Дев’ятнадцять років тому у Львівській політехніці почали готувати філологів (спеціалізація – прикладна лінгвістика). Відтоді у конкурсі на вступ до Політехніки вони – серед лідерів. Цього року за принципом «державне місце – за вступником» держзамовлення на філологію зросло з 50 до 66 осіб. Натомість у магістратурі бюджетних місць чомусь поменшало – зі 40 залишилося лише 10.
Про те, у чому полягає цей фах, чого вчать лінгвістів і де вони можуть застосувати свої знання, розмовляємо із завідувачкою кафедри прикладної лінгвістики Оленою Левченко та першокурсниками магістратури.
Прикладна лінгвістика цікава тим, що вона поєднує як гуманітарну, так і технічну складові. Отож, виражений гуманітарій, який «плаває» у точних науках чи переконаний технар, якому важко опанувати тонкощі мови, навряд чи зможе дати раду на прикладній лінгвістиці. Очевидно, вступника трохи дезорієнтовує назва напряму – «філологія».
– Під час вступної кампанії мені часто доводиться виконувати функцію приймальної комісії, адже саме на кафедру телефонують абітурієнти. Тоді я кажу: у нас є математика, програмування, бази даних, інформатика. Ви готові? У відповідь – пауза, – розповідає завкафедри Олена Левченко.
Випускник виконує функції лінгвіста-інформатика, є фахівцем у галузі перекладу й обробки мовної інформації. Тобто і програмує, й іноземну мову застосовує. Виявляється, що це велике надбання – знати мову у поєднанні з математикою й інформатикою.
– Є перекладацькі фірми, які при відборі працівників віддають перевагу нашим випускникам. Мовні школи – теж, попри те, що ми педагогів не готуємо. Вони це пояснюють тим, що у наших студентів добре голова працює, тому методики викладання вже вчать самі, – пояснює Олена Петрівна.
Ті студенти, які приходять з іншими очікуваннями, зазвичай відсіюються на першому–другому курсах. І викладачі, і студенти не приховують, що вчитися на прикладній лінгвістиці нелегко. Чимало складних дисциплін треба освоїти, щоб здобути кваліфікацію бакалавра – філолога, лінгвіста, перекладача або ж магістра – професіонала з перекладу та комп’ютерної обробки мовної інформації.
Про свої враження від навчання на прикладній лінгвістиці розповідають студенти.
Таміла Хвець: Я відразу розуміла, що оскільки ця спеціальність у Політехніці, то буде спрямування на технічні науки. Але потішило те, що змогла тут вивчити англійську та німецьку мови, а тепер нам додали ще й польську. За роки навчання я перечитала багато наукових праць, адже викладачі заохочували до цього. Вирішила спробувати себе в ІТ-сфері, веб-дизайні та й мовні навики не хочу втратити.
Ігор Низовий: Вступати на філологію до Політехніки вирішив ще в 10 класі. Сподобалася спеціальність, оскільки вона неординарна – своєрідне поєднання мови і комп’ютерних технологій. Мав схильності до вивчення іноземних мов – англійської, німецької. І сподівався водночас набути знань у технічній сфері.
Крім обов’язкової англійської, студентам пропонують другу мову на вибір – німецьку чи японську. Олена Левченко стверджує, що цього року 45 першокурсників обрали саме екзотичну японську. Однак зауважує, що далеко не кожен студент може опанувати цю мову, оскільки потрібно мати ідеальний слух, адже японська має велику інтонаційність. Серед тих, хто вирішив вчити японську й успішно дає з нею раду – Наталя Дідик.
– Чому пішла на японську? – роздумує дівчина. – Та тому що німецька мені не дуже подобається. Захотілося чогось нового, екзотичнішого, різноманітнішого. Я б не назвала цю мову дуже складною. Звичайно, що на початку важко, бо це цілком інша система письма, ієрогліфи… Можливо, у майбутньому я перекладатиму з японської.
Зазвичай значна частина студентів знаходить роботу за фахом уже на третьому–четвертому курсах. Однак мої співрозмовники вирішили пошуки праці відтягнути ближче до закінчення магістратури, позаяк на їхній спеціальності це робити складно, адже навчання вимагає багато часу. Вчитися на філології у Політехніці цікаво (бо не забагато теорії) і складно, адже треба опрацьовувати багато інформації. Довше доводиться сидіти над лабораторними і вивченням технічних дисциплін.
Випускники попередніх років успішно знайшли себе на Global Logic, EPAM, ELEKS, Soft Serve, Nestle... Де студент може знайти себе, залежить від того, хто у ньому переважає – мовник чи програміст.
Студенти, попри те, що активно долучаються до конкурсів, олімпіад, конференцій, у науку не поспішають, адже стипендія аспіранта, а згодом і зарплата викладача, не конкурує із зарплатою у солідній фірмі.