Кафедра мультимедійних технологій створена в рамках реорганізації Української академії друкарства до Національного університету «Львівська політехніка». Дана кафедра структурно створена шляхом об’єднання трьох випускових кафедр Української академії друкарства. Свою освітню діяльність кафедра реалізує в рамках інституту поліграфії та медійних технологій. Кафедра мультимедійних технологій забезпечує підготовку студентів магістрів трьох освітніх напрямків, відповідно секції кафедри (кафедри в Українській академії друкарства) мають свою цікаву історію.
Історія секції МВГС розпочалася ще у минулому сторіччі із кафедри технології поліграфічних процесів, одного із перших навчальних підрозділів інженерно-технологічного факультету Харківського поліграфічного інституту, заснованого в 1930 році. Першими студентами факультету були колишні робітники поліграфічних підприємств Києва, Харкова, Дніпропетровська, Одеси та інших міст України, що відвідували робітничі підготовчі курси і протягом трьох місяців готувалися до вступу в інституту. Першим завідувачем кафедри був доцент А. П. Соколов, а викладачами – В. І. Касіян, А. Х. Середа, Л. А. Козаровицький, Г. А. Львовський, І. О. Іванов, А. О. Петренко, В. М. Смоляр, М. М. Соколовський та інші. Перший випуск інженерів-поліграфістів — 106 осіб — відбувся у 1935 році.
У 1945 році згідно з Постановою Уряду Український поліграфічний інститут було переведено до Львова — колиски українського книгодрукування. У Львові кафедра технології поліграфічного виробництва (нова назва) розмістилася у приміщенні колишньої невеличкої друкарні на вул. Личаківській, 3. Це приміщення є поліграфічно знаковим, оскільки будівлю збудували наприкінці ХVІІІ століття для друкарні, де надрукували першу у Львові та й в Україні газету – «Львівська газета», що виходила у 1811-1940 рр. Завідував кафедрою у післявоєнний період професор Б. В. Коваленко — один із перших випускників інституту харківського періоду. Викладачами працювали М. І. Синяков, В. К. Гіндлін, Ю. Г. Львовський, З. М. Рильцева, О. В. Колінько, М. А. Прядко, Ю. П. Горелік, М. В. Славінський, Г. М. Бабінський, які переїхали до Львова з Харкова при переведенні інституту. Упродовж 50–60-х років кафедра проводить інтенсивну наукову роботу, відкриває аспірантуру. При кафедрі створюється галузева науково-дослідна лабораторія фотополімерних друкарських форм — перша наукова лабораторія такого напрямку в колишньому СРСР. Учені кафедри активно працюють у галузі вдосконалення фоторепродукційних процесів, контактних растрів, удосконалюють технологію трафаретного друку. У цей період захищають дисертаційні роботи працівники кафедри П. Л. Пашуля, Ю. П. Яхимович, Е. Т. Лазаренко, Я. К. Шамборовський, В. А. Кравчук. На кафедрі згуртувалося творче науково-педагогічне ядро, яке започаткувало нові напрямки поліграфічної науки. Завідувач кафедри проф. Б. В. Коваленко сприяв вихованню цілої плеяди науковців, формуванню провідних фахівців галузі, які працюють в Українській академії друкарства, УНДІППі, НДІСВД, Київському політехнічному інституті, завдяки сформованій школі школу національної поліграфічної еліти, до якої належали д. х. н., заслужений діяч науки і техніки, проф. В. А. Кравчук, д. т. н., заслужений діяч науки і техніки, проф. Е. Т. Лазаренко, д. т. н., проф. Р. І. Мервінський, заслужений працівник освіти України проф. С. М. Гунько, заслужений працівник освіти України проф. П. Л. Пашуля, доценти В. О. Дудяк, В. В. Бернацек, А. Р. Тіщенко, О. Ф. Розум, Ю. П. Яхимович, викладачі Е. А. Гвоздюк, М. Б. Присяжнюк, З. В. Миклушка та багато інших провідних учених і педагогів.
У 1975 році кафедру очолив доцент Ю. П. Яхимович, відомий учений в галузі фоторепродукційних процесів. Поліграфічна техніка і технологія збагачується новими технологічними процесами, матеріалами й устаткуванням, а навчальний процес доповнили нові дисципліни. Викладачі кафедри активно розробляли методичне забезпечення навчального процесу, видавали нові навчальні посібники, захищали кандидатські дисертації (Р. І. Мервінський, С. М. Гунько, А. Р. Тіщенко, І. Г. Гринда, І. В. Барановський). Водночас викладацький склад кафедри поповнили нові кадри — колишні випускники інституту: Я. О. Овдієнко, М. С. Шаварська, Г. А. Чернозубова, Л. С. Предко, С. О. Лемик, Г. М. Ковалишин, Б. І. Листвак, О. І. Махова.
У 1979 році на основі кафедри технології поліграфічного виробництва утворилося дві самостійні структури: кафедра технології виготовлення друкарських форм і кафедра технології друкарсько-обробних процесів. На оновленій кафедрі створюються нові лабораторії та оновлюється матеріальна база. Частина викладачів переходить на новостворену кафедру.
У 70–80-х роках в інститут на навчання вступають численні іноземні студенти із понад 30-ти країн світу. Навчання іноземних студентів потребувало особливої підготовки до занять, методичного забезпечення і виховної роботи.
У 1984 році посаду завідувача кафедри обіймає доцент А. Р. Тіщенко. Кафедра поповнюється молодими працівниками (О. М. Кривдик, О. Ф. Сокол, Ю. Т. Сидоряк, М. І. Ференц, О. В. Ющик, І. З. Миклушка). Тоді ж на кафедрі успішно проводиться наукова робота за двома напрямками, один із них — дослідження фотополімерних світлочутливих матеріалів на основі водорозчинних співполіамідів. Цей напрямок курував доцент, а згодом професор В. А. Кравчук. Розробки кафедри, здійснені під його керівництвом, були успішно впроваджені на приладобудівних підприємствах Запоріжжя, Дніпропетровська, Таганрога та інших. Особливо широке застосування знайшли створені світлочутливі композиції на приладобудівних підприємствах м. Львова («Мікроприлад», «Львівприлад», «Електрон» та ін.). Під керівництвом проф. В. А. Кравчука захищено 10 кандидатських дисертацій: І. Г. Гринда (1983), Т. В. Таран (1987), Л. С. Предко (1987), О. Ю. Яхимович (Павлова) (1986), Л. С. Слоцька (1988), М. В. Ситнік (1992), О. М. Кривдик (1994), В. В. Петрова (Кукура) (1994), В. М. Гринькевич (1996). Було налагоджено ефективне співробітництво з багатьма науково-дослідними організаціями: Інститут високомолекулярних сполук Національної академії України (Київ), Науково-дослідний інститут хімії і технології стабілізаторів полімерних матеріалів (Тамбов), Ленінградський оптикомеханічний інститут та інші. Другий напрямок успішно розвивався на кафедрі у 80-ті роки під керівництвом доцента (згодом професора) П. Л. Пашулі — це процеси високоточного травлення. Саме впровадження у промисловість високоточного травлення свого часу стало технічною революцією не лише у поліграфії. Воно і зараз застосовується для виготовлення штампів. Розвитком цього напрямку активно займалось щонайменше два покоління науковців випускників Українського поліграфічного інституту: В. Д. Глушко (перший керівник цих робіт), П. Л. Пашуля, В. М. Тремут, Г. С. Дубков, А. П. Грабаровська, Л. Н. Петров, Л. І. Шелудько (Козак), Б. Й. Здравко, З. С. Подолець, І. Т. Гетьман і багато інших. До цих напрямків згодом приєднались інші наукові, навчальні, науково-виробничі організації, що сприяло формуванню галузевого, міжгалузевого і міждержавного наукового напряму зі створення техніки і технології гнучких форм.
У 1993 році кафедру очолює доцент В. О. Дудяк. Кафедра укомплектовує нові комп’ютерні класи, вводить нові дисципліни, що відповідають сучасному розвитку поліграфії: «Комп’ютерний аналіз технологічних процесів», «Видавнича справа та технічне редагування», «Цифрова видавнича фотографія», «Комп’ютерний дизайн ілюстраційної продукції», «Комп’ютерне верстання» та інші. Поновлюється методичне забезпечення кафедри. Проводиться реконструкція приміщень, лабораторій, оновлюється матеріально-технічне забезпечення кафедри, зокрема нарощується потужність комп’ютерної техніки. На кафедрі ведеться госпдоговірна, наукова робота. Кандидатські дисертації захистили З. М. Сельменська, Л. Я. Маїк, Н. С. Писанчин, Н. В. Занько. Починаючи з 2004 року, на кафедрі проводиться підготовка і захист наукових робіт магістрів напряму «Видавничо-поліграфічна справа» спеціальності «Комп’ютеризовані технології і системи видавничо-поліграфічних виробництв», виконуються роботи за держбюджетними і госпдоговірними науковими темами.
У 2005-2017 рр. кафедру очолював професор, заслужений працівник освіти України С. М. Гунько. Продовжується нарощення науково-технічної бази кафедри, молодими науковцями захищаються кандидатські дисертації.
З 24.02.2017 кафедрою керує професор, д.т.н., Ковальський Б. М. У 2018 році кафедру ТДП переіменовано на кафедру медіатехнологій та видавничо-графічних систем (МВГС).
Сучасна кафедра МВГС — це потужні комп’ютерні класи та лабораторії, оснащені новітнім професійним програмним забезпеченням та контрольно-вимірювальною технікою: лабораторія цифрової фотографії, лабораторія фотореєстраційних процесів і теорії кольору, комп’ютеризована лабораторія з додрукарської обробки текстової інформації, комп’ютеризована лабораторія з обробки ілюстраційної інформації, лабораторія формних процесів, лабораторія стандартизації і метрології, де готують висококваліфікованих спеціалістів усіх освітньо-професійних рівнів — «бакалавр», «спеціаліст», «магістр». На кафедрі для навчання студентів представлений увесь технологічний процес додрукарської підготовки ілюстративної та текстової інформації – комп’ютерна техніка, професійні дзеркальні цифрові фотокамери EOS 70D (Сanon) та EOS 20D (Сanon), високого класу струминний принтер EPSON L1800, який забезпечує таку високу точність відтворення кольору, що рекомендується для цифрової кольоропроби, а також обладнання для виведенні інформації: CtP-пристрій Heidelberg QuickSetter, фотовивід ECRM DrumSetter ID36.
Ефективна реалізація такого широкого спектру різнопланових досліджень стала можливою завдяки постійному удосконаленню матеріально-технічної бази кафедри. Так, зокрема, останніми роками поповнено парк контрольно-вимірювальної техніки:
- портативний спектрофотометр eXact для професійного контролю кольоровідтворення та забезпечення комплексного керування кольором, який володіє колориметричними функціями, а також визначає усі показники оптичної густини, підтримує галузеві стандарти G7, ISO, PSO та Japan Color;
- спектроденситометр FD-5BT для високоточних вимірювань на формних пластинах та друкарських відбитках;
- спектрофотометр Spectrolino для швидкого і точного вимірювання тестових шкал з великою кількістю полів в автоматичному режимі при підключенні до координатного столу SpectroScan, а також у поєднанні з програмним забезпеченням GretagMacbeth Profile Maker дозволяє швидко і ефективно побудувати і відредагувати колірні ICC-профілі для всіх типів пристроїв (сканера, цифрової камери, монітору, принтера і друкарської машини).
Крім цього у навчальному процесі кафедри та наукових дослідженнях студентів, аспірантів та викладачів використовується ще багато іншої вимірювальної техніки: спектроденситометр X-Rite 518, спектрофотометр Vipspectra 2000, X-Rite Spectro EYE LT, цифровий мікроскоп Chronos Digital.
Результати наукових досліджень публікуються у фахових виданнях; зарубіжних виданнях, що мають імпакт-фактор; виданнях, які включені до наукометричних баз, зокрема Scopus, index Copernicus; видаються монографії.
Наступною за віком секцією можна вважати секцію поліграфічного матеріалознавства і хімії (ПМХ). Історія секції - кафедра ПМХ УАД, починається з 1945 року, коли була створена кафедра хімії. В 1947 році зусиллями доцентів Заболотного І. І., Львовского Ю. А. і асистента Потапенко В. Д. була організована лабораторія хімії і поліграфічних матеріалів, а до початку 50-х років матеріально-технічна база кафедри дозволила розвивати науково-дослідну роботу працівників і студентів.
В 1953-1954 роках на кафедрі виконувалися дослідження фізико-хімічних процесів кислотного травлення металів і сплавів. Вже тоді, в науковій роботі викладачів брали участь і студенти. В другій половині 50-х років зріс кількісний склад кафедри, збільшилася матеріальна база. Завідувачем лабораторії стала Грунь Г. А., на кафедру прийшли Заречнюк О. С. (потім д.х.н. Львівського державного університету), Цюпа В. Н., Коваль А. І., Соколова М. А. В цей період доцент Цвєтков Н. С. досліджував і розробив метод хімічного травлення біметалевих офсетних друкарських форм, вивчались також процеси отримання офсетних друкарських форм з полімерних матеріалів.
В 1958 році на кафедрі у співпраці з кафедрами поліграфічної технології, фізики, поліграфічних машин були розпочаті комплексні дослідження по створенню фотополімеризаційноздатних матеріалів. Перші публікації про результати цих робіт з’явилися в 1961 році, а пріоритети у створені фотополімеризаційноздатних матеріалів закріплені в авторських свідоцтвах № 17580 і 173923.
В другій половині 60-х років аспірант Кравчук В. А. (потім д.х.н., професор, зав. кафедри технології фототехнічних процесів УАД) під керівництвом доцента Ніколайчук Е. Д. і професора Коваленка Б. В. дослідив синтез водорозчинних поліамідів на основі етилендигліколівої кислоти і піперазину. Саме на цій кафедрі почали свій науковий шлях і педагогічну діяльність Лазаренко Е. Т., Дудяк В. О., Гунько С. М. та інші.
В 70-і роки при участі Баранського Р. І., Чернецької Л. М. на кафедрі почав розвиватися напрямок по створенню цеолітних адсорбентів для хроматографії.
З 1984 року по 2021 рік завідувачем кафедри був д.х.н., професор Шибанов В. В. У період з 1992-1993 роки ним було завершено розробку водорозчинних фотополімеризаційноздатних композицій на основі полівінілового спирту, які були впроваджені у промислове виробництво під назвою «Гідрофот». В 1986 році під його керівництвом було організовано виробництво флексографічних фотополімерних пластин марки «Флексофот».
В 1998 р. на базі кафедр хімії та кафедри технології фототехнічних процесів була створена кафедра «Поліграфічного матеріалознавства і хімії».
На початку 2000 років кафедра знову обновилася. Приходять нові викладачі, які прагнуть внести свій вклад у розвиток кафедри. На основі проведених на кафедрі досліджень, у 2006 році викладач Кукура Ю. А. захистив дисертацію на тему «Вдосконалення формних процесів трафаретного та офсетного друку», а в 2007 році – Репета В. Б. захистив дисертацію на тему: «Удосконалення технології УФ-лакування відбитків офсетного друку».
На кафедрі створилися нові напрями в дослідженнях, в які активно включаються молоді працівники. В 2019 році доцент Репета В. Б. захистив дисертацію на тему «Методологічні основи забезпечення якості процесу флексографічного друку етикетки УФ-фарбами» і здобув науковий ступінь доктора технічних наук за спеціальністю 05.05.01 «Машини і процеси поліграфічного виробництва». З 2021 по 2024 роки професор Репета В. Б. очолював дану кафедру ПМХ.
Наймолодшою секцією кафедри є секція – кафедра інформаційних мультимедійних технологій УАД (ІМТ). Електронні носії інформації та засоби їх відтворення спричинилися до справжньої науково-технічної революції у видавничій справі. Провідні видавництва освоюють новітні комп’ютерні інформаційні технології, вкладають значні кошти у розвиток електронних засобів інформації. Це пов’язано, передусім, з використанням у сучасних видавничих процесах комп’ютерної техніки, яка забезпечує опрацювання інформації у цифровій формі, а також стрімким розвитком інформаційних технологій та програмного забезпечення і, насамкінець, створенням глобальної комп’ютерної мережі Інтернет, що надає необмежені можливості користування й обміну інформацією різного характеру та призначення. Практично електронне видавництво склало конкуренцію традиційним видавничим процесам, а для деяких видів видань (енциклопедії, словники, підручники, іміджеві презентації) воно є універсальним.
Пріоритетність цього напряму зумовила створення у 1999 році в Українській академії друкарства кафедри електронних видань. Організатором і першим завідувачем кафедри був доцент Ігор Зіновійович Миклушка. У рамках ряду відряджень до Великобританії, Німеччини та Іспанії делегація, до якої входив І. З. Миклушка, відвідала асоціації видавців, книготорговців, книгорозповсюджувачів, навчальні заклади, що готують спеціалістів для видавничої справи (Школа графічного мистецтва, видавничої справи та музики університету Оксфорд Брукс, Лондонський центр підготовки видавців, Факультет комунікації та засобів масової інформації Лейпцігського університету).
Кафедра створена в рамках виконання Європейського спільного проекту TEMPUS/TACIS «Розвиток людських ресурсів для видавничої галузі України» (1999–2002 рр.), в якому брали участь Українська академія друкарства, Університет Оксфорд Брукс (Великобританія), Вища школа працівників народного господарства та культури Лейпціґського університету (Німеччина), Національний університет «Києво-Могилянська академія» (Україна). В рамках цього договору всі працівники кафедри мали можливість побувати в тім чи іншому університеті та ознайомитись з освітнім процесом та їх науково-методичним забезпеченням.
У 2001–2002 роках кафедра електронних видань отримала ґрант Міжнародного фонду «Відродження» на виконання наукової роботи з опрацювання кириличних стародруків, створила й видала електронний каталог «Стародруки ХV–ХVIII ст. у фондах Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України».
Створене на кафедрі електронне видання «Дипломні роботи студентів-графіків УАД» успішно презентувалося на 52-й Франкфуртській та 10-й Лейпцігській міжнародних книжкових ярмарках. На кафедрі розроблено базовий комплект комп’ютерних шрифтів для українських видавництв. Електронне видання Т. Г. Шевченка «Кобзар», над яким працювали викладачі та студенти кафедри, стало окрасою XI форуму видавців України.
На кафедрі розроблено унікальну систему пошуку та ідентифікації текстів у відкритих комп’ютерних мережах, опрацьовано для потреб видавничої галузі технології захисту електронних документів, досліджуються проблеми проектування та дизайну електронних видань. Розробляються інформаційні технології та моделі проектування шпальт газетних видань, просторової візуалізації молекул хімічних формул, автоматизованого прогнозування якості книжкових видань, їх книгопродажу і читання, уніфікації текстів електронних видань, пошуку зображень у мережі Інтернет з використанням ідентифікацій образів зображень.
За програмою Міжнародного фонду «Відродження» співробітники кафедри брали участь у проекті «Розвиток електронних публікацій», проходили стажування в Університеті Оксфорд Брукс (Великобританія), Лейпціґському університеті (Німечиина), Мічіґанському державному університеті (США), Інституті прикладних проблем математики НАН України.
У 2008 році кафедру очолив фахівець у галузі інформаційних видавничих технологій доктор технічних наук, професор Всеволод Миколайович Сеньківський, що стимулювало подальший поступ науково-методичної роботи. При кафедрі активно працює аспірантура, виконується держбюджетна тематика, подано проекти і реалізуються наукові теми для державних і приватних структур галузі.
Викладацький склад кафедри співпрацює з багатьма підприємствами й установами, вищими навчальними закладами західного регіону та України. Найбільш плідна співпраця стосується студентської практики, наукових і практичних семінарів, спільних проектів та інших заходів.
На кафедрі, в цей час, здійснюється підготовка спеціалістів вищої кваліфікації — магістрів та аспірантів. Аспірантами та здобувачами керують: д.т.н., проф. В. М. Сеньківський, д.ф-м.н., проф. І. В. Огірко, к.т.н., доц. І. З. Миклушка, к.т.н., доц. О. Г. Хамула. Дисертаційні роботи захистили: викладач І. В. Піх (науковий керівник проф. Б. В. Дурняк), аспіранти Р. Й. Ріпецький, О. В. Овсяк, І. В. Калиній, Р. О. Козак (науковий керівник проф. В. М. Сеньківський), Л. Я. Маїк (науковий керівник доц. І. З. Миклушка).
На кафедрі працює 12 осіб, зокрема: Всеволод Миколайович Сеньківський, д-р техн. наук, професор, завідувач кафедри; Володимир Іванович Сабат, канд. техн. наук, доцент, заступник зав. кафедри з наукової роботи; Галина Михайлівна Ковалишин, доцент, заступник зав. кафедри з навчально-виховної роботи; Ігор Васильович Огірко, д-р фіз.-мат. наук, професор; Ігор Зіновійович Миклушка, канд. техн. наук, доцент, декан факультету видавничо-поліграфічних інформаційних технологій; Орест Григорович Хамула, канд. техн. наук, доцент, начальник навчальної частини УАД; Ірина Всеволодівна Піх, канд. техн. наук, доцент; Іван Васильович Гілета, ст. викладач; Юрій Федорович Петяк, ст. викладач; Світлана Петрівна Дідусь, асистент; Мар’ян Васильович Якимець, асистент; Олег Віталійович Литовченко, інженер.
Базова освіта викладачів, їх стажування та підвищення кваліфікації відповідають профілю дисциплін, які вони викладають. Кафедра постійно працює над підвищенням кваліфікації і підготовки викладачів. Так, за останні роки викладачі проходили стажування або підвищували кваліфікацію в провідних навчальних закладах Європи та України.
За результатами стажування та спільних зустрічей покращуються лабораторні практикуми, лекційні курси дисциплін, дипломне проектування, підготовка магістерських робіт. Удосконалено ряд навчальних програм на підставі вивчення перекладів текстів навчально-методичних матеріалів Оксфорд Брукс університету (Англія) та Вищої школи техніки, господарства і культури (Німеччина).
У 2004 році Українська академія друкарства отримала ліцензію та здійснила перший набір студентів на спеціальність «Технологія електронних мультимедійних видань». На кафедрі розроблено нові дисципліни, які забезпечують підготовку фахівців електронного видавництва: мультимедійні видання, прикладне програмування, інфраструктура комп’ютерних технологій, опрацювання мультимедійної інформації, проектування інформаційних систем, мережеві технології, організація та керування базами даних, концепції застосування електронних засобів інформації, цифрові зображення, електронний текст, створення інтерактивних медіа, опрацювання аудіо- та відеоінформації, інформаційне забезпечення видавничої діяльності.
У 2008–2009 навчальному році відбувся перший випуск кафедри електронних видань — спеціалістів і магістрів спеціальності «Технологія електронних мультимедійних видань». Ця подія — логічне завершення десятирічної праці з освоєння і розвитку електронного видавництва в Українській академії друкарства. Тематика випускних робіт пов’язана з проектуванням електронних видань, використанням графічних форматів для цифрових копій раритетних видань, створенням електронного каталогу шрифтів і цифрових каталогів електронних видань, з електронним захистом видавничої інформації.
Спеціаліст і магістр електронних мультимедійних технологій — це насамперед висококваліфікований аналітик у галузі електронних медій, який досконало володіє сучасними теоретичними надбаннями та практичними навичками у створенні й поширенні видавничо-інформаційних сервісів. Випускники кафедри здатні: розробити електронне мультимедійне видання, створити середовище його швидкого розповсюдження, експлуатації та зберігання; забезпечити користувача необхідними сервісами; здійснити оперативне опрацювання та поновлення інформації в електронному мультимедійному виданні.
Впродовж наступних років, кафедрою керували Огірко І. В., Сеньківський В. М., які привнесли нові напрямки в дослідження, а зрештою і трохи змінювався напрямок підготовки здобувачів освіти. Але починаючи з 2019 року, керівництво Української академії друкарства все таки вирішило відновити кафедру в галузі технологій електронних мультимедійних видань і попередня кафедра розділилась на дві. Однією став завідувати Сеньківський В. М. і керунок кафедри – комп’ютерні науки та інформаційні системи та технології, а нашою кафедрою став керувати Сабат В. І. продовжуючи освітньо-професійну програму технологія електронних мультимедійних видань. На нашій кафедрі продовжили працювати: д.ф.-м.н., професор Огірко І. В.; к.т.н., доцент Миклушка І. З.; к.т.н., професор Хамула О. Г.; к.т.н., доцент Васюта С. П. та к.т.н., доцент Гаврилишин О. Б.