Зустрічі відбуваються кожної другої середи місяця (201 кім. І-го корпусу).
«Усі люди від природи прагнуть до знань…»
Аристотель, «Метафізика».
Саме з таких слів ми сформулювали гасло філософського гуртка, який ось уже 8-ий рік працює при кафедрі філософії Інституту гуманітарних та соціальних наук Львівської політехніки. Важко сказати, чи це співпадіння, чи не зовсім, але саме у цьому році виповнюється 2400 років від народження великого мислителя. Отож, такий девіз варто сприймати як данину його пам’яті. А по-друге, ці слова дуже влучно передають природу витоків, функціонування та призначення філософського гуртка. В умовах динамічних темпів трансформації та модернізації сучасного освітнього процесу філософський гурток свідчить про споконвічне прагнення людини до пізнання (істини), а разом з тим розкриває та уможливлює альтернативні способи навчання.
Коли я кажу комусь, що останні дві години провів у якості модератора філософського гуртка у Львівській політехніці, на мене дивляться із подивом. Та деякі студенти (так, їх не багато) не лінуються прийти після чотирьох пар, аби ще дві години провести не у парку, чи вдома, а за бурхливими і цікавими дискусіями. Декотрі спеціально заради цього приїжджають десь з околиць Львова, а інші й взагалі з іншого міста. І приходять вони з цілою купою заготовлених питань, повідомлень, доповідей, з «вогником в очах». І це абсолютно нормальне прагнення і правильне рішення. Сучасна людина, тим паче молода, мусить вчитися завжди! Студенти самі це прекрасно розуміють і на філософському гуртку неабияк збагачують свою навчально-пізнавальну роботу. А також отримують тут те, чого вони у значній мірі позбавлені на заняттях: атмосферу неформального спілкування (між викладачем та студентами зокрема), нові знайомства, інтерактивні методи спілкування, використання документальних та художніх відеоматеріалів, без яких уже неможливо уявити сучасне навчання, міждисциплінарний підхід тощо.
На гуртку студенти реалізують ще й своє прагнення саме до гуманітарного пізнання, до читання філософської та художньої літератури, перегляду фільмів, відвідування театрів та музеїв із подальшим обговоренням своїх вражень та думок. Наші зустрічі доволі дієво стимулюють до цього. Тут вони також вчаться думати, без усякого перебільшення та пафосу. Цього, на превеликий жаль, у сучасному суспільстві стає все менше і менше. Якщо думка і мислення народжуються у голові, то «шліфуються» і «гартуються» вони лише у спілкуванні, дискусії, полеміці. Філософський гурток пропонує прекрасну нагоду для евристичної бесіди. У цьому вбачаю його важливу навіть соціальну роль: спілкування і дискусії стає дедалі менше, ми не дуже любимо і хочемо запитувати і слухати один одного. А без цього годі уявити сучасне прогресивне суспільство.
Філософський гурток був би неможливий без його ініціаторів. Ідею відродити філософський гурток у Політехніці 8 років тому запропонувала наша колега, доцент Наталія Саноцька, яка і надала йому другого дихання. На той час це видалось їй «необхідністю», оскільки «студенти просто не відпускали її з аудиторій після занять, засипаючи питаннями та репліками». І цим міг похвалитися чи не кожен викладач. Ідею дуже дієво підтримав завідувач нашої кафедри професор Віктор Петрушенко, який найкраще знався на цій справі. Ще у далеких 70-их роках минулого століття разом з колегами він ініціював та організував філософський гурток при тодішній кафедрі марксистсько-ленінської філософії Політехнічного інституту, який надалі вийшов далеко за її межі. Через гурток свого часу пройшли відомі зараз у Політехніці та у Львові люди: директор ІАРХ Богдан Черкес, головний архітектор Львова Юрій Криворучко та інші. За словами Віктора Леонтійовича, філософський гурток на той час був важливим осередком генерування актуальних і, що важливо, альтернативних щодо тогочасної системи ідей. З огляду на це, участь у ньому була навіть не зовсім безпечною, та «пізнавальний запал та прагнення до істини перемагали».
До організації та роботи гуртка разом з Наталією Ярополківною долучилися також доценти нашої кафедри Оксана Онищук та Олеся Паньків, які до сих пір залишилися у пам’яті «старожилів гуртка». Звісно ж, не випадково. У кращі свої часи гурток налічував 50-60 студентів.
Філософський гурток зараз – це «інтелектуальна реакція» на ті події, які відбуваються у сучасному світі, у нашій країні, у нашому місті і у наших взаєминах.
З-поміж тем останніх зустрічей (які, до речі, студенти обирають самі), що викликали найбурхливіші дискусії, назву такі:
- «Проблема гендерної нерівності у сучасному суспільстві»,
- «Роль релігії у житті сучасної людини»,
- «Толерантність та солідарність у сучасному світі: філосфсько-світоглядний аспект» тощо.
Хочу відзначити найактивніших учасників гуртка останнього навчального року – це Владислав Височин (ПВ 11), Наталія Денисенко (АР 310), Лілія Вітюк (АР 310), Валерія Фетісова (МВ 13), Дмитро Троцько (МВ 13), Наталі Олійник (МВ 13) та ін. Користуючись нагодою, хочу щиро подякувати їм за плідну роботу, дуже цікаві та новаторські ідеї, а також бажання і сміливість декларувати їх. Ви – великі молодці, і у вас – велике майбутнє!
Можна і варто говорити про те, що потребує удосконалення та покращення: хотілося б бачити більшу кількість студентів на наших зустрічах, хотілося б більшої їхньої активності. Однак я завжди кажу, що кількість студентів на засіданні гуртка і якість їх роботи – це показник роботи усіх викладачів нашої кафедри. А, по-друге, так вже склалося, що розумних і активних людей ніколи не було забагато.
Ми плануємо надалі розвиватися та удосконалюватися: створити акаунти гуртка у соцмережах, що сприятиме його популяризації, запрошувати цікавих спікерів, робити виїзні засідання. Далі буде!
До зустрічі!!!