Команда EnerGenius з Інституту енергетики та систем керування Львівської політехніки потрапила до фіналу всеукраїнського технічного хакатону MHP TECH Hackathon for team, організованого міжнародною компанією у сфері харчових та агротехнологій МХП. Цей захід об’єднав студентів різних курсів і спеціальностей навколо розв’язання реальних проблем енергетики в харчовій промисловості.
Що таке хакатон
— Традиційно хакатон — це коли команди працюють разом над технічним або інженерним завданням у дуже стислий строк. Іноді учасники працюють безперервно в одному приміщенні, але в нашому випадку формат був м’якший і розтягнутий у часі — ми мали два тижні на виконання, і все відбувалось у командному режимі, — пояснили учасники змагання.
Оскільки команда складалася зі студентів різних курсів і спеціальностей, інформація надходила до кожного по-різному:
— Комусь дали запрошення безпосередньо, а хтось дізнався через кафедру — бо добре вчиться.
Суть завдань
Завдання були реальні, взяті з практики, і відповідали профілям студентів. Наприклад, студентам спеціальності «атомна енергетика» дісталася тема когенерації.
— На підприємстві є когенераційна установка — велика станція, яка працює на спалюванні природного газу й завдяки цьому забезпечує потреби самого підприємства. Під час роботи ці установки нагріваються і виділяють гази, які вже утилізуються. У результаті утворюється тепла вода, яку підприємство наразі просто охолоджує та скидає в навколишнє середовище, оскільки вона більше не потрібна.
Нашим завданням було запропонувати реалізувати систему, яка дасть змогу цю теплу воду використати для охолодження іншої води — тієї, що міститься у спеціальних (технологічних) ваннах. Це допоможе зменшити використання електричних охолоджувальних пристроїв, які витрачають велику кількість електроенергії й коштують підприємству дорого. Так ми зможемо ефективно використати те, що наразі просто втрачається, і знизити витрати на електроенергію, — пояснив своє завдання один із представників команди EnerGenius, другокурсник Артем Лещов.
Студенти спеціальності «системи енергетики та сталого розвитку» працювали над адаптацією підприємства до умов війни.
— Метою було адаптувати енергетичну систему підприємства до умов війни, коли є постійна загроза обстрілів. Основні вимоги до проєкту передбачали зменшення залежності від присутності людей через автоматизацію систем. Однією з ключових проблем підприємства були дві газові установки, які запускалися лише після зникнення мережі. Проблема полягала в тому, що їх запуск забирав багато часу, і підприємство, що спеціалізується на вирощуванні курей, зазнавало великих втрат унаслідок зупинки (систем вентиляції) тощо, — розповів про свою роботу третьокурсник Мирослав Дудій.
Як працювала команда
Умовний перший тур тривав 14 днів. Після цього відбувся виїзний тур тривалістю близько півтора дня — саме тоді команди змогли поспілкуватися з керівниками цехів підприємства, уточнити деталі й уже на місці розпочати фінальне виконання завдання.
Команда організувала роботу так: студенти других і третіх курсів взяли на себе технічну частину, першокурсники відповідали за оформлення. Така структура дала змогу ефективно розподілити обов’язки й уникнути перевантаження. Щоправда, легко не було.
— Найважчим був графік — від 8-ї ранку до 10-ї вечора, — кажуть учасники. — А ще ж було і наше звичайне навчання…
Враження учасників
— Враження дуже хороші. Ми хочемо ще. Єдине — хотілося б більше українізації, бо деяким командам було важко презентуватись українською. Але загалом усе було супер! — запевнили учасники.
Причини участі в заході були різні, але всіх об’єднувало бажання спробувати себе, змінити обстановку, здобути новий досвід. Як зазначили студенти, це була поїздка у Вінницьку область, можливість поспілкуватися з реальними замовниками і краще зрозуміти, як працює бізнес. А ще — цікаві призи.
— Ми були впевнені у своїх рішеннях, але сумніви все ж мали. Ми наймолодші серед учасників. З нами у фіналі змагалися магістри та студенти четвертих курсів з різних університетів, як-от Полтавська політехніка, КПІ, Криворізький політехнічний університет, Київський національний університет харчових технологій та інші, — поділилися студенти.
А тим, хто ще вагається, чи подаватися на такі змагання, учасники радять:
— Просто пробуйте. Найважливіше — мати оригінальний підхід. І команда має бути різноплановою, а не з однаковим мисленням.
Команда EnerGenius довела: не варто боятися виходити за межі звичного. Ініціатива, сміливість і бажання вчитися — це те, що відкриває нові горизонти. Участь у MHP TECH Hackathon стала для команди не лише технічним викликом, а й цінним досвідом, який допоміг опанувати нові навички, сформувати уявлення про реальні завдання галузі й залишив по собі яскраві спогади.
