Весь світ, а особливо — Україна, майже пів року спостерігали за епопеєю з наданням американської допомоги для нашої держави. Так сталося, що Україна стала заручницею передвиборної боротьби між республіканцями, які контролюють нижню палату Конгресу США, та демократами, які мають більшість у Сенаті та свого президента. У рамках цієї боротьби нижня палата Конгресу в особі спікера-республіканця М. Джонсона тривалий час не могла проголосувати за допомогу Україні в розмірі 61 млрд доларів США.
Основний кандидат від республіканців, експрезидент США Д. Трамп, прагнув використати фактор допомоги для України як інструмент передвиборної боротьби проти адміністрації Дж. Байдена. А тому Д. Трамп чинив тиск на спікера Палати представників з вимогою не ставити на голосування вже проголосований раніше Сенатом законопроєкт про допомогу Україні.
Проте врешті-решт 20 квітня 2024 року Палата представників Конгресу США проголосувала за новий закон про надання Україні підтримки в розмірі майже 61 млрд доларів. 24 квітня 2024 року проголосований нижньою палатою Конгресу США законопроєкт підтримав Сенат. А наступного дня його підписав Президент США Дж. Байден. Майже одразу США оголосили про надання найбільшого за весь період повномасштабної російсько-української війни пакету військової допомоги розміром 6 млрд доларів.
Відтак довгоочікувана американська допомога вже на шляху до України, а частину — вже потенційно використовують на полі бою, адже Пентагон заявив, що частина військової техніки, призначеної для нашої держави, вже перебувала на території Польщі та ФРН і була готова до відправлення в Україну одразу ж після схвалення відповідного рішення.
У цьому контексті хочеться проаналізувати значення, позитивні та негативні сторони наданої допомоги, а також її вплив на результат російсько-української війни. Отже, на моє переконання, до позитивних аспектів і наслідків історичного голосування в Конгресі США щодо допомоги Україні можна зарахувати такі:
- Це сумарно найбільший за обсягом пакет військової допомоги, яку будь-коли отримувала Україна.
- Своїм рішенням США показали, що вони залишаються «в строю» та на них можуть розраховувати союзники у боротьбі з авторитаризмом у світі.
- Приємним доповненням до 61 млрд доларів стала низка інших важливих рішень, проголосованих Конгресом того ж дня паралельно із законом про допомогу Україні:
- надання багатомільярдної допомоги іншим союзникам США — Ізраїлю та Тайваню у боротьбі з ворогами (які одночасно є і нашими геополітичними ворогами);
- запровадження додаткових антиросійських санкцій;
- вимога до Президента США надати Україні ракети дальньої дії ATACMS;
- ухвалення рішення щодо передання Україні конфіскованих російських активів (у такий спосіб наша держава може додатково отримати до 8 млрд доларів).
- Важливим став контекст, в умовах якого ухвалювали згадані вище рішення: зміна позиції спікера М. Джонсона та частини республіканців відбулася після доповіді розвідки США про реальність геополітичного союзу росії, Китаю й Ірану проти США та Заходу загалом. А це означає, що, зрозумівши реальність і масштабність загроз, політична еліта США буде діяти рішучіше на міжнародній арені, зокрема допомагаючи Україні та протидіючи російській агресії.
- Надання американської підтримки Україні стане чітким сигналом як для наших ворогів, так і для країн, які вагаються, що Україна не є сам на сам із могутнім агресором.
- Структура військової допомоги (першого траншу) є відповідною ситуації на полі бою, адже охоплює вкрай потрібне підсилення ППО та ракети дальнього радіуса дії.
- Затягування з американською допомогою «пробудило Європу», яка, зрозумівши перспективу усунення США від російсько-української війни, почала сама активніше допомагати Україні.
- Епопея з американською допомогою стала наукою для України, яка має працювати над власним виробництвом озброєння, а також диверсифікувати джерела постачання військової допомоги.
Відтак можна прогнозувати, що надання американської допомоги дасть нам шанс не лише вирівняти ситуацію на полі бою, а й схилити шальки терезів на нашу користь загалом.
Серед негативних нюансів, пов’язаних з отриманням американської військової допомоги, варто виокремити такі:
- Допомога надійшла дуже пізно. Тож ціною такого затягування стали масштабні руйнування, життя наших громадян і втрата ініціативи на полі бою (насамперед втрата Авдіївки та прилеглих територій).
- Більш як четвертина нижньої палати парламенту США, а також частина Сенату голосували проти підтримки України. Йдеться про представників Республіканської партії США, з якими, очевидно, Україна не комунікує належним чином.
- Частину американських коштів надано Україні у формі кредиту. Водночас закладено механізми, відповідно до яких глава США може цей кредит із часом списати.
- Є реальна ймовірність того, що це була остання допомога для нашої держави з боку США.
Підсумовуючи, варто наголосити, що об’ємний американський пакет військової допомоги для України став тією рятівною соломинкою, що дає нам шанс не програти (а за певного збігу обставин — і виграти) цю війну. Проте не менш важливими будуть як темпи постачання американського озброєння, так і його номенклатура. Крім того, слід пам’ятати, що воює не техніка, воюють люди. Відтак американська допомога має поєднуватися з європейською, доповнюватись ефективною мобілізаційною політикою та продуманими рішеннями на полі бою. Паралельно має тривати потужна дипломатична робота України з нашими явними і потенційними партнерами. До того ж така робота (комунікація) має відбуватися не лише на рівні держави, а й на рівні громадянського суспільства. Особливо важливою є робота з пересічними громадянами США, адже за умови їхньої підтримки України жоден з потенційних переможців президентських виборів у США не ризикне нехтувати підтримкою України, якщо його виборці будуть підтримувати нашу державу.