Національний університет «Львівська політехніка» - Найкращі обирають Львівську політехніку!

ХХІІ Міжнародна науково-практична конференція «Ресурси природних вод Карпатського регіону»

Oleksandr Levchenko — Wed, 15 May 2024 14:00:43 +0000

ХХІІ Міжнародна науково-практична конференція «Ресурси природних вод Карпатського регіону» Oleksandr Levchenko ср, 05/15/2024 - 17:00

Кафедра хімії і технології неорганічних речовин Інституту хімії та хімічних технологій Національного університету «Львівська політехніка» запрошує взяти участь у ХХІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Ресурси природних вод Карпатського регіону / Проблеми охорони та раціонального використання», яка відбудеться 23–24 травня 2024 року у змішаному (онлайн та офлайн) форматі.

Конференція працюватиме за такими головними напрямами:

Ресурси природних вод та їх екологічний стан
Гідротермальні та гідроенергетичні ресурси України
Рекреаційно-бальнеологічний потенціал Карпатського регіону та України
Сучасні технології питної води та технології водопідготовки для промислових підприємств; водопостачання та проблеми раціонального використання прісних вод, зокрема в умовах повномасштабної агресії
Сучасні методи і технології очищення та утилізації стічних вод
Інтеграція досліджень природних вод до пріоритетів Європейського Союзу
Проблема підготовки фахівців з технології води

Крайній термін подання матеріалів – 23 травня 2024 року, 9:00.

Докладніше – на сайті конференції

В Університеті визначили переможців студентського хакатону Energy Youth

Oleksandr Levchenko — Wed, 15 May 2024 12:50:09 +0000

В Університеті визначили переможців студентського хакатону Energy Youth

15 трав. 2024, 15:50

Oleksandr Levchenko ср, 05/15/2024 - 15:50

Кафедра соціальних комунікацій та інформаційної діяльності

9 травня 2024 року у Львівській політехніці відбувся фінал хакатону Energy Youth. Захід зібрав креативних молодих студентів з Інституту енергетики та систем керування, Інституту гуманітарних та соціальних наук та Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій. Всього у хакатоні взяло участь 46 осіб та 6 менторів для команд.

Під час заходу учасники були розділені на команди, кожна з яких працювала над власним проєктом з використанням сучасних технологій та інноваційних підходів у сфері енергетики. Організатори та ментори хакатону допомогли командам підготувати цікаві проєкти.

Energy Youth охопив широкий спектр тем, включаючи відновлювані джерела енергії, розвиток нових технологій та методів одержання й використання енергії з відновлюваних джерел, таких як сонячна та вітрова енергія, розробка інструментів і стратегій для зменшення споживання енергії в промисловості, господарствах та громадських будівлях смарт-міста, використання інтернету речей, штучного інтелекту й інших технологій для створення інтелектуальних міст та енергоефективних систем управління.

Інноваційні рішення та перспективи учасники хакатону подали у фіналі вражаючими презентаціями, які відзначалися креативністю, глибиною аналізу та практичністю застосування. За перемогу змагалися 7 команд з своїми проєктами, а саме:

«Нові рішення для активізації ринку електроавтомобілів в Україні»;
Smart city;
«Вепонізація енергоресурсів»;
«Використання водневих акумуляторів для інвалідних візків»;
Smart Grid;
«Система моніторингу енерговитрат для підвищення енергоефективності в освітніх закладах»;
«Використання малих ВЕУ для освітлення великих магістралей».

Від ідей для підвищення свідомості щодо енергоефективності до впровадження новаторських технологій – кожна команда зробила свій внесок у розвиток сектору енергетики. Хакатон Energy Youth завершився вибором найкращих проєктів та нагородженням переможців:

І місце – команда спеціальності «Атомна енергетика» із проєктом «Використання водневих акумуляторів для інвалідних візків»;
ІІ місце – команда спеціальності «Міжнародні відносини» та проєкт «Вепонізація енергоресурсів»;
ІІІ місце розділили дві команди – спеціальності «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології» з проєктом «Система моніторингу енерговитрат для підвищення енергоефективності в освітніх закладах» та спеціальності «Обчислювальний інтелект» з проєктом Smart city.

Захід продемонстрував, що об’єднання молодих розумів та новаторських підходів може змінити світ до кращого.

Хакатон Energy Youth було проведено в рамках виконання проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка» (EUSTS) за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне.

З докладнішою інформацією про EUSTS можна ознайомитися на сайті проєкту в межах Порталу Львівської політехніки.

21 науковець Львівської політехніки одержуватиме стипендію Кабінету Міністрів України для молодих вчених

Oleksandr Levchenko — Wed, 15 May 2024 10:00:36 +0000

21 науковець Львівської політехніки одержуватиме стипендію Кабінету Міністрів України для молодих вчених

15 трав. 2024, 13:00

Oleksandr Levchenko ср, 05/15/2024 - 13:00

Комітет з Національної премії України імені Бориса Патона

Розглянувши подання президії Національної академії наук України на здобуття стипендій Президента України для молодих вчених та подання колегій міністерств і президій національних академій наук України на здобуття стипендій Кабінету Міністрів України для молодих вчених, президія Комітету постановила призначити 23 стипендії та продовжити виплату 294 стипендій Кабінету Міністрів України для молодих вчених закладів вищої освіти.

Серед стипендіатів – 21 науковець Національного університету «Львівська політехніка»:

Бешлей Галина Володимирівна
Бешлей Микола Іванович
Бліхарський Ярослав Зіновійович
Вегера Павло Іванович
Демчук Юрій Ярославович
Джумеля Ельвіра Анатоліївна
Дзюрах Юрій Михайлович
Іващишин Федір Олегович
Карковська Вероніка Ярославівна
Кашуба Андрій Іванович
Ковальчук Віталій Володимирович
Кучер Анатолій Васильович
Масюк Андрій Сергійович
Опірський Іван Романович
Попадинець Назарій Миколайович
Савчин Ігор Романович
Семків Ігор Володимирович
Сідун Юрій Володимирович
Сухацький Юрій Вікторович
Тимчук Іван Степанович
Шепіда Мар’яна Володимирівна

Нарахування та виплата стипендій відбуватимуться з травня по жовтень 2024 року.

Докладніше – на сайті Комітету з Національної премії України імені Бориса Патона.

Приєднані файли

Додаток 2 до Постанови президії Комітету від 08 травня 2024 р.283.6 КБ

«Мости для того, щоб об’єднатися» — виставка фотографій Жеральда Біттера

Oleksandr Levchenko — Wed, 15 May 2024 08:04:38 +0000

«Мости для того, щоб об’єднатися» — виставка фотографій Жеральда Біттера

15 трав. 2024, 11:04

Oleksandr Levchenko ср, 05/15/2024 - 11:04

Вікторія Бугайова, студентка кафедри журналістики та засобів масової комунікації

13 травня у другому корпусі Львівської політехніки відбулося відкриття виставки фотографій Жеральда Біттера — інженера, дизайнера, фотографа мостів.

На виставці «Мости для того, щоб об’єднатися» Жеральда Біттера представлено фото мостів різноманітних форм, розмірів і стилів, завдяки чому глядачі можуть оцінити багатство інженерної думки. На фотографіях Біттера мости зображені з різних точок зору, що дає змогу побачити їх по-новому, відкриваючи досі приховані грані краси та функціональності цих величних споруд. Це дає можливість глядачам відчути себе так, ніби вони прогулюються вулицями Парижа, милуються його мостами та слухають історію створення кожного з них.

Мости, фото яких представлені на виставці, не лише слугують транспортними артеріями, а й символізують єднання та зв’язок між людьми. Вони сполучають береги річок, розділені простори, а також об’єднують людей, даючи їм змогу спілкуватись і співпрацювати, — це і є ідеєю та філософією француза українського походження Жеральда Біттера.

«На мою думку, мости як символ єднання є людським витвором, що обʼєднує квартали, міста, країни. Що може бути більш красномовним, аніж ця метафора єднання, братерства, де голоси народу звучать спільно? Такі цінності глибоко вкорінені як у Франції, так і в Україні. Проте цей звʼязок не вичерпується лише цим. Обидві нації мають особливі багаті культури, відображені у їхніх мистецтвах, літературах і національних кухнях, що примножує культурну різноманітність Європи, посилюючи звʼязки між народами й націями», — вважає Жеральд Біттер.

Кураторка виставки, доцентка кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка Ірина Кушнір у своїй промові також наголосила на важливості мостів не лише як транспортних споруд, але й як символів об’єднання людей та міцного зв’язку між ними.

Організаторами виставки є Альянс Франсез міста Львова спільно з Центром міжнародної освіти Національного університету «Львівська політехніка», ІБІС, кафедра будівельних конструкцій та мостів, ЛНУ імені Івана Франка, факультет іноземних мов, кафедра світової літератури.

Також пані Ірина Кушнір повідомила, що 15 травня, о 17:00, у Львівській музичній академії відбудеться концерт французької музики в межах заходу «Французька весна у Львові», вхід вільний.

ЦМО

ІБІС

БКМ

У Львівській політехніці відбувся інтерактивний захід з обміну досвідом із викладачами Національного авіаційного університету

Oleksandr Levchenko — Wed, 15 May 2024 05:59:39 +0000

У Львівській політехніці відбувся інтерактивний захід з обміну досвідом із викладачами Національного авіаційного університету

15 трав. 2024, 08:59

Oleksandr Levchenko ср, 05/15/2024 - 08:59

Кафедра соціальних комунікацій та інформаційної діяльності

10 травня 2024 року в рамках проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка» (EUSTS) за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне в онлайн-форматі відбувся інтерактивний захід «Поширення кращих практик викладання європейських студій та створення міждисциплінарних програм у закладах вищої освіти України: обмін досвідом». Івент організовано командою Навчально-наукового центру «Європейські студії для технічних університетів» Національного університету «Львівська політехніка» спільно з викладачами Національного авіаційного університету (м. Київ).

Досвідом та власним баченням щодо впровадження європейських студій з урахуванням грантових можливостей від ЄС поділилася професорка Ярина Турчин (керівниця проєкту EUSTS, директорка Інституту гуманітарних та соціальних наук), яка зосередилася на особливостях розвитку європейських студій у Національному університеті «Львівська політехніка», перспективах запровадження міждисциплінарних освітніх програм із вивчення ЄС та європейської інтеграції України.

Натомість професорка Ніна Ржевська (завідувачка кафедри міжнародних відносин та стратегічних студій факультету міжнародних відносин Національного авіаційного університету), враховуючи індивідуальну освітню траєкторію підготовки здобувачів, зауважила, що завдяки вибірковим освітнім компонентам у НАУ імплементують знання про Європейський Союз головно щодо інформаційної безпеки ЄС. Професорка анонсувала старт роботи зі впровадження міжгалузевої інноваційної освітньої програми з європейських студій в університеті, адже ефективний дипломат сучасного кшталту повинен володіти не лише гуманітарними, але й технічними та природничими знаннями. «Авіація та космос – простір для дипломатичних і міжнародних зв’язків», – зазначила Ніна Ржевська.

Доцентка Наталія Вовк (учасниця проєкту EUSTS, доцентка кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності Львівської політехніки) поділилася кращими практиками викладання європейських студій для студентів технічних спеціальностей, виробленими впродовж двох років імплементації проєкту EUSTS у нашому університеті, які варті поширення в інших ЗВО технічного спрямування України.

Артем Сапсай (доцент кафедри міжнародних відносин та стратегічних студій факультету міжнародних відносин НАУ) зосередився на тематиці технологічної дипломатії України, зокрема:

обговорення концептуальних аспектів технологічної дипломатії;
місця технологічної дипломатії в державних органах влади України та агенціях ЄС;
фактору безпеки технологічної дипломатії України;
ролі науково-освітянського простору для розвитку технологічної дипломатії України.

Досягнення таких цілей, на думку А. Сапсая, є можливим за умови підготовки фахівців через міждисциплінарні програми.

Доцентка Олена Лукачук (менторка INNOVATION HUB, учасниця проєкту EUSTS, доцентка кафедри політології та міжнародних відносин ігсн) репрезентувала досвід проєктної діяльності студентської молоді Національного університету «Львівська політехніка», зокрема й завдяки програмам від ЄС, а також конкретні результати такої роботи.

Доцентка Наталя Боротканич (представниця України у програмному комітеті «Цифровізація, промисловість, космос» програми з досліджень та інновацій «Горизонт Європа», доцентка кафедри міжнародних відносин та стратегічних студій факультету міжнародних відносин НАУ) популяризувала грантові можливості для технічних університетів у межах рамкової програми ЄС із досліджень та інновацій «Горизонт Європа», поділившись власним досвідом та цінними рекомендаціями до написання проєктних заявок. Зокрема, було деталізовано інформацію про напрями програми «Горизонт Європа»:

передова наука;
глобальні виклики та європейська промислова конкурентоспроможність;
інноваційна Європа.

Особливу увагу Наталя Боротканич акцентувала на можливостях гуманітаріїв у програмі «Горизонт Європа».

У підсумку теоретичної частини науковці обох університетів узгодили свої дії щодо спільної роботи над впровадженням міждисциплінарних програм з європейських студій, які поєднають гуманітарні й технічні знання та напрацювання.

Практичну частину заходу із застосуванням інтерактивних методів навчання для формування знань про ЄС як відповідального глобального актора сучасної системи міжнародних відносин для студентів Національного авіаційного університету провели тренери з методик викладання, учасники проєкту EUSTS – доцентка Ольга Івасечко (кафедра політології та міжнародних відносин), доцент Олег Цебенко (кафедра ПМВ). Під час практичної частини учасники застосували вправу «Прогулянка галереєю «Тур по ЄС», де студентська молодь ознайомилась із ключовими інституціями ЄС, керівними посадовцями Євросоюзу та різноманітними фактами про ЄС. Також провели євроквіз «Що ти знаєш про ЄС?», де студенти НАУ позмагались між собою у знаннях про різноманітні факти й особливості, що стосуються європейських держав та Європейського Союзу.

Загалом до заходу долучилося понад 70 осіб – студентів (30 осіб), викладачів, аспірантів Національного авіаційного університету та Національного університету «Львівська політехніка» (43 особи). Команда проєкту EUSTS висловлює вдячність усім учасникам івенту за цікаві дискусії, професійні доповіді, обмін кращими практиками й вироблення нових ідей для розвитку європейських студій у ЗВО в Україні.

Також до підготовки заходу долучилися доцент Олександр Марковець (кафедра соціальних комунікацій та інформаційної діяльності), доцентка Лідія Каша (кафедра електромехатроніки та комп’ютеризованих електромеханічних систем), доцентка Ірина Сухорольська (кафедра ПМВ).

Відкриття інклюзивного освітнього простору «Без обмежень» у Львівській політехніці

Oleksandr Levchenko — Tue, 14 May 2024 13:44:56 +0000

Відкриття інклюзивного освітнього простору «Без обмежень» у Львівській політехніці Oleksandr Levchenko вт, 05/14/2024 - 16:44

16 травня 2024 року в Національному університеті «Львівська політехніка» відбудеться відкриття інклюзивного освітнього простору «Без обмежень».

«Без обмежень» – інклюзивний простір та команда однодумців, які працюють з метою допомогти зробити освіту доступною для всіх. Відкриття простору стане можливістю обговорити інноваційні методи навчання студентів за різними напрямами та продемонструвати учасникам заходу обладнання, яке будуть використовувати в освітньому процесі.

Простір стане не лише локацією для навчання – на його базі проводитимуть відкриті лекції, заходи й активності для всіх охочих. На локації простору можна буде працювати з відеозбільшувачами, широкоформатним кольоровим термопринтером, мультимедійним та комп’ютерним обладнанням. Також функціонуватиме лінгафонний клас на 15 місць.

Захід розпочнеться о 14:00 в аудиторії 110 І навчального корпусу Львівської політехніки (вул. Карпінського, 2/4). У програмі:

вітальне слово від представників адміністрації Львівської політехніки;
презентація проміжних результатів реалізації гранту за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України» – Назар Полольчак, керівник Tech StartUp School Університету;
презентації роботи простору та використання обладнання – Тетяна Шаповалова, керівниця простору «Без обмежень»;
презентація додаткового обладнання та універсальних електричних колісних крісел.

Відкриття простору здійснюється в межах проєкту «Кращі технічні навички та інклюзивні умови для розвитку робочої сили в машинобудівному секторі України» за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України».

Докладніше

Сторінка події у соцмережі Фейсбук

«208 років ― 208 тисяч»: львівські політехніки закупили та відправили нашим захисникам дрони

Oleksandr Levchenko — Tue, 14 May 2024 13:15:15 +0000

«208 років ― 208 тисяч»: львівські політехніки закупили та відправили нашим захисникам дрони

14 трав. 2024, 16:15

Oleksandr Levchenko вт, 05/14/2024 - 16:15

Наталія Павлишин, Центр комунікацій Львівської політехніки

За кошти, які задонатили політехніки та друзі нашого Університету в межах масштабного збору з нагоди Дня Львівської політехніки «208 років ― 208 тисяч», закупили та відправили нашим захисникам дрони.

― Важливо, що цей великий збір підтримали і студенти, і працівники, і адміністрація нашого Університету. Кожен інститут підтримав цю важливу ініціативу. За досить короткий час політехніки задонатили 286 тисяч гривень, із них 231 300 грн ― на банку збору, та 55 000 готівкою. Ми придбали п’ять дронів Mavic 3 Classic на суму 268 404 грн. А решту коштів передали на наступний збір для в/с А3821 на авто, ― зазначила голова профкому студентів і аспірантів Львівської політехніки Анастасія Вакарчук. ― Придбані дрони ми відправили до випускника Інституту хімії та хімічних технологій Дмитра Гнатіва, який виконує бойові завдання у складі 10-го батальйону 59-ї бригади.

Колегія та профком студентів і аспірантів висловлює подяку всім учасникам та донаторам збору за участь!

Політологічний аналіз бойових дій на півночі Харківщини

Oleksandr Levchenko — Tue, 14 May 2024 12:42:18 +0000

Політологічний аналіз бойових дій на півночі Харківщини

14 трав. 2024, 15:42

Oleksandr Levchenko вт, 05/14/2024 - 15:42

Микола Бучин, професор кафедри політології та міжнародних відносин

9 травня 2024 року росія розпочала чергову ескалацію російсько-української війни — наступ на прикордонні регіони Харківської області. Це не стало (чи принаймні не мало стати) несподіванкою для української влади та українського суспільства, адже про підготовку до такого наступу активно говорили як усередині нашої держави, так і в середовищі наших міжнародних партнерів.

Також зрозуміло, що події на півночі Харківщини варто розглядати в контексті позитивного для України голосування в Конгресі США, результатом якого стало виділення для нашої держави рекордної суми військової допомоги обсягом майже 61 мільярд доларів. У цьому контексті було очевидно, що росія намагатиметься активізувати бойові дії якомога швидше, поки американське озброєння ще не встигло потрапити до рук наших захисників. Крім того, окрилена певними успіхами на Донбасі, російська армія прагнула розвинути успіх і на інших ділянках фронту.

Аналізуючи результати російського наступу на півночі Харківщини, варто зазначити, що вже за перший день бойових дій ворог захопив шість прикордонних сіл і територію розміром майже 80 квадратних кілометрів. Згодом темпи просування ворожої армії істотно знизилися, проте ініціатива на боці ворога, який поступово, хоч і повільно, просувається в напрямку Харкова, підійшовши, зокрема, до північних околиць українського міста Вовчанськ.

У цьому контексті виникає закономірне питання щодо того, наскільки успішними були дії з боку як ЗСУ, так і російської армії на півночі Харківщини. Проте хочу одразу ж наголосити, що за такий короткий час (на момент написання статті бойові дії на півночі Харківщини тривали лише п’ять днів) робити якісь остаточні висновки і зарано, і некоректно. Ускладнює проблему й той факт, що оцінка успішності залежить і від кінцевих цілей та стратегії воюючих сторін. Крім того, результати російського наступу на Харківщині поки що неоднозначні. Адже ворог має певні територіальні досягнення, однак назвати їх проривними (чи, навпаки, не вартими уваги) наразі не можна.

З одного боку, аналізуючи досягнення росіян, можна пояснювати це такими факторами, як тривала відсутність (майже пів року) американської допомоги; недостатній рівень нашої підтримки з боку європейських партнерів, військово-промисловий комплекс яких виявився значною мірою неготовим до війни такої інтенсивності; значна перевага ворога як у чисельності особового складу, так і в озброєнні загалом; наявність у російської армії ініціативи на полі бою тощо.

З іншого боку, територіальні успіхи російської армії є дещо незрозумілими з огляду на такі фактори, як наявність у наших військових досить значного часу (близько півтора року) для максимального оборонного укріплення прикордонних регіонів Харківщини; наявність інформації про плани ворога щодо наступу на півночі Харківської області; залучення до російського наступу доволі скромного (за оцінками нашого ж військового керівництва) ударного кулака ворога, чисельність якого становить близько 50 тисяч солдатів; офіційні повідомлення української сторони (як напередодні російського наступу, так і в його процесі) про те, що напад не варто вважати серйозною загрозою, оскільки такими силами ворог не зможе добитися значних досягнень на Харківщині тощо.

Особливо емоційним і резонансним залишається питання про оборонні укріплення на півночі Харківщини. Противники влади стверджують, що у прикордонній зоні Харківської області дуже мало оборонних укріплень або ж їхній стан далеко не задовільний. Відтак вони звинувачують військове керівництво в некомпетентності, а політиків — у корупції, яка «з’їла» результати укріплення півночі Харківщини. Крім того, дехто закидає українському керівництву невиправданий оптимізм, що призводить до нехтування питаннями оборони. Хоча, на думку противників влади, ми ще минулого року мали зробити кардинальні висновки та почати масштабне будівництво фортифікацій по всій лінії фронту.

Натомість прихильники влади в контексті будівництва оборонних укріплень наголошують на тому, що будувати фортифікації на кордоні з ворожою країною, перебуваючи під постійними обстрілами, нереально. І військове керівництво й так зробило все можливе і неможливе, щоб хоча б якісь укріплення побудувати. Водночас акцентують увагу на наявності потужних оборонних фортифікацій на кілька кілометрів південніше від кордону, до яких ворог ще не добрався.

На мою думку, істина десь посередині. З одного боку, затримки та недостатній обсяг допомоги від міжнародних партнерів, помножений на кратну військову перевагу ворога, не міг не вплинути на характер бойових дій на півночі Харківщини. З іншого боку очевидно, що на ситуацію негативно впливають і певні адміністративно-управлінські прорахунки: і запізніле рішення будувати фортифікації (пов’язане з очікуванням швидкої перемоги в результаті контрнаступу 2023 року), і корупція, яка знижує наш оборонний потенціал, і певні помилки в організації оборони власне на півночі Харківщини тощо. Про справедливість останнього, до речі, опосередковано свідчить рішення Головнокомандувача ЗСУ О. Сирського про звільнення (внаслідок територіальних успіхів росіян) командувача Оперативно-тактичного угруповання військ «Харків».

Бойові дії на півночі Харківщини тривають, і давати їм кінцеву оцінку ще зарано. Навіть більше, почали з’являтися певні ознаки стабілізації ситуації. Зараз головне завдання українського суспільства — не панікувати, довіряти та посилювати допомогу нашим воїнам. Владі ж варто посилювати консолідацію суспільства й обороноздатність країни. Адже лише спільними зусиллями, у єдності, що базується на взаємній довірі, відвертості та прозорості, можна подолати цього вкрай небезпечного й могутнього ворога.

ПМВ

Пресцентр «Центр комунікацій»

Аналітичні статті

На базі Університету відбулася міжнародна конференція молодих учених щодо популяризації історичної спадщини

Oleksandr Levchenko — Tue, 14 May 2024 09:55:00 +0000

На базі Університету відбулася міжнародна конференція молодих учених щодо популяризації історичної спадщини

14 трав. 2024, 12:55

Oleksandr Levchenko вт, 05/14/2024 - 12:55

Кафедра менеджменту організацій Львівської політехніки

9–10 травня 2024 року на кафедрі менеджменту організацій Інституту економіки і менеджменту Національного університету «Львівська політехніка» було проведено ІІ Міжнародну науково-практичну конференцію студентів і молодих учених «Перспективи популяризації історичної спадщини та культурного туризму в Україні: досвід європейських країн». Захід проходив у рамках реалізації проєкту Erasmus+ Jean Monnet Module European experience in the promotion of heritage and cultural tourism (EEPHCT).

Метою конференції було обговорення актуальних наукових і практичних питань, що стосуються викликів для туристичного бізнесу в Україні в умовах повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України та формування пропозицій щодо популяризації історичної спадщини і культурного туризму в Україні на основі досвіду європейських країн.

На конференцію свої матеріали подали студенти і молоді вчені з Національного університету «Львівська політехніка», Рівненського фахового коледжу інформаційних технологій, Маріупольського державного університету, Дрогобицького державного педагогічного університет імені Івана Франка, Кам’янець-Подільського фахового коледжу індустрії, бізнесу та інформаційних технологій, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Київського національного університету технологій та дизайну, Львівського національного університету імені Івана Франка, Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова, Волинського національного університету імені Лесі Українки, Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Ґжицького, Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Львівського торговельно-економічного університету, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Національного університету «Запорізька політехніка».

Учасників конференції привітали:

Олег Карий – завідувач кафедри менеджменту організацій Національного університету «Львівська політехніка», д.е.н., професор;
Ігор Кулиняк – керівник проєкту, доцент кафедри менеджменту організацій Львівської політехніки, к.е.н., доцент.

Великий інтерес та жваві дискусії викликали такі доповіді молодих учених:

Сучасний стан та тенденції розвитку індустрії туризму в Україні та ЄС (Юлія Іванова, Анастасія Ситник, Дарія Скубік, студентки Рівненського фахового коледжу інформаційних технологій, наукові керівники – викладачки Юлія Колодич, Катерина Шевчук);
ЛГБТК+ туризм як новий напрям української туристичної індустрії: його труднощі та перспективи (Світлана Коваль, студентка Національного університету «Львівська політехніка», науковий керівник – д.е.н., доцент Ігор Новаківський);
Система управління культурною спадщиною Львова (Катерина Ярмола, аспірантка Національного університету «Львівська політехніка»);
Національний історико-меморіальний комплекс «Савур-могила» – (не)втрачене минуле (Максим Бривко, студент Національного університету «Львівська політехніка», науковий керівник – к.і.н, доцент Іван Хома);
Екологічно-дружні технології та їх роль у збереженні природно-культурних ландшафтів України (Юлія Чопик, студентка Національного університету «Львівська політехніка», науковий керівник – д.е.н., доцент Ігор Новаківський);
Електронні гіди під час подорожей. Перспектива використання електронного гіда для оптимізації туристичної діяльності (Софія Галібей, студентка Національного університету «Львівська політехніка», науковий керівник – д.е.н., доцент Ігор Новаківський);
Мілітарна спадщина як наслідок впливу російсько-української війни на туристичний сектор (Соломія Таргоній, студентка Національного університету «Львівська політехніка», науковий керівник – к.е.н., доцентка Юлія Бондаренко).

Окрім цього, у рамках конференції проведено ІІ етап конкурсу наукових робіт студентів і молодих учених «Майбутнє збереження історичної спадщини та розвитку культурного туризму: Україна – Європа».

Докладніше про EEPHCT:

До Дня Європи команда проєкту EU_LEAD провела Молодіжний саміт послів європейської молоді Your European Future

Oleksandr Levchenko — Tue, 14 May 2024 08:39:40 +0000

До Дня Європи команда проєкту EU_LEAD провела Молодіжний саміт послів європейської молоді Your European Future

14 трав. 2024, 11:39

Oleksandr Levchenko вт, 05/14/2024 - 11:39

Кафедра політології та міжнародних відносин Львівської політехніки

9 травня 2024 року до Дня Європи команда проєкту «Глобальне відповідальне лідерство ЄС: зміна клімату, захист навколишнього середовища та гуманітарна допомога» (EU_LEAD) за підтримки програми Erasmus+ напряму Жан Моне провела офлайн Молодіжний саміт послів європейської молоді Your European Future в America House.

З вітальним словом виступила координатора проєкту EU_LEAD, д.політ.н., професорка Ярина Турчин, яка звернула увагу учасників івенту на історичні аспекти європейської інтеграції та порядок денний відносин Україна – ЄС.

Ключовими запрошеними спікерами заходу стали Морітц Клаудер, координатор EU-UA Dialoge Initiative, Посол європейської молоді з Федеративної Республіки Німеччина, який розповів про особливості європейського досвіду молодіжної політики. Приємно, що спікер розпочав свій виступ українською, а також висловив беззастережну підтримку Україні у боротьбі з російським агресором та в євроінтеграційних прагненнях нашої держави.

Позитивно вразив і виступ спікерки Марʼям Кецяби, членкині Борду в Грузії, посолки європейської молоді, яка зосередилась на можливостях для молоді в Грузії та розповіла про аналогічний досвід Європейського Союзу.

Особливо цікавою була інтерактивна частина заходу, яку провели посолки європейської молоді в Україні Юлія Вайда та Анастасія Одноволик, які розповіли про можливості для молоді від ЄС, особливості реалізації проєктів у межах програми та поділилися своїм досвідом. А Дарʼя Бурій провела інтерактивну гру Kahoot на тему «Що ти знаєш про Європейську молодіжну політику?», після завершення якої визначили переможців та вручили цінні призи.

Модератор Молодіжного саміту послів європейської молоді Your European Future, учасник команди EU_LEAD Олег Цебенко провів зі студентами Молодіжну модель саміту Східного партнерства, а саме засідання саміту делегації ЄС та держав-учасниць Східного партнерства на тему «Посилення безпекового виміру Східного партнерства в умовах російсько-української війни». Підсумком засідання такого саміту стало підписання підсумкової резолюції делегаціями держав СП.

До заходу долучилося 78 студентів, не лише міжнародників, але й молодь, яка навчається за технічними спеціальностями. Студенти ставили запитання, брали активну участь в інтерактивах та висловлювали свої позиції.

Команда проєкту «Глобальне відповідальне лідерство ЄС: зміна клімату, захист навколишнього середовища та гуманітарна допомога» (EU_LEAD) щиро дякує усім учасникам заходу і продовжує готувати інші, не менш цікаві івенти.

З докладнішою інформацією про EU_LEAD можна ознайомитися на сайті проєкту в межах Порталу Львівської політехніки.

Львівська політехніка і сталий розвиток

Ціль 13. Пом'якшення наслідків зміни клімату