Що потрібно, щоб мрія стала реальністю? Найперше – наважитися мріяти! А ще – крок за кроком іти до її втілення.
Акторська школа «Прожектор» – вимріяний проект двох дівчат: Ольги Шмакової (цьогоріч уже завершила навчання в ІГСН) та четвертокурсниці цього інституту Антонії Яновської. Обидві – акторки Народного театру-студії «Хочу» Народного дому «Просвіта», тож усю сценічну «кухню» знають зі середини.
– Ми досить давно обдумували та обговорювали свою ідею – створення такої акторської школи. Взагалі, одна з улюблених справ – напрацьовувати якісь цікаві варіанти для втілення задумів. І одного вечора вирішили, що хотіли б поділитися своїми знаннями та вміннями з тими, хто мріє стати акторами. Щоправда, наважилися на реалізацію задуму аж через півроку. Та й не одразу зрозуміли, що найкраще нам вдаватиметься навчати дітей, – розповіла Ольга.
Головне, чого прагнуть засновниці школи, – щоб їхня методика викладання давала добрий результат. Вони відмовилися від шаблонів у навчанні, бо переконані, що діти мусять мати до себе індивідуальний підхід. Тож кожна група, в якій навчаються по 10–12 дітей – оптимальна кількість для якісного практикування на заняттях, має власну програму навчання.
– Діти різні, по-різному вчаться. Та важливо те, що вони надихаються одне від одного. Дуже приємно спостерігати зміни, які з ними відбуваються. Вони приходять на перше-друге заняття несмілі, а згодом починають проявляти всі свої здібності й таланти. В одній із груп у нас вчилися братик і сестричка, то вони спершу різні вправи виконували лише вдвох, а вже невдовзі здружилися з іншими дітьми, – каже Антонія. – Маємо напрацьовані різні вправи, що допомагають розвивати уяву. Наприклад, хтось один уявляє себе знаменитістю, а решта дітей – журналістами. І кожен із них має «увійти» в свою роль. Їм це по-особливому вдається. Ми ніколи не кажемо, як саме слід поводитися в тому чи іншому образі, а даємо їм можливість розвивати фантазію. Саме такий підхід допомагає дітям краще і швидше розкривати свої таланти.
Акторська школа «Прожектор» діє навіть не цілий рік. Та за цей час Ользі й Антонії вдалося підготувати кілька експрес-груп (навчання триває місяць), провести тримісячні курси і навіть потішити батьків своїх вихованців виставами, які готували діти .
– Курси експрес-інтенсив тривають місяць, щоправда, їх, здебільшого, проводимо влітку у форматі табору, тричі на тиждень по три години. А повне навчання розраховано на весь рік: двічі на тиждень по дві години. Та чимало наших вихованців і після завершення навчання хочуть і надалі з нами працювати. Тож незабаром плануємо створювати постійно діючу театральну трупу, із якою будемо готувати масштабніші вистави, братимемо участь у фестивалях, – розповіла Ольга. – Хоча й зараз ми багато встигаємо, особливо зважаючи на те, що починаємо фактично «з нуля»: вчимося показувати емоції, розвивати мовлення, розбираємо ролі, пояснюємо їх, вчимо сценарії. Особливість наших вистав у тому, що ми пишемо ролі, враховуючи особистісні якості кожного актора. Діти пояснюють, як вони бачать свого героя, які емоції він відчуває, як поводиться. Часто вони навіть перевищують наші очікування. Також у межах кожного курсу ми обов’язково організовуємо фотосесії, запрошуємо на заняття цікавих молодих акторів, провадимо майстер-класи з вокалу.
Найперша вистава, за яку взялися, – «Аліса в країні чудес». Ще були постановки «Історія іграшок», «Ніч перед Різдвом». Дівчата пишуть власні сценарії, надаючи вагомості кожному персонажеві. Тож, як наголошують, – у їхніх постановках усі ролі – головні. А по-іншому й не може бути. Бо діти так ретельно стежать, щоб усе було поділено справедливо й порівну, що навіть рахують скільки в кого рядочків слів, щоб раптом хтось не мав більше.
Дівчата досить багато часу приділяють вибору стилю вистави, сюжетові. Також самотужки роблять декорації. Кажуть, буває, що майже живуть виставами. Та їм готуватися до виступів у режимі «нон-стоп» не вперше, адже з року в рік долучаються до студентських фестивалів у Політехніці. Тож досвіду більше, ніж досить. А вже над своїми образами, костюмами діти працюють спільно з батьками. З озвучуванням та освітленням допомагають друзі з івент-агенції «Драбина» – теж політехніки.
Дівчата мають уже чимало планів та цікавих ідей, які обов’язково будуть реалізовувати. Зізнаються, що саме завдяки навчанню в Політехніці можуть ґрунтовно й аналітично підходити до роботи, і це навіть збалансовує їхні творчі пориви, даючи чітке розуміння можливостей для реального втілення.
– Ми добре спрацювалися в команді. Завдяки тому, що зуміли побачити свої сильні і слабкі сторони, чітко визначили, хто за що відповідає, тож доповнюємо одна одну. Ольга генерує ідеї, смак, я – опрацьовую літературні тексти та веду перемовини з батьками, шукаю тих, хто потрібен для співпраці, – додала Антонія. – Для нас важливо постійно розвиватися самим і розвивати наш проект. Бо впевнені, що саме такі методики навчання акторської майстерності нині актуальні й затребувані.
