Ірина Мартин, тижневик «Аудиторія»
на конференції

На студентській конференції «Українська мова у просторі і часі» побували учасники не лише зі Львівської політехніки та ЛНУ ім. І. Франка, а й університетів Запоріжжя, Харкова, Дніпра, Сум, Херсона. Захід приурочено вшануванню ювілярки, професорки Ірини Фаріон.

Виявляється, що ідея організування конференції української мови у Львівській політехніці виникла після того, як серед студентів здійснили невеличке опитування про проблеми нашої мови. На одне зі запитань «Якою мовою ви послуговуєтеся у повсякденному спілкуванні?» значна частина відповіла: «Суржиком». Тож у суспільстві шириться думка, що існує якась незрозуміла мова – суржик.

– Яка наша мовна свідомість? Важливо зрозуміти, що мова – не лише засіб спілкування, не простий інструмент порозуміння між людьми, а вкрай важлива її ідентифікаційна функція нації, – слушно зауважує очільниця кафедри української мови Зоряна Куньч.

Тематика доповідей студентів – проблеми нормативності вживання певних граматичних форм, особливості діалектного мовлення, лексико-семантичних особливостей окремих художніх та публіцистичних творів, проблематика вивчення української мови поза межами України. Працювало декілька секційних засідань.

На відкритті конференції студентів привітала професорка Львівської політехніки Ірина Фаріон – авторка відомих книжок: «Українські прізвищеві назви Прикарпатської Львівщини», «Правопис – корсет мови», «Маркіян Шашкевич – український мовотворець», «Мова – краса і сила», «Суспільний статус староукраїнської (руської) мови в XIV–XVII столітті», «Мовна норма: знищення, пошук, віднова», «Степан Бандера – практик, теоретик, містик націоналістичного руху» і найновіша – «Мовний портрет Івана Пулюя».

Її виступ «Слово – меч духовий» – глибокий, зворушливий до кісток, безкомпромісний у ціннісних сентенціях, як і, зрештою, сама авторка.

  • Хочеться процитувати декілька фраз із виступу Ірини Фаріон:
  • Мова – це насправді набої.
  • У світі поважають тільки сильних, наступальних, безкомпромісних. Світ належить переможцям.
  • Нація не чує слів своїх провідників, нація заблукала у лабіринтах незрячости, тому отримує такі страшні уроки. Кожна нація має свої проблеми.
  • Насправді світом керують не гроші. Світом керують високі ідеї.
  • Найбільше у нас бояться Шевченкового: «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте і вражою злою кров’ю волю окропіте», тому пошепки це читають.
  • Не здобувається Україна, як і будь-яка держава, іншим шляхом, як зі зброєю в руках. Про це каже один із найпотужніших інтелектуалів світу Іван Пулюй.
  • Нехай падіння храму світової сили і символу – собору Паризької Богоматері – стане підставою до думання над душами, які падають, над тими смертями, які не стають безсмертними.
  • Наука своєю мовою – нездоланна твердиня.
  • «Не говорять про мир ціною втрати свободи», – сказав Іван Пулюй 100 років тому.
  • Ми ніколи не перестанемо боротися за себе, тому що це наша життєва екзистенція, це наша відповідальність.
  • Ми, українці, можемо відродитися лише самі зі себе.
На студентській конференції «Українська мова у просторі і часі» На студентській конференції «Українська мова у просторі і часі» На студентській конференції «Українська мова у просторі і часі» На студентській конференції «Українська мова у просторі і часі» На студентській конференції «Українська мова у просторі і часі» На студентській конференції «Українська мова у просторі і часі» На студентській конференції «Українська мова у просторі і часі» На студентській конференції «Українська мова у просторі і часі»