Львівська політехніка здобула вагому перемогу в межах програми ЄС ERASMUS 2027, увійшовши до числа переможців одразу трьох проєктів. Серед них — ініціативи напряму ERASMUS-EDU-2025-CBHE-STRAND-2, орієнтовані на розвиток потенціалу вищої освіти.
Один із таких проєктів — AGROPATH, у якому Львівська політехніка виступає координатором. Його мета — розвиток вищої освіти у сфері точного землеробства через впровадження цифрових геоінформаційних технологій і дистанційного зондування для потреб агросектору. Проєкт сприятиме підготовці нового покоління фахівців, здатних використовувати сучасні геоматичні інструменти для підвищення ефективності сільського господарства.
Координатором AGROPATH є доктор технічних наук, професор кафедри фотограмметрії та геоінформатики Борис Четверіков. Щоб дізнатися більше, ми вирішили поспілкуватися з ним особисто.
— Пане Борисе, яка головна мета проєкту AGROPATH?
— Головна мета проєкту AGROPATH полягає у створенні сталого освітнього та професійного маршруту для підготовки нового покоління аграріїв — щоб вони були здатні ефективно використовувати цифрові технології, зокрема геоінформаційні системи, дистанційне зондування Землі та елементи точного землеробства, спираючись на досвід провідних європейських закладів вищої освіти.
— Чому саме напрям точного землеробства став фокусом проєкту?
— У 2023 році ми відкрили на кафедрі фотограмметрії та геоінформатики нову перспективну освітньо-професійну програму «Цифрові технології в точному землеробстві» у межах спеціальності Н7 Агроінженерія. Агрохолдинги потребували кваліфікованих спеціалістів у новітніх технологіях. Тож у нас виникла ідея подати заявку на міжнародний проєкт для обміну досвідом власне в інноваційній технологічній сфері точного землеробства із закордонними партнерами. Напрям точного землеробства став фокусом проєкту через його критичне значення для підвищення ефективності аграрного виробництва, раціонального використання ресурсів і екологічної стійкості сільського господарства. Це особливо актуально для України як аграрної держави.
— Чи достатньо в Україні фахівців, які вміють працювати з такими інструментами, як ГІС і супутникові дані?
— Як я вже казав, до нас регулярно звертаються представники різного рівня агрокомпаній із запитом на кваліфікованих спеціалістів у цій сфері. На жаль, в Україні відчувається суттєвий дефіцит фахівців, які мають навички роботи з геоінформаційними системами, супутниковими даними та іншими цифровими інструментами, що є одним із викликів для розвитку сучасного аграрного сектору.
— Як цей проєкт може вплинути на формування нового цифрового покоління аграріїв?
— Проєкт AGROPATH має потенціал стати ключовим чинником формування цифрової культури серед молодого покоління аграріїв. Це відбувається завдяки інтеграції сучасних інформаційних технологій у навчальний процес. Серед них — геоінформаційні системи, супутниковий моніторинг, безпілотні літальні апарати, системи точного землеробства та аналітика великих даних.
Це допоможе студентам не лише опанувати передові інструменти, які активно використовуються в сучасному агросекторі, а й зрозуміти їх практичну цінність і ефективність в ухваленні рішень у реальному виробництві. Завдяки набутим компетенціям випускники зможуть упевнено конкурувати на внутрішньому та міжнародному ринку праці, де дедалі більше цінується здатність працювати з цифровими даними, використовувати автоматизовані системи управління господарством і впроваджувати інноваційні технології.
Крім того, проєкт сприятиме оновленню методичних підходів у підготовці фахівців, зокрема через запровадження нових освітніх модулів, міждисциплінарних курсів, проєктного навчання, співпраці з бізнесом та дослідницьких стажувань. Усе це підвищить гнучкість і адаптивність освітнього процесу до змін на аграрному ринку та загалом сприятиме інноваційному розвитку аграрної освіти в Україні, орієнтованому на цифрову трансформацію сільського господарства.
— Чи передбачає AGROPATH зміни в навчальних програмах?
— Проєкт AGROPATH спрямований на глибоку трансформацію змісту та структури освітніх програм у сфері аграрних наук. Основна мета — оновлення цих програм відповідно до викликів і потреб цифрової епохи. Насамперед ідеться про інтеграцію сучасних цифрових технологій у навчальний процес. Серед них — геоінформаційні системи, дистанційне зондування Землі, точне землеробство, автоматизоване управління агропроцесами, сенсорні системи моніторингу, опрацювання великих даних і цифрові платформи для аграрного аналізу.
У межах проєкту заплановано розроблення та впровадження нових навчальних дисциплін, які відповідають актуальним потребам ринку праці. Також буде створено міждисциплінарні курси, що поєднують знання з агрономії, інформаційних технологій, географії, екології та менеджменту.
Навчальні програми адаптують до європейських стандартів через упровадження інноваційних освітніх підходів. Серед них — проєктне навчання, студентоцентрований підхід, змішане й дистанційне навчання, а також інтеграція результатів наукових досліджень у навчальний процес. У такий спосіб проєкт AGROPATH не лише модернізує аграрну освіту в Україні, а й сприятиме її гармонізації з освітнім простором Європейського Союзу.
— Чи долучаються студенти до практичної реалізації проєкту?
— У межах реалізації проєкту AGROPATH студенти відіграють активну роль як безпосередні учасники освітніх, наукових та практичних ініціатив. Вони долучаються до інтенсивних практичних тренінгів, присвячених опануванню сучасних цифрових інструментів і технологій точного землеробства.
Крім того, студенти братимуть участь у пілотних дослідженнях на базі реальних господарств або навчально-дослідних полігонів. Вони зможуть застосовувати набуті знання на практиці, проводячи аграрний моніторинг, створюючи тематичні карти, здійснюючи аналіз просторових даних і моделювання агровиробничих процесів.
У межах міжнародного компоненту проєкту передбачено участь студентів в академічному обміні, літніх школах, стажуваннях і спільних навчальних модулях з іноземними партнерами. Це сприятиме розширенню їхнього кругозору, засвоєнню європейського досвіду та формуванню міжкультурної професійної комунікації. Такий підхід допоможе розвивати практичне мислення, цифрові компетентності та здатність ефективно працювати в міждисциплінарних командах.
— З якими закордонними університетами заплановано реалізацію AGROPATH?
— Згідно з цим проєктом, у нас передбачена співпраця із закордонними партнерами з шести університетів: Варшавської політехніки (Польща), Мариборського університету (Словенія), Університету імені Арістотеля в Салоніках (Греція), Технічного університету Молдови, Державного педагогічного університету імені Йона Крянґе (Молдова) та Обудського університету (Угорщина; асоційований партнер).
— Якими європейськими практиками ви плануєте надихатися або адаптувати їх в український контекст?
— У межах реалізації проєкту AGROPATH передбачено адаптацію та впровадження низки ефективних європейських практик, які вже довели свою результативність у сфері аграрної освіти. Одним із ключових підходів стане мультидисциплінарне навчання, яке поєднує знання з різних галузей — агрономії, геоінформатики, екології, інженерії, економіки та цифрових технологій — для формування у студентів цілісного уявлення про сучасне сільське господарство.
Значну роль відіграватиме впровадження відкритих цифрових освітніх платформ, які забезпечать доступ до якісного навчального контенту, віртуальних лабораторій, симуляцій, картографічних сервісів та баз даних супутникових знімків. Це дасть студентам змогу ефективно навчатися незалежно від географічного розташування.
Важливою складовою також стануть міжнародні польові школи з точного землеробства. Під час них студенти з різних країн працюватимуть разом у реальних аграрних локаціях, навчаючись використовувати сучасні інструменти цифрового землеробства й аналізуючи ефективність агротехнологій.
Окремий акцент робиться на інтеграції бізнес-середовища у підготовку кадрів. Це відбувається через участь представників агропідприємств у розробленні освітніх програм, проведенні майстер-класів і організації стажувань, а також, що не менш важливо, у забезпеченні зворотного зв’язку щодо якості підготовки випускників. Такий підхід сприятиме формуванню практикоорієнтованих компетентностей і тіснішому зв’язку освіти з реальними потребами аграрного сектору.
— Які основні виклики можуть виникнути під час впровадження проєкту?
— У процесі реалізації проєкту AGROPATH може постати низка суттєвих викликів, що потребуватимуть комплексного підходу до їх вирішення. Серед ключових викликів — адаптація європейського досвіду до українського контексту. Освітні, технологічні й інституційні моделі, які успішно функціонують у країнах ЄС, не завжди можуть бути безпосередньо перенесені в українське середовище. Особливо коли це відбувається без урахування місцевих соціально-економічних умов, законодавства, рівня цифровізації та аграрної специфіки, надто в умовах війни в Україні.
Ще одним важливим завданням є модернізація матеріально-технічної бази закладів вищої освіти. Здебільшого вона потребує оновлення або дооснащення сучасною цифровою технікою, програмним забезпеченням, сенсорами, геопросторовими платформами та засобами дистанційного зондування. Без них неможливо реалізувати нові освітні підходи.
Не менш критичним викликом є підвищення кваліфікації викладачів, які мають опанувати нові методики навчання, зокрема проєктне навчання, дистанційне викладання, використання цифрових агротехнологій, а також навички роботи з реальними цифровими даними й аналітичними платформами.
Крім того, особливу складність становить потреба налагодження сталої та ефективної взаємодії між університетами, бізнесом і органами влади. Вона ж передбачає обмін досвідом, формування партнерств, участь усіх сторін у спільному плануванні освітніх і практичних заходів, а також підтримку інституційної спроможності освітніх закладів. Без тісної співпраці між цими секторами впровадження інновацій у сфері аграрної освіти, а також усі зусилля залишатимуться фрагментарними й менш ефективними.
— Чого ви очікуєте від реалізації AGROPATH?
— Я очікую, що проєкт AGROPATH виконає роль каталізатора глибоких і довготривалих системних змін в українській аграрній освіті, а також започаткує нову якість підготовки фахівців, здатних працювати в умовах цифрової трансформації сільського господарства.
Завдяки інтеграції новітніх цифрових технологій, міждисциплінарному підходу та тісній співпраці з європейськими партнерами цей проєкт має потенціал сформувати стійку спільноту молодих лідерів. До неї входять студенти, викладачі та практики, які не лише користуються сучасними інструментами, а й мислять інноваційно, критично та системно. Такі фахівці стануть рушіями змін у національному агросекторі, зможуть впроваджувати передові практики точного землеробства, цифрового моніторингового та ресурсоефективного управління.
Водночас проєкт стане важливим кроком до посилення міжнародної співпраці українських університетів, зокрема у сфері спільних освітніх програм, наукових досліджень, обміну досвідом та взаємного визнання компетентностей. Це не лише розширить горизонти для учасників освітнього процесу, а й забезпечить сталість змін завдяки залученню до міжнародного освітнього і професійного простору.
— Які результати для України вважаєте найважливішими?
— Найважливішими результатами реалізації проєкту AGROPATH для України є створення умов для підготовки нового покоління висококваліфікованих і конкурентоспроможних фахівців. Вони користуватимуться сучасними цифровими інструментами, матимуть аналітичне мислення та практичні навички, потрібні для роботи в умовах інноваційного сільського господарства. Такі фахівці зможуть не лише ефективно реалізовувати себе на національному ринку праці, а й бути конкурентними на європейському та глобальному рівнях.
Також проєкт сприятиме глибшій інтеграції українських університетів у європейський освітній простір. Це відбуватиметься через впровадження спільних навчальних програм, участь у міжнародних академічних ініціативах, уніфікацію підходів до оцінювання компетентностей та інші заходи.
Окремим і стратегічно важливим наслідком стане впровадження інноваційних рішень і цифрових технологій у вітчизняну аграрну галузь. Це дасть змогу підвищити ефективність агровиробництва, оптимізувати використання ресурсів, знизити екологічне навантаження та забезпечити адаптацію до кліматичних викликів. У ширшому контексті це сприятиме зміцненню продовольчої безпеки країни. Цифровізація агросектору є одним із ключових чинників стабільного та прогнозованого розвитку аграрної економіки в умовах внутрішніх і зовнішніх викликів.
