Ще навчаючись в Університеті або вже стоячи на порозі випуску, чи не кожен студент думає про те, де і як себе зреалізувати, що буде краще, як розвиватися далі? Теоретично можна багато говорити, та ті, хто з власного досвіду знають, як досягнути успіху, через що потрібно пройти, можуть як ніхто порадити, як не загубитися й не розтратити можливості.
Випускник Львівської політехніки, львівський ресторатор, власник «Майстерні Карамелі» Андрій Дзюбан нещодавно завітав до Tech StartUp School Університету, щоб ознайомитися, які тут пропонують можливості, та як практик – поділитися баченням шляхів щодо підтримки талановитих стартаперів.
– Чому Ви вирішили змінити вид діяльності, професію та розпочати власну справу?
– Це залежить від особливостей характеру. Далеко не кожен може стати підприємцем. Адже насправді обираєш невідомість (бо не можеш передбачити, як все складеться), ризикнувши всім – стабільною роботою, зарплатнею, прогнозованим майбутнім. Бо мрієш почати власну справу, творити щось своє.
Та я себе постійно змушую виходити із зони комфорту й рухатися до чогось нового, прагнути чогось більшого. І це бажання мотивує розвиватися. Започаткування власного бізнесу стало для мене таким вирішальним кроком. В одну мить я зрозумів, що не хочу працювати на когось, мені це не подобається, а хочу сам створювати якийсь продукт, кудись рухатися, перемагати, отримувати від цього задоволення.
– Як намацували ґрунт, сприятливий саме для Вас?
– Випробовував себе в різних галузях: робив морозиво, був технологом, працював у ресторанному бізнесі, експедитором… Тобто багато випробував. Щось вдавалося, щось – ні. Але цей рух із часом викристалізував розуміння, що подобається, а що не хочу робити. І це, на мою думку, найправильніший шлях. Бо якщо не пробувати, то й не зможеш дізнатися, чи це твоє. Головне – не боятися змін і слухати своє серце. Коли відчуєш, що саме це подобається, туди й рухайся. Я завжди пробую щось нове. Давно зрозумів, що мені подобається ресторанний бізнес і створення нових продуктів, яких ще немає на ринку. Надаю перевагу чомусь абсолютно глобальному, що може мати додаткову цінність і додану вартість, щоб заробляти тут, в Україні.
– Як думаєте, Tech StartUp School може стати для молоді своєрідним трампліном для вдосконалення?
– Вже тривалий час говорять про те, що впродовж наступних десяти-двадцяти років у нас зміниться вісімдесят відсотків професій. Зрештою, вже зараз з’являється чимало нових спеціальностей, про які ще недавно навіть не могли подумати. Очевидно, що Університет, який дає базові знання, потребує інноваційних речей, які можна зреалізувати саме в Tech StartUp School. Треба орієнтуватися більше на прикладне навчання, щоб від початку до кінця зрозуміти, як стартап, ідея, справа розвивається й рухається. Ринок зараз цього спраглий, а молодь – готова так працювати, головне її скерувати й дати можливості.
– Що порадите студентам і випускникам Львівської політехніки на шляху до мрій?
– Мій девіз, яким завжди керуюся: краще спробувати й шкодувати, аніж не спробувати й все одно шкодувати. Тому раджу випробовувати власні сили в різних напрямах. Такі нетворкінги як Tech StartUp School дають досвід спілкування, обміну думками. А також це може допомогти знайти себе.
