12 грудня 2025 року кандидат архітектури, доцентка кафедри дизайну та основ архітектури Ольга Оконченко виступила з доповіддю на V Міжнародній науковій конференції серії Colloquia castrensia під назвою «Замки Срібного віку − старі й нові в резиденційному будівництві Речі Посполитої XVII століття». Захід, який відбувся в Музеї «Королівський замок» у Варшаві, вважають найавторитетнішою кастеологічною конференцією, що проходить в Польщі.
Захід об’єднав фахівців із різних галузей – істориків, архітекторів, археологів, музейників і реставраторів, чия діяльність пов’язана з вивченням та збереженням замків і резиденційних споруд на території Польщі та сусідніх країн.
Сучасні дослідження замкової архітектури в Україні виходять за межі традиційного збереження пам’яток. Зростає інтерес до фотореалістичної реконструкції вигляду замків у минулому за допомогою тривимірної комп’ютерної візуалізації та штучного інтелекту. Такі візуалізації, що відтворюють оборонні об’єкти в різні історичні періоди, стають ефективним інструментом популяризації архітектурної спадщини, зокрема в контексті віртуального туризму. Водночас достовірне відтворення втрачених архітектурних об’єктів потребує глибоких джерелознавчих досліджень і міжнародного обміну досвідом. Це необхідно для формування єдиної методології збереження автентичного та реконструювання втраченого.
Участь у конференції відкрила нові можливості для типологічного й порівняльного аналізу замків. Зокрема, досвід польських дослідників може бути використаний як аналоговий матеріал для вивчення та реконструкції втрачених елементів оборонної архітектури України. Отримані знання стануть основою для подальших теоретичних праць з історії архітектури та розвитку цифрових методів реконструкції.
У межах заходу доцентка Ольга Оконченко презентувала доповідь, присвячену архітектурі замків західних областей України. У ній було розкрито складну й багатогранну палітру архітектурних та інженерних рішень, що дають змогу глибше зрозуміти еволюцію оборонного будівництва на теренах Речі Посполитої. Професійні обговорення під час конференції засвідчили актуальність тематики і стали підґрунтям для налагодження подальших контактів із польськими науковцями.
