Які шанси знайти останки короля Данила Галицького? Чи справді у Холмі відкопали саркофаг його сина Романа? Як археолог Пастернак із допомогою митрополита Шептицького в останній день перед війною врятував прах Ярослава Осмомисла. І чому націям важливо знати, де поховані великі постаті з минулого.
Говоримо про це з археологом, учасником та керівником понад 150 експедицій, доцентом кафедри архітектури та реставрації Національного університету «Львівська політехніка» Юрієм Лукомським у програмі «Без брому» з Віталієм Ляскою, де щотижня обговорюють складні історичні теми.
– Доброго дня, пане Юрію. Ви є знаним спеціалістом із церковної археології княжої доби, і вам пощастило шукати прах наших князів і королів. Ваш останній кількарічний проект – це археологічні розкопки у Холмі, які наші ЗМІ часто в пошуках сенсаційності оголошують як «пошуки короля Данила». Чи можемо ми говорити, що дослідження українсько-польських експедицій останніх років у Холмі – це пошуки решток короля Данила?
– Якоюсь мірою, так. Я б узагалі ширше подивився на польсько-українські дослідження 2013–2017 років. Завдання було ширшим, насамперед там треба було знайти храм, а потім в ньому спробувати пошукати місце або саме поховання короля Данила.
І ця робота досить добре виконана. Храм був знайдений, нам вже відомий його план, там цікава техніка будівництва. А разом з тим є низка речей з некрополя цього храму, які наводять нас на певні думки щодо можливого поховання там короля Данила і його синів.
– З літописних джерел відомо, що король Данило був покладений у храмі Пресвятої Богородиці у Холмі. Наскільки розумію, ми не знали локалізації цього храму.
– Ми не знали, де він розташований.
– А тепер знаємо?
– Так. У Холмі є чотири храми, які збудував Данило, розбудовуючи свою столицю, але ми не маємо жодних вказівок на місця.
Тут [у храмі Пресвятої Богородиці, – ред.] пощастило. З історичних джерел відомо, що на місці першого храму потім, у ХVIII столітті, була побудована більша катедра. Ми почали розкопи саме в ній. І нам вдалося знайти трохи меншу в плані, зате автентичну церкву Богородиці.
…
– Крипти, які ви досліджували в Богородичній церкві: які є результати пошуків?
– За княжої доби крипти є дуже рідкісними для нашої традиції. У нас завжди хоронили князів в рівень з підлогою і не використовували крипт.
Але нагадаю, на місці цієї церкви згодом була побудована інша. За єпископа Терлецького там вже були викопані крипти, традиція змінилася. Пізніше, коли у XVIII столітті побудували нову церкву, то з’явилися і нові крипти, які захопили крипти єпископа Терлецького, які, своєю чергою, були сформовані вже у стінах церкви короля Данила.
Таким чином, щоб шукати поховання часів княжої доби, а рівень підлоги цього храму на півтора метра нижчий від рівня теперішньої підлоги, ми повинні проникати в крипти і там шукати поховання, які за короля Данила були все-таки заглиблені, але близько до рівня тогочасної підлоги.
Тому дуже цікаво там було проводити дослідження. Це я вперше так працював в 2015 році, коли в базиліці зробили нову підлогу на бетонній плиті і ми працювали підземним способом.
– Тобто під цією бетонною підлогою?
– З підпірками – такими, як в шахтарів. Ми робили розкопи вже з крипт собору XVIII століття.
В найімовірнішому місці поховання князів – між південно-західним стовпом та західною стіною – у 2015 році ми знайшли один цегляний саркофаг. У ньому було поховання молодого чоловіка 25–27 років, яке ми можемо вважати похованням князя Романа, сина Данила.
Тоді все було дуже спішно, були стислі терміни. Ми цього розкопу не засипали, а закрили металевими конструкціями, на них поклали бетонну плиту, на якій вже зроблена нова підлога.
Потім ми знову копали біля того саркофага – і зліва, і справа, в надії знайти ще якісь поховання.
…
– Поховання в формі саркофага, а саркофаг вийняли?
– А потім над цією ямою зразу відбуваються поховання трішки пізнішого часу. Похований воїн з мечовим пораненням в голову, теж дуже цікаво. Це також з XIII століття. Тобто ця яма цілком могла би підходити до того часу і могла би інтерпретуватися як перепоховання Данила.
– Якщо ми говоримо про площу цього храму, наскільки археологічно вивчено підпідлогу, тобто чи є шанс знайти там Данила, чи це шанс примарний, бо все досліджено?
– Шанс щораз менший. Тому що, бачте, я говорив про південно-західний закуток храму. Між стовпом і західною стіною, де, найімовірніше, ховали людей не духовного, а світського сану, це місце зайнято криптою вже XVI століття і там проходить стовп вже церкви Фонтани.
– Я так розумію, що XVI-XVIII століття могли здемолювати поховання Данила?
– Так, цілком можливо, що він був похований і в північно-західному куті. Але якби, скажімо, за часів Фонтани, коли будували там котлован для стовпа, знайшли таке поховання в саркофазі, то напевно це було би розголошено. Це би не пройшло непомітно, я думаю, ще в ті часи це стало б відомо.
Ми собі уявляємо, що це поховання не могло бути в звичайній дерев’яній труні чи він не міг бути похований в савані. Хоча теоретично могло б бути і таке аскетичне поховання. Але навряд чи, бо ймовірний кістяк Романа Даниловича все ж таки зроблений у саркофазі.
Повний текст матеріалу – на порталі Zaxid.net.