досвіду в бізнесі?
— Саме з цього питання починаються кожен тренінг, семінар чи воркшоп, присвячені розвитку стартапів і підприємництва, які проводять на базі Tech StartUp School Національного університету «Львівська політехніка». Поява ідеї — це вже неабиякий старт. Якщо в людини з’являється хоч якесь уявлення про продукт, послугу чи вирішення певної проблеми — навіть якщо ця візуалізація поки що лише в її свідомості — це свідчить про внутрішню мотивацію та творчий потенціал. Навіть «сира» ідея — це вже капітал, на базі якого можна будувати далі.
Перший практичний крок — озвучити ідею та поділитися нею з найближчим оточенням: друзями, колегами, людьми, думці яких ви довіряєте. Така віддача дає змогу подивитися на задум з різних ракурсів, і часто саме ці перші реакції допомагають краще зрозуміти слабкі місця або потенційні переваги.
Паралельно з цим рекомендую проаналізувати наявні ринкові аналоги. Якщо подібні ідеї вже реалізовані — це не мінус, а радше навпаки: є приклади для вивчення. Тут важливо підходити з критичною оцінкою: що зроблено вдало, що можна поліпшити, чи є можливість переосмислити ідею і знайти для неї нові ринки або альтернативні варіанти застосування. Конкуренція — це індикатор наявного попиту.
Наступним кроком має стати залучення професійної оцінки. Йдеться не лише про експертів, які працюють у форматі тренінгів чи консультацій, а насамперед про практиків — підприємців, які вже мають досвід реалізації бізнес-ідей, зокрема пройшовши через помилки, кризові періоди й адаптацію до ринку. Саме такі експерти з практичним бекграундом можуть дати реалістичну оцінку життєздатності ідеї, порадити інструменти для валідації, а також уберегти від типових помилок початківців.
Підсумовуючи, можна зазначити, що для людини без досвіду, але з ідеєю, важливо:
- Озвучити задум і отримати первинний зворотний зв’язок.
- Проаналізувати ринок і конкурентів, сформувати критичне бачення.
- Звернутися до людей з досвідом, пройти початкову експертну оцінку.
— Яких найтиповіших помилок припускаються початківці, запускаючи власну справу в Україні?
— Коли йдеться про запуск власної справи в Україні, початківці досить часто припускаються типових помилок, які значною мірою знижують шанси на успіх. Однією з найпоширеніших є реалізація бізнес-ідеї без належного планування. Багато хто розпочинає з емоційного імпульсу, без чітко сформованої стратегії, аналізу ринку чи оцінки потенційних ризиків. На практиці ж саме виважений підхід, підкріплений аналітичними розрахунками й етапним планом дій, демонструє вищий рівень життєздатності бізнесу.
Також часто недооцінюють потребу в стартових фінансових вкладеннях, особливо у маркетинг та просування продукту. Частина підприємців обмежується лише витратами на виробництво або розроблення, відкладаючи питання залучення клієнтів на потім. Однак без системної маркетингової стратегії жоден продукт не зможе знайти свого споживача, навіть якщо він об’єктивно якісний.
Окремо варто згадати надмірний оптимізм, який властивий багатьом новачкам. Це виявляється в завищених очікуваннях щодо швидких прибутків, масштабування бізнесу чи відсутності проблем на старті. Такий підхід часто не витримує першого ж контакту з реальністю, що веде до розчарування та втрати мотивації. Реалістичне бачення, підкріплене розрахунками, моделями сценаріїв і гнучкістю в ухваленні рішень, є набагато ефективнішим підходом.
— Ви маєте досвід створення компаній. Що для вас було найскладнішим на старті і як ви це подолали?
— Так, я маю досвід створення та розвитку власної справи. Мій підприємницький шлях розпочався у 2010 році із започаткування сезонного бізнесу у сфері громадського харчування на узбережжі Азовського моря. Працював лише в літній період, поступово розвиваючи формат — від невеликого торговельного павільйону до повноцінного кафе зі штатом із шести осіб. У 2016 році заклад почав працювати за різними концепціями та постійно оновлювалося — як у форматі, так і в асортименті кухні.
У 2022 році, через окупацію півдня Запорізької області, я змушений був залишити бізнес і переїхати до Львова. Тут я продовжив підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець, але вже в іншому напрямі — надання інформаційно-консультаційних послуг, зокрема з розвитку малого бізнесу. Саме з цього часу я почав системно застосовувати власний практичний досвід у бізнес-тренінгах і консультаціях.
Сьогодні мій практичний досвід, доповнений академічною освітою — я є бухгалтером за фахом і захистив докторську дисертацію зі сталого розвитку підприємництва, став основою для якісної експертної підтримки інших підприємців. Також я долучаюся до різних ініціатив і тренінгів, що відбуваються в Tech StartUp School.
Найскладнішим на старті для мене був брак знань і практичної інформації щодо організації роботи закладів громадського харчування. Усе доводилося вивчати самостійно, через помилки та спроби — це тривало протягом шести років (літніх сезонів). Другою серйозною проблемою був обмежений стартовий капітал. Згодом вдалося частково вирішити це питання, зокрема завдяки підтримці міжнародної програми: мій проєкт здобув грант ПРООН у розмірі 6500 євро, що дало змогу оновити обладнання, меблі та посуд на професійному рівні.
— Розкажіть, будь ласка, про потенціал створення соціального підприємництва для людей з інвалідністю.
— На мою думку, люди з інвалідністю мають повноцінний, а часто й унікальний потенціал для створення соціального підприємництва. Завдяки власному досвіду вони глибше розуміють соціальні проблеми, які потребують вирішення, і можуть пропонувати нестандартні рішення, що залишаються поза увагою інших. Їхнє бачення часто формується не з теорії, а з реальних життєвих викликів, що робить ідеї глибоко змістовними та суспільно корисними.
У межах одного з проєктів Tech StartUp School мені випала честь працювати з чудовою дівчиною Ксенією, яка пересувається на колісному кріслі. Вона надзвичайно позитивна, активна та творча людина, знайома з багатьма відомими постатями у світі телебачення, музики та кіно, і має власне бачення у сфері дизайну. Ксенія створює унікальні футболки і мріє перетворити цю ідею на повноцінний бізнес. Її приклад — яскраве свідчення того, що інвалідність не є обмеженням для підприємництва, а навпаки — може стати джерелом натхнення, сили та креативності.
— Чи можете розповісти, які саме ідеї ви разом з учасницями розглядали?
— Так, звичайно. Цього літа на базі Tech StartUp School ми спільно з Юлією Суховою та ГО «Рівні можливості для всіх» організували низку заходів для людей з інвалідністю, серед яких були як творчі майстер-класи, так і тренінги з розвитку бізнес-ідей. Зокрема, під час біотехнологічного майстер-класу учасниці власноруч виготовляли твердий шампунь і зволожувальний крем для шкіри. Це дало змогу спробувати себе у сфері косметології та задуматися над створенням унікального продукту з потенціалом для малого бізнесу.
Окремий напрям роботи був присвячений розробленню ідей щодо створення інклюзивних баз відпочинку для людей з інвалідністю. Ми детально обговорювали, як такі бази можуть бути облаштовані з урахуванням доступності: пандуси, зручні доріжки до водойм, адаптовані номери, санвузли тощо. Багато наявних рекреаційних об’єктів мають лише один-два номери, пристосовані для таких потреб. Якщо ж група людей з інвалідністю хоче разом організувати відпочинок, навчання чи ретрит, то таких можливостей на заході України майже немає. Саме тому ця ідея викликала активне обговорення — вона має і соціальну значущість, і високий підприємницький потенціал.
— Назвіть, будь ласка, переваги й недоліки бізнесу без юридичного оформлення.
— Бізнес без юридичного оформлення — поширене явище, особливо у сфері онлайн-продажів. Багато хто з нас стикався з так званими інтернет-магазинами в Instagram чи Facebook, які замість розрахунку через офіційний рахунок ФОП просять переказати кошти на особисту банківську картку. З боку підприємця очевидна перевага — відсутність податкового навантаження та спрощення операцій. Проте саме в цьому й полягає основний ризик.
Згідно з чинним законодавством України, всі регулярні надходження на особисту картку, які мають ознаки підприємницької діяльності, можуть бути визнані доходами, що підлягають оподаткуванню. У разі виявлення таких операцій контрольними органами підприємцеві може бути донараховано 18 % податку на доходи фізичних осіб та 1,5 % військового збору, а також 3–5 % штрафів. І що важливо — перевірка охоплює період до трьох років. У такому разі доведеться пояснювати, що це не дохід від бізнесу, а допомога від родичів — і довести це не завжди просто.
Крім того, сьогодні діє чіткий фінансовий моніторинг. Платформи на кшталт «Нова Пошта» та «НоваПей» вже передають інформацію до податкової після досягнення певних обсягів продажу. Тому разовий продаж старого велосипеда на OLX — це не бізнес. Але якщо ви регулярно продаєте нові або вживані велосипеди — це вже підприємницька діяльність, яка вимагає реєстрації ФОП та сплати податків.
Підсумовуючи, можна ствердити: так, бізнес без юридичного оформлення може здатися зручним на старті, однак ризики значно перевищують вигоду. Офіційне ведення справи через реєстрацію ФОП забезпечує захист, передбачуваність і дає змогу масштабувати бізнес без страху перед санкціями. І важливо, що податки для малого бізнесу сьогодні цілком помірні та зрозумілі.
— Наскільки реально здобути грант на започаткування власної справи в Україні?
— Здобути грант на започаткування власної справи в Україні сьогодні цілком реально. Ця тенденція особливо активізувалася з 2014 року, коли міжнародні гуманітарні й донорські організації почали системно працювати на сході та півдні України, підтримуючи розвиток малого бізнесу. У 2020 році я сам як підприємець здобув грант на розвиток власної справи, а згодом став консультувати інших — і можу підтвердити ефективність цього інструменту підтримки.
На сьогодні однією з найдоступніших програм є державна ініціатива «Власна справа», яка передбачає фінансування в розмірі до 75 000 грн на реєстрацію ФОП та запуск бізнесу. Я супроводжував шість успішних випадків подання на цю програму як серед внутрішньо переміщених осіб, так і серед місцевих жителів. Додатково окремі учасниці — представниці вразливих категорій, зокрема ВПО, — отримували фінансування на суми до 200 000 грн.
Tech StartUp School реалізувала кілька програм за підтримки Посольства США в Україні, UNICEF, GIZ та інших донорів. У межах цих програм підприємці мали змогу здобути значні гранти — до 200 000 грн — на розвиток своїх бізнес-ідей. Серед таких бенефіціарів були і студенти Політехніки. Тому, якщо у вас є ідея, певний досвід і готовність офіційно вийти на ринок як ФОП, а не працювати в тіні, сьогодні саме час скористатися можливостями фінансової підтримки. Головне — чітке бачення, реалістичний план і бажання розвиватися.
— Чи варто малому бізнесу готуватися до нових податкових правил ще у 2025 році?
— Так, безперечно, малому бізнесу вже у 2025 році варто активно готуватися до нових податкових правил. Зміни вже набули чинності, й ігнорувати їх — означає наражати себе на юридичні та фінансові ризики.
Серед ключових новацій варто відзначити підвищення ставки військового збору з 1,5 % до 5 % для фізичних осіб, а також зобов’язання для всіх фізичних осіб-підприємців сплачувати або фіксовану суму, або 1 % від доходу. Крім того, із січня 2025 року всі ФОПи мають обов’язково самостійно сплачувати єдиний соціальний внесок (ЄСВ), що раніше було необов’язковим у деяких випадках.
Також посилився фінансовий моніторинг: банки ретельно перевіряють грошові трансфери між особистими та підприємницькими рахунками. Встановлено ліміт 50 тис. грн на перекази між фізичними особами, але навіть у межах цього ліміту можуть виникати запити від фінмоніторингу, а згодом — і від податкової щодо правомірності таких операцій. У разі визнання коштів підприємницькими доходами ризик донарахування 23 % податків залишається.
Водночас навіть з урахуванням підвищення податкового навантаження система оподаткування для малого бізнесу в Україні залишається однією з найбільш лояльних у Європі. Наприклад, ФОП 2-ї групи, працюючи на річному ліміті 6,6 млн грн, сплачує фіксовані суми податків — близько 4160 грн на місяць (єдиний податок, військовий збір і ЄСВ), що становить лише 0,75 % від максимально допустимого обсягу доходу. Аналогічно ФОП 3-ї групи сплачує 6 % від доходу плюс ЄСВ — і це також залишається доступним на тлі загальноєвропейських ставок.
Тому зараз саме час підприємцям не лише адаптуватися до нових умов, а й переглянути підхід до ведення бізнесу: від неформальної діяльності — до офіційної, від приховування — до відповідальної сплати податків. Йдеться не лише про дотримання закону, а й про солідарність під час війни та фінансову підтримку держави. Податки зростатимуть, контроль посилюватиметься — і це закономірно. Варто не боятися, а готуватися й діяти у межах прозорих правил.
— Чи могли б ви навести приклади успішних бізнесів, створених людьми з інвалідністю?
— Хоча я особисто не супроводжував повністю жодного бізнесу, який започаткувала людина з інвалідністю — від ідеї до виходу на ринок, — проте маю практичний досвід роботи з такими підприємцями на етапах генерації ідей, формування бізнес-моделі та пошуку фінансування. Особливо хочу наголосити, що ця робота відбувалась у межах ініціатив Tech StartUp School, яка системно підтримує розвиток підприємництва серед людей з інвалідністю, зокрема через майстер-класи з біотехнологій та воркшопи з обговорення та генерування ідей для бізнесу, що відбулися цього літа.
Одним із прикладів є стартап Lady Di Atelier, що був започаткований саме на базі Tech StartUp School. Ательє спеціалізується на виготовленні унікальних хусток з авторським малюнком. Ця ідея швидко здобула популярність, викликала позитивний резонанс серед клієнтів, а бренд став активно розвиватися.
Ще один приклад — індивідуальний випадок співпраці з дівчиною, яка є внутрішньо переміщеною особою та людиною з інвалідністю. Вона започаткувала власну студію манікюру і активно її розвиває. Разом ми підготували кілька грантових заявок, і за результатами розгляду вона отримала позитивні рішення та фінансування для свого бізнесу.
Ці приклади свідчать, що за належної підтримки, менторства та доступу до фінансових ресурсів люди з інвалідністю можуть не лише створювати конкурентоспроможні бізнеси, а й формувати сильні бренди із соціальним змістом.
— Які поради чи настанови ви дали учасницям для створення своєї справи?
— Під час тренінгів і консультацій я завжди намагаюся надати учасницям не лише інструменти, а й внутрішню впевненість у тому, що їхні ідеї — вартісні й реалістичні. Одна з головних настанов — якщо ви працюєте в команді, обов’язково підтримуйте командний дух. Мотивуйте, залучайте, формуйте відчуття причетності до спільної справи. Це критично важливо на етапі становлення, коли миттєвих результатів ще немає, а ресурсів обмаль.
Також я завжди раджу якнайретельніше прораховувати ризики. Це не означає боятися діяти, навпаки — це спосіб забезпечити стабільний розвиток і підготуватися до можливих викликів. Успішний бізнес — це не лише про ідею, а й про готовність адаптуватися, передбачати та реагувати.
Дуже важливо вміти чути зовнішні відгуки. Не ігноруйте думки з боку — навіть критика може стати джерелом цінної інформації. Критично опрацьовуйте все, що отримуєте як фідбек, і використовуйте це для поліпшення власного продукту чи послуги.
Ще одна порада — мисліть ширше. Не обмежуйтеся поточними можливостями. Вже на етапі запуску варто формувати бачення масштабування: подумайте, як ваш бізнес може зрости, які нові аудиторії охопити, які напрями додати.
І, нарешті, не відкладайте на завтра. Починати треба вже сьогодні, навіть якщо ресурсів небагато. Ринок завжди краще сприймає дію, а не наміри. Бізнес — це постійне вдосконалення, і кожен маленький крок уперед важливіший за ідеальний, але нереалізований план.
