Національний університет «Львівська політехніка» - Найкращі обирають Львівську політехніку!

Ректори Львівської та Дніпровської політехнік підписали меморандум про співпрацю між університетами

Oleksandr Levchenko — Thu, 29 Jan 2026 16:27:19 +0000

Ректори Львівської та Дніпровської політехнік підписали меморандум про співпрацю між університетами

29 січ. 2026, 18:27

Oleksandr Levchenko чт, 01/29/2026 - 18:27

Наталія Павлишин, Центр комунікацій Львівської політехніки

Ректорка Національного університету «Львівська політехніка» Наталія Шаховська та ректор Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» Олександр Азюковський підписали меморандум про співпрацю, спрямований на розвиток партнерства між закладами вищої освіти.

В обговоренні напрямів співпраці взяли участь від Львівської політехніки ― проректор напряму діяльності інституційний розвиток Роман Корж, проректор напряму діяльності наукова робота та інноваційна діяльність Ірина Яремчук, проректор напряму діяльності соціальні питання та управління інфраструктурою Ігор Гельжинський, а від Дніпровської політехніки ― декан фінансово-економічного факультету Катерина Пілова, завідувачка кафедри маркетингу Тетяна Куваєва, професор кафедри економічного аналізу і фінансів Дарʼя Букреєва, професор кафедри геодезії Микола Трегуб.

Укладений меморандум передбачає встановлення, розширення та зміцнення співпраці у сфері освіти, науки, соціальної та культурної діяльності. Сторони домовилися сприяти популяризації науки, розвитку інновацій, удосконаленню профорієнтації української молоді, а також наданню взаємної допомоги в межах господарської діяльності університетів.

У межах реалізації меморандуму університети планують спільно організовувати та брати участь у наукових і освітніх заходах — конференціях, круглих столах, семінарах, тренінгах, презентаціях і навчальних курсах. Окрему увагу приділять обміну досвідом, знаннями та методичними матеріалами, а також розвитку науково-дослідної та інноваційної діяльності.

Ректори також домовилися за взаємною згодою залучати до співпраці інші заклади освіти, наукові установи, організації незалежно від форм власності та фахівців у відповідних галузях.

Меморандум ґрунтується на принципах партнерства, взаємоповаги, взаємодопомоги, урахування спільних інтересів і конфіденційності інформації, отриманої в процесі співпраці. У разі виникнення форс-мажорних обставин сторони зобов’язуються завчасно інформувати одна одну.

Ректор

Проректор (напрям діяльності: інституційний розвиток)

Проректор (напрям діяльності: наукова робота та інноваційна діяльність)

Проректор (напрям діяльності: соціальні питання та управління інфраструктурою)

Пресцентр «Центр комунікацій»

Президент України підписав указ про п’ятикратне збільшення президентських грантів для молодих учених і докторів наук

Oleksandr Levchenko — Thu, 29 Jan 2026 15:10:18 +0000

Президент України підписав указ про п’ятикратне збільшення президентських грантів для молодих учених і докторів наук

29 січ. 2026, 17:10

Oleksandr Levchenko чт, 01/29/2026 - 17:10

За матеріалами сайту Міністерства освіти і науки України

26 січня 2026 року Володимир Зеленський підписав Указ № 81/2026, яким оновлено порядок надання щорічних грантів Президента України для молодих учених і докторів наук. Указом у середньому майже на 500% збільшено розміри грантової підтримки, модернізовано конкурсні процедури та скасовано застарілі нормативні акти, що регулювали надання таких грантів у 2002–2009 роках.

Зміни застосовують уже з цього року, вони поширюються на науковців – громадян України, які провадять наукову діяльність на території України на постійній основі. Конкурсний відбір і наукову експертизу провадить Національний фонд досліджень України, який формує рейтингові списки проєктів та проводить верифікацію заявників.

До оновлення системи президентських грантів розміри грантової підтримки та конкурсні процедури залишалися незмінними впродовж тривалого часу й не відповідали актуальним потребам сучасних наукових досліджень.

Розміри грантів, установлені до 2025 року:

доктори наук – 90 тисяч гривень;
докторанти – 75 тис. грн;
доктори філософії / кандидати наук – 60 тис. грн.

Уперше з моменту запровадження президентських грантів їхні розміри суттєво переглянуто комплексно з урахуванням інфляційних процесів і реальних потреб сучасних наукових досліджень. У середньому фінансування одного проєкту зросло майже у п’ять разів.

Відповідно до указу передбачено такі обсяги грантів:

доктори наук (до 40 років включно) – 7 грантів по 500 тис. грн;
докторанти (до 35 років включно) – 20 грантів по 400 тис. грн;
доктори філософії / кандидати наук (до 35 років включно) – 50 грантів по 300 тис. грн;
доктори наук (до 45 років включно) – щорічні гранти для проведення наукових досліджень і розробок відповідно до окремого положення.

Оновлений порядок чітко визначає пріоритет: гранти надають на дослідження й розробки, результати яких спрямовані на зміцнення обороноздатності та безпеки держави, економічний розвиток і підвищення конкурентоспроможності, подолання суспільних викликів, створення нових технологій та інновацій для реального сектору економіки.

Докладніше – на сайті Міністерства освіти і науки України.

Львівська політехніка та ТОВ «СП «УКРІНТЕРМ» підписали меморандум про партнерство у сфері енергоефективності

Oleksandr Levchenko — Thu, 29 Jan 2026 12:22:11 +0000

Львівська політехніка та ТОВ «СП «УКРІНТЕРМ» підписали меморандум про партнерство у сфері енергоефективності

29 січ. 2026, 14:22

Oleksandr Levchenko чт, 01/29/2026 - 14:22

Наталія Павлишин, Центр комунікацій Львівської політехніки

28 січня Національний університет «Львівська політехніка» та ТОВ «СП «УКРІНТЕРМ» підписали меморандум про партнерство та співпрацю, спрямований на розвиток енергоефективних технологій і впровадження інноваційних рішень у теплоенергетичному секторі України.

Документ підписав проректор напряму діяльності інституційний розвиток Національного університету «Львівська політехніка» Роман Корж та Генеральний директор ТОВ «СП «УКРІНТЕРМ» Петро Мороз. Меморандум закріплює наміри об’єднати науково-освітній потенціал університету та практичний досвід підприємства задля підвищення енергоефективності економіки України й розвитку сучасних технологій у галузі теплоенергетики.

У межах співпраці передбачено обмін інформацією щодо новітніх технологій та інноваційних розробок у сфері енергоефективності, спільну реалізацію проєктів у галузі енергозбереження, а також налагодження взаємодії з українськими та іноземними компаніями. Окрему увагу приділятимуть розвитку кадрового потенціалу: організації стажувань, практики та дуального навчання для студентів, підвищенню кваліфікації фахівців енергетичного сектору, проведенню тренінгів і семінарів.

Меморандум також передбачає підтримку створення навчально-виробничих лабораторій і практичних майданчиків, що сприятимуть підготовці висококваліфікованих спеціалістів у сфері енергоефективності.

Проректор (напрям діяльності: інституційний розвиток)

ІЕСК

Відділ головного енергетика

Пресцентр «Центр комунікацій»

Звіт ректора про основні досягнення Львівської політехніки у 2025 році на Конференції трудового колективу Університету

Oleksandr Levchenko — Thu, 29 Jan 2026 09:48:38 +0000

Звіт ректора про основні досягнення Львівської політехніки у 2025 році на Конференції трудового колективу Університету

29 січ. 2026, 11:48

Oleksandr Levchenko чт, 01/29/2026 - 11:48

Адміністрація Львівської політехніки

29 січня 2026 року відбулася Конференція трудового колективу Національного університету «Львівська політехніка».

На Конференції виступила ректорка Львівської політехніки Наталія Шаховська зі звітом про основні підсумки роботи колективу Університету у 2025 році.

Ознайомитися з матеріалами доповіді

Ректор

Проректор (напрям діяльності: інституційний розвиток)

Проректор (напрям діяльності: міжнародна діяльність)

Проректор (напрям діяльності: наукова робота та інноваційна діяльність)

Проректор (напрям діяльності: навчально-методична робота)

Проректор (напрям діяльності: навчальна робота та якість освіти)

Проректор (напрям діяльності: навчальна робота та розвиток студентського потенціалу)

Проректор (напрям діяльності: соціальні питання та управління інфраструктурою)

Профком студентів і аспірантів

Профспілка працівників

Студентка кафедри БІТ Дарина Бороденко про участь у міжнародних змаганнях з кібербезпеки в Молдові

Oleksandr Levchenko — Thu, 29 Jan 2026 07:04:39 +0000

Студентка кафедри БІТ Дарина Бороденко про участь у міжнародних змаганнях з кібербезпеки в Молдові

29 січ. 2026, 09:04

Oleksandr Levchenko чт, 01/29/2026 - 09:04

Анна Зіганшина, Центр комунікацій Львівської політехніки

Нещодавно студентка 4-го курсу кафедри безпеки інформаційних технологій Дарина Бороденко була відзначена нагородою за активну участь у міжнародних змаганнях з кібербезпеки, що відбулися в Кишиневі (Молдова). Попри те, що Дарина долучилася до змагань в онлайн-форматі, це не завадило їй продемонструвати високий професіоналізм і гідно представити Львівську політехніку. Про залаштунки міжнародного турніру, цифрові виклики та плани на майбутнє — читайте в нашому інтерв’ю.

— Чому ви обрали для навчання саме Львівську політехніку?

— Я обрала Львівську політехніку, оскільки мала знайомих, які навчалися в цьому закладі раніше. Орієнтувалася на їхні позитивні відгуки. Важливим фактором була не лише якість освіти, а й насичене студентське життя та можливості для позанавчального розвитку. Я цілком задоволена своїм рішенням, адже університет створює всі умови для активної участі у профільних заходах і комплексної самореалізації.

— Ви зараз навчаєтеся на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти в Інституті комп’ютерних технологій, автоматики та метрології. Що найбільше запам’яталося за студентські роки?

— Найбільше мені запамʼятався перший курс — це був дуже активний рік для мене. Я зустріла багато хороших людей, які підтримували мене весь час, — серед них і одногрупники, і викладачі, а також студенти з інших груп. Мені подобається думка, що оточення нас формує. Тому мені приємно спостерігати за їхнім розвитком і брати приклад. Також у мене був доволі активний період на третьому курсі — багато різних змагань з кібербезпеки, до яких пропонувала долучитися Львівська політехніка. Одне з них проводили протягом усієї ночі, і разом з командою ми змагалися з іншими учасниками за правильні та вчасні відповіді, а поміж цим мали коворкінг, цікаві лекції та піцу.

— Які навчальні дисципліни ви вважаєте найкориснішими для професійного розвитку в галузі кібербезпеки?

— Найкориснішими дисциплінами з погляду софт-скілів я вважаю командну роботу та IT-менеджмент. У розвитку аналітичних навичок мені допомогла вища математика. Щодо технічних знань, то для мене особливо цінними стали предмети, пов’язані з аудитом інформаційної безпеки та менеджментом ризиків. Саме вони дали розуміння того, як будуються процеси захисту, ознайомили з найпоширенішими стандартами та їхньою роллю в ухваленні рішень у компанії. Це такі предмети, як «Безпека інфраструктури комп’ютерних мереж» — для розуміння сучасних вразливостей системи та методів їх захисту, та «Інформаційно-комунікаційні системи» — для розуміння архітектури побудови захищених мереж.

— Як ви вважаєте, чи достатньо практичних навичок надає університет майбутнім фахівцям з кібербезпеки? Чи є аспекти, які можна поліпшити

— Університет дає ґрунтовну навчальну базу, формує дисципліну, навичку вчасно виконувати поставлені завдання, пристосовуватися до динамічних змін та різних сфер діяльності, проте практичних кейсів завжди можна мати більше. Було б корисно запропонувати напрями, які нині затребувані в компаніях, можливо, запросити конкретних людей, які обіймають такі посади: аналітик центру операцій безпеки, фахівець з реагування на інциденти, фахівець з управління ризиками та комплаєнсу, пентестер.

— Розкажіть, будь ласка, про свою участь у міжнародних змаганнях з кібербезпеки, що проходили в Молдові. Чим вони стали особливими для вас?

— Участь у цих змаганнях стала для мене безцінним досвідом міжнародного рівня. Найбільше відчувалася неймовірна відповідальність, адже я представляла не лише рідну Львівську політехніку, а й Україну. Це була чудова нагода перевірити свої знання на тлі іноземних команд, побачити альтернативні підходи до вирішення завдань CTF та випробувати свою стресостійкість у новому середовищі.

— Як проходила підготовка до змагань? Скільки часу вона тривала і якою була в цьому процесі роль вашого куратора — Романа Банаха?

— Роман Банах — чудовий викладач і куратор. Він вів у нас курс «Інформаційно-комунікаційні системи», що сформував міцну базу знань, актуальну в робочому середовищі. Роман Банах надавав багато уваги перевірці знань студентів, наголошував кожному на його помилках і допомагав розібрати їх, даючи можливість самостійно дійти правильного рішення. Крім того, він збирав команду, мотивував брати участь і вболівав за учасників.

— Що для вас виявилося найскладнішим під час виконання конкурсних завдань?

— Найскладніше було стикатися з видами завдань, з якими я раніше не мала справи. Втім тепер усю інформацію за потреби можна швидко знайти. Водночас робота в умовах обмеженого часу та великої кількості паралельних завдань створює тиск, тому ситуацію треба було аналізувати швидко.

— Чи мали ви досвід участі в олімпіадах, хакатонах або конкурсах з кібербезпеки до міжнародних змагань у Молдові?

— Так, я брала участь у науковій конференції, підготовці публікації статті, а також у змаганнях, пов’язаних з кібербезпекою, від організації Best Lviv. Була учасницею від кафедри та відповідала за написання репортів минулого року. Це допомогло сформувати навички дослідження, презентації результатів і командної роботи.

— У яких напрямах кібербезпеки ви хотіли б розвиватися професійно та чи маєте вже конкретні плани на майбутнє після закінчення університету?

— Я планую надалі розвиватися у напрямі GRC та аналізу ризиків — нині це затребувана сфера як в Україні, так і на міжнародному рівні. Я маю середню освіту з економічної сфери і пройшла відповідні курси занять та інтернатури. Ця сфера подобається мені тим, що поєднує технічну експертизу з аналітикою, а також потребує відмінних навичок комунікації, презентації та креативного підходу.

ІКТА

БІТ

Пресцентр «Центр комунікацій»

Конкурс на одержання грантів Президента України молодим докторам наук для проведення наукових досліджень

Oleksandr Levchenko — Wed, 28 Jan 2026 15:02:27 +0000

Конкурс на одержання грантів Президента України молодим докторам наук для проведення наукових досліджень

28 січ. 2026, 17:02

Oleksandr Levchenko ср, 01/28/2026 - 17:02

Національний фонд досліджень України

Національний фонд досліджень України оголошує щорічний конкурсний відбір наукових проєктів для надання грантів Президента України докторам наук до 45 років (включно) для проведення ними наукових досліджень і розробок.

Метою конкурсу є відбір проєктів для надання грантової підтримки на виконання наукових досліджень і розробок, розв’язання актуальних проблем докторів наук, забезпечення їхньої активної участі в реалізації державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності, збереження і розвитку інтелектуального потенціалу.

Тематика проєктів має відповідати одному з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки:

національна безпека і оборона;
фундаментальні наукові дослідження з найбільш важливих проблем розвитку науково-технічного, соціально-економічного, суспільно-політичного, людського потенціалу для забезпечення конкурентоспроможності України у світі та сталого розвитку суспільства і держави;
інформаційні та комунікаційні технології;
енергетика та енергоефективність;
раціональне природокористування;
науки про життя, нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань;
нові речовини і матеріали.

Крайній термін подання заявок – 20 лютого 2026 року.

Докладніше – на сайті Національного фонду досліджень України.

Художні практики створення арт-об’єктів: студенти кафедри ДОА розписують військові артефакти із фронту

Oleksandr Levchenko — Wed, 28 Jan 2026 10:48:20 +0000

Художні практики створення арт-об’єктів: студенти кафедри ДОА розписують військові артефакти із фронту

28 січ. 2026, 12:48

Oleksandr Levchenko ср, 01/28/2026 - 12:48

Кафедра дизайну та основ архітектури Львівської політехніки

Студенти групи ДС-25 кафедри дизайну та основ архітектури Інституту архітектури та дизайну Львівської політехніки обрали шлях творчого утвердження, в якому мистецтво стає мовою сили й надії. До мистецької ініціативи, спрямованої на наближення Перемоги через художню практику, долучилися С. Абдуліна, А. Антонов, С. Батюк, О. Галушка, Х. Гринаш, І. Гриновець, В. Жилінська, А. Іванюк, А. Козловська, А. Карпюк, Д. Костишак, Г. Півнюк, Е. Прийма, О. Садкова, О. Тичина, Я. Филипів, М. Чорнобильська, Х. Шульган.

У межах дисципліни «Живопис, рисунок, скульптура, частина 3» студенти, спираючись на художні навички і вміння трансформації та інтерпретації попереднього творчого досвіду, змогли перетворити військові артефакти із фронту на арт-об’єкти, наділяючи їх новими смислами та естетичними цінностями. Інспірацією для створення рукотворних арт-об’єктів стали мотиви флори й фауни, а також етностилістика українського народного мистецтва.

У роботах прочитуються образи макового поля, лелек, орнаментальні мотиви української вишивки, елементи петриківського розпису, а також орнаменти у стилі Василя Кричевського, об’єднані символікою життя, пам’яті, єдності й незламності українського народу.

Зокрема, сюжет із двома лелеками метафорично осмислює складну реальність війни та переживання різних регіонів України. Образи птахів символізують Правобережну і Лівобережну Україну: поранена лелека уособлює Схід, який приймає на себе основний удар, тоді як інша – Захід, що постає образом підтримки, опори та взаємодопомоги. Так акцентовано ідею єдності та спільної відповідальності, адже лише разом можливо вистояти і зберегти віру одне в одного (автори – Христина Шульган, Діана Костишак, Ірина Гриновець).

Іншим сюжетом для розпису тубуса стало поєднання образу Конотопської відьми із традиційними українськими орнаментами. Цей образ постає символом української жіночої сили, містики й народної пам’яті, а сам розпис передає незламний дух і волю українського народу (автори – Ангеліна Карпюк, Ельвіра Прийма, Олександра Тичина).

Окрема група студентів обрала дрон як об’єкт для художнього розпису. Надихалися вони творчістю Василя Кричевського – одного з найяскравіших і самобутніх українських митців початку ХХ століття, архітектора, графіка й художника декоративно-ужиткового мистецтва. Апеляція до його творчої спадщини, сформованої в умовах війни та суспільних потрясінь, надає роботі символічного звучання й підкреслює тяглість національної художньої традиції в сучасному контексті. Цей арт-об’єкт стає образом поєднання історичної пам’яті, культури та новітніх реалій війни (автори – Соломія Батюк, Анастасія Козловська, Олена Садкова).

Серед різноманіття архетипів символом стало Дерево життя, яке студенти взяли за основу розпису однієї з робіт. Воно є основним символом українського народного мистецтва, що символізує безперервність життя, поєднує минуле, сьогодення і майбутнє та водночас виступає знаком зростання й оновлення (автори – Артем Антонов, Вероніка Жилінська, Христина Гринаш, Марія Чорнобильська).

Узагальнюючи різні художні підходи та індивідуальні авторські висловлювання, представлені у проєкті, варто підкреслити, що кожна робота функціонує не лише як окремий мистецький твір, а й як емоційно насичене свідчення часу.

Кожен студентський розписаний тубус є свідченням сьогодення, символом пам’яті, спротиву та віри в Перемогу, втіленої через художню мову образів.

Роботи виконано під керівництвом викладачок кафедри дизайну та основ архітектури – доцентки Зоряни Климко та старшої викладачки Соломії Понкало.

ДОА

Фінальна гала-конференція міжнародного проєкту Erasmus+ PROMENT у Львівській політехніці

Христина Зуб — Wed, 28 Jan 2026 07:28:36 +0000

Фінальна гала-конференція міжнародного проєкту Erasmus+ PROMENT у Львівській політехніці Христина Зуб ср, 01/28/2026 - 09:28

Завершується реалізація масштабного міжнародного проєкту Erasmus+ «Сприяння професійній освіті та активній участі студентів через становлення комплексної системи менторства та тьюторства у ЗВО» (PROMENT). Академічну спільноту, представників бізнесу та громадськість запрошують долучитися до підсумкової події проєкту.

Фінальна гала-конференція проєкту PROMENT відбуватиметься 28–30 січня 2026 року в Актовій залі головного корпусу та Студентському просторі LIS І навчального корпусу Національного університету «Львівська політехніка» у гібридному форматі (очна участь та онлайн-підключення).

Гала-конференція є кульмінацією трирічної роботи консорціуму PROMENT. Захід стане майданчиком для обміну досвідом між українськими та міжнародними партнерами, презентації інноваційних освітніх моделей і зміцнення зв’язків між університетами та роботодавцями.

Ключові теми програми

Підсумки та результати: презентація успішних кейсів пілотування програм менторства та тьюторства в українських ЗВО.
Панельні дискусії: експертне обговорення практичного впровадження наставництва у вищій школі.
Синергія з бізнесом: обмін досвідом із представниками роботодавців щодо підготовки конкурентоспроможних фахівців.
Студентський вимір: відкриті сесії про розвиток студентського наставництва та всебічну підтримку молоді.

Докладніше – на сторінці проєкту PROMENT у соцмережі Фейсбук.

Програма гала-конференції1.2 МБ

Студентка ІКНІ Катерина Зайцева: «Я відкрила Шевченка як надзвичайно сучасного автора, чиї думки особливо гостро звучать сьогодні»

Oleksandr Levchenko — Wed, 28 Jan 2026 07:11:40 +0000

Студентка ІКНІ Катерина Зайцева: «Я відкрила Шевченка як надзвичайно сучасного автора, чиї думки особливо гостро звучать сьогодні»

28 січ. 2026, 09:11

Oleksandr Levchenko ср, 01/28/2026 - 09:11

Анна Зіганшина, Центр комунікацій Львівської політехніки

Щороку Міжнародний мовно-літературний конкурс імені Тараса Шевченка об’єднує тих, хто відчуває силу українського слова. Цього разу серед переможців університетського етапу — студентка ІКНІ Катерина Зайцева.

— Найперше розкажіть, як ви стали студенткою Політехніки і чому обрали саме прикладну лінгвістику?

— Після неймовірно виснажливої підготовки до НМТ у 2024 році я набрала високий середній бал і могла розраховувати на бюджетне місце в найкращих університетах країни. Довгий час я не могла визначитись, яку освіту хочу здобути і де бачу своє майбутнє. Я не розглядала для себе ідеї еміграції, адже вважаю важливим реалізовуватися та бути корисною саме у своїй країні. Я народилася в Миколаєві й неймовірно захоплююся силою та мужністю свого рідного міста-героя, проте я завжди була зачарована красою та історією міста Лева. До моменту подання заяви на вступ я все ще не була впевнена у виборі спеціальності, тому мої варіанти були дуже різні: медицина, психологія, журналістика, біоінженерія та, власне, прикладна лінгвістика. Вона й стала моїм першим пріоритетом через поєднання моєї любові до літератури та прагнення працювати з мовою як інструментом сучасного світу. Можливість навчатися лінгвістики в технічному університеті стала для мене приємним відкриттям і вирішальним аргументом у виборі університету.

— Які у вас враження від навчання на кафедрі прикладної лінгвістики?

— Наразі я закінчую третій семестр і жодного разу не пошкодувала про свій вибір. Запропоновані навчальні дисципліни цікаві й різноманітні, тому викликають щире захоплення та інтерес. Викладачі на нашій кафедрі — справжні професіонали, від яких відчуваєш щиру підтримку, повагу до студентів і любов до того, чого вони навчають. Подекуди буває непросто: вигорання й хронічна втома від поєднання навчання та роботи відчутно впливають як на фізичне, так і на психологічне здоров’я. Проте ніщо так сильно не навчає відповідальності й самодисципліни, як постійна робота над собою в умовах обмеженого часу та високих вимог. Для мене улюблена справа — не та, що ніколи не виснажує, а та, до якої повертаєшся навіть після сліз і падінь, бо без неї неможливо жити.

— Які навички та знання, здобуті під час навчання в університеті, ви вважаєте найціннішими?

— Навчання допомогло мені краще організовувати свій час, брати відповідальність за свої рішення та працювати самостійно. Я навчилася швидко генерувати й чітко висловлювати думки, адаптовуватися до нових знань, а часом шукати зовсім нестандартні рішення для складних завдань. Надзвичайно цінним для мене є досвід практичних завдань і проєктів, які дають змогу застосовувати теоретичні знання на практиці. Однією з моїх нещодавніх праць є переклад казки з японського фольклору та адаптація її до українського контексту в межах семестрового проєкту з дисципліни «Історія української та зарубіжної літератури». Я вдячна за можливість експериментувати й пізнавати себе в різних професійних напрямах, зокрема в художньому перекладі.

— Що спонукало вас взяти участь у конкурсі імені Тараса Шевченка?

— З дитинства я обожнювала вигадувати історії, записувати й розказувати кожному, хто був готовий слухати. Мріяла написати власну книжку в майбутньому, хоча тоді не могла передбачити, що через десять років доведеться перейти на сюжети втрат, болю та війни. До рішення піти на конкурс імені Тараса Шевченка у мене був вдалий досвід участі у Всеукраїнському літературному конкурсі до Дня рідної мови. Я написала есе, яке часто сприймали як контроверсійне та навіть провокаційне за гостроту позиції і здатність ставити незручні запитання. Це твір про найважливішу битву для кожного українця — боротьбу не лише із зовнішнім ворогом, а й з країною-агресором у собі. Моє есе посіло третє місце у своїй категорії, і саме це дало мені впевненість рухатися далі. І, звичайно, цьому значною мірою посприяли підтримка та заохочення моєї викладачки української мови.

— Чим для вас стала ця перемога — як у творчому, так і в особистому плані?

— Ця перемога стала для мене важливим підтвердженням, що мої слова, мій голос і думки мають значення, що моя творчість може бути почутою та прийнятою. Вона зміцнила мою віру в себе й дала відчуття внутрішньої зрілості для того, щоб і далі порушувати складні теми й шукати власний стиль. Крім того, я познайомилася з неймовірними людьми як з нашого університету, так і з інших навчальних закладів, які теж готувалися до обласного туру. Я щиро вдячна за можливість бути частиною цього дійства та відчути єдність талановитої молоді сучасності, згуртованої навколо української літератури та мистецтва українського слова.

— Як участь у конкурсі вплинула на ваше розуміння творчості великого Кобзаря? Чи відкрили ви для себе щось нове?

— Під час підготовки до конкурсу я глибше й уважніше перечитала тексти Кобзаря, намагаючись вийти за межі шкільного сприйняття. Я відкрила для себе Шевченка не просто як класика, а як надзвичайно сучасного автора, чиї думки про свободу, гідність і внутрішній спротив звучать особливо гостро сьогодні. Я знаходила, виписувала та вчила рядки, які резонують з моїм світоглядом, знаходять відгук у моїй душі й набувають нового звучання в контексті сучасності. Робота над конкурсним твором допомогла побачити, якою багатошаровою є його мова і як сильно вона впливає на формування національної свідомості. Крім того, я досліджувала, як інші літературознавці та критики інтерпретували художні образи й символіку в поезії Кобзаря, трактували постать Тараса Шевченка як центральний національний міф української культури. Усе це ставало підґрунтям для дискусій, які я охоче втілювала у своїх творчих роботах.

— Які рядки з творчості Шевченка вам найближчі й чому?

— «Страшно впасти у кайдани, Умирать в неволі, А ще гірше — спати, спати, І спати на волі…» — для мене ці рядки про внутрішню свободу й відповідальність за свою позицію. Вони нагадують, що навіть формальна воля нічого не варта, якщо людина живе в байдужості до своєї мови, історії та цінностей. Особливо гостро ці слова звучать сьогодні, коли вибір між активною позицією і «сном на волі» має реальні наслідки. Коли слово — це зброя, а бездіяльність — співучасть. Війна випробовує нашу людяність і оголює сутність кожного: хто зраджує, хто бореться, а хто мовчки чекає, куди подує вітер.

«Доборолась Україна до самого краю. Гірше ляха свої діти її розпинають» —ці рядки боляче вражають своєю правдивістю й актуальністю. Для мене вони про внутрішні розколи, зраду й відповідальність кожного за долю своєї країни. Шевченко ніби застерігає: найбільша небезпека часто походить не ззовні, а зсередини — з внутрішніх конфліктів, взаємного знецінення та розʼєднаності суспільства. Нам варто памʼятати про це й шукати в текстах Шевченка не привід для чергового вшанування, а реальні відповіді на виклики, які щодня ставить перед нами історія.

ІКНІ

ПЛ

УМ

Пресцентр «Центр комунікацій»

Представники Політехніки взяли участь у міжнародному курсі НАТО з кібербезпеки та етичного хакінгу в Університеті Нортумбрії

Oleksandr Levchenko — Tue, 27 Jan 2026 15:06:43 +0000

Представники Політехніки взяли участь у міжнародному курсі НАТО з кібербезпеки та етичного хакінгу в Університеті Нортумбрії

27 січ. 2026, 17:06

Oleksandr Levchenko вт, 01/27/2026 - 17:06

Кафедра захисту інформації Львівської політехніки

З 19 по 23 січня 2026 року в Університеті Нортумбрії (Велика Британія) відбувся курс підвищення кваліфікації НАТО (Advanced Training Course, ATC) «Кібербезпека та етичний хакінг», який об’єднав 35 представників України, зокрема з Національного університету «Львівська політехніка», університетів-партнерів, Національного банку України, Львівської обласної військової адміністрації, а також фахівців провідних українських ІТ-компаній.

Захід було реалізовано за фінансової підтримки Програми НАТО «Наука заради миру і безпеки» (NATO Science for Peace and Security Programme). Керівником проєкту з української сторони був завідувач кафедри захисту інформації Інституту комп’ютерних технологій, автоматики та метрології Львівської політехніки професор Іван Опірський.

Загалом у програмі взяли участь 29 представників Національного університету «Львівська політехніка», серед яких – керівництво ІКТА (директор Юрій Костів та його заступниця Леся Мичуда), завідувачка кафедри інформаційно-вимірювальних технологій Тетяна Бубела, професор кафедри ІВТ Микола Микийчук, професорка кафедри спеціалізованих комп’ютерних систем Галина Клим, а також 3 викладачі кафедри безпеки інформаційних технологій, 14 викладачів кафедри захисту інформації, 6 студентів кафедри ЗІ, аспіранти Інституту комп’ютерних технологій, автоматики та метрології та Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій.

Курс став надзвичайно насиченим, практикоорієнтованим і результативним тижнем навчання та міжнародної співпраці. Програма охоплювала повний життєвий цикл тестування на проникнення і включала такі ключові напрями: основи етичного хакінгу, формування обсягу робіт та управління проєктами безпеки, кіберрозвідку, аналіз вразливостей, соціальну інженерію, експлуатацію мережевих і прикладних систем, безпеку хмарних та IoT-рішень, техніки післяексплуатаційного аналізу, а також реагування на кіберінциденти.

Навчання проводили академічні та галузеві експерти з акцентом на практичні лабораторні роботи, реальні кейси та формування навичок професійного звітування, що є критично важливим для сучасних фахівців з кібербезпеки. До проведення курсу були долучені не лише представники Університету Нортумбрії, а й викладачі кафедри захисту інформації Львівської політехніки, які мають безпосередній стосунок до етичного хакінгу, – доцент Андріян Піскозуб і старший викладач Іван Колбасинський.

За результатами проходження програми всі викладачі – учасники курсу – отримали сертифікати з підвищення кваліфікації міжнародного зразка, які офіційно підтверджують здобуті знання, практичні навички та відповідність сучасним вимогам у сфері кібербезпеки й етичного хакінгу.

Зі сторони Університету Нортумбрії проєкт очолював директор Академічного центру передового досвіду з досліджень кібербезпеки (ACE-CSR) Біджу Іссак, який залучив до проведення курсу фахівців Кіберклініки Нортумбрії, а також представників компаній DXC Technology та CoreTech Security. Навчання відбувалося на базі сучасного кампусу Центру кібербезпеки Університету Нортумбрії та проходило в інтенсивному форматі – від ранку до вечора.

У межах візиту делегація Львівської політехніки також провела робочі зустрічі з деканом Школи комп’ютерних наук професором Шоном Лоусоном і проректором з міжнародної діяльності, заступником декана факультету професором Джоном Вудвордом, які забезпечили активну та послідовну підтримку співпраці з українською стороною.

Окремої уваги заслуговує участь студентів кафедри захисту інформації, які не лише суттєво підвищили власний рівень практичних навичок, а й долучилися до реального аналізу інформаційних систем Університету Нортумбрії, допомігши партнерам виявити наявні кіберзагрози й підготувати короткі аналітичні звіти. Такий обмін практичним досвідом є особливо цінним для обох сторін в умовах зростання сучасних кіберзагроз.

Приємним і символічним сюрпризом у межах реалізації проєкту стала окрема зустріч української делегації з представниками української студентської діаспори, які навчаються у Ньюкастлі. Під час зустрічі учасники обмінялися досвідом навчання і професійного становлення за кордоном, обговорили можливі формати міжнародної академічної та наукової співпраці, культурні особливості життя в іншій країні, а також питання підтримки, взаємодопомоги й викликів, з якими стикаються українські студенти в умовах війни. Такий живий діалог став важливим елементом зміцнення зв’язків між українською академічною спільнотою в Україні та за її межами.

Додатковим культурним та міжнародним компонентом програми стала поїздка української делегації до Лондона, де учасники мали змогу ознайомитися з історичною та знаковою столицею Великої Британії – країни, яка послідовно й активно підтримує Україну.

Результатом реалізації курсу підвищення кваліфікації стане підготовка та публікація книги з етичного хакінгу в серії NATO Science Series, а також започаткування нових науково-дослідних та освітніх партнерств між Університетом Нортумбрії та Національним університетом «Львівська політехніка», що відкриває нові можливості для розвитку міжнародної співпраці у сфері кібербезпеки.

Проректор (напрям діяльності: міжнародна діяльність)