Національний університет «Львівська політехніка» - Найкращі обирають Львівську політехніку!

Випускниця Львівської політехніки Наталя Роп про свій шлях у журналістиці — від внутрішньої політики до військової

Oleksandr Levchenko — Thu, 11 Jul 2024 06:10:55 +0000

Випускниця Львівської політехніки Наталя Роп про свій шлях у журналістиці — від внутрішньої політики до військової

11 лип. 2024, 09:10

Oleksandr Levchenko чт, 07/11/2024 - 09:10

Людмила Іванишин, Центр комунікацій Львівської політехніки

9 липня на сторінці університету в Інстаграмі відбулась онлайн-зустріч із нашою випускницею — журналісткою NV Наталею Роп, яку організувала група зв’язків з випускниками Львівської політехніки. Метою заходу було ознайомлення з професійним шляхом журналістки. Також вона навчила студентів, як боротися з фейковими новинами та дезінформацією і як займати сильну позицію в медіапросторі України.

— Я обрала професію журналіста ще у старших класах школи. В моїй сім’ї завжди було популярно споживати новини. Мене виховували у прагненні до справедливості, і це вплинуло на мій вибір професії. Я обирала між двома університетами: Львівською політехнікою і Львівським національним університетом імені Івана Франка. Я поважаю ці два вищі освітні заклади, але навчатися вирішила саме у Львівській політехніці — через структурований процес. Також мені сподобалося, що до абітурієнтів запросили мисткиню, це наче була художниця, і ми мали написати про це матеріал, що й було нашим творчим конкурсом.

Для майбутнього журналіста практика є важливою складовою навчання. Наталя Роп поділилася своїм досвідом пошуку роботи:

— Для мене ще з першого курсу важливо було набувати практичного досвіду, тому я, ще навчаючись, працювала в різних виданнях. Це все для того, щоб на співбесіди я вже приходила не лише зі знанням, що таке репортаж, а й із розумінням, як його правильно написати, і мала приклади роботи. В мене був досвід на місцевому 24 Каналі. Одна з викладачок була шеф-редактором, і з її допомогою я змогла там попрактикуватися. Перша моя офіційна робота була на Громадському радіо. Я працювала там, коли вже навчалася на магістратурі. Це були мої перші ефіри, перші репортажі. Набуваючи досвіду в різних сферах журналістики, я зрозуміла, що мені треба розвиватися в певному напрямі. Спочатку я працювала в Цензор.НЕТ на посаді парламентського кореспондента — це була робота вже в політичній журналістиці, а згодом мені запропонували роботу на NV, і я погодилась.

NV — це український друкований щотижневий суспільно-політичний журнал, що також охоплює сайт, радіо, відеовідділи та організацію різних подій.

На шляху журналістської роботи іноді постають прямі перешкоди. Журналістка розповіла, які труднощі виникали в її журналістській діяльності:

— Непряма перешкода трапляється частіше в моїй роботі. На нас можуть тиснути коментатори, які є прихильниками осіб, про яких ми розповідаємо не те, що вони хотіли б чути. Але я це сприймаю спокійно, бо якщо ви виконуєте свою роботу чесно й відкрито, то вас не будуть турбувати ці коментарі.

У країні триває війна. Люди, які працюють з інформацією, мають свій погляд на інформування, і це по-різному впливає на журналістику. Наталя Роп вважає, що війна є і має бути першою темою для висвітлення журналістами.

— Від усього, що відбувається на полі бою, залежить, як нам допомагатимуть іноземні партнери. Тому війна залишається найважливішою темою для обговорення. Щодо політичної журналістики, сфери, в якій я працюю, думаю, що вона існуватиме і надалі, лише більше адаптовуватиметься до подій в Україні.

З початком повномасштабного вторгнення до України прикута пильна увага іноземців. Тож як зайняти сильну позицію на нашому та світовому медіапросторі?

— Дуже важлива присутність українських журналістів на міжнародних подіях, конференціях. Слід ставити запитання, які не можуть висловити наші політики через певні правила. Потрібно, щоб питання звучали, щоб іноземці чули, що нас турбує.

У розквіт соціальних мереж у нас з’явився ворог, якого ми добровільно впускаємо в наш простір, — це новинні телеграм-канали та деякі блогери, що часто поширюють недостовірну інформацію.

— Багато людей не розрізняють, кому належить сторінка, з якої вони споживають новини. Зазвичай власниками сумнівних каналів є певні політики або політичні сили, які намагаються поширювати вигідну їм інформацію. Я вважаю, що з цим треба боротися комплексно. Має бути належна освіта громадян, влада має звертати увагу людей на певні медіа, які варто споживати. Журналісти теж повинні бути залучені до цього процесу, проводячи розслідування щодо таких сторінок.

Наостанок Наталія Роп розказала, як студентам журналістики стати конкурентними.

— Потрібно розвивати свій бренд, бути активними в соціальних мережах, бути допитливими, вчитися працювати з інформацією правильно і, можливо, навіть виявляти певну прискіпливість до справи. Розуміти, що якщо у вас є ще питання до свого матеріалу, то ви його ще недоробили. Краще перевірити інформацію кілька разів, перш ніж опубліковувати.

ЖЗМК

ГЗВ

Пресцентр «Центр комунікацій»

В Україні затвердили Національну стратегію розвитку фінансової грамотності до 2030 року

Oleksandr Levchenko — Wed, 10 Jul 2024 13:46:01 +0000

В Україні затвердили Національну стратегію розвитку фінансової грамотності до 2030 року

10 лип. 2024, 16:46

Oleksandr Levchenko ср, 07/10/2024 - 16:46

За матеріалами сайту Міністерства цифрової трансформації України

В Україні затвердили Національну стратегію розвитку фінансової грамотності до 2030 року, мета якої – підвищити фінансову обізнаність громадян.

Стратегію затверджено після консультацій із понад 220 представниками зі 116 організацій. Серед них – освітні заклади, місцеве самоврядування, громадські організації, фінансові експерти, банки та небанківські установи.

Реалізація Стратегії розширить заходи з підвищення фінансової обізнаності для різних груп населення. Раніше фокус був на дітях і молоді, а тепер додаткову увагу приділятимуть підприємцям, дорослим, ветеранам, переселенцям та літнім людям.

Якісна базова фінансова освіта

Заплановано заходи з підвищення фінансової грамотності для дошкільнят, школярів та студентів. Зокрема, створення навчальних ресурсів, модернізація навчальних програм та впровадження нового обов’язкового курсу «Підприємництво і фінансова грамотність» з 2025 року у 8 класах та з 2026 року у 9 класах у всіх школах України.

Відповідальне фінансове життя

Підвищення фінансової грамотності дорослого населення через навчальні ресурси для розвитку фінансових навичок, управління фінансами в кризу та обізнаності про економіку й фінансові продукти.

Просунута цифрова фінансова грамотність

Планують створити навчальні матеріали про цифрові фінансові послуги, платіжну безпеку та захист від кіберзлочинності. Особливу увагу приділятимуть розвитку інтерактивних цифрових інструментів для покращення фінансових навичок.

Докладніше – на сайті Міністерства цифрової трансформації України.

ІАДУ

ІНЕМ

ІППТ

На війні загинув Роман Когут — випускник Автомобільно-дорожнього коледжу Львівської політехніки

Oleksandr Levchenko — Wed, 10 Jul 2024 09:17:01 +0000

На війні загинув Роман Когут — випускник Автомобільно-дорожнього коледжу Львівської політехніки

10 лип. 2024, 12:17

Oleksandr Levchenko ср, 07/10/2024 - 12:17

Анна Зіганшина, Центр комунікацій Львівської політехніки

Сумна звістка знову сколихнула політехнічну родину: на фронті загинув наш випускник Роман Когут. Бійцеві назавжди залишилося 33 роки.

Роман був родом зі Львова. Здобув освіту в Автомобільно-дорожньому фаховому коледжі Національного університету «Львівська політехніка».

Напередодні повномасштабного вторгнення російської федерації Роман вступив до лав територіальної оборони. З початком війни став на захист держави від окупантів у складі 103-ї окремої бригади територіальної оборони Сил територіальної оборони Збройних сил України. Виконував бойові завдання на південному та східному напрямках. За особисту мужність був нагороджений Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних сил України «Срібний хрест».

Роман Когут загинув 21 червня 2024 року…

Стаття про героя – у Книзі пам’яті львівських політехніків.

Львівський автомобільно-дорожній коледж

Пресцентр «Центр комунікацій»

Політехніки - для перемоги

Рішення для агробізнесу, віртуальний друг та симуляція життя програміста: студенти-політехніки створюють власні стартапи

Oleksandr Levchenko — Wed, 10 Jul 2024 06:02:13 +0000

Рішення для агробізнесу, віртуальний друг та симуляція життя програміста: студенти-політехніки створюють власні стартапи

10 лип. 2024, 09:02

Oleksandr Levchenko ср, 07/10/2024 - 09:02

Львівський ІТ Кластер

Львівський IT Кластер системно працює над тим, щоб молодь могла отримати якісну освіту в Україні, яка відповідає сучасним вимогам ринку. Без юних талантів неможливо уявити подальший розвиток техсфери.

У межах проєкту IT Expert Кластер підтримує 19 бакалаврських програм у чотирьох університетах Львова. З першого курсу студенти об’єднуються у команди та створюють власні проєкти під керівництвом менторів, експертів зі сфери та проходять практику в ІТ-компаніях. Найперспективніші ідеї переростають у справжні стартапи, зацікавлюють інвесторів і залучають фінансування. Ось найкращі студентські проєкти.

Розумна система моніторингу стану зерна

Цей винахід другокурсників освітньої програми «Інтернет речей» у Національному університеті «Львівська політехніка» вже наробив галасу як в Україні, так і за кордоном. Йдеться про систему GrainMole, яка вміє аналізувати стан зерна та прогнозувати його псування під час довготривалого зберігання у підлогових складах.

Ідея стартапу виникла влітку 2021 року. Тоді вступник Михайло Войтович допомагав батькові у господарстві. Йому доводилося щодня вручну вимірювати температуру зібраного зерна. Уже в Університеті спільно з однодумцями він почав розвивати проєкт під назвою GrainSens. Команда здобула перемогу у конкурсі від CIG R&D Lab та пройшла відбір у Польщі на змагання PUSB 2023. На той час студенти вже мали версію першого прототипу, який протестували на фермерському господарстві «Перемислів Агро». Пізніше вони об’єдналися з іншою групою студентів, які розробляли схожий проєкт під назвою AquaMole. Так і з’явилася команда GrainMole.

«Тоді стався так званий «буст» для нашого проєкту, оскільки ми повністю зробили ребрендинг та впорядкували всі процеси у нашій команді. Працювати стало легше. На цей момент ми на етапі завершення розробки другого MVP, у нас є готовий сайт і мотивація розвиватися», – ділиться Марія Машковська, CEO & Co-founder GrainMole.

Студенти переконані, що агросектору потрібен їхній винахід. Майже чверть опитаних підлітками фермерів зазначили, що система збереже їхні кошти і час, адже дає змогу стежити за станом зерна дистанційно: датчики щогодини зчитують дані, які транслюють у вигляді графіків.

У квітні цього року в Києві команда виборола титул чемпіона стартап-батлу на конференції IT Meets Startups. Студенти отримали 3 тисячі доларів і місце на стартап-алеї найбільшого та найавторитетнішого в Україні змагання IT Arena Startup Competition.

Цифровий друг

Команда із шести ентузіастів-третьокурсників освітньої програми «Робототехніка» у Львівській політехніці презентувала проєкт, заснований на машинному навчанні. Mirror – це веб-аплікація, яка використовує технологію штучного інтелекту для створення віртуального клону людини.

Програма працює так: користувач завантажує перемовини, аудіо- чи відеофайли з особою, з якою хоче поспілкуватися. Це може бути будь-хто: від реального друга до відомої особистості. Веб-аплікація обробить ці дані, а згенерована модель відповідатиме на будь-які запитання користувача текстом або голосом. Причому цифровий клон спілкуватиметься у стилі, притаманному конкретній особистості, й імітуватиме її поведінку.

Свою технологію талановиті стартапери презентували на прикладі співака Кузьми Скрябіна.

«Наша модель поводиться як реальна людина: говорить із паузами, деколи запинається. Складається враження, ніби ти насправді говориш із Кузьмою, що він перебуває поруч із тобою», – розповідає Project Manager команди Роман Кісіль.

Програму можна використовувати не лише для розваг, але й з користю. Наприклад, для вивчення іноземних мов. Користувач може натренувати модель так, щоб вона спілкувалася будь-якою мовою голосом улюбленої знаменитості.

Однією з переваг застосунку є його автономність. Сервіс не потребує постійного моніторингу чи втручання з боку команди розробників. Користувачі просто надають необхідні дані, а моделі штучного інтелекту самостійно навчаються.

У планах студентів – додати до аплікації можливість спілкування із цифровим клоном у відеоформаті. Згенерована модель буде рухати губами, створюючи ще більш реалістичний ефект присутності.

Симуляція життя програміста

Освітню комп’ютерну гру для школярів створили шість першокурсниць Львівської політехніки, які навчаються за програмою Business Analytics & Data Science. Проєкт має назву Code. За допомогою гри діти зможуть вивчати різні мови програмування. Таким чином стартаперки вирішили допомогти школярам не тільки здобувати базові знання, а й дати змогу в ігровому форматі випробувати себе у ролі кодера. Дівчата переконані: це допоможе дітям, які стикаються з проблемою вибору майбутньої професії, визначитися, чи хочуть вони займатися програмуванням.

«Кожна з нашої команди пережила цей досвід, коли ми сумнівалися, на кого і куди вступати. Завдяки нашій грі діти зможуть зрозуміти, чи подобається їм програмувати і чи варто пов’язувати своє життя із розробкою. Ми би хотіли, щоб у нашому минулому була така корисна гра», – пояснює Тетяна Сорока, Team Lead та головна дизайнерка команди.

На старті проєкту дівчата провели опитування серед школярів, щоб зрозуміти їхні основні потреби. Воно показало: діти насамперед хочуть вивчати С++, JavaScript і Python. Наразі у грі доступні уроки із С++. Перевагою цього застосунку серед інших конкурентів на ринку є наявність українською мови.

Сюжет побудований за принципом симуляції життя програміста. Гру розробили на платформі Unity у піксельному форматі. На першому рівні персонаж працює за стареньким комп’ютером у занедбаній кімнаті з павутинням на картинах. Після успішного проходження кожного рівня гравець може покращити приміщення та техніку головного героя. Поки у грі доступні три рівні.

У планах – додати до програми ігрову валюту. Після проходження рівня гравець отримуватиме певну суму, яку зможе витратити на апгрейд ігрового світу. Також стартаперки хочуть урізноманітнити гру рейтинговою системою для мотивації школярів, зробити тести для закріплення знань та додати ще дві мови програмування. Студентки також планують монетизувати свій проєкт: перші п’ять рівнів будуть безкоштовними, а далі гравець зможе придбати підписку на місяць, півроку або рік.

Докладніше про бакалаврські програми Львівського ІТ Кластеру

Сайт Львівського ІТ Кластеру

Тривають конкурси Програми імені Фулбрайта на 2025–2026 академічний рік

Oleksandr Levchenko — Tue, 09 Jul 2024 13:54:29 +0000

Тривають конкурси Програми імені Фулбрайта на 2025–2026 академічний рік

9 лип. 2024, 16:54

Oleksandr Levchenko вт, 07/09/2024 - 16:54

Fulbright Ukraine

Київський офіс Інституту міжнародної освіти нагадує про відкриті конкурси Програми імені Фулбрайта на 2025–2026 академічний рік.

Для молодих викладачів та дослідників:

Fulbright Foreign Language Teaching Assistant Program: стажування з викладання української мови (асистенція американським викладачам) в університетах/коледжах США тривалістю дев’ять місяців.
Термін подання документів продовжено до 14 липня 2024 року.
Fulbright Research And Development Program: проведення досліджень в університетах США тривалістю від шести до дев’яти місяців.
Термін подання документів – до 1 листопада 2024 року.

Для кандидатів і докторів наук, дослідників та фахівців:

Fulbright Visiting Scholar Program: проведення досліджень в університетах США, дослідницьких центрах, бібліотеках, музеях, архівах тощо тривалістю від трьох до дев’яти місяців.
Термін подання документів – до 15 жовтня 2024 року.

Докладніша інформація – на сайті Програми імені Фулбрайта в Україні.

Офіс Інституту міжнародної освіти в Києві приймає документи на фулбрайтівські програми не тільки від конкурсантів, які проживають в Україні, але й від тих громадян України, які через війну змушені були покинути країну після 24 лютого 2022 року.

Сторінка Fulbright Ukraine у соцмережі Фейсбук

Йому назавжди залишиться 21: Львівська політехніка втратила ще одного випускника

Oleksandr Levchenko — Tue, 09 Jul 2024 09:02:43 +0000

Йому назавжди залишиться 21: Львівська політехніка втратила ще одного випускника

9 лип. 2024, 12:02

Oleksandr Levchenko вт, 07/09/2024 - 12:02

Роксолана Семчишин, Центр комунікацій Львівської політехніки

Під час штурму ворожих позицій у районі села Кліщіївка під Бахмутом на Донеччині загинув боєць 3-ї штурмової бригади Олег Христенко з позивним Крилов. Захисникові був 21 рік.

Майбутній герой народився і виріс у Львові. Ще змалку він виявляв активну громадянську позицію і був учасником різноманітних патріотичних рухів. Щоб здобути вищу освіту, Олег подав документи до Львівської політехніки, куди успішно і вступив на психолога.

Коли почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, Олег втілив свою давню мрію — став військовослужбовцем полку «Азов». Спочатку виконував бойові завдання на Київщині, згодом боронив територіальну цілісність і незалежність держави на південному та східному напрямках.

Олег Христенко загинув 7 червня 2023 року. Посмертно військовослужбовця нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Нещодавно на Сихові у Львові відкрили мурал на честь Олега Христенка. Новий стінопис з’явився на фасаді будинку, що на вулиці Червоної Калини, 127А.

Стаття про героя – у Книзі пам’яті львівських політехніків.

ІППО

Пресцентр «Центр комунікацій»

Політехніки - для перемоги

У межах проєкту TrustAI відбувся круглий стіл «In AI We Trust. Чи можна довіряти штучному інтелекту?»

Oleksandr Levchenko — Tue, 09 Jul 2024 06:16:04 +0000

У межах проєкту TrustAI відбувся круглий стіл «In AI We Trust. Чи можна довіряти штучному інтелекту?»

9 лип. 2024, 09:16

Oleksandr Levchenko вт, 07/09/2024 - 09:16

Кафедра автоматизованих систем управління Львівської політехніки

Виникнення генеративного штучного інтелекту й стрімке поширення його застосування призвело до появи чималої кількості запитань, занепокоєнь та викликів. Постають питання етичності та прозорості використання ШІ, достовірності й упередженості, допустимих меж застосування та багато інших.

Сьогодні в багатьох країнах з’являється законодавство, покликане регулювати використання штучного інтелекту, зокрема в березні 2024 року в Європейському Союзі було прийнято AI Act, покликаний дати відповіді на більшість із таких питань.

Обговоренню цих викликів, а також можливим стратегіям регулювання застосування ШІ як в Україні, так і в світі було присвячено круглий стіл «In AI We Trust. Чи можна довіряти штучному інтелекту?», організований у межах виконання проєкту Erasmus+ напряму Жан Моне модуль «Надійний штучний інтелект: європейський підхід» (Trustworthy artificial intelligence: the European approach, № 101085626 – TrustAI – ERASMUS-JMO-2022-HEI-TCH-RSCH) за підтримки Європейської Комісії.

До роботи круглого столу долучилося понад 50 учасників: представники ІТ-компаній, що займаються розробками з використанням штучного інтелекту, юристи, науковці, медики, представники державних органів влади, аспіранти і студенти.

Роботу круглого столу розпочала координаторка проєкту TrustAI, к.т.н., доцентка кафедри автоматизованих систем управління Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій Львівської політехніки Анастасія Дорошенко із презентацією на тему «Надійний ШІ: від принципів до практики», яка розповіла про основні вимоги, які висувають сьогодні до систем ШІ з погляду прозорості, надійності, етичності та законності для того, щоб такі системи були неупередженими й заслуговували на довіру під час використання.

Про основні тенденції регулювання штучного інтелекту в Україні розповіла аналітикиня Центру Дністрянського Дарина Бойко. Зокрема, надзвичайно цікавим та корисним для аудиторії стало порівняння можливих підходів, які можуть бути в основі сьогоднішнього українського регулювання:

Bottom-up, який передбачає використання інструментів «саморегуляції» галузі ШІ;
Top-down – із дотриманням традиційного законодавчого регулювання галузі ШІ (як, наприклад, AI Act у ЄС);
Middle out – із використанням інструментів співрегулювання між державними органами та головними стейкхолдерами галузі.

Про основи забезпечення довіри до систем ШІ з технічного погляду розповіла Lead Data Scientist у фінтех-компанії та консультантка з Data Science / Artificial Intelligence Ольга Нарушинська. У своїй доповіді «Основи (не)довіри до AI» вона зупинилась на трьох основних компонентах, грамотний вибір кожного з яких сприяє довіри до систем, що використовують ШІ: це дані, моделі та метрики. Було розглянуто основні проблеми, які можуть виникати із даними, що може призвести до упередженості в роботі системи, проілюстровано такі випадки на реальних прикладах, здійснено огляд моделей та метрик, які доцільно використовувати для отримання достовірних результатів.

Надзвичайно цікавим був виступ к.ю н, доцента кафедри політології та міжнародних відносин Інституту гуманітарних та соціальних наук Львівської політехніки Петра Сухорольського на тему «Регулювання ШІ: проблеми і суперечності», під час якого не лише було розглянуто різні типи регуляцій штучного інтелекту, що можуть бути застосовані, але й висвітлено основні відмінності між сильним та слабким ШІ, оцінено ймовірність появи сильного ШІ, а також здійснено огляд найсвіжіших світових досліджень, що демонструють виклики та загрози, які з’являються сьогодні у зв’язку з поширенням використання систем ШІ.

Технічну сторону підвищення довіри до систем, що використовують машинне навчання, продемонстрував к.т.н., доцент кафедри систем штучного інтелекту Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій Львівської політехніки Іван Ізонін у своєму виступі на тему «Інтерпретоване ансамблеве навчання: каскадні методи». Він розповів про переваги використання нейроподібної структури моделі послідовних геометричних перетворень (МПГП), запропонованої професором Романом Ткаченком, окреслив переваги її застосування порівняно з іншими відомими моделями, а також докладно розповів про варіанти покращення цієї моделі як щодо точності результатів, так і швидкості роботи завдяки створенню каскадного ансамблю на базі МПГП.

Про один із найпопулярніших підходів з погляду підвищення довіри до систем штучного інтелекту, а саме використання пояснюваного ШІ, розповіла Наталія Шаховська, д.т.н., професорка, завідувачка кафедри СШІ Національного університету «Львівська політехніка», членкиня експертно-консультаційного комітету з питань розвитку сфери штучного інтелекту в Україні при Міністерстві цифрової трансформації, у своєму виступі «Моделі пояснювального штучного інтелекту для аналізу великих даних». Зокрема, було детально розглянуто розв’язання задач, що базуються як на роботі з текстовими даними, так і на аналізі зображень та відео. Однак спільною рисою всіх розглянутих прикладів було те, що серед можливих моделей, які можна застосовувати для розв’язання поставлених завдань, перевагу надавали тим, у яких є можливість пояснити, чому було прийняте саме таке рішення. Цей підхід відповідає основним вимогам, що сформульовані сьогодні в AI Act та інших регулятивних документах щодо застосування методів ШІ.

Завідувач кафедри автоматизованих систем управління Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій Львівської політехніки, д.т.н., професор Василь Теслюк у своєму виступі «Штучний інтелект в розумному місті: виклики та перспективи» розповів про те, з якими основними викликами може бути пов’язане використання методів ШІ в розумних будинках, містах і системах загалом. Професор Теслюк підкреслив необхідність забезпечення балансу між використанням сучасних інтелектуалізованих компонентів у розроблюваних системах та забезпеченням основоположних прав і свобод громадян, які використовуватимуть ці системи.

Робота круглого столу завершилась обговоренням почутого, учасники мали можливість обмінятись думками щодо перспектив розвитку штучного інтелекту в Україні та світі, а також власним баченням щодо того, як буде відрегульовано питання використання методів ШІ в різних системах. Зустріч, що об’єднала фахівців із дуже різних галузей знань та сфер діяльності, наукових інтересів надала чудову можливість подивитись на знайомі питання та проблеми з різних точок зору, що, своєю чергою, безперечно може стати гарною рушійною силою для майбутніх досліджень.

Школярів, студентів та аспірантів запрошують до участі в онлайн-школі EU Study Days 2024

Oleksandr Levchenko — Mon, 08 Jul 2024 13:51:14 +0000

Школярів, студентів та аспірантів запрошують до участі в онлайн-школі EU Study Days 2024

8 лип. 2024, 16:51

Oleksandr Levchenko пн, 07/08/2024 - 16:51

Організатори заходу

Представництво Європейського Союзу в Україні оголошує набір школярів, студентів та аспірантів на участь в онлайн-школі EU Study Days 2024.

EU Study Days є проєктом Представництва Європейського Союзу в Україні, який надає можливість старшокласникам, студентам та аспірантам дізнатися більше про Європейський Союз і відносини між ЄС та Україною від ключових європейських та українських експертів у цій сфері. Крім того, проєкт сприяє розвитку мережі української молоді для комунікації, обміну досвідом, співпраці і впровадження спільних ініціатив.

Вимоги до учасників EU Study Days студентів та аспірантів

Заявки на участь у конкурсному відбору приймають від осіб віком від 18 до 25 років, які:

є студентами магістратури або останнього курсу бакалаврату українських ЗВО денної форми навчання;
є аспірантами будь-якої форми навчання.

Ще однією вимогою для студентів та аспірантів є знання англійської мови. Необхідний рівень – В2/С1. Організатори на етапі відбору можуть провести співбесіду для перевірки цього рівня, а також залишають за собою право на будь-якому етапі не допускати до участі в програмі осіб, які виявляють недостатній рівень володіння англійською мовою.

Увага! До участі у відборі допускають лише осіб, які не брали участі у програмах EU Study Days попередніх років!

Тривалість навчання – з 5 серпня по 8 жовтня 2024 року.

Крайній термін подання заявок на участь у програмі – 20 липня.

Заявка для студентів та аспірантів

Докладніше – на сайті організаторів

Колегія студентів

Профком студентів і аспірантів

Політехніка – традиційно серед ЗВО України з найвищою винахідницькою активністю у І кварталі 2024 року

Oleksandr Levchenko — Mon, 08 Jul 2024 09:52:30 +0000

Політехніка – традиційно серед ЗВО України з найвищою винахідницькою активністю у І кварталі 2024 року

8 лип. 2024, 12:52

Oleksandr Levchenko пн, 07/08/2024 - 12:52

За матеріалами сайту «ЄвроОсвіта»

Попри повномасштабну війну рф проти України у сфері інтелектуальної власності є успіхи: показники надходження заявок на об’єкти промислової власності у І кварталі 2024 року зросли майже на 30% порівняно з аналогічним періодом 2023-го. При цьому кількість поданих заявок на торговельні марки (6524) перевищила не лише минулорічний, а й показник 2020 року.

Загалом, порівнюючи аналогічні періоди 2023 та 2024 років, можна констатувати, що показники надходження заявок на корисні моделі (39,9%) та на торговельні марки (33,9%) значно зросли, проте кількість заявок на промислові зразки залишилась майже без змін, а кількість винаходів дещо знизилась (7,9%).

Найактивнішими серед закладів вищої освіти, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України, у І кварталі 2024 року були:

Харківський національний університет повітряних сил імені Івана Кожедуба – 27 заявок;
Дніпровський державний аграрно-економічний університет – 24;
Вінницький національний технічний університет – 24;
Український державний університет залізничного транспорту – 23;
Національний університет «Львівська політехніка» – 22.

Докладніше – на сайті «ЄвроОсвіта».

НДЧ

Група комерціалізації НД та захисту об’єктів права ІВ

НТСА

Львівська політехніка придбала тепловізор для бригади працівника, який служить на Запорізькому напрямку

Oleksandr Levchenko — Mon, 08 Jul 2024 05:57:47 +0000

Львівська політехніка придбала тепловізор для бригади працівника, який служить на Запорізькому напрямку

8 лип. 2024, 08:57

Oleksandr Levchenko пн, 07/08/2024 - 08:57

Ірина Мартин, Центр комунікацій Львівської політехніки

З цим проханням до університетської спільноти звернулася дружина заступника директора Народного дому «Просвіта» нашого університету Олександра Рудермеля, Наталя. Перед тим збір ініціював у соцмережах їхній родич Ігор Марзоєв, а Львівська політехніка охоче підтримала.

Для цього творчі колективи Народного дому організували два великі концерти в актових залах головного і першого навчальних корпусів, а театр-студія «Хочу» підготувала виставу «Вісім люблячих жінок», яку показали в Будинку офіцерів.

— Олександр Рудермель надав технічні характеристики, назвав марку й модель тепловізора, якого потребує бригада, де він служить. Тішить те, що за ці кошти нам вдалося купили вдосконалену серію — PRO, яка має поліпшену роздільну здатність і більше функцій, — розповідає начальник відділу охорони праці Львівської політехніки Володимир Шепітчак.

За словами пана Шепітчака, на тепловізор ThermTec Cyclops 650, вартістю 80 400 грн, користувачі соцмереж пожертвували трохи більш як половину суми, а другу половину доклала Львівська політехніка, зібравши на концертах і виставі. Решту грошей політехніки докладуть до наступної покупки.

— Замовлення від наших воїнів на дороговартісні потреби — тепловізори, дрони, автомобілі — ми отримуємо досить часто. Отож перевірені постачальники вже нас знають і часто пропонують знижки. Нам важливо отримати якісну техніку, з тривалою гарантією, адже вона береже життя наших воїнів і допомагає знищувати ворога й тим наближати нашу таку очікувану перемогу, — резюмує Володимир Шепітчак.

Народний дім «Просвіта»

Відділ охорони праці

Пресцентр «Центр комунікацій»

Політехніки - для перемоги