Наталія Павлишин, тижневик «Аудиторія»
студенти читають лірику Франка

Упродовж двох місяців у Львівській політехніці відбулося чимало цікавих заходів, присвячених роковинам від дня народження Івана Франка. До політехнічної франкіани минулого тижня вирішили долучитися також і студенти Інституту геодезії. Магістри першого курсу організували своєрідну пару, приурочену поетові-борцю та поетові-лірику.

– Тішить, що така ініціатива пішла саме від студентів. Ми це дуже шануємо, бо, якою буде молодь, такою буде інтелігенція і таким буде наше життя. Титан думки і праці, звертаючись до української молоді, наголошував: є відповідальна епоха і від нас усіх залежить, щоб з українського аморфного тіла створити українську націю. Над цим треба працювати. Зараз, у цей нелегкий час, ми творимо українську націю, – наголосила на початку студентської акції голова Товариства «Просвіта» Львівської політехніки професор Христина Бурштинська. – Для нас усіх він зробив надзвичайно багато. Без його сили і творчості ми б не мали тієї Галичини, яка стала українським П’ємонтом. Зважте, що всі революції, які відбувалися в нас – Революція на граніті, Помаранчева революція, Революція Гідності – не обходилися без його величного слова.

Геодезисти читали різну поезію, було чимало таких творів, які, очевидно, запали в серце не одній молодій людині – «Я – декадент», «Вічний революціонер». Студенти декламували ці рядки по кілька разів. І треба сказати, що в декламації відчувалося, яка вага для них у кожному слові, рядку. Звичайно, не обійшлося без лірики. Адже Франко-лірик – це особлива глибина почуттів і ніжності.

– Такий дивовижний поетичний талант Франка, що, здавалося, навіть одного його вистачило б для слави. Однак він ще володів безмежною силою духу. Ця сила творця така велика, що привела до відродження Української держави. А ще поет подарував нам дух, що не вмирає. Франко – це поет боротьби за державність, а тому повсякчас шукав різні способи, щоб народ піднявся. Тому маємо такі могутні вірші, як «Каменярі», «Мойсей», «Вічний революціонер». Читаючи його суспільно-політичні праці, бачимо, що це людина, яка тримала в своїй голові цілі епохи. Масштаб його геніальності є на рівні з найбільшими геніями світу. Він не раз наголошував, що мусимо дбати про майбутні покоління, наш розвиток. Вражають силою думки його величні праці з політології, філософії, історії етнографії, економічної науки – це цілі світи. Ми щасливі, що належимо до народу, який має таких геніїв, як Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка! – такими словами до студентів звернулася на завершення просвітянка.

студенти читають лірику Франка студенти читають лірику Франка студенти читають лірику Франка студенти читають лірику Франка студенти читають лірику Франка студенти читають лірику Франка студенти читають лірику Франка студенти читають лірику Франка студенти читають лірику Франка студенти читають лірику Франка студенти читають лірику Франка студенти читають лірику Франка студенти читають лірику Франка