10% безробітних українців – молоді люди, які не знайшли роботу після ЗВО. Такі дані озвучив заступник міністра економіки Сергій Ніколайчук із посиланням на інформацію від Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
До прикладу середній рівень безробіття випускників у Європейському Союзі 2019 року становить 5%.
Система вищої освіти, яка має забезпечувати велику частку потреб на ринку праці, й досі страждає від радянських пережитків, як зазначається у звіті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
В Україні молодь радше вступає в будь-який ЗВО, аніж отримує професію в закладі професійно-технічної (середньої спеціальної) освіти. Тому, за офіційними даними Міністерства освіти і науки, охоплення молоді вищою освітою становить 79%.
Часто проблеми працевлаштування випускників полягають у завищених вимогах однієї чи обох сторін. З одного боку, фахівці без досвіду роботи хочуть отримувати високу заробітну плату, що не влаштовує працедавця, або ж навпаки, працедавець оголошує завищені вимоги до спеціаліста, не враховуючи його вміння та можливості.
Нині є чимало різноманітних можливостей для студентів, аби підвищити їхній рівень конкурентоспроможності та допомогти їм уникнути проблем у майбутньому. Крім освітніх програм, це й додаткова освіта: курси, стажування, семінари.
Чи справді ситуація з роботою у випускників ЗВО є така критична? Відповідь на це запитання ми шукали серед колишніх студентів Львівської політехніки.
Маркіян Сигінь, студент магістратури Інституту права, психології та інноваційної освіти:
«Роботу знайшов, ще на третьому курсі»
Кажуть, що студентові важко працевлаштуватися, проте, все залежить від бажання. Коли я навчався на третьому курсі юридичного факультету, то вирішив, що мені потрібна практика, щоб удосконалити свої знання. Спершу мені всюди відмовляли, аргументуючи відсутністю досвіду роботи, та я не зупинився. Проходив різні курси, про які повідомляли в інституті, відвідував ярмарки кар’єри та ходив на всі можливі співбесіди. Так моя наполегливість перемогла, і я нині працюю на омріяній роботі та сподіваюся, що на мене чекають великі перспективи.
Віктор Безпалов, випускник Інституту будівництва та інженерних систем:
«Робота сама мене знайшла»
Нині роботодавці активно співпрацюють із університетами, тому знайти роботу набагато легше. Достатньо лише бути активним та старанним студентом і брати участь у проєктах, які потенційні роботодавці пропонують інститутам. Пам’ятаю, що не шукав роботу, а просто взяв участь у проєкті зі створення макету житлового містечка для будівельної фірми. Мою роботу відзначили, а згодом зателефонував представник фірми та запропонував роботу.
Сніжана Скоропад, випускниця Інституту гуманітарних та соціальних наук:
«Знайшла роботу не за спеціальністю»
Замислилась про пошуки роботи, навчаючись на четвертому курсі на документознавця. На жаль, роботу за фахом мені знайти не вдалось, адже вакансій за цією спеціальністю майже не було, а кількість претендентів була велика. Проте після тривалих пошуків мені вдалося знайти дотичну до фаху професію.
Любов Багдасарова, випускниця Інституту права, психології та інноваційної освіти
«Розчарувалась у професії»
Навчалася на психології, вірила, що ця професія є дуже корисна та потрібна людям. Проте скоро відчула розчарування, адже шукаючи роботу, я зрозуміла, що в нас вона є не актуальна й часто діє не на користь людині, а просто виманює гроші, користуючись станом пацієнта. Тому нині працюю візажистом та стилістом із зачісок, маю власну студію в рідному Луцьку.
