29 січня у Залі Захарієвича Національного університету «Львівська політехніка» відбулася зустріч з відомим громадським та політичним діячем, доктором права, юристом, публіцистом, головою фундації Лозинських,активним учасником української діаспори в США, президентом Світового Конгресу Українців (1998–2008), американцем українського походження Аскольдом Лозинським.
Такі лекції-зустрічі є важливими для професійного зростання академічної спільноти, позаяк у межах заходу студенти та викладачі мали нагоду послухати про сучасні геополітичні виклики та поставити запитання. Аскольд Лозинський, як активний діяч української діаспори, поділився думками про глобальні трансформації у сучасному світі. Своїм досвідом лектор надихнув молодь на патріотичну громадянську позицію та усвідомлення відповідальності за майбутнє України.
Модераторкою заходу була директорка МІОКу Ірина Ключковська. Захід розпочався зі згадки про трагічну сторінку української історії: під час першої радянсько–української війни, 29 січня 1918 року, відбувся кривавий бій під Крутами, у якому загинули молоді студенти та курсанти. Понад 100 років минуло після цієї трагічної події, однак історія повторюється — російський агресор не полишає спроб знищити майбутнє України, проте нове покоління героїв стає на захист рідної землі. Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять усіх українських героїв, які поклали своє життя за незалежність України.
В. о. ректора Юрій Бобало виступив з вітальною промовою, наголосивши на тому, що Політехніці випала велика честь вітати п. Аскольда — людину з великим серцем та незламною волею:
— Кожен ваш візит для нас є джерелом натхнення, можливістю глибше осмислити виклики, які стоять перед Україною, та відчути силу підтримки нашої діаспори у світі. Ваш життєвий шлях є прикладом відданості українському народу, боротьбі за його права та свободи. Як адвокат та багаторічний президент Світового Конгресу Українців, ви об’єднали мільйони українців по всьому світу у спільній справі збереження нашої ідентичності, культури та національних інтересів.
Щороку Львівська політехніка дякує тим, хто сприяє її становленню. У 2024 році нагороду за відданість справі підтримки освіти та академічної спільноти отримала фундація Лозинських. Під час лекції п. Юрій Бобало особисто вручив нагороду подружжю Лозинських — п. Аскольду та його дружині Роксоляні.
Лекцію на тему: «Недавні американські вибори та їх наслідки» Аскольд Лозинський розпочав з розповіді про свій життєвий шлях. У контексті того, що 27 січня — День пам’яті жертв Голокосту, лектор розповів, що його батько був заарештований нацистською владою, потрапив до табору смерті «Аушвіц» і до кінця війни перебував у концентраційних таборах. Як американець українського походження, п. Аскольд був змушений не раз доводити американському суспільству, що він українець, а не росіянин. Зокрема, цьому сприяли масштабні демонстрації, безпосереднім учасником яких він був. Одна з таких демонстрацій відбулася під консульством СРСР у Нью–Йорку, коли 300 проукраїнськи налаштованих молодих людей зібралися вшанувати пам’ять Героїв Крут.
Національна ідентичність українців набула нового змісту для світу після проголошення Незалежності у 1991 році, однак цей процес тривав кілька десятиліть. Остаточне сприйняття України як суверенної незалежної держави у світовому просторі з’явилося після початку повномасштабної російської агресії. Сьогодні Україна — це символ боротьби за власну гідність та свободу; це нація, яка відстоює своє право на існування, даючи відчайдушну відсіч російському імперіалізму.
Юрист наголосив на тому, що зовнішня політика США щодо України не завжди була однозначною. Наприклад, згадано про приїзд Джорджа Буша-старшого до Києва 1 серпня 1991 року. Тоді американський президент виголосив неоднозначну промову, у якій закликав Україну не виходити зі складу СРСР.
Президент США застеріг Україну від «суїцидального націоналізму, заснованого на етнічній ненависті» та запевняв, що Сполучені Штати не підтримають сили, які у прагненні до незалежності захочуть змінити чужу тиранію на місцевий деспотизм. Водночас ця промова, попри її негативне сприйняття національними силами, дала чітко зрозуміти, що здобуття незалежності України — це справа самих українців, і ніхто за нас не буде виборювати свободу. За три тижні після цієї промови Україна проголосила свою незалежність.
Під час війни США стали основним військовим і політичним союзником України, надаючи найбільшу за обсягами військову, гуманітарну та фінансову підтримку. Однак адміністрація Джо Байдена діяла дуже обережно та зосереджувалася передусім на тому, щоби не допустити поразки України на полі бою. Зброя, яка була критично важлива для виконання планів військового командування, надходила до України із запізненням, коли терміновість її використання вже минула. До того ж США та інші союзники ставили певні обмеження на застосування переданої зброї — це стосувалося завдання ударів по території Росії, що знижувало ефективність протидії агресору:
― За всю отриману допомогу від світу Україна відплачує людськими життями та тим, що зберігає Європу. Правдоподібним є те, що у разі падіння України Путін піде на країни Балтії, на Польщу і далі...
Політика Демократичної партії не знайшла достатньої підтримки серед громадян США. На виборах переміг представник Республіканської партії Дональд Трамп, який вже обіймав посаду президента у 2016–2020 роках. За результатами виборів, республіканці здобули більшість у Сенаті. Риторика нового президента США дає можливість зробити висновок про кардинально нову політичну та безпекову філософію, невіддільною частиною якої є американський експансіонізм та месіанство. Однак залишається відкритим питання щодо допомоги Україні під час війни, наскільки пріоритетною буде підтримка України для адміністрації Дональда Трампа. Зважаючи на низку останніх заяв як самого Трампа, так і республіканців, спостерігаються певні тривожні тенденції. Водночас адвокат зауважив, що на президентських виборах він може підтримати як демократів, так і республіканців:
― На останніх президентських виборах я голосував за Камалу Гарріс. На виборах 2016 року — за Гілларі Клінтон. Хотів би бачити у США президентом жінку.
Проте ключовим критерієм під час голосування є підтримка України. Юрист зазначає, що він не має морального права підтримувати того кандидата, який відкидає допомогу українському народу в боротьбі за виживання. Така позиція — це не просто політичне рішення, це прояв цинізму та аморальності, що підважує основні принципи демократії та ставить під сумнів ефективність механізмів міжнародної безпеки.
У межах лекції п. Аскольд розглядав питання ефективності міжнародного права. Викликають великі сумніви дотримання принципів, які закладено для світової спільноти після завершення Другої світової війни. Системна криза ефективності міжнародних інституцій, мета яких полягає у забезпеченні миру та спокою, виявляється через різні чинники. Наявні механізми міжнародного правосуддя не мають достатніх інструментів для забезпечення реальної відповідальності тих, хто свідомо та цинічно порушує норми міжнародного права. Зокрема, Міжнародний кримінальний суд у Гаазі у 2023 році видав ордер на арешт Путіна як військового злочинця. Російський президент має офіційний статус підозрюваного у скоєнні міжнародного злочину:
― Що потрібно зробити з військовим злочинцем? Його потрібно заарештувати. Попри це, нещодавно у Казані відбувся самміт БРІКС, на якому був генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш і схвалював цю зустріч.
З початком повномасштабної війни США та країни ЄС запровадили жорсткі санкції проти Росії. Пакети санкцій агресор вміло обходить, що дає йому змогу зберігати економічну стійкість, нарощувати військово–промисловий потенціал і продовжувати загарбницьку війну проти України. Росії допомагають у втіленні злочинних планів інші тоталітарні режими: Іран постачає зброю, Північна Корея відправляє для воєнних дій своїх військових.
Обхід санкцій забезпечує Росії доступ до критично важливих технологій та необхідних компонентів для виробництва зброї й подальшого нарощення військового потенціалу. Виходить парадоксальна ситуація: світові лідери, усвідомлюючи недостатню дієвість накладених обмежень, ухиляються від рішучих дій, оскільки це може негативно вплинути як на економічну ситуацію країн, які вони представляють, так і на них особисто.
Особливо пишається Аскольд Лозинський високим рівнем освіти в Україні, яка є цілком конкурентною системі освіти у США:
― Я об’їздив майже цілий світ, зустрічався зі студентами у США, Канаді, Україні. Скажу чесно, найрозумніші студенти в Україні.
Студенти мають великі можливості — як частина громадянського суспільства вони змінювали хід української історії кілька разів. Йдеться передусім про три революції — Революцію на граніті 1990 року, Помаранчеву революцію 2004 року, Революцію Гідності 2014 року. Жодна країна, яка була у складі СРСР, не має такої унікальної історії, як Україна:
― Нам потрібно бути обережними та багато працювати. В України є багато друзів. Україна переживе і Путіна, і Трампа. Але для цього потрібно бути українцями та не піддаватися на дешеві політичні маніпуляції різних сил.
