Національний університет «Львівська політехніка» - Найкращі обирають Львівську політехніку!

Львівська політехніка оголошує конкурс на заміщення вакантних посад завідувачів кафедр

Oleksandr Levchenko — Thu, 02 May 2024 08:42:54 +0000

Львівська політехніка оголошує конкурс на заміщення вакантних посад завідувачів кафедр

2 трав. 2024, 11:42

Oleksandr Levchenko чт, 05/02/2024 - 11:42

Адміністрація Львівської політехніки

Національний університет «Львівська політехніка» оголошує конкурс на заміщення вакантних посад завідувачів кафедр:

архітектурного проєктування;
візуального дизайну і мистецтва;
залізничного транспорту;
іноземних мов;
маркетингу і логістики;
міжнародного та кримінального права;
містобудування;
радіоелектронних пристроїв та систем;
регіонального та місцевого розвитку;
теоретичної та загальної електротехніки;
цивільного права та процесу.

Перелік документів претендентів на заміщення вакантних посад завідувачів кафедр

Заява про участь у конкурсі (бланк, файл .docx).
Копії паспорта, дипломів про повну вищу освіту з додатками, наукові ступені, атестатів про вчені звання, трудової книжки, засвідчені відповідно до встановлених вимог (для осіб, які претендують на працевлаштування у Національний університет «Львівська політехніка» вперше);
Документ, який підтверджує рівень володіння державною мовою (документ про повну загальну середню освіту за умови, що такий документ підтверджує вивчення особою української мови як навчального предмета (дисципліни), або державний сертифікат про рівень володіння державною мовою, що видається Національною комісією зі стандартів державної мови).
Інформація про доробок претендента (бланк, файл .pdf) за останні 5 років.
Список наукових та навчально-методичних праць за останні 5 років. Публікації в журналах, що входять до наукометричних баз даних Scopus та Web of Science, зазначають на початку списку. Також додають копії перших сторінок публікацій у журналах, що входять до наукометричних баз даних Scopus та Web of Science.
Програма розвитку кафедри.
Документи, які підтверджують підвищення кваліфікації упродовж останніх п’яти років (дипломи, сертифікати, посвідчення, довідки, свідоцтва та інші, передбачені законодавством України).
Особовий листок з обліку кадрів (бланк, файл .docx).
Автобіографія (для осіб, які претендують на працевлаштування у Національному університеті «Львівська політехніка» вперше).
Дві фотокартки розміром 4×6 см.

До участі в конкурсі на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників допускають претендентів, які відповідають вимогам Положення про конкурсний відбір претендентів на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників у Національному університеті «Львівська політехніка».

Приймання документів на участь у конкурсі триває до 1 червня 2024 року.

Документи на участь у конкурсі подають за адресою:

79013, м. Львів-13, вул. Ст. Бандери, 12, кім. 303, контактний телефон (032) 258-24-82.

Житлом університет не забезпечує.

Світильник «Додому» на Salone del Mobile.Milano 2024: дизайн, що втілює надію на нове життя

Oleksandr Levchenko — Thu, 02 May 2024 06:05:07 +0000

Світильник «Додому» на Salone del Mobile.Milano 2024: дизайн, що втілює надію на нове життя

2 трав. 2024, 09:05

Oleksandr Levchenko чт, 05/02/2024 - 09:05

Кафедра дизайну та основ архітектури Львівської політехніки

На цьогорічному Міжнародному меблевому ярмарку Salone del Mobile у місті Мілані (Італія) було презентовано кілька проєктів, виконаних студентами кафедри дизайну та основ архітектури Львівської політехніки. З-поміж них – проєкт «Додому», який був створений спеціально для участі в одній з експозицій Milan Design Week у межах кооперації Міланської політехніки та нашого Університету.

Ініціатором співпраці був д.арх., доцент кафедри дизайну та основ архітектури Андрій Павлів. Авторами проєкту є студенти кафедри ДОА спеціальності 022 «Дизайн (дизайн середовища)» Анна Власюк, Софія Косенко, Анна Рудик та Юлія Ящук. Робота над проєктом проходила під керівництвом асистентки кафедри Маріанни Дубової-Страшевської та старшої викладачки Роксоляни Квасниці.

«Передусім хочу наголосити, що інсталяція присвячена всім людям, які втратили рідний дім, близьких людей і були вимушені шукати прихисток у різних куточках світу. З початку повномасштабного вторгнення понад 14 мільйонів українців – третина населення країни – залишили свої домівки. Відповідно до даних Міжнародної організації з міграції ООН, понад 6,5 млн із них розкидані по світу як біженці, а близько 3,7 млн залишаються переміщеними особами в Україні. Проте, станом на 22 лютого 2024 року, незважаючи на ситуацію в країні, понад 4,5 мільйона людей вже повернулися додому. Ми сподіваємося, що з часом кожен зможе повернутися на нашу рідну землю», – зазначає Анна Власюк.

«Мета нашого проєкту – втілити у світ інсталяцій ідею повернення українців додому, з надією на відбудову міст, знищених вторгненням росії. Головний об’єкт – світильник із вихору птахів/ластівок, що символізує емігрантів, які повертаються на батьківщину і несуть надію на нове життя. Світильник розташований над макетом з глиняних будинків та вулиць, що зображає відбудоване українське місто. Основним матеріалом для виконання світильника було обрано глину – символ відродження, що одночасно означає стабільність і силу», – розповідає Софія Косенко.

Інсталяція складається з підвісної частини – металевого каркасу, який служить основою освітлювального елемента, і макета нижнього майданчика з імітацією відбудованого міста з хенд-мейд будинками із шамотної глини. Нижня платформа зроблена з дерев’яного планшета, який оздоблений декоративною штукатуркою. Підвісна частина має квадратну форму та зроблена зі сталевих профілів, зварених між собою, і 8 прутків. Вона має сітку й гачки, аби можна було максимально зручно та швидко зібрати макет. На сітці розміщені 2 шари картону: зовнішній чорний шар і невидимий верхній шар міцного картону, на якому закріплено світильники. Було вирішено взяти 5 точкових спотів потужністю 12 Вт і температурою 3500 К. За допомогою гачків та оцинкованого дроту конструкцію можна підвісити на потрібній висоті.

«Цікавим випробуванням стало монтування готової інсталяції у стінах нашого головного корпусу. Саме тут ми перший раз збирали готову конструкцію, і цим вчились підлаштовувати деталі під різні кріплення, відстані та висоти», – згадує Анна Рудик.

Процес виготовлення та підготовки глиняних фігурок відбувався за 3 етапи. Для створення було обрано шамотну глину, до складу якої входять тільки природні компоненти.

«Ми домовилися з львівською скульпторкою та разом із нею на майстер-класі зліпили потрібну кількість рукодільних пташок та будиночків із шамотної глини. Птахи, а саме ластівки, символізують повернення на рідну землю, відродження після довгої зими. Вважали, що де оселиться ластівка – там неодмінно буде щастя. Всі птахи мають різні розміри й індивідуальні за своїми формами. Так само кожен будинок унікальний – з різною кількістю вікон та своєю формою даху. Це демонструє різноманіття української архітектури. Всередині деяких будинків розміщено світлодіодні свічки. Вони символізують нове життя на зруйнованих територіях», – розповідає Юлія Ящук.

«Вироби залишались у майстра для випікання при температурі 1200 градусів, щоб фігурки стали міцними. Кінцевим етапом стала ідея, як прикріпити птахів до верхньої конструкції. Вирішенням стали металеві спиці, які ми також власноруч оздобили бавовняним шнуром. Посередині пташки є отвір для дроту, за який інсталяцію підвішують до основи люстри. Такі проєкти допомагають звернути увагу багатьох людей на те, що ця війна руйнує наше спокійне життя, прагне обмежити волю і пригнітити національну ідентичність. На жаль, у ХХІ столітті відбувається справжній геноцид українського народу, через що люди і змушені покидати рідну землю. Заради життя», – ділиться Анна Рудик.

ІАРД

ДОА

Відбувся 1-й семінар з формування національного консенсусу щодо відкритої науки проєкту Open4UA

admin — Wed, 01 May 2024 14:12:02 +0000

Відбувся 1-й семінар з формування національного консенсусу щодо відкритої науки проєкту Open4UA

1 трав. 2024, 17:12

admin ср, 05/01/2024 - 17:12

Олександр Березко, координатор проєкту Open4UA

30 квітня на платформі Zoom відбувся 1-й семінар з формування національного консенсусу щодо відкритої науки проєкту Open4UA. На семінар зареєструвалося понад 300 вчених, освітян та громадських діячів з усіх регіонів України та з-за кордону. Також усі бажаючі мали змогу долучитися до прямої тансляції семінару на Facebook.

Спочатку до учасників заходу звернувся з вітальним словом Денис Курбатов, заступник Міністра освіти і науки України, який наголосив на важливості відкритої науки для розвитку української вищої школи та дослідницької системи, адже сьогодні це один із найважливіших трендів в ЄС та світі. Особливе значення мають дослідницькі дані, оскільки ефективна роботи з ними може допомогти у подоланні глобальних викликів, таких як пандемія коронавірусу. Україна також знаходиться на шляху впровадження відкритої науки. Зокрема, нова методика атестації наукових установ та закладів вищої освіти, розроблена МОН, вже містить її елементи. Ця новація є прогресивною і спровокувала конструктивну дискусію в українській науковій спільноті, що дасть змогу спільно напрацювати відповідні рішення та стандарти.

Після цього Олександр Березко, координатор проєкту Open4UA, коротко окреслив перспективи впровадження відкритої науки в Україні та розповів про результати роботи консорціуму проєкту. Зокрема, були представлені комплексні рекомендації щодо реформ із впровадження відкритої науки та оцінювання наукової діяльності в Україні, до роботи над якими долучилися вчені зі Словенії, Нідерландів, Бельгії та інших країн. По закінченню презентації відбулась сесія запитань та відповідей.

У другій частині семінару Григорій Мозолевич, генеральний директор Директорату розвитку науки МОН, презентував нову методику атестації наукових установ та закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності. Ця методика нещодавно була запропонована до громадського обговорення. Команда Open4UA брала участь у розробленні методики та залучила іноземних експертів до цього процесу. Презентація викликала жваве обговорення серед учасників семінару, що дало змогу краще зрозуміти її нюанси та потенційний вплив на систему науки в Україні.

Цей захід є першим із серії шести онлайнових семінарів проєкту Open4UA, які відбуватимуться щопівроку і покликані стати платформою для формування всеукраїнської мережі експертів та ентузіастів відкритої науки та сприяння прогресу в цьому напрямку. Семінари є важливим каналом поширення результатів проєкту й отримання зворотнього зв’язку від української академічної спільноти та інших стейкхолдерів для спільного формування бачення розвитку відкритої науки в Україні.

Запис прямої трансляції семінару на YouTube.

СКІД

ІГСН

Наука

Проректор з науково-педагогічної роботи та інформатизації

Open4UA

OPTIMA

Проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків

Львівська політехніка та Індустріальний парк «Формація. Львів» підписали рамкову угоду про співпрацю

Oleksandr Levchenko — Wed, 01 May 2024 13:46:24 +0000

Львівська політехніка та Індустріальний парк «Формація. Львів» підписали рамкову угоду про співпрацю

1 трав. 2024, 16:46

Oleksandr Levchenko ср, 05/01/2024 - 16:46

Наталія Павлишин, Центр комунікацій Львівської політехніки

Ректор Львівської політехніки професор Юрій Бобало, проректор з науково-педагогічної роботи та соціального розвитку Роман Корж, директор Інституту будівництва та інженерних систем Зіновій Бліхарський і директор Інститут комп’ютерних технологій, автоматики та метрології Микола Микийчук побували з візитом у «PORT. Логістичний центр» девелоперської компанії Alterra Group.

Із цією компанією наш університет розвиває співпрацю, і це стало основою підписаної рамкової угоди.

― Ми в пошуку різних роботодавців. Найперше, звичайно, звертаємося до наших випускників, які працюють у найрізноманітніших сферах. Одним із них є співзасновник девелоперської компанії Alterra Group, де ми сьогодні були. Це ― багатофункційний комплекс, де є логістичні склади, виробництво та іншого типу приміщення, які можна використовувати по-різному. Нам ця компанія цікава передовсім тим, що вони звернули увагу на інженерію, розуміючи, що саме за цим напрямом ― майбутнє. Вони працюють над створенням R&D-лабораторій, інженерних коворкінгів, а також дбають про умови, щоб інженери мали простір для розвитку. Це власне і стало поштовхом для налагодження співпраці з Львівською політехнікою. Ми розглядаємо різні форми співпраці, зокрема й напрямі дуальної освіти. Ми бачили схожі структури співпраці на ринку праці в Німеччині. Приємно, що в нас теж почалася така робота, ― прокоментував проректор Роман Корж.

Як зазначають у компанії, це партнерство дасть змогу підготувати кадри, які відповідають потребам ринку, допомагаючи випускникам ставати конкурентними.

― Ми готові підтримувати талановиту молодь, яка допоможе в розширенні бізнес-партнерства України на європейський простір, ― підкреслив Дмитро Ковальчук, засновник Alterra Group, яка є керуючою компанією Індустріального парку «Формація. Львів».

Співпраця передбачає:

практику та стажування для студентів;
організацію семінарів і майстер-класів;
підвищення кваліфікації викладачів і ветеранів;
цільову технічну підтримку для Львівської політехніки.

Ректор

Проректор з науково-педагогічної роботи та соціального розвитку

ІБІС

ІКТА

Пресцентр «Центр комунікацій»

Розширюйте свої горизонти: львівські політехніки взяли участь у весняній школі проєкту PROMENT у Батумі

Oleksandr Levchenko — Wed, 01 May 2024 12:07:16 +0000

Розширюйте свої горизонти: львівські політехніки взяли участь у весняній школі проєкту PROMENT у Батумі

1 трав. 2024, 15:07

Oleksandr Levchenko ср, 05/01/2024 - 15:07

Кафедра систем автоматизованого проєктування Львівської політехніки

У Державному університеті імені Шота Руставелі в Батумі, Грузія, відбулася весняна школа проєкту PROMENT.

Участь у цій події взяли представники українських та грузинських університетів:

Національного університету «Львівська політехніка»;
Національного технічного університету «Дніпровська політехніка»;
Чорноморського національного університету імені Петра Могили;
Національного університету «Чернігівська політехніка»;
Державного університету імені Шота Руставелі;
Грузинського технічного університету;

зокрема львівські політехніки – перший проректор Олег Матвійків і доценти кафедри систем автоматизованого проєктування Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій Уляна Марікуца, Наталія Бокла, Тамара Климкович, Андрій Керницький.

Ця весняна школа мала чітку мету: підвищити кваліфікацію учасників у сфері успішного впровадження програми тюторства та менторства (T&M) у своїх рідних університетах. Навчальна програма об’єднала майбутній персонал усіх університетських центрів T&M з цільових ЗВО-партнерів з України та Грузії, які згодом проведуть тренінги для менторів і тьюторів у своїх alma mater.

Під час весняної школи учасники:

занурилися в ключові поняття менторства і тьюторства, отримавши ґрунтовне розуміння їхніх принципів та практичного застосування;
дослідили вплив програми T&M на працевлаштування та суспільні зміни, усвідомлюючи її потенціал для покращення життєвих траєкторій студентів;
оволоділи методами та прийомами навчання, підходом до навчання на практиці, здобувши необхідні інструменти для ефективної підтримки студентів;
вивчили потреби менті, тьюті, що допоможе краще розуміти контекст, в якому функціонує програма T&M;
розвинули навички роботи в мультикультурному середовищі, активного слухання та спілкування, критичного мислення, прийняття рішень, співпраці, позитивного розв’язання конфліктів та роботи з IT-інструментом, ставши більш гнучкими та адаптивними фахівцями;
сформували почуття відповідальності за власні дії, відданість особистому розвитку та суспільним змінам, допитливість, відкритий розум, цінування різноманітності, емпатію та солідарність з тими, хто має менші можливості, щоб стати взірцем для своїх студентів.

Результатом плідної роботи стало розроблення рекомендацій щодо:

подальшого розвитку програми T&M в країнах-учасницях проєкту PROMENT, що допоможе їй стати більш стійкою та ефективною.
підготовки фахівців з менторства і тьюторства, забезпечуючи наявність кваліфікованих кадрів для успішного впровадження програми.
використання інклюзивних методів навчання в освітніх закладах, створюючи більш справедливе та доступне середовище для всіх студентів.
організації подібних заходів для фахівців, які працюють з молоддю, розширюючи коло знань та навичок у цій важливій сфері.

Відгуки учасників школи були однозначно позитивними. Вони високо оцінили зміст програми, компетентність тренерів та дружню атмосферу, яка сприяла плідній співпраці й обміну досвідом.

Весняна школа PROMENT стала значним кроком на шляху до підвищення спроможності університетів України та Грузії успішно впроваджувати програму тюторства та менторства.

Побачила світ книжка «Під опікою святого Лазаря. Мандрівка в часі. Шпиталь. Львівська політехніка. Дударик»

Oleksandr Levchenko — Wed, 01 May 2024 08:49:50 +0000

Побачила світ книжка «Під опікою святого Лазаря. Мандрівка в часі. Шпиталь. Львівська політехніка. Дударик»

1 трав. 2024, 11:49

Oleksandr Levchenko ср, 05/01/2024 - 11:49

Ірина Мартин, Центр комунікацій Львівської політехніки

З цієї нагоди у храмі святого Лазаря презентували це видання. Його автори — професор, доктор архітектури Львівської політехніки Микола Бевз та історик і журналіст Богдан Білан. Це архітектурне й історичне дослідження території, де свого часу був комплекс шпиталю святого Лазаря, що діяв у Львові від початку XVII століття й аж до Другої світової війни. Після війни його територія і споруди відійшли Львівській політехніці та хоровій капелі «Дударик».

— Ця книга є початком шляху, який дасть змогу шпиталю святого Лазаря зайняти гідне місце серед монастирів, храмів, палаців, фортів Цитаделі та інших давніх пам’яток Львова, — наголошує один з авторів — професор архітектури Микола Бевз.

Ідея задуму такого дослідження виникла понад десять років тому в історика й журналіста Богдана Білана. Його він намагався втілити разом із Миколою Кацалом — диригентом, засновником хору хлопчиків «Дударик», що згодом став однойменною державною академічною чоловічою капелою. А 2021 року, коли минало 400 років від заснування шпиталю Лазаря та 50 років від створення «Дударика», завдяки підтримці ректора Львівської політехніки Юрія Бобала плани почали реалізовуватись. Виявилося, що над такою самою темою працює професор Микола Бевз. Його дослідження архітектури та історії кварталу забудови шпиталю Лазаря, що тепер належить Львівській політехніці, та формування історико-містобудівних студій відкрили для Богдана Білана недосліджену частину історії шпиталю. Відтак автори об’єднали свої зусилля й стали працювати спільно з відповідальною редакторкою Центру комунікацій Львівської політехніки Тетяною Вергелес, яка здійснила загальну редакцію книжки.

Дослідження Миколи Бевза й Богдана Білана доповнюють статті Тараса Вархоляка та Дмитра Кацала — про хорову капелу «Дударик» і її творця, випускника Львівської політехніки Миколу Кацала, Ірини Лонкевич — про видавництво й Назарія Подольчака — про стартап-школу. Вони відкривають читачеві історію об’єктів, що зараз містяться в колишніх спорудах і на території шпиталю св. Лазаря — одного з найстаріших і найкраще збережених шпитальних комплексів в Україні — та творять місток між минулим і сучасним.

На презентації виступили автори дослідження — Микола Бевз і Богдан Білан, директор Видавництва Львівської політехніки Іван Паров’як, директор Tech StartUp School Назарій Подольчак, директор і диригент хорової капели «Дударик» Дмитро Кацал. Модерувала захід Тетяна Вергелес.

ІАРД

АТР

Видавництво Львівської політехніки

TSUS

Пресцентр «Центр комунікацій»

Значення та наслідки американської військової допомоги для України

Oleksandr Levchenko — Wed, 01 May 2024 06:12:51 +0000

Значення та наслідки американської військової допомоги для України

1 трав. 2024, 09:12

Oleksandr Levchenko ср, 05/01/2024 - 09:12

Микола Бучин, професор кафедри політології та міжнародних відносин

Весь світ, а особливо — Україна, майже пів року спостерігали за епопеєю з наданням американської допомоги для нашої держави. Так сталося, що Україна стала заручницею передвиборної боротьби між республіканцями, які контролюють нижню палату Конгресу США, та демократами, які мають більшість у Сенаті та свого президента. У рамках цієї боротьби нижня палата Конгресу в особі спікера-республіканця М. Джонсона тривалий час не могла проголосувати за допомогу Україні в розмірі 61 млрд доларів США.

Основний кандидат від республіканців, експрезидент США Д. Трамп, прагнув використати фактор допомоги для України як інструмент передвиборної боротьби проти адміністрації Дж. Байдена. А тому Д. Трамп чинив тиск на спікера Палати представників з вимогою не ставити на голосування вже проголосований раніше Сенатом законопроєкт про допомогу Україні.

Проте врешті-решт 20 квітня 2024 року Палата представників Конгресу США проголосувала за новий закон про надання Україні підтримки в розмірі майже 61 млрд доларів. 24 квітня 2024 року проголосований нижньою палатою Конгресу США законопроєкт підтримав Сенат. А наступного дня його підписав Президент США Дж. Байден. Майже одразу США оголосили про надання найбільшого за весь період повномасштабної російсько-української війни пакету військової допомоги розміром 6 млрд доларів.

Відтак довгоочікувана американська допомога вже на шляху до України, а частину — вже потенційно використовують на полі бою, адже Пентагон заявив, що частина військової техніки, призначеної для нашої держави, вже перебувала на території Польщі та ФРН і була готова до відправлення в Україну одразу ж після схвалення відповідного рішення.

У цьому контексті хочеться проаналізувати значення, позитивні та негативні сторони наданої допомоги, а також її вплив на результат російсько-української війни. Отже, на моє переконання, до позитивних аспектів і наслідків історичного голосування в Конгресі США щодо допомоги Україні можна зарахувати такі:

Це сумарно найбільший за обсягом пакет військової допомоги, яку будь-коли отримувала Україна.
Своїм рішенням США показали, що вони залишаються «в строю» та на них можуть розраховувати союзники у боротьбі з авторитаризмом у світі.
Приємним доповненням до 61 млрд доларів стала низка інших важливих рішень, проголосованих Конгресом того ж дня паралельно із законом про допомогу Україні:
- надання багатомільярдної допомоги іншим союзникам США — Ізраїлю та Тайваню у боротьбі з ворогами (які одночасно є і нашими геополітичними ворогами);
- запровадження додаткових антиросійських санкцій;
- вимога до Президента США надати Україні ракети дальньої дії ATACMS;
- ухвалення рішення щодо передання Україні конфіскованих російських активів (у такий спосіб наша держава може додатково отримати до 8 млрд доларів).
Важливим став контекст, в умовах якого ухвалювали згадані вище рішення: зміна позиції спікера М. Джонсона та частини республіканців відбулася після доповіді розвідки США про реальність геополітичного союзу росії, Китаю й Ірану проти США та Заходу загалом. А це означає, що, зрозумівши реальність і масштабність загроз, політична еліта США буде діяти рішучіше на міжнародній арені, зокрема допомагаючи Україні та протидіючи російській агресії.
Надання американської підтримки Україні стане чітким сигналом як для наших ворогів, так і для країн, які вагаються, що Україна не є сам на сам із могутнім агресором.
Структура військової допомоги (першого траншу) є відповідною ситуації на полі бою, адже охоплює вкрай потрібне підсилення ППО та ракети дальнього радіуса дії.
Затягування з американською допомогою «пробудило Європу», яка, зрозумівши перспективу усунення США від російсько-української війни, почала сама активніше допомагати Україні.
Епопея з американською допомогою стала наукою для України, яка має працювати над власним виробництвом озброєння, а також диверсифікувати джерела постачання військової допомоги.

Відтак можна прогнозувати, що надання американської допомоги дасть нам шанс не лише вирівняти ситуацію на полі бою, а й схилити шальки терезів на нашу користь загалом.

Серед негативних нюансів, пов’язаних з отриманням американської військової допомоги, варто виокремити такі:

Допомога надійшла дуже пізно. Тож ціною такого затягування стали масштабні руйнування, життя наших громадян і втрата ініціативи на полі бою (насамперед втрата Авдіївки та прилеглих територій).
Більш як четвертина нижньої палати парламенту США, а також частина Сенату голосували проти підтримки України. Йдеться про представників Республіканської партії США, з якими, очевидно, Україна не комунікує належним чином.
Частину американських коштів надано Україні у формі кредиту. Водночас закладено механізми, відповідно до яких глава США може цей кредит із часом списати.
Є реальна ймовірність того, що це була остання допомога для нашої держави з боку США.

Підсумовуючи, варто наголосити, що об’ємний американський пакет військової допомоги для України став тією рятівною соломинкою, що дає нам шанс не програти (а за певного збігу обставин — і виграти) цю війну. Проте не менш важливими будуть як темпи постачання американського озброєння, так і його номенклатура. Крім того, слід пам’ятати, що воює не техніка, воюють люди. Відтак американська допомога має поєднуватися з європейською, доповнюватись ефективною мобілізаційною політикою та продуманими рішеннями на полі бою. Паралельно має тривати потужна дипломатична робота України з нашими явними і потенційними партнерами. До того ж така робота (комунікація) має відбуватися не лише на рівні держави, а й на рівні громадянського суспільства. Особливо важливою є робота з пересічними громадянами США, адже за умови їхньої підтримки України жоден з потенційних переможців президентських виборів у США не ризикне нехтувати підтримкою України, якщо його виборці будуть підтримувати нашу державу.

ІГСН

ПМВ

Пресцентр «Центр комунікацій»

Аналітичні статті

Молодіжний саміт Your European Future у рамках проєкту EU_LEAD Програми Еразмус+

Oleksandr Levchenko — Tue, 30 Apr 2024 14:12:41 +0000

Молодіжний саміт Your European Future у рамках проєкту EU_LEAD Програми Еразмус+ Oleksandr Levchenko вт, 04/30/2024 - 17:12

9 травня 2024 року в рамках реалізації проєкту «Глобальне відповідальне лідерство ЄС: зміна клімату, захист навколишнього середовища та гуманітарна допомога» (EU_LEAD) за підтримки Програми Еразмус+ напряму Жан Моне відбудеться Молодіжний саміт Your European Future.

Разом із командою Львівської політехніки до організації події також долучилися Посли європейської молоді з ЄС та Грузії, а саме Морітц Клаудер та Марʼям Кецяба. Під час заходу учасники більше довідаються про Європейський Союз, матимуть можливість відчути себе делегатом однієї з країн Східного партнерства та познайомитися з послами європейської молоді з країн СП та ЄС.

Захід розпочнеться о 15:00 в America House за адресою: вулиця Академіка Гнатюка, 2, м. Львів.

Івент підготувала команда проєкту EU_LEAD: професорка Тереса Астрамовіч-Лейк, професорка Ярина Турчин, доцентка Ольга Івасечко, доцент Олег Цебенко та студентка Юлія Вайда.

До участі в заході запрошують молодь, яка цікавиться Європейським Союзом та євроінтеграційним процесом України. Вхід вільний за умови попередньої реєстрації.

Проведіть День Європи разом з нами!

З докладнішою інформацією про EU_LEAD можна ознайомитися на сайті проєкту в межах Порталу Львівської політехніки.

Працівників Львівської політехніки запрошують на турнір із шахів

Oleksandr Levchenko — Tue, 30 Apr 2024 12:58:51 +0000

Працівників Львівської політехніки запрошують на турнір із шахів

30 квіт. 2024, 15:58

Oleksandr Levchenko вт, 04/30/2024 - 15:58

Сергій Попович, Центр комунікацій Львівської політехніки

8 травня о 17:00 у приміщенні Шахового клубу університету розпочнеться турнір із шахів серед працівників Львівської політехніки.

Клуб розташований за адресою: вул. Уласа Самчука 14 (корпус № 22, аудиторія № 37, Стрийський парк). Змагання відбуватиметься за швейцарською системою в 5 турів за правилами ФІДЕ (РАПІД). Контроль часу: 10 хвилин + 5 секунд за кожний зроблений хід до кінця партії.

Працівники, що бажають взяти участь, мають попередньо зареєструватись онлайн, а потім підтвердити реєстрацію на місці. Запис на участь можливий безпосередньо в день змагань, перед початком заходу.

ФВ

Спортивний клуб університету

В Університеті відбувся семінар щодо взаємодії вищої освіти з партнерами у підтримці учасників гуманітарної кризи

Oleksandr Levchenko — Tue, 30 Apr 2024 08:43:07 +0000

В Університеті відбувся семінар щодо взаємодії вищої освіти з партнерами у підтримці учасників гуманітарної кризи

30 квіт. 2024, 11:43

Oleksandr Levchenko вт, 04/30/2024 - 11:43

Кафедра соціальних комунікацій та інформаційної діяльності

У рамках виконання проєкту «Підтримка України через залучення громадян в університетах країн Балтії» (Supporting Ukraine through citizen engagement at Baltic Universities – Baltics4UA) 25 квітня 2024 року в Науково-технічній бібліотеці Національного університету «Львівська політехніка» відбувся семінар «Взаємодія вищої освіти з місцевими та міжнародними партнерами у підтримці учасників гуманітарної кризи: досвід співпраці, перспективи розвитку».

Метою заходу було створення простору для обміну досвідом, ідеями та кращими практиками між університетами з усього світу у сфері підтримки учасників гуманітарних криз.

Для участі у заході зареєструвалося 37 учасників, серед яких 16 неакадемічних працівників. Оскільки перед заходом в Україні було оголошено повітряну тривогу, то не всі зареєстровані учасники змогли відвідати його. Але, незважаючи ні на що, у заході взяло участь 32 учасники, 15 з яких є представниками неакадемічного персоналу Національного університету «Львівська політехніка».

Воркшоп проходив в дружній атмосфері і складався з двох частин.

Під час теоретичної панелі експерти Олександр Березко (к.т.н., доцент кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності Львівської політехніки, експрезидент Європейської ради аспірантів та молодих дослідників (Eurodoc) та Ольга Романенко (к.е.н., доцент Державного торговельно-економічного університету) поділилися власним досвідом із залучення міжнародних партнерів до співпраці у напрямі подолання гуманітарних криз.

Зокрема, Олександр Березко наголосив на важливості наукової адвокації українських дослідників на міжнародній арені. За словами експерта, це може забезпечити науковій громадськості необхідну підтримку від політичних лідерів та органів влади для розвитку наукової бази, фінансування досліджень і створення сприятливого середовища для наукових зусиль. Наукова дипломатія допомагає науковій спільноті спілкуватися з широкою громадськістю, розуміти важливість наукових досягнень та їхній вплив на суспільство, особливо в час гуманітарних криз.

Ольга Романенко відзначила важливість підтримки спільних цінностей під час гуманітарних криз. Особливий акцент експертка зробила на формуванні таких цінностей у час російсько-української війни. У таких ситуаціях формування й підтримка спільних цінностей може відігравати ключову роль у зміцненні солідарності, взаєморозуміння між людьми, зокрема й на міжнародній арені.

Під час обговорення учасники воркшопу проаналізували основні виклики та перспективи розвитку такої співпраці вищої освіти з місцевими й міжнародними партнерами у підтримці учасників гуманітарної кризи. Зокрема, учасники воркшопу сформулювали такі основні висновки та рекомендації.

Потреба в активній взаємодії між університетами та міжнародними партнерами у сфері гуманітарної допомоги підкреслює важливість формування і спільної реалізації стратегій, спрямованих на підтримку учасників криз, що потребують невідкладної допомоги та захисту прав людини.
Наукова дипломатія є ключовим фактором у забезпеченні підтримки українських наукових досліджень і наукової спільноти на міжнародному рівні, що сприяє розвитку інноваційного потенціалу країни та її успішній інтеграції у світовий науковий простір.
Формування спільних цінностей у період гуманітарних криз, таких як російсько-українська війна, відіграє критичну роль у зміцненні солідарності та взаєморозуміння між різними суспільствами, сприяючи миру і стабільності в регіоні.
Розширення міжнародної співпраці між університетами та партнерами з метою підтримки учасників гуманітарних криз потребує вдосконалення механізмів комунікації, обміну інформацією та ресурсами, а також сприяння розвитку інноваційних підходів і розробці ефективних стратегій допомоги.
Необхідність створення відкритого простору для обміну досвідом та кращими практиками у сфері підтримки учасників гуманітарних криз підкреслює важливість спільних зусиль університетів і партнерів для ефективного реагування на виклики сучасності.
Успішна співпраця між університетами та міжнародними партнерами у сфері гуманітарної допомоги базується на взаємній довірі, відкритості до нових ідей і готовності до співпраці, що сприяє досягненню спільних цілей та розв’язанню нагальних проблем.
Для досягнення успіху в підтримці учасників гуманітарних криз необхідно продовжувати розвивати партнерські відносини між університетами та міжнародними організаціями, активно залучати громадськість і сприяти формуванню спільних стратегій дії.