Національний університет «Львівська політехніка» - Найкращі обирають Львівську політехніку!

На черговому засіданні Наглядової ради Львівської політехніки обговорили стратегічні питання розвитку університету

Oleksandr Levchenko — Sat, 31 Jan 2026 13:55:26 +0000

На черговому засіданні Наглядової ради Львівської політехніки обговорили стратегічні питання розвитку університету

31 січ. 2026, 15:55

Oleksandr Levchenko сб, 01/31/2026 - 15:55

Наталія Павлишин, Центр комунікацій Львівської політехніки

30 січня відбулося чергове засідання Наглядової ради Львівської політехніки, під час якого обговорили стратегічні питання розвитку нашого університету, його фінансової стабільності, освітньої та інноваційної політики.

У засіданні взяли участь ректорка Львівської політехніки Наталія Шаховська, проректор з напряму інституційний розвиток Роман Корж, проректор з навчальної роботи та розвитку студентського потенціалу Микола Логойда, проректор з соціальних питань та управління інфраструктурою Ігор Гельжинський, радник ректора Юрій Бобало, головний бухгалтер університету Василь Лемішовський, а також директор інноваційного центру SID City Назарій Подольчак.

Одним із ключових питань порядку денного стало реформування структури інститутів Львівської політехніки. Доповідаючи з цього питання, Роман Корж наголосив, що зміни мають ґрунтуватися на реальних потребах ринку праці, довготермінових перспективах розвитку університету та доцільності збереження або трансформації окремих освітніх напрямів. У ході обговорення члени Наглядової ради акцентували увагу на необхідності гнучкішої структури інститутів, яка дозволить університету швидше реагувати на суспільні виклики та економічні зміни. Також обговорили пропозиції щодо створення нових освітніх напрямів, зокрема у сферах технологій здоров’я, реабілітації та роботи з ветеранами, що є надзвичайно актуальними в умовах сучасних викликів для держави та суспільства.

Окремий блок засідання був присвячений питанню розвитку студентської їдальні. Обговорюючи цю тему, учасники зійшлися на тому, що ключовим завданням є збереження балансу між якістю харчування та його доступною ціною для студентів і працівників університету. Наталія Шаховська запропонувала активніше залучати представників бізнес-середовища, які могли б рекомендувати фахівців з досвідом у сфері громадського харчування для консультування та напрацювання ефективної моделі розвитку цього напряму.

Центральним і найбільш дискусійним питанням став бюджет Львівської політехніки. Головний бухгалтер Василь Лемішовський представив попередній звіт про виконання бюджету університету за 2025 рік, а також проєкт бюджету на 2026 рік. У своїй доповіді він детально проаналізував проблемні статті витрат, звернув увагу на об’єкти та підрозділи, які є збитковими, та окреслив фінансові ризики для університету. Разом із членами Наглядової ради обговорювали можливі шляхи покращення фінансової ситуації, зокрема оптимізацію витрат, підвищення ефективності використання ресурсів і необхідність зваженого підходу до формування бюджету, щоб університет не витрачав усі кошти виключно на поточні потреби. Окремо порушували питання підвищення рівня оплати праці працівників, а також фінансування перспективних проєктів 2026 року, які є важливими для розвитку університету, але потребують значних інвестицій.

Завершальним пунктом порядку денного стала доповідь директора інноваційного центру SID City Назарія Подольчака. Він представив бачення подальшого розвитку SID City як платформи для співпраці науки, бізнесу та інновацій, а також ідею запровадження і реалізації програми «Технічний МВА». Ці ініціативи, за словами доповідача, мають стратегічне значення для підвищення конкурентоспроможності Львівської політехніки, розвитку підприємницького мислення та підготовки управлінців нового покоління. Водночас Назарій Юрійович наголосив, що реалізація таких проєктів потребує залучення суттєвих фінансових ресурсів і продуманого підходу до їх фінансування.

Учасники зосередилися на формуванні чітких пріоритетів розвитку, пошуку балансу між фінансовою стабільністю та інвестиціями в людський капітал, інфраструктуру й інновації. Окремо наголошували на відповідальності управлінських рішень, довготерміновому плануванні та важливості партнерства з бізнесом, державою і міжнародними структурами.

Наглядова рада

Ректор

Проректор (напрям діяльності: інституційний розвиток)

Проректор (напрям діяльності: навчальна робота та розвиток студентського потенціалу)

Проректор (напрям діяльності: соціальні питання та управління інфраструктурою)

Головний бухгалтер

TSUS

Пресцентр «Центр комунікацій»

У Львівській політехніці стартує новий сезон інноваційної освітньої програми для молоді IDEA

Oleksandr Levchenko — Fri, 30 Jan 2026 14:19:10 +0000

У Львівській політехніці стартує новий сезон інноваційної освітньої програми для молоді IDEA

30 січ. 2026, 16:19

Oleksandr Levchenko пт, 01/30/2026 - 16:19

Кафедра управління проєктами Львівської політехніки

У Національного університету «Львівська політехніка» політехніці стартує новий сезон інноваційної освітньої програми для молоді IDEA, спрямованої на виявлення й підтримку талановитої молоді, формування новаторів та лідерів майбутнього, розвиток креативного і критичного мислення та сприяння творчій самореалізації.

Програма створює умови для розкриття особистісного потенціалу кожного учасника, розвитку винахідницького мислення, розуміння складних процесів у різних сферах життя та набуття актуальних професійних навичок. Учасники навчаються брати відповідальність за власні рішення, прогнозувати наслідки своїх дій і перетворювати ідеї на реальні проєкти.

Тематика

У межах програми учасники можуть обрати один із практикоорієнтованих курсів:

Робототехніка та Інтернет речей (IoT);
Анімація і зйомка Stop Motion;
Дизайн та архітектура;
Космічний вектор;
Level Up: розробка відеоігор та VR;
З досвідом у майбутнє: молодь у фармації;
Магія металів.

Формат навчання

Курси на вибір тривають 1,5 місяця та проходять у змішаному форматі (онлайн + офлайн).

Навчання включає:

практичні заняття та проєктну роботу;
зустрічі з відомими підприємцями і фахівцями;
освітні квести, командні ігри й інтерактиви;
роботу над власною ідеєю в команді чи індивідуально.

Після завершення курсів усі учасники впродовж місяця проходять обов’язковий модуль із молодіжного підприємництва та підготовки проєктних заявок.

Фінал програми

Оскільки всі курси орієнтовані на створення та реалізацію власної ідеї, фінальним етапом програми стане змагання проєктів. Учасники презентують свої розробки та змагатимуться за можливість подальшого розвитку продукту за підтримки партнерів.

Крайній термін реєстрації – 14 лютого 2026 року. Початок програми – 23 лютого.

Реєстрацію на програму відкрито! Долучайся, якщо хочеш створювати, розвиватися й формувати майбутнє вже сьогодні!

Зимова школа «Європейський підхід до управління даними» для студентів у рамках проєкту Data4EU

Oleksandr Levchenko — Fri, 30 Jan 2026 12:56:40 +0000

Зимова школа «Європейський підхід до управління даними» для студентів у рамках проєкту Data4EU Oleksandr Levchenko пт, 01/30/2026 - 14:56

Кафедра автоматизованих систем управління Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій Львівської політехніки запрошує студентів – бакалаврів та магістрів – взяти участь у роботі Зимової школи «Європейський підхід до управління даними» (A European approach to Data Governance), яка відбуватиметься 2–6 лютого 2026 року в онлайн-форматі.

Метою проведення заходу є:

ознайомлення з Європейською стратегією даних, управлінням даними відповідно до законодавства ЄС;
знайомство із перспективами створення єдиного ринку даних, вивчення юридичних аспектів правомірного збирання, зберігання й аналізу персональних даних;
ознайомлення з основами науки про дані (зокрема аналізом та візуалізацією даних, машинним і глибоким навчанням), хмарними сервісами й технологіями, основами організації безпеки даних;
розгляд особливостей роботи із чутливими даними, зокрема впливу GDPR на роботу з медичними даними.

Для участі у зимовій школі необхідно зареєструватись до 31 січня 2026 року.

Відбір учасників відбуватиметься на конкурсній основі. Претендентів повідомлять про результат відбору до 1 лютого.

Студенти матимуть можливість отримати 1,5 кредиту ЄКТС, які можуть бути перезараховані за відповідними курсами. Умовою отримання сертифікату є відвідування студентом мінімум 80% занять і завантаження індивідуальної письмової роботи, прохідний бал за яку 40%, до 15 лютого 2026 року.

Зимову школу A European approach to Data Governance проводить Національний університет «Львівська політехніка» в межах виконання освітнього проєкту напряму Жан Моне Модуль «Європейська стратегія даних: управління даними для нових можливостей» (№ 101127839 – Data4EU – ERASMUS-JMO-2023-HEI-TCH-RSCH) програми Erasmus+ за підтримки Європейського Союзу. Заняття проводитимуть учасники проєкту.

Окремо відбуватимуться майстер-класи, воркшопи та практичні заняття із запрошеними спікерами з провідних ІТ-компаній України для вивчення принципів Big Data, машинного навчання, аналітики та візуалізації даних, безпеки даних.

Інформаційне повідомлення Winter School 20261.26 МБ

Департамент екології ЛОВА та Львівська політехніка посилюють співпрацю в межах міжнародного проєкту AGRI-BIOCIRCULAR-HUB

Oleksandr Levchenko — Fri, 30 Jan 2026 10:52:18 +0000

Департамент екології ЛОВА та Львівська політехніка посилюють співпрацю в межах міжнародного проєкту AGRI-BIOCIRCULAR-HUB

30 січ. 2026, 12:52

Oleksandr Levchenko пт, 01/30/2026 - 12:52

За матеріалами сайту Львівської обласної військової адміністрації

27 січня у департаменті екології та природних ресурсів Львівської обласної військової адміністрації відбулася робоча зустріч керівництва департаменту з представниками Національного університету «Львівська політехніка». Під час зустрічі обговорили результати співпраці у 2025 році та визначили пріоритети на 2026 рік у межах міжнародного проєкту «Центр передового досвіду для розумного сільського господарства та циркулярної біоекономіки на шляху до сталого агропродовольчого сектору в країнах розширення (та за їхніми межами)» (AGRI-BIOCIRCULAR-HUB), який реалізують науковці Львівської політехніки за програмою «Горизонт Європа».

Проєкт AGRI-BIOCIRCULAR-HUB об’єднує 21 партнера з України, Польщі та Латвії і спрямований на розвиток циркулярної біоекономіки та сталого сільського господарства. Координатором консорціуму є Національний університет «Львівська політехніка», тоді як департамент екології та природних ресурсів Львівської ОВА забезпечує участь органів місцевої влади і впровадження регіональних та державних стратегій у сфері управління відходами і сталого розвитку.

За підсумками зустрічі сторони підписали Договір про співпрацю, який передбачає спільну діяльність у сфері підвищення кваліфікації наукових кадрів, організацію практик і стажувань для студентів спеціальності Е2 «Екологія», реалізацію науково-дослідних проєктів, проведення конференцій і семінарів, а також обмін інформацією. Окрему увагу приділили проходженню виробничої практики студентами та участі представників департаменту в роботі екзаменаційних комісій під час захисту кваліфікаційних робіт.

«AGRI-BIOCIRCULAR-HUB є прикладом ефективної міжнародної співпраці, де наука й влада разом працюють над упровадженням сучасних підходів у сфері охорони довкілля. Підписання договору з Львівською політехнікою відкриває нові можливості для залучення наукового потенціалу до розв’язання екологічних завдань Львівщини та підготовки висококваліфікованих фахівців», – зазначив директор департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОВА Володимир Корда.

Сторони підтвердили готовність і надалі активно співпрацювати для розвитку екологічної політики області та її узгодження з європейськими підходами.

Сайт Львівської обласної військової адміністрації

Відкрита зустріч з експертами освітньої програми «Розподілені інформаційні системи та технології» (бакалаврат)

Oleksandr Levchenko — Fri, 30 Jan 2026 09:34:32 +0000

Відкрита зустріч з експертами освітньої програми «Розподілені інформаційні системи та технології» (бакалаврат) Oleksandr Levchenko пт, 01/30/2026 - 11:34

Усіх стейкголдерів освітньої програми «Розподілені інформаційні системи та технології» для спеціальності 126 «Інформаційні системи і технології» підготовки здобувачів за першим рівнем вищої освіти (бакалаврат) запрошують на відкриту зустріч з Експертною групою, яка проводить акредитаційну експертизу в Національному університеті «Львівська політехніка».

Зустріч відбудеться 2 лютого 2026 року на платформі Zoom.

Підключитись до конференції Zoom
Ідентифікатор конференції: 850 3744 3669
Код доступу: 022026

Початок о 16:30.

«Не боятися питати і пробувати»: історія Евеліни Соколенко та її Erasmus+ у Франції

Oleksandr Levchenko — Fri, 30 Jan 2026 07:10:38 +0000

«Не боятися питати і пробувати»: історія Евеліни Соколенко та її Erasmus+ у Франції

30 січ. 2026, 09:10

Oleksandr Levchenko пт, 01/30/2026 - 09:10

Марія Педь, Центр комунікацій Львівської політехніки

Евеліна Соколенко — студентка третього курсу Національного університету «Львівська політехніка», спеціальності «Менеджмент організацій». Вона родом із Запоріжжя. Саме тут пройшло її дитинство та все свідоме життя до вступу в університет.

— Я народилася в Запоріжжі й усе життя прожила там. Але коли настав час обирати університет, подалася до Львівської політехніки: вступила на бюджет, отримала стипендію — так тут і залишилася, — розповідає Евеліна.

Спершу дівчина навіть думала обрати журналісту — адже ще в школі брала інтерв’ю та писала різні матеріали, однак зрештою зробила інший вибір.

— Я добре складала математику й вирішила, що краще пов’язати себе з чимось математичним і водночас трохи «болтологічним», а не філологічним, — пояснює вона.

Менеджмент привабив її універсальністю та можливістю працювати з людьми.

— Ця спеціальність охоплює багато всього різного і має дуже широкий спектр, у якому можна себе реалізувати. Мені подобається працювати з людьми, організовувати різноманітні події та активності. Думаю, що в мене добре це виходить, особливо бути лідером, — каже студентка.

Активне студентське життя та академічні досягнення

Ще з першого курсу Евеліна активно долучалася до академічного життя. Вона брала участь у мовних конкурсах імені Петра Яцика та Тараса Шевченка, а також стала стипендіаткою Президента України.

— На першому курсі мені запропонували взяти участь у конкурсі. Ми з одногрупницею погодились і посіли призове місце — це була моя перша серйозна заслуга в університеті: мені дали диплом, я з ректором познайомилася, — згадує дівчина.

Пізніше, на другому курсі, студентка зацікавилася науковою діяльністю, а викладачі кафедри МО, де вона навчається, допомогли втілити цей інтерес у життя.

— Я неодноразово чула від викладачів, що є можливість брати участь у наукових конференціях, писати тези та публікувати статті, але ніяк не наважувалася спробувати. А потім мені запропонували врешті-решт написати тезу — це була Ольга Корицька. Процес мені сподобався, і я зрозуміла, що нічого страшного в цьому немає — навпаки, це допомагає розширити кругозір. З тієї першої тези моя активність у науковій діяльності почала зростати. Пізніше, також завдяки викладачам моєї кафедри, я дізналася про іменні стипендії: подалася — і здобула стипендію Президента, — ділиться Евеліна.

Студентка зізнається, що на перемогу не дуже сподівалася:

— Я бачила, скільки публікацій мають інші кандидати, і думала: у мене лише кілька тез. Але коли надійшли гроші, я реально здивувалася та дуже зраділа.

Цей досвід додав упевненості дівчині й став ще одним кроком до міжнародних програм.

Чому Erasmus+ і чому Франція

Про програму Erasmus+ Евеліна знала й раніше, але серйозно замислилася над участю лише на другому курсі — теж завдяки викладачам.

— Нам почали активно пояснювати: чому ви не подаєтеся, це ж така можливість. Особливо мотивував викладач Назар Фігун, у якого ми вчили маркетинг і логістику англійською мовою. Тож я зацікавилась і стала шукати більше інформації про це, зокрема на сайті Політехніки серед конкурсних пропозицій, що публікує ЦМО, — розповідає Евеліна.

Разом із подругами з гуртожитку студентка подала документи. Спочатку пробувала поїхати до Литви, але спроба була невдалою. Згодом з’явився шанс навчатись у Франції, і Евеліна ним скористалася. Місцем навчання стала Ніцца, а саме Університет Лазурного Берега. Там вона навчалася з 1 серпня до 17 січня, а всі витрати, пов’язані з програмою, оплачував французький університет.

— Нам надавали грант, який мав покрити всі витрати під час перебування у Франції: гуртожиток, проїзд, харчування, іноді навіть вистачало на подорожі. Додатково надавалася певна сума на покриття транспортних витрат, пов’язаних із добиранням до Ніцци (літак, автобус), — згадує Евеліна.

Документи, бюрократія та терпіння

За словами студентки, одним із найскладніших аспектів життя у Франції стала робота з документами. Європейська бюрократія виявилася вкрай повільною.

— У Франції майже всюди потрібно записуватися заздалегідь — до банку, у державні установи, навіть щоб отримати консультацію. Одного разу я прийшла до банку, а мене питають: «Ви записані?». Я кажу — ні. Тоді працівник сам записав мене до себе на наступний день, адже без цього він просто не зміг би мене прийняти, — ділиться дівчина.

Так само непросто було з оформленням допомоги на житло та іншими адміністративними питаннями.

— Якщо якогось документа не вистачає, тебе про це можуть навіть не повідомити. Треба самому приходити, питати, чекати по два тижні, а іноді й місяць. Тож головне — не відкладати всі ці моменти на кінець, адже якщо все зробити на початку, потім можна спокійно вчитися, жити й насолоджуватися містом, — каже Евеліна.

Навчатись у Франції — це легко?

Навчальний процес у французькому університеті значно відрізняється від українського.

— Там не було постійних лабораторних і практичних. Основна умова — бути присутньою на парах. Матеріал ти опрацьовуєш сам, а наприкінці або складаєш письмовий іспит, або захищаєш проєкт. Такий формат спрощує навчання, проте водночас вимагає більшої відповідальності, адже якщо ти нічого не робиш цілий семестр, то потім просто не здаси, — розповідає дівчина.

У межах академічної мобільності Евеліна вивчала кілька дисциплін, які безпосередньо пов’язані з її спеціальністю в Україні й будуть перезараховані після повернення. Серед них: Business Administration, Behavioral Public Policy, Artificial Intelligence.

— Business Administration частково повторював те, що ми вже проходили на другому курсі у Політехніці. Деякі теми були знайомі, і це навіть допомагало, адже я могла показати свої знання, — каже студентка.

Натомість дисципліна Behavioral Public Policy стала для неї справжнім відкриттям:

— Це про те, як держава або інституції можуть впливати на поведінку людей — іноді дуже непомітно. Маніпуляції — грубе слово, але певна схожість є.

Курс з Artificial Intelligence стосувався того, як можна використовувати ШІ в повсякденному житті та роботі. За словами Евеліни, це не дуже перетиналося з тим, що вона вивчала раніше, проте було справді цікаво й корисно.

Як поєднувати навчання у Франції та в Політехніці

Під час перебування за кордоном Евеліна мала індивідуальний графік: фізично навчалася лише у французькому університеті, але паралельно мусила закривати певні предмети у Політехніці.

— Тут, в Україні, я не відвідувала пар. Виконувала лише ті лабораторні та практичні роботи, яких не перезараховували. Якщо чесно — було не дуже складно. Навпаки, у Франції навчання менш напружене протягом семестру, ніж у Політехніці. Найскладніше зараз, коли я повернулась, адже потрібно з документами розбиратися, чекати на французькі оцінки, складати тут сесію, — зауважує студентка.

Ставлення до українців і розмови про війну

— Багато хто питав, які зараз в Україні обставини, просили розповісти, як усе відбувається. Але їм було важко зрозуміти, бо раніше вони могли читати про це лише в новинах. А тут з’явилися люди, які в цьому жили й можуть розповісти правду — не таку, як у медіа. Вони були здивовані, їм складно зрозуміти, чому ми досі тут, як ми можемо не боятися, ще й повертатися назад. Коли вони питали мене, чи буду я залишатися, я відповідала, що повернуся додому. Для них це незрозуміло — ніби інша реальність.

Якщо раніше, на початку повномасштабного вторгнення в Україну, про нього говорили більше, то зараз деякі люди, які взагалі не стежать за новинами, іноді питали: «А що, війна вже закінчилася? Уже нічого немає?». Загалом вони ставилися досить спокійно, нормально. Викладачі намагалися не торкатися цієї теми, але зі студентами такі розмови були, — розповідає Евеліна.

Під час спілкування з іноземцями дівчина виявила й деякі стереотипи про українців:

— Я, наприклад, почула, що дехто за кордоном вважає, ніби в Україні найулюбленіший тип м’яса — свинина, і що ми здебільшого ходимо у спортивних костюмах. Вони так нас уявляють. Я питала: «З чого ви це взяли?» — а вони відповідали: «Ну, так ми вас бачимо». Я, до речі, не ходжу в спортивному костюмі. Це було просто смішно. А ще мені дуже не подобалося, що вони плутали польські пироги з нашими варениками. Я навіть двічі готувала вареники, щоб пояснити їм різницю — мовляв, ви ж розумієте, що це не те саме.

Про менталітет: відкритість і різне ставлення до часу

Навчаючись у Франції, Евеліна мала змогу не лише порівняти освітні системи, а й відчути різницю в менталітеті — як між українцями та французами, так і між студентами з інших європейських країн.

— Мені здається, що ми, українці, більш відкриті до спілкування, — ділиться вона.

За її спостереженнями, студенти з різних країн часто тримаються окремо: французи — з французами, німці — з німцями. Однією з причин цього є мовний бар’єр:

— Якщо хтось у компанії знає французьку, вони автоматично переходять на французьку. А я взагалі нічого не розумію — і це дуже відчувається. Попри це, у повсякденному житті французи здебільшого поводилися доброзичливо. Якщо ти починаєш говорити англійською, то тобі ніхто не скаже: «Ти у Франції — говори французькою». Вони нормально реагують і намагаються допомогти.

Евеліна також звернула увагу на інший ритм життя. Французи значно більше цінують особистий час і стараються не працювати понаднормово.

— У вихідні або після восьмої вечора майже нічого не працює. Я спочатку була в шоці: «А як жити?». А для них це нормально — цей час для відпочинку, і вони його реально беруть. Це стосується й навчання: менше напруги, менше паніки через дедлайни, спокійніше ставлення до процесу. Я переживала за проєкти, за дедлайни, а студенти, з якими я працювала, були значно спокійніші, — розповідає студентка.

31 грудня

Хоч як дивно, але найстресовішою подією обміну для Евеліни стало 31 грудня — день, коли більшість людей готуються до свята, купують подарунки й будують плани на вечір. Для неї ж цей день минув не вдома, не на прогулянці й навіть не в магазині, а в поліцейському відділку.

Усе почалося з буденної дрібниці. Евеліна разом із подругою вийшла з гуртожитку, щоб зробити чохол для телефону — подарунок хлопцю на свята.

— Ми вийшли з метро. І тут подруга лізе до кишені, щоб щось подивитися, — а телефону немає. Добре, що вона одразу це помітила, — каже Евеліна.

Реакція була миттєвою: дівчата одразу звернулися до патрульних на вулиці. Поліцейські запропонували скористатися функцією Find My iPhone і спробувати відстежити пристрій з іншого айфона. Як з’ясувалося, в одного з патрульних нещодавно теж вкрали телефон — і його знайшли доволі швидко. Це додало трохи надії. Дівчатам порадили звернутися до національного відділу поліції та написати заяву.

У відділку вони пояснили ситуацію англійською. «А ви звідки?» — запитали їх. «З України», — відповіли дівчата. Поліцейські повідомили, що викличуть перекладача. Це було близько 11-ї ранку. Їм сказали чекати до четвертої години дня. Дівчата погодилися й повернулися до гуртожитку.

Тим часом ситуація ускладнилась і водночас стала ще абсурднішою. У подруги Евеліни був айпад, під’єднаний до вкраденого телефону, тож вони могли бачити його геолокацію. Дівчата самі поїхали туди, де фіксувався сигнал, і навіть побачили людину, яка, ймовірно, тримала телефон у руках і сідала з ним в авто.

Але що дівчата могли зробити самі? Вони подзвонили на гарячу лінію поліції. Їх переадресували на швидку допомогу, бо там розмовляли англійською. Швидка, вислухавши історію, здивовано відповіла: «Ви взагалі розумієте, що телефонуєте на швидку?» — і переадресувала дзвінок до поліції. Там своєю чергою знову хотіли скерувати їх на швидку.

Попри те, що всю інформацію вони вже мали, довелося чекати. Перекладач з’явився лише о 17-й годині. Саме тоді, ввечері 31 грудня, дівчата нарешті змогли скласти заяву.

У поліцейському відділку вони провели понад сім годин. А наприкінці почули те, що остаточно зруйнувало всі очікування:

— Ви ж розумієте: сьогодні вечір 31 грудня. Ніхто нічого шукати не буде. Ніхто нікуди не поїде, тим паче, що телефон фіксується в одному з найнебезпечніших районів — там, де торгують наркотиками.

На запитання, навіщо було тримати їх у відділку цілий день, якщо результат був відомий заздалегідь, відповіли просто:

— Прийдіть наступного дня, можливо, щось зробимо.

Дівчата вийшли з відділку в повній печалі.

— Я справді сподівалася, що вони щось зроблять, адже ж знайшли перекладача, прийняли заяву — усе виглядало серйозно, — ділиться Евеліна.

На вулиці саме відбувався якийсь захід, і всі патрульні готувалися виїжджати. Дівчата підійшли до одного з них і ще раз пояснили ситуацію. У відповідь почули: «Ну якби ви підійшли трохи раніше…» — «Ми прийшли ще об 11-й ранку», — заперечила Евеліна. «Ну, ви ж розумієте, це не робиться так швидко», — відповів поліцейський.

Телефон так і не знайшли.

Що дала програма

Головний висновок Евеліни — не боятися.

— Я зрозуміла, що в будь-якій незрозумілій ситуації не потрібно боятися питати, навіть якщо ти не знаєш мови. Треба питати, намагатися щось дізнаватися, якщо щось незрозуміло. У мене з цим, щиро кажучи, були проблеми: замість того щоб запитати й за п’ять хвилин мати відповідь, я могла ще три години ходити й дивитися, як це зробити. Так робити не треба — треба завжди питати.

Крім того, я зрозуміла, що в будь-якій ситуації можна знайти рішення. Не встигаєш до дедлайну — напиши й попередь викладачів. Вони теж люди, і зазвичай усе нормально. Запізнилася на автобус — нічого страшного, поїдеш наступним. Мені здається, я стала більш стресостійкою.

Я також думала, що навчання англійською мовою, коли немає можливості перемикатися на українську, буде дуже важким: що робити, під кого підлаштовуватися… Але насправді це не так.

Крім того, я усвідомила, що в майбутньому хотіла б працювати десь за кордоном. Я зрозуміла: що більше мов ти знаєш, то більше дверей перед тобою відкривається. Тому я хочу далі вивчати французьку мову. Ще я усвідомила, що не всі люди такі, як в Україні: іноді потрібно бути трохи м’якшою, а іноді — навпаки, жорсткішою, бо люди справді різні. Але до кожного можна знайти свій підхід.

Щодо навчання, то, незважаючи на те, що частину інформації я вже знала, все одно багато для себе почерпнула. У Політехніці більше спираються на теорію, на те, як би щось працювало теоретично, тоді як у Франції я помітила більший акцент на практичних життєвих ситуаціях, реальних підприємствах та наукових дослідженнях. Люди мають різний досвід, і щось корисне можна взяти як тут, так і там. Якщо поєднати цей досвід — буде просто бомба. Мені дуже сподобалося, і я залюбки поїхала б ще раз, — підсумовує Евеліна.

ІНЕМ

МО

ЦМО

Пресцентр «Центр комунікацій»

Ректори Львівської та Дніпровської політехнік підписали меморандум про співпрацю між університетами

Oleksandr Levchenko — Thu, 29 Jan 2026 16:27:19 +0000

Ректори Львівської та Дніпровської політехнік підписали меморандум про співпрацю між університетами

29 січ. 2026, 18:27

Oleksandr Levchenko чт, 01/29/2026 - 18:27

Наталія Павлишин, Центр комунікацій Львівської політехніки

Ректорка Національного університету «Львівська політехніка» Наталія Шаховська та ректор Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» Олександр Азюковський підписали меморандум про співпрацю, спрямований на розвиток партнерства між закладами вищої освіти.

В обговоренні напрямів співпраці взяли участь від Львівської політехніки ― проректор напряму діяльності інституційний розвиток Роман Корж, проректор напряму діяльності наукова робота та інноваційна діяльність Ірина Яремчук, проректор напряму діяльності соціальні питання та управління інфраструктурою Ігор Гельжинський, а від Дніпровської політехніки ― декан фінансово-економічного факультету Катерина Пілова, завідувачка кафедри маркетингу Тетяна Куваєва, професор кафедри економічного аналізу і фінансів Дарʼя Букреєва, професор кафедри геодезії Микола Трегуб.

Укладений меморандум передбачає встановлення, розширення та зміцнення співпраці у сфері освіти, науки, соціальної та культурної діяльності. Сторони домовилися сприяти популяризації науки, розвитку інновацій, удосконаленню профорієнтації української молоді, а також наданню взаємної допомоги в межах господарської діяльності університетів.

У межах реалізації меморандуму університети планують спільно організовувати та брати участь у наукових і освітніх заходах — конференціях, круглих столах, семінарах, тренінгах, презентаціях і навчальних курсах. Окрему увагу приділять обміну досвідом, знаннями та методичними матеріалами, а також розвитку науково-дослідної та інноваційної діяльності.

Ректори також домовилися за взаємною згодою залучати до співпраці інші заклади освіти, наукові установи, організації незалежно від форм власності та фахівців у відповідних галузях.

Меморандум ґрунтується на принципах партнерства, взаємоповаги, взаємодопомоги, урахування спільних інтересів і конфіденційності інформації, отриманої в процесі співпраці. У разі виникнення форс-мажорних обставин сторони зобов’язуються завчасно інформувати одна одну.

Ректор

Проректор (напрям діяльності: інституційний розвиток)

Проректор (напрям діяльності: наукова робота та інноваційна діяльність)

Проректор (напрям діяльності: соціальні питання та управління інфраструктурою)

Пресцентр «Центр комунікацій»

Президент України підписав указ про п’ятикратне збільшення президентських грантів для молодих учених і докторів наук

Oleksandr Levchenko — Thu, 29 Jan 2026 15:10:18 +0000

Президент України підписав указ про п’ятикратне збільшення президентських грантів для молодих учених і докторів наук

29 січ. 2026, 17:10

Oleksandr Levchenko чт, 01/29/2026 - 17:10

За матеріалами сайту Міністерства освіти і науки України

26 січня 2026 року Володимир Зеленський підписав Указ № 81/2026, яким оновлено порядок надання щорічних грантів Президента України для молодих учених і докторів наук. Указом у середньому майже на 500% збільшено розміри грантової підтримки, модернізовано конкурсні процедури та скасовано застарілі нормативні акти, що регулювали надання таких грантів у 2002–2009 роках.

Зміни застосовують уже з цього року, вони поширюються на науковців – громадян України, які провадять наукову діяльність на території України на постійній основі. Конкурсний відбір і наукову експертизу провадить Національний фонд досліджень України, який формує рейтингові списки проєктів та проводить верифікацію заявників.

До оновлення системи президентських грантів розміри грантової підтримки та конкурсні процедури залишалися незмінними впродовж тривалого часу й не відповідали актуальним потребам сучасних наукових досліджень.

Розміри грантів, установлені до 2025 року:

доктори наук – 90 тисяч гривень;
докторанти – 75 тис. грн;
доктори філософії / кандидати наук – 60 тис. грн.

Уперше з моменту запровадження президентських грантів їхні розміри суттєво переглянуто комплексно з урахуванням інфляційних процесів і реальних потреб сучасних наукових досліджень. У середньому фінансування одного проєкту зросло майже у п’ять разів.

Відповідно до указу передбачено такі обсяги грантів:

доктори наук (до 40 років включно) – 7 грантів по 500 тис. грн;
докторанти (до 35 років включно) – 20 грантів по 400 тис. грн;
доктори філософії / кандидати наук (до 35 років включно) – 50 грантів по 300 тис. грн;
доктори наук (до 45 років включно) – щорічні гранти для проведення наукових досліджень і розробок відповідно до окремого положення.

Оновлений порядок чітко визначає пріоритет: гранти надають на дослідження й розробки, результати яких спрямовані на зміцнення обороноздатності та безпеки держави, економічний розвиток і підвищення конкурентоспроможності, подолання суспільних викликів, створення нових технологій та інновацій для реального сектору економіки.

Докладніше – на сайті Міністерства освіти і науки України.

Львівська політехніка та ТОВ «СП «УКРІНТЕРМ» підписали меморандум про партнерство у сфері енергоефективності

Oleksandr Levchenko — Thu, 29 Jan 2026 12:22:11 +0000

Львівська політехніка та ТОВ «СП «УКРІНТЕРМ» підписали меморандум про партнерство у сфері енергоефективності

29 січ. 2026, 14:22

Oleksandr Levchenko чт, 01/29/2026 - 14:22

Наталія Павлишин, Центр комунікацій Львівської політехніки

28 січня Національний університет «Львівська політехніка» та ТОВ «СП «УКРІНТЕРМ» підписали меморандум про партнерство та співпрацю, спрямований на розвиток енергоефективних технологій і впровадження інноваційних рішень у теплоенергетичному секторі України.

Документ підписав проректор напряму діяльності інституційний розвиток Національного університету «Львівська політехніка» Роман Корж та Генеральний директор ТОВ «СП «УКРІНТЕРМ» Петро Мороз. Меморандум закріплює наміри об’єднати науково-освітній потенціал університету та практичний досвід підприємства задля підвищення енергоефективності економіки України й розвитку сучасних технологій у галузі теплоенергетики.

У межах співпраці передбачено обмін інформацією щодо новітніх технологій та інноваційних розробок у сфері енергоефективності, спільну реалізацію проєктів у галузі енергозбереження, а також налагодження взаємодії з українськими та іноземними компаніями. Окрему увагу приділятимуть розвитку кадрового потенціалу: організації стажувань, практики та дуального навчання для студентів, підвищенню кваліфікації фахівців енергетичного сектору, проведенню тренінгів і семінарів.

Меморандум також передбачає підтримку створення навчально-виробничих лабораторій і практичних майданчиків, що сприятимуть підготовці висококваліфікованих спеціалістів у сфері енергоефективності.

Проректор (напрям діяльності: інституційний розвиток)

ІЕСК

Відділ головного енергетика

Пресцентр «Центр комунікацій»

Звіт ректора про основні досягнення Львівської політехніки у 2025 році на Конференції трудового колективу Університету

Oleksandr Levchenko — Thu, 29 Jan 2026 09:48:38 +0000

Звіт ректора про основні досягнення Львівської політехніки у 2025 році на Конференції трудового колективу Університету

29 січ. 2026, 11:48

Oleksandr Levchenko чт, 01/29/2026 - 11:48

Адміністрація Львівської політехніки

29 січня 2026 року відбулася Конференція трудового колективу Національного університету «Львівська політехніка».

На Конференції виступила ректорка Львівської політехніки Наталія Шаховська зі звітом про основні підсумки роботи колективу Університету у 2025 році.

Ознайомитися з матеріалами доповіді

Ректор

Проректор (напрям діяльності: інституційний розвиток)

Проректор (напрям діяльності: міжнародна діяльність)

Проректор (напрям діяльності: наукова робота та інноваційна діяльність)

Проректор (напрям діяльності: навчально-методична робота)

Проректор (напрям діяльності: навчальна робота та якість освіти)

Проректор (напрям діяльності: навчальна робота та розвиток студентського потенціалу)

Проректор (напрям діяльності: соціальні питання та управління інфраструктурою)

Вчена рада

ІАДУ

ІАРД