На черговому засіданні Вченої ради Національного університету «Львівська політехніка» серед низки питань було заслухано та обговорено доповідь ректора Університету професора Юрія Бобала. Йшлося в ній про виконання бюджету за загальним та спеціальним фондами у 2015 році та про проект бюджету на 2016 рік. Звіт затверджено, бюджет схвалено. Вчена рада надала право ректорові Університету коригувати показники бюджету на 2016 рік залежно від доведених лімітів загального фонду та економічної ситуації у державі.
Журналіст прес-служби зустрівся з Юрієм Ярославовичем Бобалом і попросив його відповісти на низку запитань, які стосуються джерел наповнення бюджету Львівської політехніки, використання коштів та пріоритетних напрямів роботи у 2016 році.
– Юрію Ярославовичу, напевно, багатьох цікавить, як наш університет заробляє гроші для своїх чималих поточних витрат і для розвитку. Насамперед, маю на увазі студентів-контрактників. Яка динаміка зростання їхньої кількості?
– Динаміка позитивна. Лідерами із залучення студентів контрактної форми залишаються Інститут економіки та менеджменту, Інститут архітектури, Інститут права і психології, Інститут комп’ютерних наук та інформаційних технологій. Але останніми роками зростає кількість контрактників в інститутах геодезії, будівництва та інженерії довкілля, гуманітарних та соціальних наук.
– Залучення студентів-контрактників потребує великої організаційної роботи керівників інститутів. Натомість на розширеному засіданні ректорату розглядали нове положення про організацію семестрового контролю знань студентів. Очільники деяких інститутів вважають це положення надто суворим, адже передбачає зменшення кількості спроб перездачі екзаменів і заліків, що тягне за собою відрахування невстигаючих студентів, зокрема й контрактників.
– На цьому засіданні я чітко озвучив свою позицію. Університет не торгує дипломами. Наше покликання – якісні освітні послуги заради високої якості вищої освіти. Є різні категорії студентів. Одні прийшли за глибокими знаннями, а інші – за дипломами, аби тільки відбути час, «перелізти» з курсу на курс. Вони не можуть вчитися. Ми не повинні виробляти положення для гірших студентів.
– Ви сказали про студентів, які не можуть вчитися, очевидно, мали на увазі природні здібності. Але ж є студенти, які не можуть, але хочуть вчитися?
– Студент, який хоче вчитися, він буде вчитися. Буде «шкутильгати» на першому-другому курсі, але якщо буде працювати, ходити за викладачем, просити: «Поясніть мені, бо я не розумію», то й викладач знайде час, щоб попрацювати з таким студентом.
– Із контрактниками зрозуміло. А яка тенденція надходження коштів до спецфонду завдяки виконанню госпдоговірних робіт для реального сектора економіки?
– Важка ситуація. Нині у Львові, за великим рахунком, промисловості немає – ані потужного машинобудування, ані приладобудування. Днями у нас відбувалася спільна нарада ВНЗ західного регіону і «Укроборонпрому». Стабільно працює лише Львівський бронетанковий завод, який тісно взаємодіє з науковцями нашого університету. Невелике виробництво є на «Лорта», авіаційному заводі. Певні кошти надходять на наш рахунок завдяки розробкам Інституту телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки. У цьому році більше госпдоговірних робіт виконають в Інституті будівництва та інженерії довкілля, Інституті геодезії. Львівська обласна державна адміністрація зацікавилася пропозиціями наших геодезистів щодо використання безпілотних літальних апаратів, аерозйомки для створення реальних кадастрових карт, вирішення земельних питань тощо.
– Традиційно великою статтею витрат є комунальні послуги. Чи є у вас така тривога з цього приводу, про яку ви казали наприкінці 2015 року?
– Тривога завжди є. Якщо враховувати кошти, які нам виділяли на комунальні послуги з бюджету Міносвіти України на 2015 рік, і те, що ми доплачуємо із спецфонду, то наші витрати 2016 року порівняно з минулим роком зростуть у 8 разів! Хоча кошти зі спецфонду призначені на розвиток Університету.
– У доповіді на засіданні Вченої ради Університету ви говорили про пріоритетні витрати і першочергові ремонтно-будівельні роботи. Напевно, і викладачів, і студентів особливо цікавить оновлення аудиторного фонду.
– Останні 4 роки ми ремонтуємо по 200 аудиторій. А усіх аудиторій у нас майже 2 тисячі. Це означає, що ці приміщення ремонтуємо раз на 10 років. Значні роботи виконано у головному і першому навчальному корпусах під час тривалої перерви в аудиторному навчанні. Цього року повинні ввести в дію навчальний корпус на вулиці Коновальця. Завершуємо складні роботи зі зміцнення фундаменту правого крила корпусу № 20 на вулиці Князя Романа. Після завершення цього розпочнемо ремонт корпусу.
– Інститут будівництва та інженерії довкілля був дотичний до робіт зі зміцнення фундаменту?
– Безперечно. Директор Інституту професор Зіновій Бліхарський і професор Віктор Кваша провели обстеження фундаментів, на підставі чого ухвалили рішення про закачування до фундаментів спеціальних полімерів за американською технологією, висловили вимоги до учасників тендеру на виконання цих робіт. А наші геодезисти проводять постійний моніторинг стану будівлі. Плануємо цього року розпочати освоєння будівлі колишнього Центру науково-технічної інформації на вулиці Чорновола. Зараз триває процедура передачі будинку на баланс Університету.
– Свого часу Університет отримав у власність один з корпусів ВО «Полярон». Як іде освоєння цього об’єкта?
– Так, це наша власність. Наразі розв’язуємо питання про його функціональне призначення. Я був там кілька разів. На першому поверсі можна було б розмістити гуртожиток або аудиторії. А от на третьому поверсі – величезні висоти, які, очевидно, доведеться ділити. Поки що ми у роздумах і пошуках оптимального технічного рішення. Там цілий комплекс проблем.
– А що стосується університетських спортивних об’єктів? Давненько не був у корпусі, де проходили змагання з волейболу. Тоді він був у жахливому стані...
– Нині цей корпус майже повністю відремонтований. Зроблено гідроізоляцію, замінено майже усю сантехніку.
– Через втрату бази відпочинку Львівської політехніки у кримській Алушті зростає попит на подібну базу в селищі Морське. Які там роботи планується виконати? Ви говорили, зокрема, про берегоукріплення...
– Не тільки. Там давно були поставлені дерев’яні будиночки, в яких уже неможливо жити. Ми їх потроху розбираємо і на їхньому місці будуємо капітальні споруди. Звели таких два, на черзі – ще два. А років 25 тому розпочали будувати новий корпус і законсервували об’єкт, хоча робіт залишалося зовсім небагато. Думаю, невдовзі відновимо це будівництво. Адже справді кількість охочих відпочивати у Морському зростає. Там багато відпочиває дітей і не лише дітей львівських політехніків. Ми минулого року виграли тендер, і в Морському торік відпочивали майже 400 дітей львів’ян.
– Свою доповідь на засіданні Вченої ради ви закінчили словами: «Цей рік буде непростим, але бюджет буде успішно виконано». На чому базується ваша впевненість?
– Я мав на увазі бюджетні кошти. Бюджетні кошти – це, насамперед, зарплати працівникам, стипендії студентам і частково комунальні послуги. Ми спільно аналізували із проректором з економічних питань університету Анатолієм Морозом фінансову ситуацію і дійшли висновку: якщо заплановані бюджетні кошти надійдуть, то жодних зривів з виплатою зарплат і стипендій у Львівській політехніці не буде.