Національний університет «Львівська політехніка» - Найкращі обирають Львівську політехніку!

Х Міжнародна науково-практична конференція «Управління інноваційним процесом в Україні

Oleksandr Levchenko — Fri, 19 Apr 2024 14:04:28 +0000

Х Міжнародна науково-практична конференція «Управління інноваційним процесом в Україні Oleksandr Levchenko пт, 04/19/2024 - 17:04

Кафедра менеджменту організацій Інституту економіки і менеджменту Національного університету «Львівська політехніка» запрошує взяти участь у роботі Х Міжнародної науково-практичної конференції «Управління інноваційним процесом в Україні: завдання під час війни та у період післявоєнної відбудови», яка відбудеться 16–17 травня 2024 року в м. Львові.

Організатори запрошують до участі в конференції вчених, спеціалістів, викладачів закладів вищої освіти й дослідників, докторантів, аспірантів, підприємців, студентів.

Конференція працюватиме за секціями:

Інноваційні стратегії в умовах війни;
Післявоєнна реконструкція та інновації в управлінні;
Технології для сталого розвитку в умовах війни;
Громадськість та соціальні інновації в контексті війни та відбудови;
Управління кризовими інноваціями в сучасному світі;
Місцеве самоврядування та інновації для регіонального розвитку.

Крайній термін подання матеріалів для розгляду організаційним комітетом – 1 травня 2024 року.

Докладніше – на сайті конференції

В Університеті відбулась інтелектуальна розмова «ДіасПОРА ЗНАТИ: Культура»

Oleksandr Levchenko — Fri, 19 Apr 2024 13:06:41 +0000

В Університеті відбулась інтелектуальна розмова «ДіасПОРА ЗНАТИ: Культура»

19 квіт. 2024, 16:06

Oleksandr Levchenko пт, 04/19/2024 - 16:06

Анастасія Безейко, студентка IV курсу кафедри ЖЗМК

На базі Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» відбулась інтелектуальна розмова «ДіасПОРА ЗНАТИ: Культура» з нагоди виходу подкасту «Діаспора. Культура» (спільний проєкт МІОКу та «Радіо Перше»). Учасники говорили про важливість пізнання культурного доробку українських діаспорян минулого й сьогодення.

Модерували захід співавтори та ведучі проєкту – міоківці Назар Данчишин і Романія Строцька. Вони висловили подяку керівництву Львівської політехніки за підтримку ініціатив гуманітарного характеру, зокрема Ірині Ключковській, директорці МІОКу, «ідейній натхненниці» й ініціаторці проєкту, та почесним гостям заходу.

– Серед ключових компетентностей майбутнього, поряд з умінням працювати в команді, емпатією, аналітичним і критичним мисленням, є і міжкультурна компетентність. Під цим розуміємо вміння взаємодіяти із представниками різних культур, різних народів. Але основою цієї компетентності є наша національна ідентичність. Знання і розуміння нашої культури, нашої історії, нашої мови, наших цінностей дає можливість нам бути впевненими в собі, дає можливість розуміти свою країну, свою державу, а відповідно, розуміти цінності й культури інших народів, – зауважила Лілія Жук, проректорка з науково-педагогічної роботи та стратегічного розвитку Національного університету «Львівська політехніка».

Ірина Ключковська наголосила на важливості теми проєкту:

– Як ми можемо творити український глобальний простір, коли ми так погано знаємо те, що творилося за межами України? Коли ми не знаємо, яка наука творилася, яка культура творилася, коли ми не знаємо самих себе… Те, що є діаспора, те, що є світове українство за межами України, – це інтегральна частина нашої історії, нашої культури і нас самих, нашого життя. Тому наш обов’язок – знати, і пізнавати, і тримати це за своє.

Перший епізод подкасту присвячено яскравій Квітці Цісик, яка «вміла промовляти до сердець людей». Популяризаторка її творчості співачка Оксана Муха долучилася до події через відеозв’язок:

– Батьки дали Квітці її ідентичність, а відповідно, дали їй силу. І цю силу вона передала нам у піснях (…) Вона залишила свою душу в цих піснях, дала нам можливість пишатись якісним, красивим, українським, і дала нам можливість об’єднатись у красивому…

У другому сезоні подкасту, що стартує незабаром, участь взяв запрошений експерт Роман Яців, професор мистецтвознавства. Він доєднався одразу до двох епізодів про художників Едварда Козака та Зою Лісовську, творчість яких науковець предметно досліджує й упорядковує їхню спадщину. На зустрічі пан Роман поділився іменами митців, що «чекають» висвітлення своєї діяльності у подкастах та монографіях, серед них – Володимир (Білл) Титла (аніматор студії Волта Діснея, автор «Білосніжки і сімох гномів», родом із Тернопільщини), Олександр Архипенко (скульптор і художник, один з основоположників кубізму в скульптурі, уродженець Києва), Олекса Грищенко (представник паризької школи з Чернігівщини), Василь Курилик (українсько-канадський художник і письменник) та інші.

– Ми повинні надзвичайно фахово й компетентно ставитися до кожного імені, і на нас чекає дуже багато захопливих пригод, які нас покажуть в унікальній культурній взаємодії, у тих великих привнесеннях українців у світову культурну практику. Очевидно, що це є велике завдання для молоді, для всіх нас, – наголосив професор.

Програмна директорка «Радіо Перше» Ярина Капітан розповіла про те, як медіа виділило студію для запису проєкту та взяло подкаст до ефіру:

– Ми маємо таку розкіш, як комунальна радіостанція – дуже сучасна і креативна, аби дозволяти собі виконувати місію не лише інформувати, а також і виховувати.

Два сезони подкасту мають по вісім епізодів, прем’єра яких відбувається на «Радіо Перше», після чого організатори проєкту публікують їх у мережі на всіх основних потокових платформах. Окрім співачки Квітки Цісик героями першого сезону стали:

Віра Вовк – письменниця та науковиця, була в еміграції спочатку в Німеччині, а згодом у Бразилії;
Емма Андієвська – одна з геніїв сучасної культури, художниця і поетка, яка живе у Мюнхені;
Святослав Гординський – художник і мистецтвознавець, поет і журналіст, що переїхав до США;
Володимир Палагнюк (Джек Паланс) – кіноактор, лауреат премії «Оскар»;
Олена Теліга та Олег Ольжич – діячі ОУН і поети, які загинули за Україну;
Оксана Луцишина – представниця сучасної еміграції у США, письменниця.

Другий сезон розповідає про таких митців:

Юрій Тарнавський – «чи не перший поет-айтішник», США;
Віра Фарміґа – відома кіноакторка, США;
Наталя Лівицька-Холодна – письменниця, у літературу ввійшла як авторка еротичної поезії;
Олесь Бабій – письменник, автор гімну ОУН «Зродились ми великої години»;
Василь Сліпак – всесвітньо відомий оперний співак, соліст Паризької національної опери;
Петро Яцик – меценат мистецтва і науки;
раніше згадані Едвард Козак – художник-карикатурист та Зоя Лісовська – художниця й ілюстраторка.

Наприкінці зустрічі Ірина Ключковська підсумувала значення діяльності діаспори повоєнної третьої хвилі еміграції:

– Мозок, інтелект України змушений був покинути нашу країну. Вони там, у підвалах, у страшних умовах створили справжню планету. Це була система освіти, це були садочки, школи і навіть університети, це були хори і капели бандуристів, творилися видавництва, діяли шпиталі – це все зробили наші люди! Там творилися видатні речі літератури і мистецтва.

Також учасники обговорили перспективи діяльності сучасної української діаспори, шляхи її реалізації в науці й мистецтві та можливий обмін досвідом заради творення глобального українського простору.

МІОК

ЖЗМК

Пресцентр «Центр комунікацій»

Викладачі та студенти ІАРД беруть участь у Міжнародному меблевому ярмарку Salone del Mobile.Milano 2024

Oleksandr Levchenko — Fri, 19 Apr 2024 12:29:58 +0000

Викладачі та студенти ІАРД беруть участь у Міжнародному меблевому ярмарку Salone del Mobile.Milano 2024

19 квіт. 2024, 15:29

Oleksandr Levchenko пт, 04/19/2024 - 15:29

Кафедра дизайну та основ архітектури Львівської політехніки

Викладачі та студенти кафедри дизайну та основ архітектури, а також кафедри архітектурного проєктування та інженерії Інституту архітектури та дизайну Національного університету «Львівська політехніка» беруть участь у щорічному Міжнародному меблевому ярмарку Salone del Mobile у місті Мілані (Італія), який цього року проходить 16–21 квітня.

Захід відбувається у межах кооперації між Інститутом архітектури і дизайну Національного університету «Львівська політехніка» та асоціаціями Milano makers і Vitaworld, а також громадською організацією VitaUkr (м. Мілан).

Кафедру дизайну та основ архітектури представляють викладачі:

д.арх., професорка, завідувачка кафедри Світлана Лінда;
д.арх., доцент Андрій Павлів;
к.мист., старша викладачка Роксоляна Квасниця;
асистентка Марія Киселенко;
асистентка Маріанна Дубова-Страшевська;

а також заочно:

к.мист., доцент Руслан Галишич;
к.мист. доцент Ігор Юрченко;

Кафедру архітектурного проєктування та інженерії представляють викладачі:

к.арх., доцентка Леся Грицюк;
асистентка Василина Черняєва.

На виставці від кафедри ДОА (спеціальність «Дизайн середовища») взяли участь студенти: Анна Скицька, Олександра Бабкіна, Софія Косенко, Анна Власюк, Анна Рудик, Юлія Ящук, Тетяна Смаль, Катерина Лакуста, Юрій Мацьків, Яна Штець, Володимир Скорих, Юрій Волошок, Максим Зінко, Денис Гричук, Святослав Прокоп. Кафедру АПІ (спеціальність «Архітектура і містобудування») представляли студенти Ольга Сарваді, Анастасія Яремчук, Ірина Заулична, Олеся Даниш, Катерина Горбатюк, Ірина Табака. Також були представлені роботи студентів кафедри архітектурного проєктування (спеціальність «Архітектура і містобудування») Неоніли Кравчук та Бориса Чемерена.

Темою презентованих робіт є «Emergency Design» – дизайн середовища у контексті катастроф і катаклізмів. Звичайно, студенти зосередилися на темі війни – болючій та близькій всім українцям темі. Слоганом студентських робіт стали слова «Моя земля» – багатостраждальна, скалічена бомбами та снарядами, вкрита руїнами, засіяна мінами.

Ми колись сюди повернемося на наші звільнені землі.

Як ми там будемо наново облаштовувати свій побут?
З чого збудуємо наше житло, зробимо меблі?
Чим будемо обігріватися?

На ці запитання намагалися дати відповіді студенти-політехніки. Їхнє бачення було представлене у низці проєктів:

універсальні модульні системи меблів та кухні, виконані з перероблених матеріалів;
модульна школа, виконана з деревини;
системи обігріву з використаних металевих бочок для пального;
тимчасове житло на понтонах та соляні шахти для реабілітації військових;
столик із залізобетонної панелі зі зруйнованого бомбою дитячого садочка з Донецької області;
меблі з очерету і тростини;
крісла з подушками із наповнювача з пуху очерету.

Студенти презентували символічні інсталяції на тему повернення до дому, а також графічні проєкти й анімаційні ролики на теми ментального здоров’я дітей в умовах війни, Чорнобильської катастрофи та замінування нашої землі. Про кожен із цих проєктів ми обов’язково розповімо окремо…

У програмі не лише презентація робіт. Викладачі та студенти відвідають виставки сучасних меблів Salone del Mobile.Milanо2024, центр сучасного мистецтва Fondacione Prada, а також Міланську політехніку та інші визначні місця міста.

Бажаємо нашим студентам успіхів, а всім – корисного та приємного проведення часу!

Львівська політехніка готова дивувати майбутніх вступників на ювілейних Наукових фестинах!

Oleksandr Levchenko — Fri, 19 Apr 2024 10:04:03 +0000

Львівська політехніка готова дивувати майбутніх вступників на ювілейних Наукових фестинах!

19 квіт. 2024, 13:04

Oleksandr Levchenko пт, 04/19/2024 - 13:04

Сергій Попович, Центр комунікацій Львівської політехніки

Цьогоріч Львівська політехніка вже вдесяте проводить Наукові фестини. 24 квітня біля головного корпусу університету представники різних інститутів демонструватимуть відвідувачам свої винаходи, цікаві наукові досліди та відповідатимуть на запитання щодо навчання.

Цього разу буде ще більше технічних новинок, експериментів, мотиваційних лекцій, ігор та інтерактивних виставок. Кафедри й інститути докладають чималих зусиль, щоб цьогорічна програма була цікава та різноманітна.

Захід допоможе краще визначитися з вибором майбутньої спеціальності, дізнатися більше про особливості навчання та цьогорічної вступної кампанії й упевнитися в перевагах нашого університету.

— Університет — це не тільки теоретичні речі, а й цікаві проєкти, стартапи, розробки та експерименти. Ці фестини заохотять майбутніх вступників повернутися сюди студентами і робити подібні або ще кращі досліди та винаходи, — зазначила Соломія Матвій, провідна фахівчиня відділу маркетингу та координаторка Наукових фестин.

Запрошуємо учнів шкіл, їхніх батьків, а також усіх охочих, адже програма буде насичена та цікава. Очікуйте на подальшу інформацію про захід на сайті Львівської політехніки.

Приєднані файли

Програма фестин1.63 МБ

У Львівській політехніці відбулася зустріч зі спеціалісткою з космічного права Анною Гуровою

Oleksandr Levchenko — Fri, 19 Apr 2024 08:48:11 +0000

У Львівській політехніці відбулася зустріч зі спеціалісткою з космічного права Анною Гуровою

19 квіт. 2024, 11:48

Oleksandr Levchenko пт, 04/19/2024 - 11:48

Сергій Попович, Центр комунікацій Львівської політехніки

17 квітня до Національного університету «Львівська політехніка» завітала з лекцією спеціалістка з космічного права Анна Гурова. На кафедрі вищої геодезії та астрономії вона розповіла у простій і цікавій манері про цей вузький напрям права нашим студентам, учням коледжу Львівської політехніки та ліцею імені В. Стуса.

Анна Гурова – одна з небагатьох в Україні спеціалісток з космічного права. Вона кандидатка юридичних наук, членкиня низки міжнародних організацій, як-от: Асоціація місячного поселення, Гаазька робоча група щодо підготовки правових механізмів видобування космічних ресурсів, а також кандидатка у члени Інституту космічного права.

На зустріч до головного корпусу Львівської політехніки кафедра ВГА запросила, зокрема, майбутніх вступників. Тож вони мали унікальну можливість поспілкуватися з пані Анною, яка є вельми рідкісною спеціалісткою, однак далеко не останньою з цікавих гостей у стінах нашого університету.

Космос і далі вивчають, а доступ до нього стає дедалі простішим, тому космічне право сьогодні набуває актуальності. Воно регулює безліч процесів використання космічного простору: від керування запусками супутників до видобування ресурсів, і буває як міжнародне, так і регіональне, національне чи навіть локальне. Україна має космічний закон з 1996 року – один з перших у світі.

Для кращого розуміння цієї комплексної теми Анна Гурова використала метафору «правил гри».

– Життя – це гра. Кожна сфера – це також певна гра. Зараз поширена культура серйозних ігор, для того щоб глибше зануритись у певні проблеми й зрозуміти їх. Космічне право є певною мережею послідовних правил, які регулюють відносини у безлічі сфер, – зазначила Анна Гурова.

Слухачі дізналися про основні правила користування космосом, про те, як там регулюють видобуток ресурсів, а також про сучасні виклики в цій сфері. Вони почули кілька прикладів порушень космічного права та технічних норм, що призвело до великих матеріальних збитків, зокрема для України. Розповіла лекторка і про те, як деякі країни хитро виграють на його пунктах. Додатково слухачі лекції мали унікальну нагоду відвідати Астрономічну обсерваторію Львівської політехніки – одну з найстаріших у Східній Європі.

ІГДГ

ВГА

Астрономічна обсерваторія

Пресцентр «Центр комунікацій»

Студентка ІХХТ Владислава Манастирська: «Стипендія Президента України є підтвердженням того, що мої здобутки в навчанні варті визнання»

Oleksandr Levchenko — Fri, 19 Apr 2024 06:04:59 +0000

Студентка ІХХТ Владислава Манастирська: «Стипендія Президента України є підтвердженням того, що мої здобутки в навчанні варті визнання»

19 квіт. 2024, 09:04

Oleksandr Levchenko пт, 04/19/2024 - 09:04

Роксолана Семчишин, Центр комунікацій Львівської політехніки

Студентка Інституту хімії та хімічних технологій Владислава Манастирська, яка навчається за спеціальністю «хімічні технології та інженерія», стала однією з небагатьох, хто здобув стипендію Президента України. Докладніше про здобутки дівчини, початок її студентського шляху та плани на майбутнє – у нашому інтерв’ю.

– Чому ви обрали Львівську політехніку?

– Вибір на користь Львівської політехніки для мене був очевидним, оскільки я мала на меті вступити саме до технічного закладу вищої освіти. І, хоча варіантів університетів було багато, мені все ж хотілося навчатися саме у Львові, щоб глибше пізнати різноманітність культури різних частин України, адже сама я з Кіровоградської області.

– Як давно захоплюєтеся хімією і що стало поштовхом до вступу на спеціальність «хімічні технології та інженерія»?

– Моя захопленість хімією почалася ще у шкільні роки, оскільки тоді я навчалась у класі з поглибленим вивченням хімії та біології, що дало мені порівняно глибші знання в тому, наскільки все в нашому житті саме собою є хімією та від неї залежить. Але водночас я керувалася принципом обрання галузі, яка б охоплювала якомога більше напрямів вивчення: від хімічної інженерії до харчових добавок. Мені як підліткові було дуже важливо мати можливість знайти те, що буде більше до душі, й у разі потреби трохи скорегувати напрям здобуття знань.

– Якими були ваші перші роки навчання? Чи справдились очікування?

– Я ще до вступу знала, що мені хотілося б мати змогу займатися наукою в університеті, тому що в цьому я бачила свій внесок у розвиток суспільства, та здобути більше практичних навичок. На жаль, здебільшого моє навчання з першого по четвертий курси відбувалась онлайн, тому, очевидно, практичних навичок саме під час навчання я не набула достатньо. Зате мала можливість це компенсувати, проводячи досліди для наукової роботи. Наукову діяльність я вважаю надзвичайно корисним досвідом і хочу наголосити на тому, що можливостей займатися наукою в ІХХТ багато – це є беззаперечним плюсом і чудовою можливістю для тих, хто цікавиться цим видом діяльності.

– Пригадайте, як швидко адаптувалися до студентського життя? Чи були певні труднощі?

– Адаптація до студентського життя відбулася досить швидко, оскільки, на мою думку, навчання в університеті є легшим, ніж у школі, незважаючи на більше навантаження та сильніший акцент на самоосвіті. Великою мірою полегшенню процесу навчання сприяли досвід приємної комунікації з більшістю викладачів і допомога старост у вирішенні будь-яких організаційних питань.

– Яке значення для вас має стипендія Президента України?

– Здобуття стипендії Президента України для мене означало визнання моїх досягнень і зусиль у навчанні. Це було не лише фінансовою підтримкою, а й підтвердженням того, що мої здобутки в навчанні варті визнання на найвищому рівні.

– Що можете розповісти про свій досвід університетського навчання? Чи маєте корисні поради для майбутніх політехніків?

– Загалом я більш ніж задоволена навчанням, оскільки для мене сам собою процес є цікавим. Також на це дуже вплинуло те, що мені до душі моя спеціальність і я справді хочу пов’язати з нею своє життя, що, безперечно, є хорошим стимулом для роботи. Маю дві головні поради:

Старанність важливіша, ніж наявність природних здібностей. Вона допомагає як здобути знання, так і заслужити повагу з боку одногрупників і викладачів.

Надзвичайно важливим є баланс між навчанням і відпочинком. Останні роки сповнені стресу для всіх, тому ментальне здоров’я має бути у пріоритеті, а з ним уже будуть і сили на навчання.

– Де ви хотіли б працювати після того, як отримаєте диплом? Яка галузь вам найцікавіша?

– Після закінчення університету я планую працювати в галузі хімічної індустрії, можливо, у сфері досліджень та розвитку нових технологій. Моя мета – зробити вагомий внесок у вирішення сучасних викликів у галузі хімії та інженерії, спрямованих на створення більш ефективних та екологічних виробничих процесів.

ІХХТ

Пресцентр «Центр комунікацій»

День відкритих дверей Інституту телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки

Oleksandr Levchenko — Thu, 18 Apr 2024 14:01:33 +0000

День відкритих дверей Інституту телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки Oleksandr Levchenko чт, 04/18/2024 - 17:01

У четвер, 25 квітня 2024 року, Національний університет «Львівська політехніка» проводить День відкритих дверей Інституту телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки.

Представники дирекції, завідувачі кафедр та провідні професори Інституту ознайомлять гостей з особливостями вступу на бакалаврський та магістерський рівні вищої освіти, розкажуть про можливість здобути другу вищу освіту й паралельне навчання у межах спеціальностей:

126 «Інформаційні системи та технології»;
163 «Біомедична інженерія (інтернет речей)»;
171 «Електроніка»;
172 «Електронні комунікації та радіотехніка (Програмно-апаратні пристрої інфокомунікаційних систем)»;
172 «Електронні комунікації та радіотехніка (Інформаційно-комунікаційна інфраструктура та хмарні технології)»;
173 «Авіоніка»;
176 «Мікро- та наносистеми Інтернету речей».

Захід відбудеться в режимі онлайн на платформі Google Meet, початок о 14 годині.

Будемо раді зустрічі!

Оголошено конкурс на здобуття Премій Президента України для молодих вчених у 2024 році

Oleksandr Levchenko — Thu, 18 Apr 2024 12:46:03 +0000

Оголошено конкурс на здобуття Премій Президента України для молодих вчених у 2024 році

18 квіт. 2024, 15:46

Oleksandr Levchenko чт, 04/18/2024 - 15:46

Національна академія наук України

Комітет з Національної премії України імені Бориса Патона щорічно приймає роботи на присудження премії Президента України для молодих вчених.

Премію присуджують за видатні досягнення в галузі природничих, технічних та гуманітарних наук, які сприяють дальшому розвитку науки, суспільному прогресу й утверджують високий авторитет вітчизняної науки у світі (зокрема дослідження теми Голодомору 1932–1933 років в Україні).

Комітет у процесі проведення конкурсу на здобуття Премії пріоритет надає роботам в галузі науки і техніки, які становлять значний внесок у зміцнення безпеки та оборони країни, відбудови економіки та соціально-культурної сфери у воєнний і повоєнний періоди.

У конкурсі на здобуття Премії можуть брати участь молоді вчені – громадяни України, працівники наукових установ, організацій, закладів вищої освіти, підприємств України незалежно від форми власності та підпорядкування.

Порядок висунення робіт, що їх подають для участі у конкурсі, та оформлення документів викладено у відповідній інструкції.

Роботи для участі у конкурсі на здобуття премії висувають наукові установи, і Секретаріат Комітету їх приймає до 20 травня 2024 року.

Сайт Національної академії наук України

У Львівській політехніці обговорили питання можливостей для ветеранів російсько-української війни

Oleksandr Levchenko — Thu, 18 Apr 2024 06:09:47 +0000

У Львівській політехніці обговорили питання можливостей для ветеранів російсько-української війни

18 квіт. 2024, 09:09

Oleksandr Levchenko чт, 04/18/2024 - 09:09

Ірина Мартин, Центр комунікацій Львівської політехніки

Круглий стіл на цю тему – «Реалізація комплексного підходу до внутрішньої політики у ветеранській сфері» – відбувся з ініціативи нашого університету (зокрема, Центру ветеранського розвитку), а також Стрийської районної адміністрації, що на Львівщині.

У заході, який відбувся у змішаному форматі, взяли участь ветерани російсько-української війни, що працюють у територіальних громадах Борислава та Стрия, серед яких є випускники курсів перепідготовки Центру ветеранського розвитку, а також представники влади, зокрема очільник ЛОВА Максим Козицький, керівники структурних підрозділів адміністрації, заступник міністра у справах ветеранів України Руслан Приходько, представниця Міністерства культури та інформаційної політики України, начальниця відділу політики безбар’єрності, гендерної рівності та ментального здоров’я Леся Хемраєва, президент Міжнародного фонду соціальної адаптації Володимир Рубцов, який багато років впроваджує проєкти, спрямовані на соціально-професійну адаптацію військовослужбовців і членів їхніх сімей, очільники районних військових адміністрацій Львівської області.

Ректор Львівської політехніки Юрій Бобало, вітаючи учасників круглого столу, наголосив на важливості обговорення ветеранської програми в закладі вищої освіти, позаяк освітяни теж відіграють потужну роль у реалізації цієї програми, надаючи ветеранам різноманітні освітні послуги, створюють нові можливості для навчання і перенавчання. До слова, у нашому університеті навчаються 77 студентів зі статусом учасника бойових дій і 1212 студентів – дітей учасників бойових дій.

Основна думка, на якій здебільшого акцентували ветерани, що працюють у структурах місцевого самоврядування і мають досвід у розробленні різних програм для ветеранів, – створити для військових справедливу модель переходу до цивільного життя, всі належні умови, щоб вони могли максимально активізуватись як повноцінні громадяни. Як наголосив керівник апарату ЛОВА Тарас Грень, який теж є ветераном війни, головна проблема нашого суспільства в тому, що воно в кожному учасникові бойових дій бачить пільговика.

– Я не хочу, щоб у мені бачили пільговика. Я хочу, щоб мене сприймали як активного члена суспільства, як державного службовця у моєму випадку. За всіма процесами, табличками, графіками треба бачити людину. Тому закликаю всіх змінити своє ставлення до ветеранів. Концепція їхньої підтримки повинна передбачати не лише виділення коштів для втілення програм, а й зміну ставлення до нас, – зазначив Тарас Грень й докладно проаналізував чинні обласні програми.

Активні учасники круглого столу – ветерани Михайло Гринишин (ГО «Помічник ветерана»), Андрій Манько (ГО «Ветеранська спілка воїнів», Олег Ціздик (соціальний працівник Славської селищної ради), Леонід Федевич (керівник відділу сервісного офісу у справах ветеранів Борислава) – поділилися досвідом праці з військовослужбовцями та їхніми сім’ями, втілення різних проєктів для них, розповіли про виклики, з якими стикаються воїни, які повертаються додому й потребують не лише лікувальної, а часто терапевтичної допомоги, психологічної підтримки.

Леся Хемраєва, яка представляла Міністерство культури та інформаційної політики, розповіла про програми інклюзивної культури у ветеранській політиці, про перші кроки, які вдалося здійснити, про заходи, тренінги, експертну раду з комунікації безбар’єрності та її інформаційну кампанію й висловила готовність до співпраці з ветеранськими спільнотами в напрацюванні різноманітних програм і втіленні ідей:

– Інклюзивна культура у ветеранській політиці – справедливий крок для ефективного здорового суспільства, тому ми зосереджуємося на її впровадженні й відкриті до співпраці.

У роботі круглого столу взяли участь представники Стрийщини, зокрема завідувачка Сектору культурної спадщини Стрийської РДА Ольга Боднар, яка звернула увагу учасників на особливості формування політики належної пам’яті й впровадження уніфікованої системи вшанування полеглих Героїв новітньої російсько-української війни та наголосила на важливості цього чинника.

Зустріч відбувалася жваво, у формі діалогу й дискусій. Чимало уваги зосередили на освітніх і професійних можливостях для ветеранів, які готові інтегруватись у суспільне життя.

Як наголосила модераторка заходу, директорка Центру ветеранського розвитку, доцентка кафедри соціології та соціальної роботи Львівської політехніки Тетяна Шаповалова, дуже важливо й на часі тепер формувати єдину ветеранську політику, якої в нас ще немає, тому всі учасники круглого столу погодилися, що над цим треба працювати, щоб суспільство було готове до повернення наших ветеранів із фронту й надавало їм усі можливості соціалізації у процесі адаптування до цивільного життя.

– Звісно, є багато проблем на законодавчому рівні, розв’язання яких допоможе воїнам активізовуватися, бути громадсько активними й корисними для суспільства, – резюмувала п. Шаповалова.

Ректор

Проректор з науково-педагогічної роботи та соціального розвитку

Ветеранська служба

ЦВР

СР

Пресцентр «Центр комунікацій»

Політехніки - для перемоги

ІІ Міжнародна конференція молодих учених «Перспективи популяризації історичної спадщини та культурного туризму в Україні»

Oleksandr Levchenko — Wed, 17 Apr 2024 14:15:55 +0000

ІІ Міжнародна конференція молодих учених «Перспективи популяризації історичної спадщини та культурного туризму в Україні» Oleksandr Levchenko ср, 04/17/2024 - 17:15

Кафедра менеджменту організацій Інституту економіки і менеджменту Львівської політехніки запрошує взяти участь у роботі ІІ Міжнародної науково-практичної конференції студентів і молодих учених «Перспективи популяризації історичної спадщини та культурного туризму в Україні: досвід європейських країн», яка відбудеться 9–10 травня 2024 року у Львові.

Конференцію організовують у межах виконання освітнього проєкту Erasmus+ Jean Monnet European experience in the promotion of heritage and cultural tourism (101085171 – EEPHCT – ERASMUS-JMO-2022-HEI-TCH-RSCH, EEPHCT).

Конференція працюватиме за такими секціями:

Сучасний стан та тенденції розвитку індустрії туризму в Україні та ЄС;
Транскордонне співробітництво у сфері туризму в умовах євроінтеграції;
Співробітництво України та ЄС в галузі культурного туризму;
Європейський досвід популяризації об’єктів історико-культурної спадщини;
Управління рекреаційними послугами у системі туристської індустрії;
Вплив російсько-української війни на розвиток індустрії туризму.

Для участі у конференції потрібно не пізніше 30 квітня 2024 року надіслати на електронну адресу оргкомітету tourism.project.lpnu@gmail.com тези доповіді разом з інформацією про авторів.

Докладніше – інформаційному листі та на вебсторінці конференції.

Інформаційний лист конференції429.39 КБ