Національний університет «Львівська політехніка» - Найкращі обирають Львівську політехніку!

Дискусійна платформа «Партнерство заради розвитку» від Асоціації випускників Львівської політехніки

Oleksandr Levchenko — Tue, 25 Jun 2024 14:01:02 +0000

Дискусійна платформа «Партнерство заради розвитку» від Асоціації випускників Львівської політехніки Oleksandr Levchenko вт, 06/25/2024 - 17:01

Шановні політехніки та друзі Університету!

Асоціація випускників Львівської політехніки запрошує всіх охочих взяти участь у заході в межах Дискусійної платформи «Партнерство заради розвитку».

Цього разу темою дискусії буде «Основні наративи трансформації вищої освіти. Сьогодення і майбутнє. Місце і роль Асоціації випускників».

Модеруватимуть захід Олег Сергеєв та Ігор Павлішевський. Серед запрошених учасників – Павло Шеремета, публічний інтелектуал, економіст, освітянин.

Дискусія відбудеться 28 червня 2024 року в Науково-технічній бібліотеці Національного університету «Львівська політехніка» (вул. Професорська, 1). Початок о 14:15.

Докладніше

Сторінка події у соцмережі Фейсбук

Політехніки Львова та Бидгоща провели Міжнародну конференцію «Проблеми динаміки та міцності інженерних конструкцій»

Oleksandr Levchenko — Tue, 25 Jun 2024 09:59:13 +0000

Політехніки Львова та Бидгоща провели Міжнародну конференцію «Проблеми динаміки та міцності інженерних конструкцій»

25 черв. 2024, 12:59

Oleksandr Levchenko вт, 06/25/2024 - 12:59

Кафедра опору матеріалів та будівельної механіки Львівської політехніки

18–19 червня 2024 року відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми динаміки та міцності інженерних конструкцій». У заході, який пройшов у дистанційній формі на платформі Zoom, взяли участь представники закладів вищої освіти, наукових установ, компаній України та Польщі.

Вітальне слово виголосили співголови наукового комітету: dr hab. inż Maciej Dutkiewicz, prof. PBŚ, Wydział Budownictwa, Architektury i Іnżynierii Środowiska, Politechnika Bydgoska, та завідувач кафедри опору матеріалів та будівельної механіки Інституту будівництва та інженерних систем Національного університету «Львівська політехніка», д-р техн. наук, професор Євген Харченко. У своїх виступах вони зазначили, що в цей нестабільний час проведення такої конференції дасть змогу обмінятися досвідом і знаннями, покращити підготовку фахівців у цій галузі, вивчити нові конструкції, матеріали, технології та інноваційні рішення.

Перше пленарне засідання «Наука і освіта в університетах України та Польщі» проводив dr hab. inż Maciej Dutkiewicz, prof. PBŚ. Було заслухано ознайомчі доповіді:

«Національний університет «Львівська політехніка»: історія та сучасність / Lviv Polytechnic National University: history and modernity» (доповідачка – Ольга Чепіль, канд. техн. наук, старший дослідник, доцентка кафедри опору матеріалів та будівельної механіки Львівської політехніки;
Politechnika Bydgoska im. Jana i Jędrzeja Śniadeckich: Historia, teraźniejszość i przyszłość (доповідач – dr hab. inż Maciej Dutkiewicz, prof. PBŚ, Dziekan Wydziału Budownictwa, Architektury i Inżynierii Środowiska Politechniki Bydgoskiej im. Jana i Jędrzeja Śniadeckich w Bydgoszczy, kierownik Katedry Konstrukcji Budowlanych i Mechaniki).

Друге пленарне засідання «Динаміка та міцність інженерних конструкцій» проходило під керівництвом професора Євгена Харченка, д-ра техн. наук, завідувача кафедри опору матеріалів та будівельної механіки Львівської політехніки. Серед заслуханих доповідей варто відзначити такі:

«Вплив нестаціонарних навантажень на втомну міцність елементів бурової установки» (Євген Харченко, Андрій Біловус, Національний університет «Львівська політехніка»);
«Підхід до створення континуального вібраційного технологічного обладнання без пружинних елементів» (Олексій Ланець, Ірина Деревенько, Львівська політехніка);
«Modelowanie rozkładu ciśnień na budynku podczas działania tornada / Modeling of pressure distribution on building during the tornado» (Tomasz Lamparski, Maciej Dutkiewicz, Politechnika Bydgoska);
«Граничноелементне моделювання викривленого циліндричного волокна у пружному просторі за його однорідного деформування на безмежності» (Богдан Стасюк, Львівська політехніка);
Technologia CLT i tradycyjna z punktu widzenia zrównoważonego rozwoju / CLT and traditional technology in sustainable development (Maciej Dutkiewicz, Paweł Nowak, Politechnika Bydgoska);
«Уніфікована модель оцінки втомної довговічності тіл з концентраторами напружень» (Володимир Віра, Львівська політехніка);
Structural investigation of IEA Wind 15-MW wind turbine exposed to Kahramanmaraş Pazarcık earthquake (Maciej Dutkiewicz, Ahmet Yildirim, Yunus Emre Kebeli, Politechnika Bydgoska);
«Математичне моделювання просторових коливань силового агрегату транспортного засобу» (Володимир Палюх, Євген Харченко, Львівська політехніка).

Під час третього пленарного засідання «Механічні властивості та міцність будівельних матеріалів і конструкцій» було заслухано такі цікаві доповіді:

«Механічні властивості та міцність наномодифікованого високоякісного бетону» (Мирослав Саницький, Тетяна Кропивницька, Богдан Русин, Національний університет «Львівська політехніка»);
«Нові екологічні підходи використання водню в будівництві» (Олег Голіян, Оксана Гембара, Львівська політехніка);
Cyfrowa analiza obrazu w badaniach wytrzymałości w eko kompozytach cementowych (Daria Jasińska, Maciej Dutkiewicz, Politechnika Bydgoska);
Mechanical properties of RCC pavement applied with various compaction Energy (Maciej Dutkiewicz, Ahmet Yildirim, Przemysław Stałowski, Politechnika Bydgoska);
«Випробування ребристої плити із PLA пластику, виготовленої методом 3D-друку» (Богдан Демчина, Леонід Вознюк, Михайло Сурмай, Тарас Осадчук, Львівська політехніка).

Із заключним словом виступили співголови наукового комітету: dr hab. inż Maciej Dutkiewicz, prof. PBŚ, Wydział Budownictwa, Architektury i Іnżynierii Środowiska, Politechnika Bydgoska, завідувач кафедри опору матеріалів та будівельної механіки Національного університету «Львівська політехніка», д-р техн. наук, професор Євген Харченко та співголова організаційного комітету, професорка кафедри ОМБМ Львівської політехніки, д-р техн. наук, професор Оксана Гембара. Вони подякували всім присутнім за участь і дискусію, побажали творчих успіхів, здоров’я та наснаги.

ІБІС

ОМБМ

НТСА

Політехніка співпрацює з Uitware Azure University Bootcamp для розширення можливостей студентів ІТ-спеціальностей

Oleksandr Levchenko — Tue, 25 Jun 2024 06:23:03 +0000

Політехніка співпрацює з Uitware Azure University Bootcamp для розширення можливостей студентів ІТ-спеціальностей

25 черв. 2024, 09:23

Oleksandr Levchenko вт, 06/25/2024 - 09:23

Кафедра електронних засобів інформаційно-комп’ютерних технологій

Завершився Uitware Azure University Bootcamp – 10-тижнева програма, спрямована на засвоєння студентами практичних навичок з IT, які є дуже важливими для успіху в сучасному технологічному світі. Ініціатива створена у партнерстві з провідними українськими університетами, зокрема Національним університетом «Львівська політехніка», Українським католицьким університетом, Львівським національним університетом імені Івана Франка та IT Step University. За її допомогою студенти отримали доступ до галузевих знань від світових експертів і професіоналів Microsoft.

Університетський тренінг Uitware Azure Bootcamp надав студентам практичний досвід роботи з передовими технологіями за допомогою ретельно розробленої навчальної програми. Учасники не лише ознайомилися з останніми досягненнями в Microsoft Azure, але й отримали додаткові кредити з окремих навчальних предметів. Крім того, студенти мали можливість отримати ваучери Microsoft Certification, підвищивши рівень кваліфікації та розширивши свої кар’єрні перспективи.

Задуманий як інтенсив, кожен тиждень тренувального буткемпу складався з двох ключових компонентів.

Лекції: ці сесії, які проводили експерти галузі, охоплювали широкий спектр тем, важливих для ІТ-фахівців, зокрема хмарні обчислення, найкращі практики розробки програмного забезпечення, методології DevOps, новітні розробки у сфері штучного інтелекту і Data Science.
Модулі Microsoft Learn Challenge: ці інтерактивні модулі з гейміфікованим підходом до навчання мотивували студентів завершити Microsoft Learn упродовж 10 тижнів буткему. Беручи участь у цих змаганнях, студенти отримали практичні навички роботи з різними продуктами та службами Microsoft, залишаючись залученими до буткемпу.

Занурюючись у сценарії бізнес-середовища та виконуючи практичні вправи, здобувачі вищої освіти отримали знання та передові практики, необхідні для розвитку в сучасному ІТ-середовищі.

Деякі відгуки учасників з Львівської політехніки

Юліан Ваврик: «Буткемп дав мені навички створювати, розгортати, керувати й захищати хмарні програми за допомогою Azure, даючи розвиток моїй ІТ-кар’єрі».
Вікторія Томчакова: «Буткемп дав мені багато нових знань і покращив моє розуміння хмарних сервісів та їхньої важливості. Це, безсумнівно, допоможе мені на шляху до того, щоб стати Data Scientist».
Дмитро Шнира: «Найцінніша інформація для мене – базові навички роботи з сервісом Azure і всіма його інструментами, а після буткемпу, на мій погляд, Azure став одним із найзручніших середовищ для роботи з хмарними сервісами. Можу відзначити лише позитивні враження від буткемпу».
Дмитро Костельний: «Цей буткемп надихнув мене почати розвиватися як фахівець DevOps, включаючи можливості машинного навчання і Data Science».

Про Microsoft Learn Challenges

Microsoft Learn Challenges пропонує гейміфікований підхід, щоб мотивувати студентів пройти навчальний контент Microsoft Learn упродовж визначеного терміну. Беручи участь у цих змаганнях, учасники можуть отримати необхідні навички, щоб досягти більшого з технологіями через захопливе навчання та підібраний вміст у продуктах і службах Microsoft. Чіткі дати початку та завершення допомагають студентам бути зосередженими і мотивованими, гарантуючи, що вони визначать пріоритети й ефективно досягнуть своїх навчальних цілей у заданий проміжок часу. Поєднуючи Microsoft Learn Challenges з іншими програмами підвищення кваліфікації, такими як буткемпи, можна створити комплексні й цікаві навчальні матеріали для учасників.

Круглий стіл «In AI We Trust. Чи можна довіряти штучному інтелекту?» у рамках проєкту TrustAI

Oleksandr Levchenko — Mon, 24 Jun 2024 13:52:16 +0000

Круглий стіл «In AI We Trust. Чи можна довіряти штучному інтелекту?» у рамках проєкту TrustAI Oleksandr Levchenko пн, 06/24/2024 - 16:52

Виникнення генеративного штучного інтелекту та стрімке поширення його застосування призвело до появи чималої кількості запитань, занепокоєнь та викликів. Постають питання етичності та прозорості використання ШІ, достовірності й упередженості, допустимих меж застосування ШІ та багато інших.

Сьогодні в багатьох країнах з’являється законодавство, покликане регулювати використання ШІ. Зокрема, у березні 2024 року в Європейському Союзі було прийнято AI Act, покликаний дати відповіді на більшість із цих питань.

Кафедра автоматизованих систем управління Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка» запрошує всіх, хто цікавиться питаннями етичного та надійного використання ШІ, долучитись до роботи круглого столу «In AI We Trust. Чи можна довіряти штучному інтелекту?», організованого в межах виконання проєкту Erasmus+ напряму Жан Моне модуль «Надійний штучний інтелект: європейський підхід» (Trustworthy artificial intelligence: the European approach», № 101085626 – TrustAI – ERASMUS-JMO-2022-HEI-TCH-RSCH) за підтримки Європейської Комісії, для обговорення цих питань. Серед учасників круглого столу будуть експерти з різних сфер: юристи, футурологи, ІТ-спеціалісти й науковці.

Захід відбудеться 27 червня 2024 року в режимі онлайн. Початок о 14:00.

Для участі у роботі круглого столу необхідна попередня реєстрація.

Підписано Угоду про співпрацю між Львівською політехнікою і Товариством польських електриків

Oleksandr Levchenko — Mon, 24 Jun 2024 12:33:31 +0000

Підписано Угоду про співпрацю між Львівською політехнікою і Товариством польських електриків

24 черв. 2024, 15:33

Oleksandr Levchenko пн, 06/24/2024 - 15:33

Кафедра інтелектуальної мехатроніки та роботики Львівської політехніки

21 червня 2024 року підписано Угоду про співпрацю між Національним університетом «Львівська політехніка» і Товариством польських електриків (Варшава). Урочисте підписання відбулося за присутності професора Олега Давидчака, проректора з науково-педагогічної роботи Львівської політехніки, професора Андрія Лозинського, директора Інституту енергетики та систем керування, професора Миколи Микийчука, директора Інституту комп’ютерних технологій, автоматики і метрології, професора Ореста Івахіва, завідувача кафедри інтелектуальної мехатроніки та роботики ІКТА, – з української сторони; професора Славоміра Цєсліка, президента Товариства польських електриків (ТПЕ), магістра Болєслава Палаца, віце-президента ТПЕ, професора Даріуша Сьвісульского, члена історичної секції ТПЕ, магістра Здзіслава Стичня, голови Жешувського відділення Товариства, доктора Пьотра Ратая, працівника історичної лабораторії ТПЕ, – з польської сторони.

Угода, зокрема, передбачає:

сприяння налагодженню контактів із роботодавцями Польщі для забезпечення студентської практики і стажування;
залучення представників Львівської політехніки в різні проєкти, спрямовані на отримання фінансових засобів на співпрацю й на фінансування премій для найкращих студентів, переможців конкурсів та осіб, що беруть участь у реалізації цього договору;
сприяння в налагодженні контактів із польськими університетами щодо отримання подвійних дипломів про закінчення першого та другого ступенів навчання для факультетів, пов’язаних із електротехнікою.

Обговорено можливість створення спільних освітніх програм, пов’язаних із протидією кіберзагрозам для об’єктів енергетики.

Від початку російської агресії Товариство активно допомагає нашій країні наданням різноманітного електротехнічного обладнання для пошкодженої енергетичної інфраструктури, генераторів, медичного забезпечення захисникам України. Так і цього разу: додатково до попередньо одержаного нашим університетом генератора потужністю 200 кіловатів привезено ще один генератор потужністю 6 кіловатів, а також медичні набори для фронтових потреб.

Угоду зареєстровано в офісі проректорки з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків Національного університету «Львівська політехніка» професорки Наталії Чухрай.

Проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків

Проректор з науково-педагогічної роботи (повна вища освіта)

Просторове планування: шлях до розвитку громад Львівщини

Oleksandr Levchenko — Mon, 24 Jun 2024 09:55:31 +0000

Просторове планування: шлях до розвитку громад Львівщини

24 черв. 2024, 12:55

Oleksandr Levchenko пн, 06/24/2024 - 12:55

Вікторія Бугайова, Центр комунікацій Львівської політехніки

20 червня 2024 року на базі Інституту геодезії Львівської політехніки відбулася конференція на тему «Просторове планування і розвиток громади Львівщини».

Захід об’єднав фахівців, представників органів місцевого самоврядування, науковців і громадські організації. Метою конференції стало обговорення питань, що таке просторове планування, навіщо воно потрібне громадам, яка його роль може бути для Львівської політехніки і з якою метою потрібно напрацьовувати алгоритм співпраці між університетами, громадами та бізнесами.

Учасники конференції також мали можливість ознайомитися з найкращими практиками просторового планування в Україні та світі, обмінятися досвідом та ідеями щодо розвитку своїх громад і налагодити контакти з потенційними партнерами.

Проректор з наукової роботи професор Іван Демидов наголосив на важливості просторового планування для розвитку громад:

— Конференція присвячена плануванню і розвитку громади Львівщини. Вона важлива тому, що в нас є можливість створення комфортного середовища для наших громад, і хочу підмітити, що просторове планування є ключовим інструментом, який дає нам змогу забезпечити в хорошому стані земельні ресурси, розвиток інфраструктури і продуктивне використання інших запасів та засобів забезпечення. Це допоможе нам щоразу поліпшувати якість нашого життя та забезпечити сталий розвиток регіону.

На сьогодні вже є не один успішний проєкт, адже тему просторового планування наразі активно підтримують міжнародні донори, тому що просторове планування — це про прозорість, про можливість бізнесу реалізувати свої ідеї, про доступність до ресурсів, про співпрацю між владою, бізнесом і громадою.

— Інститут геодезії Львівської політехніки на сьогодні випускає фахівців у профільній сфері: будівельників, землевпорядників, гірників, інженерів, — розповідає директор Інституту геодезії, доктор технічних наук, професор Корнилій Третяк. — Крім того, що ми забезпечуємо випускників знаннями, які допоможуть їм стати фахівцями, ми також співпрацюємо з громадами, з підприємствами, надаємо послуги й консультації у сфері геодезії, розвиваємо наукові напрями, які допомагають співпраці. Просторове планування є надзвичайно важливим у розвитку нашого регіону. Воно дає змогу забезпечити ефективне використання ресурсів і впроваджувати ефективні технології для того, щоб підвищувати якість життя наших мешканців.

Під час конференції презентовано низку успішних проєктів із просторового планування, які вже реалізовані в Україні й за кордоном. Учасники конференції також взяли участь у панельних дискусіях, де обговорили актуальні виклики та перспективи розвитку просторового планування в Україні. Такі події сприяють розвитку ефективного просторового планування на Львівщині, що поліпшуватиме якість життя людей у нашому регіоні.

Організаторами конференції виступили Львівська політехніка, Chemonics International та Агентство США з міжнародного розвитку — USAID.

Проректор з наукової роботи

ІГДГ

НТСА

Пресцентр «Центр комунікацій»

На кафедрі автомобільних доріг та мостів Львівської політехніки відбувся захист бакалаврських робіт

Oleksandr Levchenko — Mon, 24 Jun 2024 05:58:32 +0000

На кафедрі автомобільних доріг та мостів Львівської політехніки відбувся захист бакалаврських робіт

24 черв. 2024, 08:58

Oleksandr Levchenko пн, 06/24/2024 - 08:58

Людмила Стражник

Студенти-четвертокурсники групи БД-47 Інституту будівництва та інженерних систем, які навчалися за спеціальністю «будівництво та цивільна інженерія», напрям «мости та транспортні тунелі», належно підготувалися до захисту своїх дипломних проєктів. А Владислав Антонюк підготував проєкт і захищав його англійською мовою.

Випускники підготували свої проєкти на високому рівні. Усі вони мали прикладний характер, актуальну тематику. На цьому акцентував голова Державної екзаменаційної комісії Любомир Семанів. Як виконувач обов’язків начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Івано-Франківській області й досвідчений мостовик Любомир Ярославович наголосив на тому, що наша держава потребуватиме молодих кваліфікованих кадрів для післявоєнної відбудови:

— Державне агентство відновлення реалізувало вже низку проєктів із відбудови зруйнованих мостів і шляхопроводів у прифронтових регіонах. Так само ініціює впровадження сучасних методик відновлення інфраструктури, аудиту, ціноутворення тощо. Ви молоді, перспективні, за вами — майбутнє. Не зупиняйтеся, навчайтеся! Бажаю вам удосконалювати свої знання за магістерською програмою.

Завідувачка кафедри професорка Христина Соболь зауважила, що на цей випуск студентів-бакалаврів випало чимало випробувань: спочатку навчання онлайн через пандемію коронавірусу, а згодом ще важчим викликом стала війна.

— Попри все, першу сходинку, бакалаврську, ви подолали успішно, — зазначила Христина Степанівна. — Бажаю, щоб здобуті на кафедрі знання вам знадобилися в житті. За складних обставин ви готували свої бакалаврські роботи. Сподіваємося, що захист магістерських проєктів уже буде за мирних обставин. А під час навчання на магістерському рівні ви поповните свої знання, щоб згодом відбудувати зруйновані ворогом мости. Найбільше бажаю, щоб ви з часом працювали над реконструкцією дорожньої інфраструктури, не пов’язаною з пошкодженнями під час війни. Сама схема руйнування мостів однакова: чи то такі, що вибухом зруйновані на окупованих територіях, чи вже після багаторічної експлуатації, від старості та неналежного догляду, чи зруйновані паводком.

Варто додати, що до послуг студентів цієї кафедри — галузева науково-дослідна лабораторія з обстеження, випробування і реконструкцій мостів, конструкцій будинків та інженерних споруд, створена у Львівській політехніці ще в 1991 році спільно з тодішнім Укрдорбудом та Міносвіти.

— Упродовж цього часу фахівці лабораторії обстежили сотні мостів західного регіону. Тут підготовлено дуже багато проєктної документації з реконструкції, капремонту штучних споруд, технічних проваджень. Абсолютно на всі мости регіону підготовлені технічні висновки. Тож для майбутніх мостовиків і дорожніх організацій це базова галузева науково-дослідна лабораторія. Особливо хочу сказати про внесок у роботу лабораторії нашого наставника, автора низки проєктів і розробок, тематичних публікацій і досліджень професора Віктора Кваші, — наголосила завідувачка галузевої науково-дослідної лабораторії з обстеження, випробування і реконструкцій мостів, конструкцій будинків та інженерних споруд Любов Салійчук. — Колаборація Укравтодору, а нині Держагентства відновлення та Міносвіти потрібна й далі.

Староста групи Максим Ковальський подякував викладачам кафедри за підтримку та здобуті знання. Більшість студентів групи бажає податися на магістерський рівень освіти. Тож до зустрічі восени!

ІБІС

АДМ

Пресцентр «Центр комунікацій»

XVIII Науково-практична конференція СловоСвіт 2024 «Проблеми української термінології»

Oleksandr Levchenko — Fri, 21 Jun 2024 13:55:38 +0000

XVIII Науково-практична конференція СловоСвіт 2024 «Проблеми української термінології» Oleksandr Levchenko пт, 06/21/2024 - 16:55

Організаційний комітет запрошує на XVIІІ Міжнародну наукову конференцію СловоСвіт 2024 «Проблеми української термінології», яка відбудеться в Національному університеті «Львівська політехніка» 3–5 жовтня 2024 року.

Головна мета конференції – привернути увагу наукової громадськости України та поза її межами до актуальних проблем української фахової термінології, організувати обмін досвідом фахівців у царині української науково-технічної термінології, напрацювати рекомендації щодо внормування української науково-технічної термінології та фахової мови.

Тематика конференції

Теоретичні засади термінознавства та лексикографії
Лексикографія та міжмовні зв’язки
Нормування та стандартування термінології
Термінологія природничих знань (фізична, хеміко-біологічна, технічна, медична, військова, сільськогосподарська тощо)
Термінологія гуманітарних знань (мовознавча, суспільно-політична, правнича, спортивна, філософсько-богословська тощо)

Для участі потрібно до 15 серпня 2024 року надіслати необхідний комплект матеріялів на електронну адресу оргкомітету конференції tc19ua@gmail.com.

Докладніше – в інформаційному повідомленні конференції.

Інформаційне повідомлення конференції361.4 КБ

Анкета учасника255.5 КБ

Ціннісні орієнтири українських вимушених мігрантів у Іспанії та Польщі

Oleksandr Levchenko — Fri, 21 Jun 2024 09:50:56 +0000

Ціннісні орієнтири українських вимушених мігрантів у Іспанії та Польщі

21 черв. 2024, 12:50

Oleksandr Levchenko пт, 06/21/2024 - 12:50

Вікторія Бугайова, Центр комунікацій Львівської політехніки

20 червня в Національному університеті «Львівська політехніка» відбулася презентація результатів дослідження «Ціннісні орієнтири українських вимушених мігрантів у Іспанії та Польщі».

Захід зібрав науковців, представників влади та громадськості, щоб обговорити актуальні питання життя українців за кордоном. Ведучою заходу була Ірина Ключковська, яка надала слово ректорові університету Юрієві Бобалу. Ректор подякував усім, хто долучився до дослідження, за плідну працю та наголосив на важливості розуміння потреб українських емігрантів у цей складний час.

Керівницею проєкту виступила Оксана П’ятковська, яка представила ключові цілі дослідження: зрозуміти емоційний стан українських емігрантів у Польщі та Іспанії, виявити фактори, що впливають на їхнє життя, дослідити ставлення населення цих країн до українських біженців, визначити ціннісні орієнтири українців за кордоном та з’ясувати, якою вони бачать Україну через 10 років.

В опитуванні взяло участь понад 1000 українських емігрантів, що дало змогу скласти ґрунтовну картину їхнього життя та настроїв.

Ось деякі ключові результати: українські емігранти загалом почуваються добре (9 та 10 балів з 10), але водночас відчувають тривогу та невпевненість щодо майбутнього. 45 % респондентів вважають, що їхнє життя залежить як від них самих, так і від зовнішніх обставин, 40 % — що воно залежить лише від них. Ставлення місцевого населення: 51 % респондентів вважають, що ставлення населення Іспанії та Польщі до українських біженців є радше добрим, 47 % — нейтральним.

Сім’я, робота та релігія є важливими цінностями для українців як у Польщі, так і в Іспанії. Українці за кордоном загалом мають низький рівень довіри до різноманітних організацій, соціальних мереж, державних інституцій, втім більшість респондентів вірить, що Україна через 10 років буде успішною країною.

Учасники презентації обговорили важливість цього дослідження для розуміння потреб і проблем українських емігрантів, а також те, як результати дослідження можуть бути використані для реінтеграції та відновлення України і яку роль можуть відігравати державні інституції у підтримці українців за кордоном.

Ольга Котик, українська емігрантка, що більш як 15 років проживає в Німеччині, висловила подяку за проведення дослідження та зауважила, що воно сприятиме кращому саморозумінню українців за кордоном і усвідомленню їхнього місця у світі.

— Хочу подякувати за таку статистичну важливу роботу. Я зрозуміла, що українці за кордоном досить упереджені, особливо щодо ЗМІ. У Німеччині, до прикладу, люди довіряють своїм медіа, своїй країні, своїм депутатам і судовим слідствам. Українець — це людина дуже мобільна і легка на підйом. Українець — це така людина, яка, якщо побачить, що в нашій країні стане краще жити, обовʼязково переїде додому. Ми всі чекаємо відбудови і перемоги, — наголосила учасниця з Німеччини.

— Це опитування буде показувати, що Україна не байдужа до наших колег, які виїхали за кордон, — висловила впевненість Ольга Дзюбан, учасниця з Іспанії. — Виїхали люди мистецтва, науковці, майстри, і ми всі дуже чекаємо їхнього повернення. І я впевнена, що вони повернуться з новими знаннями, яких ми ще не бачили й не знали в нашій країні. Вони даватимуть нам ще більшу користь, маючи такий закордонний досвід.

Дослідниця Оксана Юринець наголосила, що це дослідження надзвичайно важливе, оскільки воно допоможе краще зрозуміти українських емігрантів і їхні потреби. А на думку Марʼяни Сюрочук, ініціаторки дослідження, щороку та навіть щомісяця думки людей змінюються залежно від ситуацій. До того подібні дослідження проводили 2022 року і бачать явні зміни. Тож потрібно відстежувати зміни в думках і настроях українських емігрантів з плином часу, щоб адекватно реагувати на їхні потреби й виклики.

Ректор

МІОК

ІНЕМ

Пресцентр «Центр комунікацій»

Значення та наслідки Саміту миру

Oleksandr Levchenko — Fri, 21 Jun 2024 06:09:17 +0000

Значення та наслідки Саміту миру

21 черв. 2024, 09:09

Oleksandr Levchenko пт, 06/21/2024 - 09:09

Микола Бучин, професор кафедри політології та міжнародних відносин

13–14 липня 2024 року у Швейцарії відбувся Саміт миру — доволі цікавий формат зустрічі міжнародних партнерів України, на якому обговорювали такі важливі питання, як припинення російсько-української війни та забезпечення стабільного миру в майбутньому. В цьому контексті виникають закономірні питання як щодо того, наскільки успішним був Саміт миру, так і щодо того, які конкретні результати може мати його проведення.

На моє глибоке переконання, можна чітко говорити про низку досягнень і позитивних наслідків, які мало (чи матиме) проведення Саміту миру. До них, зокрема, слід зарахувати такі:

Доволі велика кількість учасників Саміту. Варто зазначити, що до роботи Саміту миру долучилося більш як 100 учасників: 93 держави та 8 міжнародних організацій. Така велика кількість учасників Саміту тим більше є значним досягненням, якщо зважати на системну роботу російської федерації та Китаю, спрямовану на зрив Саміту миру. Тиснучи на треті країни, наші вороги намагалися переконати їх у недоцільності участі в роботі Саміту. Також варто зазначити, що більшість країн — учасниць Саміту миру підписали підсумкове комюніке на підтримку України. Хоча згодом кілька делегацій відкликали свої підписи. Така велика кількість учасників Саміту миру свідчить як про важливість проблеми російської агресії, так і про розуміння важливості підтримки України з боку міжнародної спільноти. Дехто називає Саміт миру новим міжнародним форматом, який здатний (чи вбачається доцільним) замінити ООН.
Змістове наповнення Саміту миру. У межах роботи Саміту миру звучали численні заклики на підтримку України. Вже традиційним останнім часом став вихід формату заходу за анонсовані рамки. Адже на Саміті миру не лише говорили про мир, а й робили практичні кроки для його досягнення. У межах Саміту українська влада провела численні двосторонні й багатосторонні зустрічі, досягнула нових домовленостей і отримала чергові пакети допомоги. Крім того, важливим був акцент на таких ключових проблемах, як ядерна та продовольча безпека, обмін полоненими й повернення депортованих до росії українських дітей.
Прийняття за основу українського варіанта миру. Йдеться про те, що вже сам по собі факт проведення Саміту миру є вагомою подією та важливою перемогою України. Адже маємо добре пам’ятати, що і в Китаю є своє бачення миру (яке відповідає інтересам росії), і сама російська федерація запропонувала свої псевдомирні ініціативи, які слід розглядати як ультиматум та підтвердження неготовності говорити про реальний мир в Україні. Саме з цієї позиції й можна пояснити те завзяття, з яким росія та Китай намагалися перешкодити проведенню Саміту миру. Відтак українську формулу миру міжнародною спільнотою взято за основу. І тепер міжнародна спільнота буде діяти в напрямі її реалізації, включно з примушенням росії силою (за словами прем’єр-міністра Італії Дж. Мелоні) до мирних домовленостей з Україною, але вже на засадах поваги до територіальної цілісності України та відповідальності за агресію.
Можливість «звірити годинники». Саміт миру став доброю нагодою для всіх міжнародних партнерів України узгодити свої позиції та бачення щодо формату завершення російсько-української війни, стратегії й тактики, реалізація яких сприятиме завершенню конфлікту, а також повоєнних гарантій для забезпечення стійкого миру в майбутньому. Це важливо з огляду на той факт, що численні висловлювання міжнародних партнерів України свідчили про відсутність у них єдиного бачення формату майбутнього світопорядку.
Чіткий інформаційний меседж міжнародній спільноті. Проведення Саміту миру стало чітким сигналом для різних аудиторій: для України — що вона не залишиться наодинці без міжнародної підтримки; для росії — що вона агресор і відповідатиме за свої дії; для міжнародних партнерів України — що їм варто консолідуватись і більш інтенсивно підтримувати Україну; для союзників росії — що їм не варто бути на боці агресора, бо це матиме негативні наслідки; для нейтральних держав — що їм слід приєднуватися до демократичного табору друзів України.

Водночас варто відзначити й певні «слабкі сторони» Саміту миру:

Попри значну кількість учасників, що ми зарахували до позитивів Саміту миру, все ж слід розуміти: 93 країни-учасниці — це менше половини країн на планеті й істотно менше від кількості країн, які у межах ООН проголосували за резолюцію на підтримку України. Водночас варто додати, що певна кількість країн — учасників Саміту миру були спостерігачами (до прикладу, Бразилія чи Індія), і їх зарахувати до табору друзів України доволі важко, що, зрештою, зафіксував і сам факт відмови цих країн від підписання фінального комюніке Саміту.
Попри вагоме тематичне наповнення Саміту миру, багато важливих питань і проблем, які виникають у контексті російсько-української війни, залишилися поза увагою учасників заходу. Йдеться, зокрема, про питання негайного виведення російських військ з території України, питання посилення антиросійських санкцій, питання тиску на союзників росії тощо. Зрештою, і в тексті підсумкового комюніке Саміту миру ці питання залишилися поза увагою. По суті, з 10 пунктів української формули миру системно розглянуто лише 3 пункти — про ядерну та продовольчу безпеку і про повернення військовополонених та депортованих осіб.
Попри важливість проведення таких заходів, як Саміт миру, його можливості для забезпечення реального миру в Україні (принаймні зі збереженням національних інтересів нашої держави) є доволі обмеженими. Його рішення не мають жодного реального впливу безпосередньо на путіна та росію. Що, власне, і продемонстрував російський диктатор, який напередодні Саміту миру висунув свої «мирні ініціативи» (читай — ультиматум) Україні та цивілізованому світу. А згодом поїхав у турне Азією, відвідавши КНДР та В’єтнам, показавши цим чіткий намір продовжувати війну в Україні.

Підсумовуючи, хочу зазначити, що Саміт миру є важливою подією світового масштабу, яка привертає увагу міжнародної спільноти до російської агресії проти України та свідчить про суттєву підтримку нашої держави серед провідних країн світу. Водночас треба розуміти, що такі дипломатичні зусилля мають обмежений ефект. Тому їх варто розглядати лише як один з елементів комплексного механізму забезпечення перемоги України над росією і досягнення стійкого та надійного миру. І без поєднання дипломатичних зусиль з іншими заходами (такими, як посилення міжнародної підтримки України; посилення тиску на росію та її союзників; посилення міжнародних санкцій проти росії; суттєве посилення обороноздатності та ВПК України тощо) забезпечити перемогу нашої держави та майбутній мир буде неможливо. Тому доля України (як, зрештою, і доля майбутнього світу) буде вирішуватися на полі бою, а дипломатичні заходи, як-от Саміт миру, у поєднанні з цілим комплексом інших заходів збільшуватимуть шанси ЗСУ здобути перемогу над агресором.

ІГСН

ПМВ

Пресцентр «Центр комунікацій»

Аналітичні статті