Сьогодні у Львові мала за велику приємність як Голова наглядової ради Міжнародного конкурсу української мови ім. Петра Яцика нагородити переможців обласного етапу цього унікального маратону, що триває вже майже 20 років. Не знаю щось більш потужне для закорінення нашої мови, як її блискучі знання. Проте найважливіший у цьому конкурсі – ПЕРСОНАЛІСТИЧНИЙ чинник. Основні локомотиви конкурсу письменник Михайло Слабошпицький, меценат Володимир Загорій, науковець Павло Гриценко – оця свята чоловіча трійця атлантових плечей нашої мови. Саме ці три особи сподвигли цілу армію одержимих учителів та викладачів на самовіддану підготовку школярів та студентів до змагань передусім із самим собою. Мільйонна армія української молодої сили у листопаді, грудні та лютому тримає іспит на знання мови, що є нашою ВЛАДОЮ, ЗБРОЄЮ, САМОДОСТАТНІСТЮ. Бо так заповів патрон і перший меценат цього конкурсу Петро Яцик ще далекого 2000 року: «Ніщо і ніколи так не обʼєднає українців, як рідне слово. І це дуже добре тямлять наші лукаві недруги – автори так званої мовної проблеми, фарисейськи підкинутої новітніми політичними технологами та іміджмейкерами для нашого розтривоженого сьогодення».

Тепер, панове, ці фарисеї підготували для нас мовний закон 5670д, щоб узаконити «мову, прийнятну для сторін» і мову нацменшин у навчальному процесі. Боротьба триває. Нам своє робити.

Для мене в цьому конкурсі найважливіше бачити щасливі очка наших мовних королівен і королевичів. Дякую Вам, золоті чарівнятка, за Вашу чистоту, порив і знання. Окрема подяка вчителям, викладачам, батькам. І звісно, місцевим управлінням освіти за організацію заходу.

«Врятуймо мову – і вона врятує нас» (Юрій Іллєнко).

П.Н. До зустрічі у травні на урочистій процедурі міжнародного та всеукраїнського нагородження переможців мовного конкурсу в театрі ім. Франка у Києві.

Ірина Фаріон