Українській науці потрібні термінологи: в Університеті відбулася XV Міжнародна конференція «СловоСвіт 2018»

Ірина Мартин, тижневик «Аудиторія»
на конференції «СловоСвіт 2018»

Відбулася XV Міжнародна наукова конференція «Проблеми української термінології СловоСвіт 2018», на якій обговорили назрілі проблеми, пов’язані з якомога ширшим упровадженням українських термінів у професійне мовлення.

Цього разу зібралося близько 40 учасників. Серед них – француз українського походження Жан Шидивар, який висловив свої зауваги щодо чужомовних перекладів термінів нафтопродуктів у ДСТУ, а також Андрій Медведів зі США, який ознайомив присутніх з математичними термінами в японських та українських науково-технічних текстах. Серед інших учасників – фахівці зі Львова, Києва, Харкова, Рівного, Одеси, Запоріжжя, Миколаєва, Черкас, Хмельницького і Лимана з Донеччини, де нині розташований Донецький медуніверситет.

Науковці працювали у двох секціях: у першій обговорили питання теоретичних засад термінознавства та лексикографії, лексикографії та міжмовних зв’язків; у другій ішлося про термінологію природничих і гуманітарних знань.

Розповідає Богдан Рицар, голова Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології України, голова програмного та організаційного комітетів конференції, професор кафедри радіоелектронних пристроїв та систем ІТРЕ:

– Конференцію організовуємо що два роки. На перших було понад 100 учасників, однак від 2012 року їх поменшало. Це має кілька причин. По-перше, наш вісник «Проблеми української термінології» тепер не має статусу ВАК, тому що для цього у редколегії потрібно трьох докторів філологічних наук із Львівської політехніки, які відтепер повинні мати ще певну кількість публікацій у науково-метричних закордонних виданнях. Друга причина – замало молоді долучається до дослідження української термінології, адже в наших ЗВО не готують фахівців-термінологів. Третя – з початком війни ми втратили учасників зі сходу України та Криму. Також чомусь утвердилася думка, що з термінами повинні працювати тільки філологи. Ні, адже вони не можуть бути обізнані в усіх тонкощах певної царини знань. Тому заохочуємо долучатися до роботи конференції фахівців різних спрямувань – математиків, комп’ютерників, механіків, геологів тощо, які мають мовне чуття.

– Які проблеми на сьогодні найбільше потребують розв’язання?

– Проблеми впорядкування й відповідності термінів. До прикладу, маємо науку магнетизм і слова, пов’язані з нею: магнетодіалектрика, діамагнетики, парамагнетики тощо, але чомусь ми кажемо «магніт», «магнітне поле» замість правильного магнет, магнетне поле. Усі народи світу вживають «магнет» (ми це досліджували), а французи – наближено до і. Це перейняли росіяни та країни колишнього Союзу, серед них і ми, українці. Другий приклад: часто ми не розрізняємо поняття «логічний» (від логічність) і «логіковий» (від математичної логіки).

На часі – надання українських відповідників русифікованим та англіїзованим термінам. Торік ми отримали на опрацювання проект стандарту термінів з інформаційних технологій (ІТ) на приблизно 900 сторінках. І були приємно вражені, що майже всі наші зауваги прийняли розробники. Серед наших здобутків і те, що вдалося вибороти українські назви хімічних елементів: водень, кисень, срібло та інші замість латинізованих у чинному ДСТУ.

Хочу наголосити, що стандартизація – завершальний етап термінотворення – коли терміном можна послуговуватися на підставі прийнятої норми. Перший етап – лексикографічний (укладання словників, різні напрацювання), другий – унормування, тобто впровадження неологізмів у життя.

– Результатами попередніх напрацювань конференції є словники, якими вже кілька років послуговуються фахівці.

– Перший словник із термінографічної серії «СловоСвіт», який ми видали 2000 року, – «Англійсько-український словник-довідник інженерії довкілля» Тимотея Балабана з Лос-Анжелеса. Найновіший шістнадцятий словник – «Українсько-англійський словник з радіоелектроніки» (автори: Б. Рицар, Л. Сніцарук, Р. Мисак).

– Чого очікуєте від цьогорічної конференції?

– Щоб по-справжньому запрацювала Правописна комісія України, до роботи якої були б залучені, окрім філологів, також декілька відомих фахівців-термінологів. Також хотілося б, щоб Міністерство науки й освіти запровадило спеціальність «термінологія», про що ми щоразу наголошуємо в ухвалах наших конференцій.

на конференції «СловоСвіт 2018» на конференції «СловоСвіт 2018» на конференції «СловоСвіт 2018» на конференції «СловоСвіт 2018» на конференції «СловоСвіт 2018» на конференції «СловоСвіт 2018» на конференції «СловоСвіт 2018»