Анастасія Мозгова, тижневик «Аудиторія»
Мирослав Мальований

Глобальна зміна клімату є пріоритетним питанням у міжнародній політиці, одразу після тероризму та ядерної загрози, оскільки саме від нього залежить виживання людства в перспективі та економічний добробут на сучасному етапі.

Згідно з дослідженнями Центру екологічних ініціатив «Екодія» є три масштабні наслідки глобального потепління, які Україна відчує на собі до 2050 року. Насамперед зменшуватиметься водність річок і цей процес, буде тривалий: до 2030 року в Одеській області очікують зневоднення на 50%, до 2050-го – на 70%. Таке становище суттєво знизить врожайність, негативно вплине на роботу ГЕС та АЕС. Другим наслідком стане підняття рівня Чорного моря, що несе загрозу затоплення важливих об’єктів інфраструктури, промисловості, житлових кварталів тощо. Третє – зросте кількість кліматичних біженців – близько 250 млн до 2050 року. Жителі з півдня активно переселятимуться до північних країн, що стане небаченим досі викликом не лише для останніх, зокрема для України, а й для людства загалом.

Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, серед інших економічних та регуляторних питань Україна зобов’язалася запровадити систему торгівлі квотами на викиди парникових газів, зокрема СО2, відповідно до Директиви 2003/87/ЄС Європейського Парламенту. Це означає, що держава повинна змусити промислові підприємства платити за шкідливі викиди в повітря. Згідно з Паризькою угодою, створити ринок парникових газів необхідно до 2020 року.

З цією метою нині в Україні впроваджують низку змін до законодавства, аби зробити його максимально наближеним до європейського. Зокрема 4 липня у Верховній раді відбулися парламентські слухання на тему «Реалізація в Україні міжнародних документів щодо антропогенних змін клімату». Варто зазначити, що цю подію організовано спеціально напередодні чергового саміту Україна-ЄС. На засіданні обговорили роль України в Паризькій угоді, вплив змін клімату на людство через глобальне потепління, розроблення та роботу над новими законопроектами, що сприятимуть імплементації міжнародних актів в українське законодавство тощо. Серед слухачів був і завідувач кафедри екології та збалансованого природокористування Львівської політехніки професор Мирослав Мальований. Мирослав Степанович – не лише викладач і науковець, а голова Львівської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги, тож порушена тема для нього є особливо актуальна.

– Важливим етапом створення ринку квот на викиди парникових газів є підготовка фахівців з обліку та верифікації інформації про ці викиди. Нині таких спеціалістів в Україні не готують, програм немає, тому Світовий банк започаткував проект «Партнерство заради ринкової готовності в Україні (PMR)» щодо надання підтримки Уряду України у розробленні та впровадженні системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, – розповідає професор.

Одним із завдань проекту є навчання з верифікації та акредитації, на проходження якого, за результатами кваліфікаційної оцінки, було відібрано кандидатуру Мирослава Мальованого. Навчання тривало в серпні та вересні 2018 року. Знаннями ділилися консорціум організацій Verico SCE, TÜV NORD CERT GmbH, FutureCamp Climate GmbH (Німеччина) та ТОВ «Технічні та управлінські послуги» (Україна). Навчальна програма охоплювала тренінг із верифікації в рамках системи МЗВ. Завершувався курс іспитом, який політехнік успішно склав. Тепер Мирослав Степанович також може готувати таких потрібних для України фахівців, що підтверджує відповідний сертифікат. Саме тому професор планує запровадити окрему спеціалізовану магістерську програму або ввести відповідний обов’язковий курс в усі вже наявні програми екологічного спрямування. Але спочатку, за його словами, потрібно розробити навчальну програму, низку лабораторних і практичних робіт тощо.

Професор Мирослав Мальований Професор Мирослав Мальований Професор Мирослав Мальований Професор Мирослав Мальований