Гурток з робототехніки кафедри фотоніки був створений на базі лабораторії оптоелектронних систем у березні 2011 року під керівництвом доцента Татарина В.Я. Команди студентів кафедри фотоніки постійно беруть участь у всеукраїнських та міжнародних змаганнях з перегонів роботів за регламентом "Roborace" і завойовують призові місця.
Активність і добрі результати студентів-робототехніків для завідувача кафедри фотоніки професора Ярослава Бобицького є свідченням значного рівня інженерної думки студентів, а самі змагання з роборейсу, на його думку, допомагають спудеям вдосконалювати професійні знання і навички, адже «спонукають, заохочують, викривають помилки і показують тенденції», як-от до «мініатюризації пристроїв, які щораз ширше будуть застосовуватися в науці і техніці». Ярослав Васильович каже:
– Сучасний мобільний робот, який глядач сприймає як звичайну машинку, є інтелектуальною системою, котра має надзвичайно складну сенсорну підсистему, підсистему актуаторів (тобто виконавчих механізмів), «мозок» – процесор, який управляє цими підсистемами і має «розум», тобто фахово запрограмований. Все це означає, що студенти, які займаються робототехнікою, мають бути достатньо широко обізнані. Як ми й передбачали раніше, наша спеціальність «Лазерна та оптоелектронна техніка» є інтердисциплінарною, адже фахівець у цій сфері повинен мати не тільки фундаментальну освіту, а й освоїти багато спеціальних дисциплін. Нині, з реформуванням галузі вищої освіти, зокрема зміною Переліку галузей знань і спеціальностей, напрям підготовки «Оптотехніка» трансформується у спеціальність «Мікро- та наносистемна техніка». Це дає ключ до розв’язку актуальних задач сучасного світу. Цей інструмент, за допомогою якого дослідник або інженер може виконувати різні технологічні операції (у виробничих процесах, у самих ІТ), – дуже потужний, бо може бути неруйнівним, безконтактним і дозволяє отримати абсолютно неочікувані результати. Насамперед маю на увазі лазерний промінь як знаряддя для продукування, синтезу, передачі інформації і т. ін.
Як наголошує проректор з науково-педагогічної роботи університету професор Дмитро Федасюк, в сучасному світі розвиток саме цих видів підготовки кваліфікованих розробників відбувається наростаючими темпами. Про це, зокрема, свідчить як поява щораз досконаліших роботів, так і різноманітні види суперництва їх творців. В Україні останнім часом великої популярності набули змагання з перегонів автономних роботів з регламентом ROBORACE, котрі є достатньо видовищними і разом з тим доступними для аматорів.
Сучасні успіхи роботів гуртка фотоніки ґрунтуються на специфічних знаннях, що здобуваються студентами кафедри фотоніки – а саме доброму знанні взаємодії світла з речовиною. Цієї думки притримується і завідувач кафедри фотоніки Ярослав Васильович Бобицький: «Чи не визначальним чинником успіхів у змаганнях є знання з фотоніки, оскільки саме це визначає, що і як буде «бачити» робот, – підкреслює завідувач кафедри фотоніки Національного університету «Львівська політехніка».
Проте робот є значно складнішим пристроєм. Тому зараз оголошується рекрутинг в гурток. На разі наш гурток потребує розвитку в наступних напрямках:
- Електромеханіка, а саме рульові і ходові виконавчі пристрої.
- Програмування, а саме як моделювання поведінки робота, так і реалізація ефективних алгоритмів на діючих роботах.
- Економіка змагань, а саме налагодження зв’язків з підприємствами, що готові себе рекламувати з одного боку, і цікавляться людьми, котрі можуть зробити в команді працюючий пристрій.
Загальні збори гуртка відбуваються щосереди о 16.00 год в лабораторії 018-Б (навчальний корпус №3).