Національний університет «Львівська політехніка» - Найкращі обирають Львівську політехніку!

Supply Chain Day / День Логістики 2024 від кафедри маркетингу і логістики Львівської політехніки

Oleksandr Levchenko — Tue, 16 Apr 2024 13:44:00 +0000

Supply Chain Day / День Логістики 2024 від кафедри маркетингу і логістики Львівської політехніки Oleksandr Levchenko вт, 04/16/2024 - 16:44

Supply Chain Day – в цей день у різних країнах Європи логістична спільнота проводить заходи для ознайомлення громадськості з досягненнями, поступом логістики та інноваціями.

Галузь дуже перспективна у світовому масштабі. Для України логістика та розвиток фахівців з логістики також відіграють дуже важливу роль.

Щороку й кафедра маркетингу і логістики Інституту економіки і менеджменту Національного університету «Львівська політехніка» організовує День Логістики. Основні теми цього року: гуманітарна, військова та цивільна логістика.

День Логістики 2024 розпочнеться 18 квітня о 10:00: в аудиторії 417 IV навчального корпусу Львівської політехніки відбудеться вебінар на тему «Логістика прифронтових територій».

Докладніше – на сторінці події у соцмережі Фейсбук.

Підсумки загальноуніверситетського опитування «Новий студентський простір у НТБ»

Oleksandr Levchenko — Tue, 16 Apr 2024 11:54:37 +0000

Підсумки загальноуніверситетського опитування «Новий студентський простір у НТБ»

16 квіт. 2024, 14:54

Oleksandr Levchenko вт, 04/16/2024 - 14:54

Олена Харгелія, Науково-технічна бібліотека Львівської політехніки

З ініціативи Науково-технічної бібліотеки з 26 лютого по 12 березня 2024 року Центр забезпечення якості освіти Львівської політехніки провів загальноуніверситетське опитування «Новий студентський простір у НТБ».

У вересні 2022 року було завершено реновацію одного з читальних залів студентської бібліотеки. Це відкритий простір з доступом до фонду сучасної літератури з різних галузей знань, двома окремими кімнатам для групової роботи, релакс-кутком для відвідувачів, комп’ютеризованими місцями для роботи, WI-FI, системами кондиціювання, опалення. Зал розрахований на 140 осіб, 70 місць для індивідуальної роботи; є 96 розеток для підключення гаджетів.

Середня відвідуваність читального залу стрімко зросла після реновації та впродовж 2022–2024 рр. у період навчального року становить близько 300 осіб щодня.

Опитування здійснено з метою отримання об’єктивної оцінки здобувачами вищої освіти якості створених умов у відкритому Студентському просторі «ІІІ поверх» та пропозицій щодо модернізації читального залу на другому поверсі студентської бібліотеки.

В опитуванні взяли участь 621 респондент – студенти всіх курсів навчання з 14 інститутів. Найбільш активні учасники – це студенти ІКНІ, ІНЕМ та ІКТА першого та другого курсів бакалаврату, які відвідують простір як для навчання, участі у заходах, так і для спілкування та відпочинку.

Респонденти достатньо високо оцінили рівень комфорту Студентського простору «ІІІ поверх», а саме: дизайн та ергономічність приміщення, освітлення, книжковий фонд, режим роботи та якість обслуговування.

Проте відповіді на запитання «Які зміни дали б вам змогу почуватися більш комфортно?» підкреслюють необхідність чіткого розділення на зони навчання та відпочинку і збільшення кількості місць. Відвідувачам також бракує зручних меблів (пуфи, м’які крісла), розеток для власних ґаджетів, кафетерію, копіцентру, сучасних видань та асортименту настільних ігор.

Серед цікавих пропозицій є й такі: «Можливість онлайн-бронювання і перегляд актуальних вільних місць», «Бракує добре шумоізольованого місця, де можна було б підключитись на онлайн-лекцію чи лабораторну роботу. Хотілось би побачити шумоізольовані «кабінки», які часто можна зустріти в ІТ-компаніях».

Найбільшу зацікавленість серед заходів, які проводять у просторі, викликають:

пізнавальні лекції;
зустрічі за інтересами та з представниками культури, науки, освіти;
круглі столи;
світове кафе;
квести;
тематичні дискусії.

Студенти пропонують нові види активностей, зокрема: дебати, майстер-класи, розмовні клуби, батли (літературні, цікавих фактів, тощо), мистецькі виставки, кіберзмагання, перегляд спортивних подій, арт-терапію, заняття з домедичної допомоги, зустрічі з потенційними роботодавцями, квартирники.

Результати опитування та статистичні дані бібліотеки свідчать про те, що студенти з більшим задоволенням відвідують зали після ремонтних робіт і створення комфортних умов. На жаль, для всіх охочих працювати в ньому бракує місць. Тому респонденти пропонують читальний зал на другому поверсі зробити подібним до Студентського простору «ІІІ поверх»; акцент ставлять на розмежуванні зон навчання та відпочинку, створенні комфортних умов і додаткових місць, створенні простору для проведення заходів.

Тому нагальним є ремонт і перетворення читального залу на другому поверсі студентської бібліотеки в сучасний простір.

Тренінг Школи лідерства про створення психологічно безпечного середовища в колективі від завідувачки кафедри ТПП Ірини Сняданко

Oleksandr Levchenko — Tue, 16 Apr 2024 08:54:04 +0000

Тренінг Школи лідерства про створення психологічно безпечного середовища в колективі від завідувачки кафедри ТПП Ірини Сняданко

16 квіт. 2024, 11:54

Oleksandr Levchenko вт, 04/16/2024 - 11:54

Сергій Попович, Центр комунікацій Львівської політехніки

Завідувачка кафедри теоретичної та практичної психології, докторка психологічних наук, професорка Ірина Сняданко провела тренінг Школи лідерства для завідувачів кафедр «Створення психологічно безпечного середовища на кафедрі». Учасники дізналися, наскільки важливо підтримувати психологічну безпеку для ментального здоров’я як окремого працівника, так і колективу загалом.

В умовах сучасних економічних, геополітичних, екологічних криз, порушення життєвого ритму нічними сигналами тривоги рівень стресу зростає, а отже, падає продуктивність праці. За даними Національного інституту стратегічних досліджень, 40–50% населення потребуватиме психологічної допомоги, а економічні втрати від проблем, пов’язаних із психічним здоров’ям громадян, можуть сягати 4–5% ВВП. За таких умов безпечне психологічне середовище в колективі особливо важливе.

Завідувачі кафедр виконують дуже різнопланові функції й перебувають у багаторівневій комунікації – з працівниками кафедри (як підлеглими), студентами, іншими завідувачами підрозділів, керівництвом ННІ та університету, роботодавцями, партнерами проєктів. Це зумовлює потребу мати навички ефективної взаємодії з ними.

На тренінгу окремим тематичним блоком розглянули проблему токсичних стосунків на роботі – виснажливого чинника, який забирає в керівника дуже багато часу та сил. Пані Ірина ознайомила учасників тренінгу з техніками взаємодії з токсичними працівниками, розповіла, як «нейтралізувати супротивника», пояснила, що таке базова безпека особистості.

Також Ірина Сняданко навела багато реальних прикладів, на основі яких окреслила чинники, що впливають на профдеформацію керівників. Їм важливо формувати високу самооцінку, щоб не потрапити у «пастку завідувача», коли підлеглі маніпулюють їхньою довірою та правдолюбством. Треба вміти аналізувати сварку в колективі чи репліки на свою адресу, щоб розуміти, що за цим стоїть.

– Основний набуток, який отримуємо у процесі професійної діяльності, – це соціальний капітал. У нинішніх реаліях керівникові важливо розуміти основи психодіагностики, щоб розпізнати ознаки тих працівників, що розбалансовують робочу атмосферу, додають деструктивних стресів. Наприклад, інколи «маніпулятори» створюють ілюзію незамінності, мовляв, без них кафедра не може існувати. Хоча часто буває, що результативність їхньої роботи є досить низькою, – зауважила завідувачка кафедри ТПП.

Університет – це велика багатоланкова організація з величезною мережею комунікації на різних рівнях. Для його ефективної роботи психологічно безпечне середовище є однією з основних умов. На плечі завідувачів кафедр покладено дуже широкий спектр завдань і велику відповідальність.

Пресцентр «Центр комунікацій»

Стипендіатка Президента України Христина Паляниця: «Одним з основних джерел мотивації для мене є подвиг українських воїнів»

Oleksandr Levchenko — Tue, 16 Apr 2024 06:08:04 +0000

Стипендіатка Президента України Христина Паляниця: «Одним з основних джерел мотивації для мене є подвиг українських воїнів»

16 квіт. 2024, 09:08

Oleksandr Levchenko вт, 04/16/2024 - 09:08

Анна Зіганшина, Центр комунікацій Львівської політехніки

Нещодавно дванадцять політехніків здобули академічні стипендії Президента України на другий семестр 2023/24 навчального року. Серед них – талановита студентка Інституту архітектури та дизайну Христина Паляниця.

– Христино, найперше розкажіть, як ви стали студенткою Політехніки і чому обрали саме архітектуру?

– Моє знайомство з Львівською політехнікою відбулося ще в дитинстві. Пригадую, як разом з батьками щороку відвідувала Шевченківські вечори, які організовувала голова Товариства «Просвіта» Христина Бурштинська, а вже навчаючись у Львівській академічній гімназії при Національному університеті «Львівська політехніка», не раз і сама брала участь у Шевченківських читаннях тут і в чудових пізнавальних мандрівках Товариства «Просвіта» на батьківщину Кобзаря та стежками Юрія Липи. Ще тоді я розуміла, що Львівська політехніка – не лише один із найкращих ЗВО в Україні за якістю освіти, а й важливий осередок культурного та громадського життя, що підтверджує участь працівників і випускників університету у важливих суспільно-політичних подіях: Революції Гідності, АТО та теперішній російсько-українській війні. Саме тому я дуже хотіла стати частиною політехнічної спільноти, а навчання у Львівській академічній гімназії стало першим кроком до омріяного університету. Тут мені подобалося вивчати різні дисципліни, кожну з яких викладали на високому рівні талановиті педагоги. До того ж я загалом дуже любила навчання, і визначитися з майбутнім фахом наприкінці одинадцятого класу було вкрай непросто, оскільки здобуті в гімназії ґрунтовні знання з багатьох предметів давали можливість широкого вибору. Проте саме Богдан Львович Лінда, вчитель креслення та образотворчого мистецтва, розгледів у мені особливий хист до творчості й точних наук і порадив вивчати архітектуру у Львівській політехніці. Так і розпочався мій шлях до цієї чудової спеціальності, яка поєднує в собі все, що я люблю.

– Коли у вас з’явився інтерес до творчості?

– У моєму житті творчість є гармонією архітектури, образотворчого мистецтва, музики та літератури. Малюванням я захопилася ще в ранньому дитинстві, навіть не здогадуючись, що це стане першим кроком до майбутньої професії. Крім того, змалку дуже любила співати. Батьки та вчителі, розгледівши в мені творчу особистість, всіляко підтримували розвиток цих талантів, за що я їм завжди буду невимовно вдячна. Тож окрім гімназії я закінчила музичну школу (клас скрипки). Попри те, що за браком часу я не мала змоги відвідувати ще й художню школу, весь цей час не переставала творити, особливо мені подобалося малювати пейзажі та портрети, креслити різноманітні деталі. Любов до рідної мови та літератури надихнула мене паралельно з архітектурним фахом у Політехніці здобувати освіту філолога-україніста в ЛНУ імені І. Франка заочно: спершу на бакалаврському, а на сьогодні вже й на магістерському рівні. Тож кожна складова творчості так чи інакше реалізувалась у моєму житті.

– Як можете охарактеризувати ваше студентське життя? Що для вас було найважчим, а що, навпаки, надихало в навчальній програмі?

– Так сталося, що моє студентське життя пройшло значною мірою в умовах дистанційного навчання, спершу через карантин, а згодом унаслідок повномасштабного вторгнення рф на територію нашої держави. Мушу визнати, це був непростий виклик для кожного студента, оскільки нам бракувало живого спілкування між собою та з викладачами, яке передбачає емоційний контакт і допомагає краще сприймати нову інформацію, а навчання онлайн потребує більше самодисципліни й зусиль для досягнення успішного результату. До того ж у навчальній програмі є велика кількість завдань та курсових проєктів щосеместру, кожен з яких вимагає дуже багато часу на виконання, через що часто бракує часу на відпочинок. Та я сприйняла цей виклик як можливість присвятити більше часу як навчанню, так і науковій діяльності, результатом чого стали публікації у фахових виданнях.

Найбільше у процесі навчання мене надихають талановиті викладачі Інституту архітектури та дизайну, які люблять свою професію та з ентузіазмом діляться безцінним практичним досвідом і знаннями, спонукають до креативного мислення, а успішні результати навчання, втілені в різноманітних проєктах, мотивують до досягнення нових вершин.

– Що для вас означає бути стипендіаткою Президента України? Чи додає це мотивації?

– Це велика честь і водночас відповідальність. Висока оцінка наполегливої праці та розуміння того, що держава підтримує цілеспрямовану й активну молодь, надихає на нові досягнення як у навчанні, так і в науковій діяльності. Ще одним джерелом мотивації для мене є подвиг українських воїнів, серед яких і багато викладачів Політехніки, як-от мій батько. Завдяки їм я сьогодні маю можливість і час здобувати якісну освіту, а надалі долучитися до відбудови нашої держави й розвитку архітектурної науки в Україні.

– Яких зусиль ви доклали, щоб досягти такого успіху в навчанні?

– Для мене основною запорукою успіху є дисциплінованість і систематична, скрупульозна праця, яка потребує чималих зусиль. Крім того, дуже важливо розуміти мету й усвідомлювати важливість навчання в університеті як основи професійного зростання та набуття відповідних навичок. Безперечно, іноді мені доводилося жертвувати відпочинком, дозвіллям із друзями чи кількома годинами сну заради досягнення результату, проте стараюся знаходити баланс між працею і відпочинком, оскільки після відновлення завжди зростає продуктивність. Особисто для мене таким відпочинком є зміна діяльності, різноманітні хобі й заняття спортом.

– В одному з інтерв’ю ви розповідали, що захоплюєтесь іконописом, пишете вірші, співаєте в етногурті «Етерія» та церковному хорі в храмі Софії – Премудрості Божої при УКУ. Чи легко поєднувати навчання в університеті з хобі?

– Успішно поєднувати навчання в магістратурі у двох університетах, наукову роботу та хобі є непростим завданням, однак саме любов до нових знань і висока оцінка моїх старань мотивують мене розвиватись у різних сферах, а підтримку я черпаю в колі сім’ї. Безперечно, часом буває непросто все встигнути через велику кількість завдань, проте пріоритетом для мене завжди є навчання, а хобі – це відновлення для душі й можливість комунікації з творчими особистостями.

– Яким ви бачите своє професійне майбутнє? Про що мрієте і які маєте цілі?

– Для мене пріоритет у професійній діяльності – долучитися до розбудови нашої держави і зробити все, що можу, для її розвитку. Сьогодні, коли триває повномасштабна війна з рф, Україна як ніколи потребує архітекторів для відновлення зруйнованих ворогом житлових та громадських будівель, об’єктів критичної інфраструктури та побудови нових. Крім того, перед українськими архітекторами стоїть надважливе завдання увіковічення пам’яті сучасних героїв через спорудження меморіальних комплексів і музеїв. Особисто для мене надважливо сприяти зміцненню обороноздатності нашої країни, тому я цікавлюся військовою тематикою в архітектурі. Ще навчаючись на бакалавраті, досліджувала формування реабілітаційних центрів для військовослужбовців і виконала власний проєкт такого комплексу в селі Страдч, а сьогодні, вже як магістрантка кафедри архітектурного проєктування, вивчаю досвід, норми та тенденції західних партнерів нашої держави у проєктуванні військово-повітряних баз із метою розроблення та розвитку моделі такого об’єкта на території України й дуже сподіваюся, що зможу внести лепту в нашу перемогу.

ІАРД

Товариство «Просвіта»

Пресцентр «Центр комунікацій»

Інтелектуальна розмова «ДіасПОРА ЗНАТИ: Культура» (з нагоди виходу подкасту «Діаспора. Культура»)

Oleksandr Levchenko — Mon, 15 Apr 2024 14:34:01 +0000

Інтелектуальна розмова «ДіасПОРА ЗНАТИ: Культура» (з нагоди виходу подкасту «Діаспора. Культура») Oleksandr Levchenko пн, 04/15/2024 - 17:34

Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» запрошує на інтелектуальну розмову про важливість пізнання культурного доробку українських діаспорян минулого й сьогодення. Подія відбудеться 17 квітня 2024 року з нагоди виходу Подкасту «Діаспора. Культура» – спільного проєкту МІОКу та «Радіо Перше».

Учасники:

Оксана Муха, співачка та популяризаторка творчості Квітки Цісик (дистанційно);
Роман Яців, професор мистецтвознавства, запрошений експерт Подкасту «Діаспора. Культура»;
Лілія Жук, проректорка з науково-педагогічної роботи та стратегічного розвитку Національного університету «Львівська політехніка»;
Ірина Ключковська, директорка МІОКу, ініціаторка проєкту;
Ярина Капітан, програмна директорка «Радіо Перше».

Діаспоряни, особливо українські вимушені мігранти після І і ІІ Світових війн, змогли ціною титанічних зусиль зберегти свої життя, а з ними – й національну культуру, яку продовжили плекати і творити у вигнанні. Повернути її додому, від якого українців і далі відриває московський окупант, – завдання вкрай нагальне. Але чи знаємо про цю культуру достатньо?

Чому сьогодні важливо говорити про тих, хто творив українську культуру в умовах нашої бездержавності? Тому що ПОРА знати своє!

Чому варто розмірковувати про тих, хто адвокатує знання про нас у світі? Бо вже ПОРА світові пізнавати Україну, а українцям – пишатися своїми!

Адже ми – на порозі нової історичної епохи – творимо свій український глобальний світ разом!

Презентований увазі слухачів Подкаст саме для цього й задумано! Це – своєрідна віртуальна екскурсія живим музеєм світового українства, доступна на всіх основних потокових платформах.

Модеруватимуть захід співавтори та ведучі проєкту, міоківці Назар Данчишин і Романія Строцька. Чекаємо в сучасному Студентському просторі «ІІІ поверх» (Науково-технічна бібліотека Львівської політехніки, вул. Митрополита Андрея, 3).

Формуймо середовище для молоді, наповнене ціннісними сенсами! Бо Львівська політехніка відкрита для найсміливіших гуманітарних ініціатив!

Вхід вільний. Початок о 13:30.

Щодо деталей звертайтеся за телефоном +38 (032) 258-01-51 або на e-mail congress@miok.lviv.ua.

Сайт Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою

Команда Ukraine Global Faculty презентує серію травневих лекцій для українських освітян та науковців

Oleksandr Levchenko — Mon, 15 Apr 2024 12:41:16 +0000

Команда Ukraine Global Faculty презентує серію травневих лекцій для українських освітян та науковців

15 квіт. 2024, 15:41

Oleksandr Levchenko пн, 04/15/2024 - 15:41

За матеріалами сайту Міністерства освіти і науки України

Для студентів, аспірантів та викладачів українських закладів вищої освіти триває проєкт Ukraine Global Faculty, в межах якого закордонні професори з провідних університетів, топексперти та підприємці читатимуть онлайн-лекції для української аудиторії.

Команда Ukraine Global Faculty презентує нову серію лекцій, які відбудуться у травні 2024 року. Лекції читатимуть провідні міжнародні експерти, які поділяться своїми знаннями та досвідом.

Для тих, хто вперше приєднується до спільноти Ukraine Global Faculty:

навчання – безкоштовне;
всі лекції – в синхронному перекладені на українську мову;
постійний доступ до записів лекцій – 24/7;
можливість поставити запитання спікерам через Q&A-чат;
за результатами проходження лекції можна отримати сертифікат участі.

Міжнародну освітню ініціативу реалізує фонд K.Fund за підтримки Міністерства освіти і науки України та Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

Програма лекцій

Онлайн лекція доцента, директора магістерської програми зі штучного інтелекту у Наньянському технологічному університеті (Сінгапур) Dr. Adams Wai-Kin Kong – Risk and Safety Concerns in Deep Networks
6 травня, 20:00
Реєстрація
Онлайн-лекція PhD, MBA, MA старшого викладача стратегії та інновацій бізнес-школи університету Оксфорд Брукс (Великобританія) Surja Datta – Strategic Optionality: Pathways Through Disruptive Uncertainty
16 травня, 19:00
Реєстрація
Онлайн-лекція професора кафедри хімії в Коледжі мистецтв і науки Університету Міссурі, науковця у галузі комп’ютерної біофізики та розробки ліків Dmitri Kireev – Chromatin biophysics
23 травня, 19:00
Реєстрація
Онлайн-лекція директора з питань освіти в Coursetune, старшого наукового співробітника Академії вищої освіти, засновника The Grad Academy Jonathan Cisco – The U.S. Approach to Conquering Academic Writing
29 травня, 19:00
Реєстрація

Організатори запрошують приєднатися та розширити свій кругозір і поглибити знання, очікують активної участі на освітній онлайн-платформі!

Сайт Міністерства освіти і науки України

Інформаційний семінар «Фінансові аспекти участі у проєктах програми Еразмус+»

Oleksandr Levchenko — Mon, 15 Apr 2024 09:20:28 +0000

Інформаційний семінар «Фінансові аспекти участі у проєктах програми Еразмус+» Oleksandr Levchenko пн, 04/15/2024 - 12:20

До уваги науковців Львівської політехніки!

Проєктний офіс Університету запрошує взяти участь в інформаційному семінарі «Фінансові аспекти участі у проєктах програми Еразмус+», який відбудеться 18 квітня 2024 року в режимі офлайн.

Під час заходу його учасники поглиблять та вдосконалять знання щодо розроблення внутрішнього кошторису витрат і формування витратних статей бюджету проєктів Еразмус+ відповідно до вимог.

На інформаційному семінарі буде висвітлено такі питання:

Загальні вимоги до формування бюджету міжнародного проєкту.
Формування статті «Витрати на персонал» (податки, які утримуються із заробітної плати, досвід зарубіжних країн, форми оплати праці згідно запланованих активностей).
Формування статті «Субпідрядні витрати».
Формування статті «Витрати на придбання» (проїзд та добові, обладнання, інші товари, роботи та послуги).
Формування інших категорій витрат та непрямих витрат.

Реєстрація

Захід відбудеться в аудиторії 217 головного корпусу Львівської політехніки. Початок о 15:00.

Студентка ІППО Мар’яна Погорілець: «Стипендія Президента України – це не про гроші, а про титул»

Oleksandr Levchenko — Mon, 15 Apr 2024 06:12:45 +0000

Студентка ІППО Мар’яна Погорілець: «Стипендія Президента України – це не про гроші, а про титул»

15 квіт. 2024, 09:12

Oleksandr Levchenko пн, 04/15/2024 - 09:12

Роксолана Семчишин, Центр комунікацій Львівської політехніки

Цього семестру чимало політехніків здобули академічну стипендію Президента України. Серед них і Мар’яна Погорілець, яка навчається на четвертому курсі Інституту права, психології та інноваційної освіти. Про студентське життя, лайфхаки в навчанні та кар’єрні плани дівчини – у нашому інтерв’ю.

– Чому під час вступу ви віддали перевагу Львівській політехніці?

– Усе почалося ще у 2018 році, коли я опинилася серед тих, хто першим складав ЗНО після другого курсу коледжу (доти коледжі були легким способом оминути ЗНО, але здобути освіту, ще й за простішими правилами вступити до університету). Вже тоді, зрозумівши, що вступного іспиту мені не уникнути (з української мови точно), я стала готуватися. Склала тоді на неймовірний для мене 191 бал. І вирішила, що, маючи в запасі ще два роки перед університетом, можу складати щороку нове ЗНО й без зайвого поспіху готуватися лише до одного предмету за рік. А після практики на четвертому курсі й чотирьох місяців мук на роботі, яка мені зовсім не подобалась, я вирішила щось змінювати. Саме тоді, орієнтовно з початком COVID-19, я замислилася над питанням: до якого університету і на яку спеціальність вступити. Усі наполегливо рекомендували продовжувати навчання в Аграрному університеті за своєю спеціальністю, але я себе там не бачила – ні в Аграрному університеті, ні в землевпорядкуванні.

Вибрала кілька престижних університетів, включно з Львівською політехнікою. Дискутувала з викладачами коледжу, які були впевнені, що я не вступлю, що це дуже тяжко, і взагалі, навіщо мені це потрібно… Подавалась я у три університети, адже мріяла вивчати юридичну науку. Політехніку визначила другою пріоритетністю, але бюджетна форма навчання для мене була принциповою, тому зупинилася на Національному університеті «Львівська політехніка». Пам’ятаю, коли вступала, тільки починалися проблеми з коронавірусом, тож багато сильних абітурієнтів обирали навчальний заклад ближче додому й не подавалися до київських університетів чи в інші міста через дистанційне навчання та інші зрозумілі моменти. Тому не забуду свого захвату і навіть недовіри, коли мені зателефонували і сказали подавати документи на бюджетну форму навчання.

– Чому обрали право? Що стало поштовхом до вступу на цю спеціальність?

– Я вагалася, вибираючи здебільшого між трьома спеціальностями. Найцікавіше, що всі вони в одному інституті – ІППО: психологія, журналістика і право. Першою відсіяла психологію, бо я дуже емпатична й емоційна людина, тому, боюся, брала б проблеми людей надто близько до серця, через що нічого доброго не зробила б ані собі, ані їм. Між журналістикою і правом вибрала друге – через більший вибір напрямів роботи. Не сподобалось у суді? Запрошуємо до прокуратури. Не твоє? Тоді адвокатура має підійти. Нотаріус, слідчий, дипломат, юрисконсульт, виконавець, викладач – список можна продовжувати і продовжувати, щось точно сподобається. А ще в коледжі я мала добру викладачку права й обожнювала розв’язувати юридичні завдання, докопуватися до суті й доводити свою думку, підкріплену не лише словами, а й нормативно-правовими актами.

– Чи були певні очікування щодо навчання в університеті? Що сподобалось, а що – ні?

– Були перестороги, дехто з моїх знайомих переконував, що у Львівській політехніці вчитися дуже «дорого», а на саму згадку про бюджет просто посміхались і багатозначно казали: «Побачиш». Так от, я не побачила! Жодного разу не стикалась із ситуацією, в якій викладачі вимагали б від мене грошей чи чогось подібного. Я закривала всі предмети, всі курсові роботи, контрольні, іспити, заліки і далі за списком своїми силами. Над чимось треба було більше попрацювати, щось переробити, але викладачі йшли назустріч, тому як таких проблем з навчанням у мене не виникало.

Серед того, що сподобалося, точно ті викладачі, що горіли своїм предметом, проводили їх цікаво, акцентували на важливих деталях, вимагали від нас не просто заучування матеріалу, а вміння знайти його та правильно трактувати. Також я була дуже рада (особливо на четвертому курсі, коли ми стали навчатися в аудиторному форматі), що корпуси розташовані в самому центрі, на Князя Романа та Театральній.

З недоліків можу лише відзначити складну комунікацію з бухгалтерією. Щоб отримати довідку про доходи, треба їхати на вулицю С. Бандери, записатися й аж наступного дня забрати довідку, що для мене є великою тратою часу. Було б набагато зручніше отримати довідку на корпоративну пошту.

– Як швидко ви адаптувалися до студентського життя? Які були найяскравіші моменти?

– Адаптувалась я остаточно аж на четвертому курсі, адже тільки тоді ми вийшли на аудиторне навчання. Онлайн-навчання було просто імітацією студентського життя. Я була у своїй бульбашці, попри постійне спілкування в соціальних мережах з одногрупниками, ніколи не відчувала цього «вайбу» студентського життя й не розуміла, навколо чого ведуть ці розмови і чому я маю це так любити. Оскільки я зі Львова, всіх переваг чи недоліків гуртожитків теж на собі не відчула. І, попри те, що я не належала до охочих їздити в університет на пари, адже вдома чай з печивом доступні в будь-який момент, з початком повноцінного очного навчання моя думка змінилася, притому кардинально. Мені подобається формат практичних, лекцій, живе спілкування з викладачами та студентами, кілька разів ми навіть грали в настільні ігри на перервах. Найяскравіший момент виділити тяжко, але щирі емоції в мене викликали вступ на бюджет і здобуття стипендії Президента України.

– Чи багато зусиль доклали, щоб здобути стипендію? Чи є у вас лайфхаки для навчання, якими ви можете поділитися з майбутніми політехніками?

– Якщо говорити про стандартну чи підвищену стипендію, то здобути її для мене не було чимось надзвичайним – я вчилась, і її здобуття просто було похідним. Позиції в рейтингу мала різні: одного разу я була першою, але також була і 22-ю.

Щодо лайфхаків, то універсальних методів немає, мені не відомі якісь безвідмовні методики запам’ятовування інформації або того, як написати курсову за одну ніч чи знати відповіді на всі тести. Можу порадити лише старанно вчитись і не боятися комунікувати з викладачами, адже майже завжди вони були готові мені допомогти, підказати чи спрямувати. А також наполегливо раджу прожити це студентське життя, не ганятися за роботою та грошима, адже працювати ви будете ще довго, а вчитися лише 4–5,5 року, і воно того варте. Я маю з чим порівняти: коли знайшла роботу на третьому курсі, університетська атмосфера не зникла, але вона сприймалася зовсім по-іншому, здавалася не такою яскравою і повною. Адже, встаючи о шостій ранку, біжучи на роботу, потім на пари, відтак іноді знову на роботу, відчувала більше дискомфорту, ніж хотілося б.

– Що для вас означає здобути стипендію Президента України?

– Я хочу бути щирою: ніколи не ставила собі за мету отримувати стипендію Президента України. Я про неї знала, чула, але до ладу не розуміла, що й у якій послідовності робити. Вперше мене подали ще на початку другого курсу, але з однією публікацією я не мала шансів. Наступного разу я її все-таки здобула: публікацій вже було більше, одна з них англійською мовою, та й сертифікат проходження курсів у Cambridge мабуть відіграв певну роль. Стипендія Президента України – це не про гроші, а про титул. Цього семестру її здобули лише 335 студентів у всій Україні.

– Яким бачите свій професійний шлях після закінчення університету?

– Поки що так склались обставини, що я працюю англомовною вчителькою початкових класів у приватній школі. Робота складна, але цікава. Попри це, чекаю на диплом бакалавра, адже, згідно із законодавством, лише з ним я можу офіційно влаштуватися на роботу за спеціальністю.

Хочу пробувати. Не знаю, на якому виді юридичної діяльності я зупинюся. Впевнена, що, найімовірніше, це не буде нотаріат, бо він занадто для мене скучний. Колись мріяла про суддівство, але аж до 2023 року Вища рада правосуддя не працювала, тому в судах творився хаос і суддів не могли як призначити, так і звільнити. Тепер процес наче налагодився, та до адвокатури мене тягне більше, бо вона пропонує не лише розв’язання юридичних проблем, а й своєрідну незалежність у виборі клієнтів, часу роботи й більшу гнучкість. Також цікавлюсь ІТ-правом, адже ця галузь розвивається доволі стрімко і пропонує добру заробітну плату за порівняно невеликий обсяг роботи й обов’язків.

ІППО

Пресцентр «Центр комунікацій»

ІІІ Міжнародна конференція «Стратегія екологічної безпеки України: соціально-економічний та правовий вимір»

Oleksandr Levchenko — Fri, 12 Apr 2024 13:43:26 +0000

ІІІ Міжнародна конференція «Стратегія екологічної безпеки України: соціально-економічний та правовий вимір» Oleksandr Levchenko пт, 04/12/2024 - 16:43

17 травня 2024 року на базі Національного університету «Львівська політехніка» в онлайн-режимі відбудеться ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Стратегія екологічної безпеки України: соціально-економічний та правовий вимір». Організатором наукового зібрання є кафедра цивільного права та процесу Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти.

Метою проведення заходу буде обмін досвідом та обговорення актуальних теоретичних і прикладних проблем екологічного права, сучасних викликів у сфері забезпечення екологічної безпеки, реформування вітчизняного екологічного законодавства, апробація іноземного досвіду.

Головні напрями роботи конференції

Теоретичні проблеми еколого-правової науки
Правові основи сучасної політики України у сфері екологічної безпеки
Правове становище органів управління у сфері екології
Проблеми та перспективи формування стратегії екологічної безпеки України

До проведення заходу запрошують наукових, науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, наукових установ, студентів, аспірантів, докторантів, практичних працівників у сфері екології, представників органів публічного управління.

Для участі у конференції необхідно не пізніше 26 квітня 2024 року надіслати оргкомітету електронний варіант заявки і текст доповіді.

Докладніше – в інформаційному повідомленні конференції.

Інформаційне повідомлення конференції2.18 МБ

Триває приймання документів для участі в конкурсі Fulbright Visiting Scholar Program 2025–2026

Oleksandr Levchenko — Fri, 12 Apr 2024 12:16:58 +0000

Триває приймання документів для участі в конкурсі Fulbright Visiting Scholar Program 2025–2026

12 квіт. 2024, 15:16

Oleksandr Levchenko пт, 04/12/2024 - 15:16

Fulbright Ukraine

Триває приймання заявок для участі в конкурсі на здобуття стипендій імені Фулбрайта на 2025–2026 академічний рік для кандидатів і докторів наук, дослідників та фахівців.

Fulbright Visiting Scholar Program – програма проведення досліджень в університетах США, дослідницьких центрах, бібліотеках, музеях, архівах тощо тривалістю від трьох до дев’яти місяців.

У конкурсі можуть брати участь:

викладачі й дослідники наукових товариств, навчальних та дослідницьких інституцій найвищого рівня (університети, інститути та академії), які на момент подання заявки мають науковий ступінь кандидата наук або доктора філософії/доктора мистецтва, доктора наук;
дослідники без наукового ступеня з повною вищою освітою (спеціаліст, магістр), з досвідом науково-дослідної роботи не менше семи років й науковим авторитетом у відповідній галузі знань, з наявними публікаціями (статті, монографії або ж розділи у монографіях) у вітчизняних та/або іноземних (міжнародних) наукових фахових виданнях;
діячі культури й мистецтва, фахівці з бібліотекарства та музейної справи, журналісти та громадські діячі – з повною вищою освітою (спеціаліст, магістр), досвідом науково-дослідної роботи не менше семи років, значними професійними досягненнями, науковим доробком в обраній галузі дослідження (статті, монографії або ж розділи у монографіях) у вітчизняних та/або іноземних (міжнародних) фахових наукових виданнях.

У 2024 році Офіс Фулбрайта приймає документи від конкурсантів, які продовжують працювати в Україні, а також тих громадян України, які перебували в Україні до 24 лютого 2022 року, але змушені були покинути країну через війну.

Крайній термін подання документів – 15 жовтня 2024 року.

Докладніше про програму

Сторінка Fulbright Ukraine у соцмережі Фейсбук